Акарози і ентомози дрібних тварин

Хейлетіоз, нотоедроз дрібних тварин

Питання:

1. Хейлетіоз (морфологія, біологія збудника, діагностика, лікування та профілактика).

 

2. Нотоедроз (морфологія, біологія, діагностика, лікування та профілактика).

 

Контрольні питання:

1. Вкажіть місце локалізації хейлетіел.

2. На яких ділянках тіла частіше паразитують нотоедреси?

3. Які стадії розвитку проходять кліщі?

4. Яка кратність використання лікарських препаратів? Написати рецепти акарицидних препаратів.

 

 

Кількість балів__________________ Підпис викладача________________

 

Тема 4. Акарози і ентомози дрібних тварин

Ентомози дрібних тварин: ктеноцефалідоз, ліногнатоз, триходектоз.

Триходектоз

ВОЛОСОЇДИ - стаціонарні паразити ряду Malophaga. На ссавцях із родини Тгісhodectidae паразитують види Felicola subrostratus та Trichodectes canis.

Дрібні, безкрилі комахи, жовтого або світло-коричневого кольору, тіло сплющене, довжиною 1,5-5 мм, голова ширша грудей, рот гризучого типу, є 4-5 членисті вусики. Живляться епідермісом. Очі розвинені слабо, лапки з двома кігтиками, черевце сегментоване. Самки яйцекладучі. Яйця білуваті, еліпсоїдні 0,3-1,5 мм, а у окремих видів на яйцях є філаменти з крючками для з’єднання з тілом хазяїна. Із яєць вилупляються личинки схожі на дорослих комах, після двох линьок вони стають дорослими.

 

 

ЗАВДАННЯ 1. Дати визначення хворобам. Описати біологію збудників у вигляді схеми. Зазначити діагностику та диференційну діагностику. Вказати лікарські препарати та дози їх застосування.

 

Ліногнатоз

 

ЗАВДАННЯ 1. Вивчити діагностичні ознаки вошей, бліх та клопів по плакатах та макро- препаратах. Навчитися відрізняти цих паразитів між собою. Схематично замалювати морфологічні особливості збудників.

 

ВОШІ - із ряду Siphunculata, родини Linognahtidae, паразитують на тілі тварин. Спричинюють захворювання сифункулятоз (вошивість). L. setosus - собак, Наеmodipsus ventricosus - кроликів.

Це безкрилі комахи, сіро-жовтого кольору, тіло еліпсоподібне, довгасте, сплющене, з волосками та щетинками. Великі воші у свиней до 5 мм завдовжки, дрібні - у кролів до 1,5 мм. Голова вужча за груди, очей немає (окрім верблюжої), є п’ятичленикові вусики, рот колючо-сисного типу. Щелепи та губи утворюють сисну трубочку, усередині якої є жало. Завдяки йому вони прикріплюються до шкіри і проколюють її. Ноги із кігтиками у вигляді клешнів, якими вони фіксуються до волосся хазяїна. Черевце з 9 сегментів. Самка відкладає за все життя 80-100 яєць (гнид) світло-жовтого кольору, еліпсоїдної форми, розміром 0,5-1,5 мм з кришечкою на одному вільному кінці. Прикріплюють яйця самки до волосся маточним секретом. Через 12-16 в теплу, і 16-20 днів в холодну пору року із яєць вилуплюються личинки, після трьох линьок які, за 10-14 днів, стають статевозрілими.

 

ЗАВДАННЯ 2. Дати визначення хворобам. Описати біологію збудників у вигляді схеми. Зазначити діагностику та диференційну діагностику. Вказати лікарські препарати та дози їх застосування.

 

 

Ктеноцефалідоз

БЛОХИ - тимчасові ектопаразити і кровосиси відносяться до ряду Siphonaptera, родини Pulicidae, Sarcopsyllidae, Vermipsyllidae та iн. Кров ссуть самці і самки. Тіло сплющене з боків, 0,5-15 мм завдовжки, світло-жовтого і темно-бурого кольорів, з тричлениковими вусиками і простими очима чорного кольору. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Черевце складається з десяти сегментів. Важливе значення мають види: Сtenocephalides canis (собача) - може паразитувати на гризунах і людині, довжиною 2-3 мм. Рulex izzitans (людська) паразитує на людині, на собаках, котах, свинях, довжина її 4 мм.

Блохи здатні довго голодувати, їх ділять на блох шерсті та гнізд. Максимальну кількість комах виявляють в кінці літа та восени. Самки відкладають 450 яєць в щілинах підлоги, на волосся, грунт. Яйця білі, 0,5-1 мм, через 3-6 днів розвивається біла личинка до 4 мм, яка веде сапрофітний тип життя.

