Основні етапи формування системи управління операційними позаоборотними активами

Система управління операційними позаоборотними активами – це частина фінансової стратегії підприємства, суть якої полягає у фінансовому забезпеченні своєчасного їх оновлення і високої ефективності використання.

Система управління операційними позаоборотними активами формується на базі таких основних етапів:

· аналіз операційних позаоборотних активів підприємства в майбутньому періоді;

· оптимізація загального обсягу і складу операційних позаоборотних активів підприємства;

· забезпечення своєчасного відновлення операційних позаоборотних активів підприємства;

· формування принципів і оптимізація структури джерел фінансування операційних позаоборотних активів підприємства.

1. Аналіз операційних позаоборотних активів підприємства в майбутньому періоді.

Даний аналіз проводиться з метою вивчення динаміки загального їх обсягу і складу, ступеня придатності, інтенсивності оновлення та ефективності використання.

На першому етапі аналізу розглядається динаміка загального обсягу операційних позаоборотних активів підприємства – темпи їх росту порівняно з темпами росту обсягу виробництва і реалізації продукції, обсягу операційних оборотних активів, загальної суми позаоборотних активів. У процесі цього аналізу вивчається зміна коефіцієнта участі операційних позаоборотних активів у загальній сумі операційних активів підприємства. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:

, де

КУОВА – коефіцієнт участі позаоборотних активів у загальній сумі операційних активів підприємства;

ОВА – середня вартість операційних позаоборотних активів підприємства в аналізованому періоді;

ОА – середня сума оборотних активів підприємства в аналізованому періоді.

На другому етапі аналізу вивчається склад операційних позаоборотних активів підприємства і динаміка їх структури. У процесі цього вивчення розглядається співвідношення основних засобів і нематеріальних активів, що використовуються в операційному процесі підприємства; у складі основних засобів аналізується питома вага рухомих і нерухомих їх видів, які у виробничій діяльності характеризують, відповідно, активну і пасивну їх частини; у складі нематеріальних активів розглядаються окремі їх види.

На третьому етапі аналізу оцінюється стан позаоборотних активів за ступенем їх зношеності (амортизації). У процесі такої оцінки використовуються наступні основні показники:

1. Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується за такою формулою:

, де

КЗоз – коефіцієнт зносу основних засобів;

Зоз – сума зносу основних засобів підприємства на визначену дату;

ПВоз – початкова вартість основних засобів на визначену дату.

2. Коефіцієнт придатності основних засобів. Для його розрахунку використовується така формула:

, де

КПоз – коефіцієнт придатності основних засобів;

ЗВоз – залишкова вартість основних засобів підприємства на визначену дату;

ПВоз – початкова вартість основних засобів підприємства на визначену дату.

3. Коефіцієнт амортизації нематеріальних активів. Його розрахунок проводиться за такою формулою:

, де

КАна – коефіцієнт амортизації нематеріальних активів;

Ана – сума амортизації нематеріальних активів підприємства на визначену дату;

ПВна – початкова вартість нематеріальних активів підприємства на визначену дату.

4. Коефіцієнт придатності нематеріальних активів визначається за такою формулою:

, де

КПна – коефіцієнт придатності нематеріальних активів;

ЗВна – залишкова вартість нематеріальних активів підприємства на визначену дату;

ПВна – початкова вартість нематеріальних активів підприємства на визначену дату.

5. Зведений коефіцієнт придатності операційних позаоборотних активів, що використовуються підприємством, розраховується за такою формулою:

, де

КПова – зведений коефіцієнт придатності операційних позаоборотних активів, що використовуються підприємством;

ОВАзв – сума всіх операційних позаоборотних активів, що використовує підприємство за залишковою вартістю на визначену дату;

ОВАпв – сума всіх операційних позаоборотних активів, що використовує підприємство за початковою вартістю на визначену дату.

На четвертому етапі аналізу визначається термін обороту операційних позаоборотних активів. Він розраховується за такою формулою:

, де

ПОова – термін обороту операційних позаоборотних активів, років;

ОВАпв – середньорічна сума усіх операційних позаоборотних активів, що використовуються підприємством за початковою вартістю;

Зова – середньорічна сума зносу усіх операційних позаоборотних активів, що використовуються підприємством.

На п’ятому етапі аналізу вивчається інтенсивність відновлення операційних позаоборотних активів у попередньому періоді. У процесі вивчення використовуються такі основні показники:

1. Коефіцієнт вибуття операційних позаоборотних активів характеризує частину операційних позаоборотних активів, що вибувають, у загальній їх сумі і розраховується за формулою:

, де

КВова – коефіцієнт вибуття операційних позаоборотних активів;

ОВАв – вартість операційних позаоборотних активів, що вибули у звітному періоді;

ОВАн – вартість операційних позаоборотних активів на початок звітного періоду.

2. Коефіцієнт вводу в дію нових операційних позаоборотних активів характеризує частину нововведених операційних позаоборотних активів у загальній їх сумі і розраховується за формулою:

, де

КВДова – коефіцієнт вводу в дію нових операційних позаоборотних активів;

ОВАвд – вартість нововведених операційних позаоборотних активів у звітному періоді;

ОВАк – вартість операційних позаоборотних активів на кінець звітного періоду.

3. Коефіцієнт відновлення операційних позаоборотних активів характеризує приріст нових операційних позаоборотних активів у загальній їх сумі і розраховується за формулою:

, де

КВова – коефіцієнт відновлення операційних позаоборотних активів;

ОВАвд – вартість нововведених операційних позаоборотних активів у звітному періоді;

OBAв – вартість операційних позаоборотних активів, що вибули у звітному періоді;

ОВАк – вартість операційних позаоборотних активів на кінець звітного періоду.

