Основні сенсорні системи людини

Лекція 5

ОСНОВНІ СЕНСОРНІ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ

ЗІР

Дає мозку більше 90% сенсорної інформації.

АДЕКВАТНИЙ ПОДРАЗНИК:

Світло: вузька частина діапазону електромагнітних хвиль.

БУДОВА АНАЛІЗАТОРА:

Будова ока:

На шляху до сітківки проміні світла проходять крізь роговицю, кришталик та шкловидне тіло. На сітківку потрапляє зображення, різко зменшене перевернуте зверху вниз і справа-наліво.

Око має здатність до Акомодації – налаштування ока на чітке бачення об’єктів, які знаходяться на різній відстані.

Це стає можливим завдяки зміні кривизни кришталика (розглядаючи близькі предмети кришталик стає більш випуклим і навпаки), що відбувається через скорочення очних м’язів.

При розгляданні будь-яких предметів очі роблять постійні рухи, що забезпечуються шістьма м'язами, прикріпленими до очного яблука. Рух обох очей відбувається узгоджено.

Дефекти зору, обумовлені зміною довжини очного яблука
Короткозорість - міопія	Далекозорість - гіперметропія
Якщо повздовжня вісь ока надто довга, то проміні від далекого об’єкту фокусуються не на сітківці, а перед нею в шкловидному тілі (це короткозорість) (рис. В).	Якщо повздовжня вісь ока надто коротка, то проміні від близького об’єкту фокусуються за сітківкою. (рис. Г)

При розгляданні предмета обома очима зображення від предметів потрапляє в ідентичні ділянки сітківки обох очей і тому зображення від двох очей зливаються в одне. Якщо ж зображення потрапляє на різні ділянки сітківки, то воно буде представлятися роздвоєним. У цьому легко переконатися, натискаючи злегка на одне око збоку, в результаті чого буде "двоїтися" в очах.

Рефлекс зіниці: Зіниця – це отвір в центрі радужної оболонки ока,через яке світло потрапляє до ока. Через що збільшується чіткість зображення. В темноті зіниця розширяється, щоб захопити якомога більше світла, а на світлі, навпаки, звужується. При розширенні зіниці збільшується абсолютна чутливість ока, але втрачається якість зображення.

Якщо в одному оці зіниця різко звужується, то і в іншому відбувається так само, навіть без яскравого світла (співдружня реакція очей)

Сітківка - це внутрішня оболонка ока, чутлива до світла, на якій знаходяться фоторецептори.

Має 2 види фоторецепторів: палички – до125 млн і колбочки - 7 млн (1та 2) + декілька видів нервових клітин (3-6: горизонтальні, біполярні, амакринові, гангліозні). Всі вони приймають участь в обробці зорової інформації. Через велику кількість нервових клітин сітківку називають частиною мозку, винесеною на периферію.

В центрі сітківки багато колбочок (денний та кольоровий зір), а в напрямку до периферії зростає кількість паличок (сутінковий зір). Периферія сітківки, де знаходяться лише палички, не сприймає колір взагалі.

ПЕРЕДАЧА ЗБУДЖЕННЯ:

Середній та проміжний мозок (вид ззаду)

Звідти зорові сигнали потрапляють до первинної проекційної області зорової кори в потиличній ділянці (стріарної кори). Там знаходяться нейрони-детектори, котрі аналізують сигнали про форму, колір, рух. Нейрони організовані у функціональні колонки. І обробляють сигнали паралельно.

СЛУХ

АДЕКВАТНИЙ ПОДРАЗНИК:

Для органу слуху адекватним подразником є звукові хвилі, що походять від вібрації пружних тіл.

Періодичні коливання повітря - це тони, а неперіодичні коливання – шуми.

Найкраще вухо прилаштовано чути звуки голосу.

 

БУДОВА АНАЛІЗАТОРА:

Зовнішнє вухо: вушна раковина + зовнішній слуховий прохід + барабанна перетинка  (що здатна сприймати звукові хвилі)

Середнє вухо: барабанна порожнина + слухова (Євстахієвої) труба + слухові кісточки: молоточок (кріпиться до перетинки), коваделко і стремінце (кріпиться до внутрішнього вуха).

Через систему слухових кісточок Коливання від барабанної перетинки через слухові кісточки передаються у внутрішнє вухо. При цьому зменшується розмах звукових коливань, однак відбувається посилення сигналу.

Внутрішнє вухо: складається з присінка + трьох півколових каналів (місце розташування вестибулярного апарату органу рівноваги) та завитка внутрішнього вуха.

У завитці міститься Кортієв орган, на якому розташовані волоскові клітини, які є слуховими рецепторами. Волоскові клітини відрізняються за рівнем чутливості.

ПЕРЕДАЧА ЗБУДЖЕННЯ:

Від волоскових клітин йде слуховий нерв, який йде до нижніх горбиків чотиригорбикового тіла середнього мозку та внутрішніх колінчастих тіл метаталамусу (сигнал частково перехрещується).

Після чого сигнал потрапляє до первинної слухової кори (в області Сільвієвої борозни: верхньої частини лівої і правої скроневих часток кори головного мозку).

Асоціативні слухові поля (ми не розкладаємо звук голосу на складові акустичні компоненти), що розрізняють тональність, тембр, інтонації та інші відтінки звуків, а також порівнюють поточну інформацію з тією, що є в пам'яті людини (забезпечують "згадування" звукових образів) прилягають до первинних і охоплюють значну площу.