 

ЗАВДАННЯ 1. Дати визначення хворобі. Описати біологію збудників у вигляді схеми. Зазначити діагностику та диференційну діагностику. Вказати лікарські препарати та дози їх застосування.

 

 

Кількість балів__________ Підпис викладача___________________

ІСР 5

Тема 4. Акарози і ентомози дрібних тварин

Лікування та профілактика арахно-ентомозів тварин.

Питання:

1. Препарати для зовнішнього застосування (виписати 10 рецептів).

 

2. Інсектакарициди для парентерального та орального застосування (виписати 10 рецептів).

Контрольні питання:

1. Перерахуйте препарати із групи піретроїдів та напишіть рецепти до їх застосування для різних тварин?

2. Перерахуйте препарати із групи макроциклічних лактонів та напишіть рецепти до їх застосування для різних тварин?

Кількість балів ______________ Підпис викладача ______________

Додатки

(вклеїти фотографії збудників інвазійних захворювань дрібних тварин, тварин з вираженими клінічними ознаками, інструкції до препаратів, зображення антгельмінтиків, інсектакарицидних, протипротозойних засобів, тощо).

 

 

 

Бібліографічний список

 

Абуладзе К.И. и др. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. - М., 1982. - 464 с.

Абуладзе К.И. Практикум по диагностике инвазионных болезней сельскохозяйственных животных. - М.,1984. - 255 с.

Акбаев М.М., Василевич Ф.И. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. – М., 1992. – С. 18-97.

Акбаев М.М. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. – М., 1998. – 743с.

Березовський А.В. Лікарські препарати нового покоління. – К., 2000. – 88с.

Ветеринарное законодательство (под ред. Третьякова А.Л.). - 1972,1973,1981,1988.

Галат В.Ф. та ін. Практикум із паразитології. - К.,1999. – 191 с.

Генис Д.Е. Медицинская паразитология. - М., 1991. – 239 с.

Дахно І.С. Робочий зошит лабораторно-клінічних і самостійних занять з паразитології та інвазійних хвороб с\г тварин. - Полтава, 2003. – 82 с.

Дахно І.С. і ін. Атлас гельмінтів тварин. – К., 2001. – 118 с.

Демидов Н.В. Гельминтозы животных. - М., 1987. – 335 с.

Ершов B.C. Справочник по ветеринарной гельминтологии. - М., 1964. - 367 с.

Жариков И.С. Биологические основы борьбы с трематодозами жвачных. - Минск, 1973. – 184 с.

Ивашкин В.М. и др. Методы сбора и изучения гельминтов наземных млекопитающих. - М., 1971. – 121 с.

Козлов Д.П. Определитель гельминтов хищных млекопитающих. - М., 1977. – 175 с.

Котельников Г.А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды. - М., 1984. – 208 с.

Машкей І.А. Комахи – ектопаразити у тваринницьких агробіоценозах України та розробка інтегрованих методів боротьби з ними //Автореф. Дис.докт. вет. Наук /03.00.18//

Панасюк Д.И. Профилактика гельминтозов животных. - М, 1982. – 191 с.

Петров Ю.В. Паразитоценозы и ассоциативные болезни сельскохозяйственных животных. - Л., 1988. – 176 с.

Петроченко В.И., Котельников Г.А. Гельминтозы птиц. - М., 1976. – 352 с.

Трач В.Н. Паразитические личинки стронгилят домашних жвачных животных. – К., 1982. – 127 с.

Трач В.Н. Эколого-фаунистическая характеристика половозрелых стронгилят домашних жвачных Украины. - К., 1986. – 216 с.

Укрхат Г.М. и др. Ветеринарная паразитология. – М., 2000. – С.8 – 171.

Черепанов А.А. и др. Новое в видовой идентификации гельминтов. // Ветеринария. – 1998. - № 9. – С. 24-26.

Чернуха В.К., Артеменко Ю.Т., Галат В.Ф. та ін. Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин. - К., 1996.- 446 с.

Якубовский М.В., Карасев Н.Ф. Паразитарные болезни животных. – Минск, 1991. – С.35-59.

Eckert S. Et al. Veterinaermedizinisch parasitologie. – Berlin, 1992. – S. 174-322.

Mehlhor H., et al. Diagnose und Therapie der Parasitosen von Haus-, Nutz und Heimtieren. – Stuttgart, 1993. – S. 2-170.