ТОП 10:

Політико-правове середовище.



Власність - основа підприємницької діяльності.

Підприємницьке середовище

Для характеристики умов підприємницької діяльності використовують поняття "підприємницьке середовище" та "інфраструктура" підприємництва.

Інфраструктура - це сукупність складових, що має підпорядкований характер та забезпечує діяльність системи в цілому.

Створення належного і сприятливого правового середовища підприємництва є лише окремою складовою макросередовища підприємництва. Вона, на думку вчених, складається з економічних, правових, політичних, соціально-культурних, технологічних, фізичних ( або географічних) умов підприємницької діяльності.

Підприємницьке середовище — це соціально-економічна система, яка характеризується наявністю економічної свободи, присутністю підприємницького корпусу, домінуванням ринкових економічних зв'язків та наявністю і можливістю використання необхідних ресурсів.

В найбільш загальному плані підприємницьке середовище, його основні характерні складові задаються економічною системою кожної держави. Так, англійські дослідники вважають, що система вільного підприємництва є економічною системою, яка характеризується наявністю у громадян права володіння капіталом і власністю, а також права займатись підприємництвом при обмеженому втручанні держави. Система вільного підприємництва стимулює діяльність підприємців і прагнення приватних власників фірм до прибутків.

Спираючись на це твердження, можна визначити основні ознаки підприємницького середовища:

- наявність різних економічних та юридично рівних форм власності та господарювання;

- економічна незалежність підприємців;

в - еквівалентність обміну продуктів праці;

- економічна свобода і самостійність в господарській діяльності;

- конкуренція товаровиробників.

Підприємницьке середовище складається з чотирьох основних елементів:

- держава- це особлива політико-територіальна організація, що володіє суверенітетом спеціального апарату управління і примусу та здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру;

- підприємництво- самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею зметою одержання прибутку;

- споживачі (домогосподарства);

- ресурси- сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства .

Вихідним положенням при визначенні складових підприємницького середовища є забезпечення можливостей здійснення підприємницької функції, насамперед, новаторсько-координуючої по забезпеченню суспільних потреб.

Слід розрізняти поняття підприємницького клімату і підприємницького середовища.

Підприємницький клімат - сукупність конкретних параметрів складових підприємницького середовища, які регулюють, регламентують, задають підприємницьку діяльність із якими підприємець, як господарюючий суб'єкт вступає у взаємодію, розвивається сам і спонукає їх до саморозвитку.

Найбільш повну характеристику підприємницького середовища подає англійський економіст А. Хоскінг, вважаючи його основними складовими: економічну обстановку,


політичну ситуацію, правове, соціально-культурне, технологічне, географічне, інституціональне та організаційно-технічне середовище.

Даний перелік можна доповнити екологічним середовищем, як найбільш важливим для України, яка постраждала від техногенної катастрофи століття.

Економічна ситуація обумовлює рівень купівельної спроможності населення, заробітної плати, наявності вільних робочих місць, наявності і доступності грошових ресурсів, процентних ставок на капітал, розміру позичкового капіталу, розвитку економічних та юридичних прав власності. Оскільки економічне становище залежить від політичної ситуації, необхідно враховувати політичну спрямованість правлячих кіл, їх інтересів і мети.

Підприємницька діяльність здійснюється у відповідному правовому полі. Тут мова може йти про сфери обмеження, ступінь законодавчого регулювання і контролю.

Соціально-культурне середовище визначається моральними, релігійними нормами, звичаями, традиціями, притаманними місцевому населенню. Таке середовище безпосередньо впливає на види діяльності, перелік товарів тощо.

Технологічне середовище відбиває рівень науково-технічного прогресу, що безпосередньо впливає на розвиток підприємництва.

Географічне середовище характеризує територію країни, де здійснюється підприємницька діяльність: якість ґрунтів, наявність земель, придатних для сільськогосподарського виробництва, кліматичні умови, запаси сировини, наявність енергоресурсів, різних систем комунікацій, включаючи автомобільні магістралі, залізниці, морські і повітряні шляхи сполучення.