4. Швидкість відновлення операційних позаоборотних активів характеризує середній період часу повного відновлення операційних позаоборотних активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

, де

ШВова – швидкість відновлення операційних позаоборотних активів, років;

КВДова – коефіцієнт вводу в дію операційних позаоборотних активів у звітному році (або в середньому за останні роки).

Зазначені показники розраховуються в процесі аналізу не тільки за операційними позаоборотними активами у цілому, але й у розрізі їх видів – основних засобів і нематеріальних активів.

На шостому етапі аналізу оцінюється рівень ефективності використання операційних позаоборотних активів у звітному періоді. У процесі цієї оцінки використовуються такі основні показники:

1. Коефіцієнт рентабельності операційних позаоборотних активів. Його розрахунок здійснюється за формулою:

КРова – коефіцієнт рентабельності операційних позаоборотних активів;

ЧПод – сума чистого прибутку, яка отримана підприємством від його операційної діяльності у звітному періоді;

ОВА – середня вартість операційних позаоборотних активів підприємства у звітному періоді.

11. Коефіцієнт виробничої віддачі операційних позаоборотних активів характеризує об’єм реалізації продукції (або обсяг її виробництва) у розрахунку на одиницю операційних позаоборотних активів. Розрахунок даного показника здійснюється за такою формулою:

, де

КВВова – коефіцієнт виробничої віддачі операційних позаоборотних активів;

ОР – обсяг реалізації продукції (або обсяг її виробництва) у звітному періоді;

ОВА – середня вартість операційних позаоборотних активів у звітному періоді.

2. Коефіцієнт виробничої ємності операційних позаоборотних активів характеризує середню вартість операційних позаоборотних активів, що припадає на одиницю обсягу реалізації продукції (обсягу виробництва). При розрахунку цього показника використовується така формула:

, де

КВЄова – коефіцієнт виробничої ємності операційних позаоборотних активів;

ОВА – середня вартість операційних позаоборотних активів підприємства у звітному періоді;

ОР – обсяг реалізації продукції (або обсяг її виробництва) у звітному періоді.

2. Оптимізація загального обсягу і складу операційних позаоборотних активів підприємства.

Така оптимізація здійснюється з урахуванням розкритих у процесі аналізу можливих резервів підвищення виробничого використання операційних позаоборотних активів у майбутньому періоді. До числа основних із таких резервів належать: підвищення продуктивного використання операційних позаоборотних активів у часі (за рахунок приросту коефіцієнтів змінності і безперервної їх роботи) і підвищення продуктивного використання операційних позаоборотних активів за потужністю (за рахунок росту продуктивності окремих їх видів у межах передбаченої технічної потужності). У процесі оптимізації загального обсягу операційних позаоборотних активів із їх складу вилучаються ті їх види, що не беруть участі у виробничому процесі з різних причин.

Принципова формула для визначення необхідного загального обсягу операційних позаоборотних активів підприємства в майбутньому періоді має такий вигляд:

ОПова = (ОВАк – ОВАкп) х (1 + DКч) х (1 + DКп) х (1 + DОРп), де

ОПова – загальна потреба підприємства в операційних позаоборотних активах у майбутньому періоді;

ОВАк – вартість операційних позаоборотних активів на кінець звітного періоду;

ОВАкп – вартість операційних позаоборотних активів підприємства, що безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі, на кінець звітного періоду;

DКч – планований приріст коефіцієнта використання операційних позаоборотних активів у часі;

DКп – планований приріст коефіцієнта використання операційних позаоборотних активів за потужністю;

ОРп – планований темп приросту обсягу реалізації продукції, виражений десятковим дробом.

3. Забезпечення своєчасного відновлення операційних позаоборотних активів підприємства.

З цією метою на підприємстві визначається необхідний рівень інтенсивності відновлення окремих груп операційних позаоборотних активів; розраховується загальний обсяг активів, що підлягають відновленню в майбутньому періоді; встановлюються основні форми та вартість відновлення різноманітних груп активів.

4. Забезпечення ефективного використання операційних позаоборотних активів підприємства.

Таке забезпечення полягає в розробці системи заходів, спрямованих на підвищення коефіцієнтів рентабельності та виробничої віддачі операційних позаоборотних активів.

У процесі управління ефективністю операційних позаоборотних активів варто враховувати два важливих моменти, що забезпечують об’єктивність оцінки розроблюваних заходів. Сутність першого полягає в тому, що при оцінці завжди повинна використовуватися відновлювальна вартість операційних позаоборотних активів на момент проведення оцінки (у даному випадку буде врахований чинник інфляції, що у прибутку й обсязі реалізації продукції відбивається автоматично). Сутність другого в тому, що при оцінці варто використовувати залишкову вартість операційних позаоборотних активів, бо велика їх частина в процесі зносу втрачає частину своєї продуктивності.

Ріст ефективності використання операційних позаоборотних активів дозволяє скоротити потребу в них за рахунок механізму підвищення коефіцієнтів їх використання у часі і за потужністю, тому що між цими двома показниками існує обернена залежність. Отже, заходи щодо забезпечення підвищення ефективності використання операційних позаоборотних активів можна розглядати як заходи щодо скорочення потреби в обсязі їх фінансування і підвищення темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

5. Формування принципів і оптимізація структури джерел фінансування операційних позаоборотних активів.

Принципово відновлення і приріст операційних позаоборотних активів можуть фінансуватися за рахунок власного капіталу, довгострокового позикового капіталу (фінансового кредиту, фінансового лізингу тощо) і за рахунок змішаного їх фінансування.