Вихідні дані для побудови графіку витрат на управління запасами

q	50	100	150	200	250	300
Fр	750	1500	2250	3000	3750	4500
Fu	16000,0	8000,0	5333,3	4000,0	3200,0	2666,7
F	16750,0	9500,0	7583,3	7000,0	6950,0	7166,6

Як видно із графіку (рис.1 витрати F досягають свого мінімального значення у точці на графіку (точка перетину F_р та F_u), де є однаковими обидві суми витрат та темпи зміни F_р та F_u.

    Результати вирішення моделі управління запасами графічним методом по рисунку 1: оптимальний розмір партії поставки приблизно 230 тонн, мінімальні сумарні витрати на поставку та зберігання – близько 6950 грн.

 

Рис 1. Графічне вирішення задачі управління запасами

 

Задача № 2

Обсяг продажу крамниці «Золота осінь» складає 1400 кг яблук на тиждень. Ціна покупки яблук 3 грн. За доставляння замовлення власник сплачує 55 грн. Витрати на зберігання складають в середньому 20% від ціни яблук. Час доставки 3 дні. Сезон продажу яблук крамницею складає 9 місяців. Яблука завозяться контейнерами по 500 кг. Який обсяг завозу ви порадите власнику крамниці? Чому саме такий? Коли для цього виду товару настає точка замовлення? Як часто доведеться завозити товар?

Розв’язок

Спочатку розрахуємо Z (загальний обсяг поставок у періоді, що планується) та C_u (витрати на зберігання однієї партії):

;

;

    Тепер ми маємо всі необхідні дані для розрахунку оптимального розміру партії:

;

Однією з умов задачі є завезення яблук контейнерами по 500 кг. Розрахований нами оптимальний розмір замовлення не є кратним 500. Значить, нам потрібно вибрати між двома найближчими до q* числами – 3000 та 3500. Для визначення більш вигідного розміру замовлення необхідно розрахувати загальні витрати на формування та зберігання запасів F для обох запропонованих обсягів поставок:

;

;

    Як видно із розрахунків, більш вигідним (хоч і несуттєво) буде поставка по 3000 кг, або по 3 тони яблук.

Наступний розрахунок – точка замовлення. Точка замовлення визначає той залишок запасу товару або сировини, при досягненні якого слід робити наступне замовлення:

;

Останній розрахунок, який потрібно виконати – частота поставок:

 

Завдання з проведення АВС- та XYZ-аналізу

Задача № 1

АВС-аналіз – це метод, який групує чи розподіляє за певними критеріями існуючу сукупність. Інакше кажучи, АВС-аналіз – це інструмент для визначення частки певних груп у сукупності. Критерії АВС-аналізу можуть бути найрізноманітнішими і залежать від мети та змісту аналізу.

Для класифікації будь-якої бази даних по значимості необхідно всю номенклатуру за певний період часу розташувати в порядку убування за будь-яким вибраним результуючим показником. Потім у групу А відносять позиції в списку, починаючи з першого, загальна вага яких складає 75-80% сумарної ваги всіх позицій. Звичайно в таку групу потрапляє біля 15-20% усіх позицій номенклатури. До групи В відносять приблизно третину позицій (найменувань) бази даних, результуючий показник яких складає 10-15%. Інші позиції номенклатури (а це звичайно половина найменувань продукції), сумарна вага яких складає лише 5-10%, відносять до групи С.

Розвитком АВС-аналізу є його комбінування з XYZ-аналізом, сутність якого полягає в структуризації бази даних по фактору стабільності і можливості його передбачення. Групування елементів бази даних при проведенні XYZ-аналізу здійснюється в порядку зростання коефіцієнта варіації. Він являє собою відношення середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного значення показників:

s =                

До категорії Х відносяться позиції бази даних з коефіцієнтом варіації менше 10%. Вони являються передбачуваними; характеризуються стабільним обсягом споживання або реалізації; високою точністю прогнозу.

Категорія Y – це позиції бази даних, потреба в яких характеризується відомими тенденціями і середніми можливостями їх прогнозування. Коефіцієнт варіації по цих позиціях змінюється від 10 до 25%. Позиції бази даних, що відносяться до категорії Z, використовуються нерегулярно, точність їх прогнозування невисока (коефіцієнт варіації більше 25%).

У якості прикладу розглянемо наступну базу даних: обсяг випуску тортів за півроку у натуральному виразі помісячно (табл. 2).

Як поєднання результатів застосування АВС і XYZ-методів аналізу одержуємо у структурованій базі даних дев'ять груп асортименту: AX, AY, AZ, BX, BY, BZ, CX, CY та CZ (табл.3). Результатом проведення комплексного аналізу по методах АВС і XYZ є виділення ключових запасів (товарів, клієнтів).

Виходячи з даних таблиці, найважливішими для випуску або використання є номенклатура із груп АХ, АY та ВХ, оскільки вони мають високий рівень результуючого показника, а зміну в часі цього результуючого показника можна з високою вірогідністю передбачити. Для груп СХ, CY і CZ застосовують укрупнені методи планування, а функції контролю частіше усього делегують нижчим рівням управління.

Таблиця 2.