Слід відмітити, що геополітичне розміщення України є сприятливим для здійснення підприємницької діяльності в усіх сферах, в тому числі сільському господарстві і це є однією із важливих умов зацікавленості іноземних інвесторів у вкладанні капіталу в вітчизняну економіку.

Інституціональне та організаційно-технічне середовище. Здійснення успішної підприємницької діяльності неможливо без наявності широкої мережі різнобічних інститутів, які допомагають підприємцям налагоджувати ділові контакти, здійснювати торгові операції, страхування діяльності, рекламування продукції тощо. До цих інститутів слід віднести:

- банки;

- страхові компанії;

- біржі, торгові доми, посередницькі фірми, що виконують функції реалізації продукції;

- рекламні агентства;

- навчальні заклади по підготовці кадрів та інститути післядипломної освіти;

- консалтингові структури;

- бізнес-центри;

- транспортні агентства;

- постачальники (запасних частин, паливо-мастильних матеріалів, машин і устаткування і т. ін.);

- підприємства по переробці сировини і торгівлі готовою продукцією;

- засоби зв'язку і передачі інформації;

- комунальні послуги.

Рівень розвитку складових підприємницького середовища свідчить про загальний рівень цивілізованості країни взагалі, що безумовно впливає на розвиток підприємництва. Основні параметри бізнесового середовища:

1) стабільність національної кредитно-грошової системи;

2) пільгово-стимулююча система оподаткування;

3) державна фінансова і інфраструктурна підтримка (насамперед малого
підприємництва);

4) ефективний правовий захист інтелектуальної та промислової власності;

5) науково обґрунтоване та ринково спрямоване ціноутворення;

6) сформованість колективних та індивідуальних матеріальних стимулів;

7) інтеграція підприємництва у світовий економічний простір.

8) достатня привабливість іміджу підприємницької діяльності.


2. Внутрішнє і зовнішнє середовище підприємництва.

Підприємницьке середовище поділяється на внутрішнє та зовнішнє.

Внутрішнє середовище підприємства - це механізм життєдіяльності підприємства, що забезпечує його самовідтворення.

Внутрішнє середовище складається з багатьох елементів, які знаходяться під постійним наглядом і впливом підприємця. Він самостійно й директивно формує внутрішнє середовище, здійснює моніторинг за його станом.

Основними елементами внутрішнього середовищає:

- підприємець- людина (фізична особа), що здійснює підприємницьку діяльність, зі створенням (одноосібно чи з партнерами) юридичної особи (підприємства, фірми тощо) або без створення такої;

- місія підприємства:у більшості випадків місією сучасного підприємства (фірми) можна вважати виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

- цілі підприємства:одержання доходів, його власникам, створення робочих місць для населення, охорона навколишнього середовища, забезпечення підприємства заробітною платою, забезпечення персоналу нормальними, прийнятними умовами праці, а споживачів — продукцією;

- працівники- особи, які безпосередньо створюють матеріальні цінності, впливають на предмети праці з допомогою знарядь виробництва, проводять ремонт устаткування, переміщення вантажів, прибирання виробничих приміщень та ін;

- технології- наука про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) розв'язання задач людства за допомогою технічних засобів (знарядь праці);

- ресурси- все що потрібно для задоволення потреб людини;

- структура управління- цілеспрямований програмований чи довільний вплив на об'єкти задля досягнення кінцевої мети посередництвом процесорів, явищ, процесів, коли є з ними взаємодія в режимі детермінованої чи довільної програми/регламенту;

- результат діяльності підприємства тощо.

Варто відзначити ще два фактора, які не є безпосередньо внутрішніми. Вони поєднують зовнішнє і внутрішнє середовище. Це результати виробництва та ринковий сигнал. Зовнішнє середовище підприємства - це структурно-просторове оточення, яке складається з факторів впливу на функціонування підприємства.

До факторів зовнішнього середовища відносять:

Політичну ситуацію







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.215.231 (0.006 с.)