ВЕСТИБУЛЯРНА СИСТЕМА

За статистикою, тільки 6—8% людей ніколи не закачувало в транспорті.

Вестибулярна система: відіграє роль в просторовій орієнтації людини. Вона отримує, передає та аналізує інформацію про прискорення чи сповільнення під час руху, а також зміни положення голови у просторі.

Вестибулярна система взаємодіє на декількох рівнях своєї ієрархічної організації зі зорової та соматосенсорной системами; Три ці системи доповнюють один одного в наданні людині інформації, необхідної для його просторової орієнтації.

АДЕКВАТНИЙ ПОДРАЗНИК:

БУДОВА АНАЛІЗАТОРА:

Газоподібні легкі речовини.

БУДОВА АНАЛІЗАТОРА:

У ділянці верхніх носових ходів знаходяться нюхові рецептори - це біполярні нейрони з видовженими клі­тинними тілами, оточені опорними клітинами. Верхня частина їх виходить на поверхню слизової і закінчується війками, що суттєво збільшує площу контакту з пахучими речовинами.

ПЕРЕДАЧА ЗБУДЖЕННЯ:

Від рецепторних клітин йдуть аксони, які утворюють нюховий нерв (1 пара Ч-М Н), котрий проникає у порожнину черепа і йде до нюхової цибулини. (вип'ячування передньої частини головного мозку),

Виходячи з нюхової цибулини нюховий тракт йде в різні відділи мозку

Такий мультизв'язок забезпечує зв'язок запаху з харчовою, захисною, статевою поведінкою.

В природі найчастіше зустрічаються сім запахів: камфорний, гострий, м'ятний, квітковий, мускусний, ефірний та гнильний. Ці запахи він назвав первинними, а всі інші — складними, створеними з первинних, подібно до того, як багато кольорів комбінуються з трьох основних кольорів — червоного, зеленого і синього.

                      Нюхова цибулина

СМАК

АДЕКВАТНИЙ ПОДРАЗНИК:

Розчини хімічних речовин

РОЗТАШУВАННЯ АНАЛІЗАТОРА:

На смакових бруньках слизової оболонки внутрішньої поверхні щік, піднебіння та язика розташовані рецептори смаку (хеморецептори). Найбільше на кінчику язика.

Рецептори реагують на гірке, солодке, солоне та кисле.

гірке – корінь  язика (1) кисле – краї (2) солоне – краї (3), солодке – кінчик язика (4)

 

При нежиті (коли ніс закладено) смакові відчуття порушуються. Отже, смакова сенсорна система разом із нюховою беруть участь у регуляції травлення, обміну речовин і поведінки людини.

ПЕРЕДАЧА ЗБУДЖЕННЯ:

Від рецепторних клітин йдуть аксони, які утворюють язикоглотковий, блукаючий, лицьовий нерви є провідниками сигналу до ядер довгастого мозку.

Далі до таламусу, а звідти до кори в корковий центр смаку (нижній (латеральний) кінець постцентральної звивини).

Оскільки нюховий (лімбічна система і гачок) і смаковий (нижні відділи постцентральної звивини) нервові центри у корі кінцевого мозку розташовані поруч, під час визначення якості їжі поєднуються її запах і смак.

СОМАТОСЕНСОРНА СИСТЕМА

АДЕКВАТНИЙ ПОДРАЗНИК

механічне подразнення, хімічні речовини, температура, біль.

ОСНОВНІ РЕЦЕПТОРИ:

Рецептори розташовані у внутрішніх органах, на слизових оболонках, стінках судин називаються вісцерорецепторами.

Поділяють на:  

Механорецептори реагують на зміну тиску в судинах /їх стискання чи розтягнення/.

Хеморецептори реагують на зміну у хімічному складі органів та тканин.

Терморецептори – чутливі до зміни температури.

Осморецептори – чутливі до зміни тиску.

Волюморецептори – чутливі до об’єму рідини.

Ноцицептори – чутливі до хімічних подразників, які викликають біль.

ПЕРЕДАЧА ЗБУДЖЕННЯ

Сигнал від вісцерорецепторів надходить у довгастий мозок по волокнам блукаючого, черевного та тазового нервів через таламус до кори ГМ, лімбічної системи та гіпоталамусу.

У довгастому та середньому мозку частина інформації використовується для мимовільного управління судинами, серцем, іншими органами,

З таламуса інформація йде в сенсомоторні ділянки кори.

Спостерігається тісне перекриття сомато-сенсорної та вісцеральної систем, особливо в корі ГМ. При чому, в нормальному стані ми типово не відчуваємо стану внутрішніх органів,тобто інформація від інтерорецепторів не доходить до рівня усвідомлення. Так відбувається тому, що сигнали від сомато-сенсорної системи блокують вісцеральні сигнали. Лише сильні сигнали від вісцеральної системи прориваються у свідомість і одразу привертають нашу увагу, наприклад, інформація про наповнення сечового міхура, прямої кишки, переповнений шлунок, про захворювання того чи іншого органу.

 

 

Лекція 5

ОСНОВНІ СЕНСОРНІ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ

ЗІР

Дає мозку більше 90% сенсорної інформації.

АДЕКВАТНИЙ ПОДРАЗНИК: