Робота з літературними джерелами



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Робота з літературними джерелами



Зміст

 

 

Вступ 4

1. Загальні питання виконання курсової роботи 5

2. Структура курсової роботи 6

3. Робота з літературними джерелами 8

4. Теми теоретичної частини 9

5. Теми розрахункової частини 11

6. Пояснювальна записка 16

7. Список використаної літератури 43

8. Додатки 44

Вступ

Курсова робота є завершальним етапом вивчення курсу „Годівля сільськогосподарських тварин та технологія кормів” і є складовою частиною навчального процесу при підготовці бакалаврів. Ця робота виконується ними самостійно і базується на отриманих раніше знаннях із кормовиробництва, фізіології тварин, мікробіології та біохімії.

Студенти повинні вміти: робити пошук необхідних додаткових теоретичних знань та передового досвіду, систематизувати їх, робити аналіз, конкретні висновки, находити оптимальне рішення проблеми складання кормових раціонів, потреби в кормах та економічних розрахунків .

Мета курсової роботи закріпити теоретичні знання по дисципліні „Годівля сільськогосподарських тваринта технологія кормів”, а також навчити студентів робити пошук необхідних додаткових теоретичних знань та передового досвіду, систематизувати їх, робити аналіз, находити оптимальне вирішення поставленого питання та правильно в літературному і фаховому стилі оформляти роботу.

Розробки по курсовій роботі мають вирішувати також організацію повноцінної годівлі окремих видів і виробничих груп тварин, при яких продуктивність їх була б високою, а витрати кормів на 1 кг приросту економними, що є основою виробництва рентабельної тваринницької продукції.

 

1. Загальні питання виконання курсової роботи

Теми робіт видає викладач предмету, але студент може також запропонувати свою тему. Теми обговорюються і приймаються до виконання з врахуванням спеціалізації та творчих інтересів студентів. Викладач стає науковим керівником, а студент виконавцем теми. По темі складається план роботи.

Курсова робота складається з двох індивідуальних тем – теоретичної і розрахункової.

Теми по теоретичних основах годівлі сільськогосподарських тварин можуть бути двох типів:

1. Науково-дослідна тематика. Вона виконується студентами в лабораторії кафедри, на фізіологічному дворі чи фермі.

2. Закріплення знань по теорії годівлі, узагальнення передового досвіду по технології виробництва і зберігання кормів, організації повноцінної годівлі тварин.

По теоретичній темі складається план роботи. Він в себе включає:

Вступ

1. Обґрунтування завдання;

2. Огляд літератури;

3. Методика виконання (при науково-дослідній темі);

4. Приклади використання цього питання на практиці;

5. Науково - обгрунтовані перспективи впровадження у виробництво (для науково-дослідної роботи).

6. Висновки і пропозиції.

Розрахункова частина передбачає складання технологічних карт заготівлі кормів на основі розрахунку потреби у кормах, посівних площах та кормосховищах. Теми видаються викладачем і розробляються студентом за таким планом:

1. Календарний план по темі. В ньому обґрунтовується рух поголів’я протягом року чи необхідного періоду часу, зміна живої маси тварин, їх фізіологічний стан, продуктивність, визначається кількість кормоднів – помісячно і за рік чи період, валове виробництво продукції (додатки 1-7).

2. Структура раціонів для годівлі тварин (з використанням комп’ютерної техніки, мікрокалькуляторів). Додаток 8 -13.

3.Форма раціонів (додаток 14).

4. Загальна потреба в кормах (додатки 15-16).

5. Площа для вирощування кормів (додаток 17)

6. Вартість згодованих кормів (додаток 18)

7. Економічна ефективність виробництва продукції (додатки 19-25).

8.Висновки і пропозиції.

Теоретична частина (огляд літератури) висвітлює питання годівлі
с.-г. тварин згідно з вибраною темою.

Матеріал викладається в структурно-логічній послідовності, чітко, ясно, точно і повно, в тісному взаємозв'язку з вибраною темою.

 

Структура курсової роботи

Обсяг роботи не повинен перевищувати 25-35 сторінок рукописного тексту. Структура роботи в загальному повинна бути такою:

- титульна сторінка 1 с.

- зміст 1-2 с.

- вступ 1-2 с.

- теоретична частина 15-20 с.

- розрахункова частина 5-10 с.

- список літератури (10-20 авторів)

- додатки

Титульна сторінка:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

 

Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва

 

Кафедра годівлі та зоогігієни

сільськогосподарських тварин

 

Курсова робота

з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин та технологія кормів»

на тему: Теоретична частина:

 

Розрахункова частина:

 

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

м. Полтава - 20 __рік

 

 

Примітки:

1. Формат бланка А4 (210 297 мм).

 

ЗАПИСКА

Техніка складання календарних планів виробництва тваринницької продукції

Оскільки протягом року змінюються продуктивність різних видів тварин, разом з цим корми і раціони годівлі, то є особливості у техніці складання календарних планів для них. Слід складати їх за видами і виробничими групами тварин, а саме: для великої рогатої худоби (корови, телята, ремонтні телиці, відгодівельний молодняк), для свиней (свиноматки, ремонтний і відгодівельний молодняк), коней, овець, птиці (доросла, ремонтний молодняк, відгодівельний молодняк), травоїдних і м’ясоїдних хутрових звірів (кролі, нутрії, лисиці, норки). Тому рекомендуємо календарні плани розробляти за такими формами представленими в таблицях 1-7:

1. по молочно-товарних фермах для корів у залежності від їх живої маси і річного надою молока;

2. по маточній свинофермі при турових опоросах;

3. для молодняка і відгодівельного поголів’я великої рогатої худоби та свиней;

4. для коней;

5. для вівцеферми;

6. для маточної птахоферми (кури, індики, качки, гуси);

7. для птахоферми по вирощуванні і відгодівлі молодняку різних видів.

При цьому у календарних планах вказуємо поголів’я тварин, його продуктивність (добовий надій, середньодобовий приріст, інтенсивність яйценоскості), виробництво продукції, намічаємо раціони годівлі та кількість кормоднів.

Техніка складання раціонів

Фізіологічною основою для складання раціонів є потреба тварин в енергії та поживних речовинах згідно з нормами годівлі.

Годівля сільськогосподарських тварин нормується, як вище зазначено, по 24-40 показниках поживності. При цьому в раціонах усіх видів тварин обов'язково нормуються суха речовина, обмінна енергія, сирий і перетравний протеїн (за винятком птиці), сира клітковина, кальцій, фосфор, кухонна сіль (для птиці – натрій), мікроелементи (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод), вітаміни А, D, Е та інші .

Додатково для жуйних тварин – цукри, сирий жир, магній, калій, сірка. Свиням, птиці, хутровим звірям – незамінні амінокислоти (лізин, метіонін + цистин) та вітаміни групи В (В16, В12), в окремих випадках – С і К.

Раціони складаються методом послідовного наближення до норми годівлі різних статево-вікових груп тварин у залежності від їх продуктивності та сезону року (зимовий, літній) у шість етапів, а саме:

1) Заготовляємо таблицю раціону та записуємо у ній деталізовану норму годівлі.

2) Визначаємо, які будемо використовувати корми та кормові добавки, їх кількість, відповідно до структури раціону у відсотках.

3) Кількість кормів на голову на добу визначається так: енергетичну поживність раціону згідно з нормою –обмінна енергія (в МДж) ділимо на 100 %. Ця частка множиться на кількість корму у % кожного корму раціону відповідно структури раціону. Таким способом визначається енергетична поживність кожного корму в раціоні. Після цього шляхом поділу її на енергетичну поживність 1 кг даного корму визначаємо його кількість на голову на добу.

4) Користуючись таблицями поживності основних кормів визначаємо енергетичну та протеїнову поживність раціону, при необхідності коректуємо раціон за вмістом протеїну. Раціон складено правильно, якщо його енергетична і протеїнова поживність находяться в межах ±2% до норми;

5) визначаємо вміст у раціоні всіх інших поживних речовин;

6) при необхідності включаємо у раціон необхідні мінеральні та вітамінні добавки, премікси.

Раціони для курсових робіт розраховуємо по 6-10 елементах живлення, використовуючи додаткові таблиці по мінеральній та вітамінній поживності кормів .

Для балансування раціонів за мінеральними речовинами визначаємо у них дефіцит кальцію і фосфору, а для птиці також натрію. Може бути 4 варіанти: Перший – при дефіциті кальцію: включаємо крейду у раціон з розрахунку в ній кальцію в 1г- 0,374. Записуємо кількість крейди в раціон, а кількість кальцію – в графу „Кальцій”.

Другий. Дефіцит кальцію і фосфору покриваємо за рахунок двох добавок – дикальційфосфату та крейди, а саме:

1) Дефіцит фосфору перекриваємо дикальційфосфатом шляхом ділення на 0,20. Записуємо визначену кількість дикальційфосфату у раціон, а фосфору у ньому – у графу „фосфор”, множимо кількість дикальційфосфату на коефіцієнт 0,24, визначаємо в ньому кількість кальцію і записуємо його у графу „Кальцій”.

2) Із дефіциту кальцію віднімаємо кількість кальцію у дикальційфосфаті, різницю ділимо на 0,374 г і записуємо кількість крейди у раціон. Визначаємо загальну кількість кальцію і фосфору у раціоні.

Третій. Якщо у раціоні тільки дефіцит фосфору, то перекриваємо його за рахунок диамонійфосфату, шляхом поділу на коефіцієнт 0,23.

Четвертий. У раціонах птиці дефіцит натрію компенсуємо добавкою кухонної солі шляхом поділу необхідної його кількості її на коефіцієнт 0,37.

Для дорослих тварин раціони складаються щомісячно, для молодняка великої рогатої худоби до 6-місячного віку подекадно, згідно із схемою вирощування, для молодняка птиці щотижнево.

Форма раціонів

 

Корми, кормові добавки Структура раціону, % Кількість кормів, кг Суха речовина, г Корм.од МДж ОЕ Сирий протеїн, г Перетравний протеїн, г Клітковина, г Крохмаль, г Цукри, г Жир, г Лізин, г Метіонін+цистин, г Кальцій, г Фосфор, г Натрій, г (кухонна сіль) Каротин, мг Макро- і мікроелементи Вітаміни
                                   
Велика рогата худоба
      + + + + + + + + +     + + + + + +
Вівці
      + + + + +             + + + + + +
Коні
      + + + + + +           + + + + + +
Свині
      + + + + + +       + + + + + + + +
Птиця (кури, індики, качки, гуси)
          + +           + + + + + + + +
Кролі, нутрії
      + + + + + +           + + + + + +
М’ясоїдні хутрові звірі (лисиці, норки)
          +   +       +         +   + +
Всього                                      

 

Дефіцит Са, г- ; Р, г- ; Nа, г- ;

Вартість згодованих кормів

 

Корми Згодовано кормів, ц Вартість 1 ц корму, грн. Вартість всіх кормів, грн.
       
       
       
       
       
       
       
       
       
       
Всього: - -  
Підготовка кормів до згодовування і роздача (10 %)  
Разом - -  

 

Вартість 1 ц корм.од. =

 

 

Зміст

 

 

Вступ 4

1. Загальні питання виконання курсової роботи 5

2. Структура курсової роботи 6

3. Робота з літературними джерелами 8

4. Теми теоретичної частини 9

5. Теми розрахункової частини 11

6. Пояснювальна записка 16

7. Список використаної літератури 43

8. Додатки 44

Вступ

Курсова робота є завершальним етапом вивчення курсу „Годівля сільськогосподарських тварин та технологія кормів” і є складовою частиною навчального процесу при підготовці бакалаврів. Ця робота виконується ними самостійно і базується на отриманих раніше знаннях із кормовиробництва, фізіології тварин, мікробіології та біохімії.

Студенти повинні вміти: робити пошук необхідних додаткових теоретичних знань та передового досвіду, систематизувати їх, робити аналіз, конкретні висновки, находити оптимальне рішення проблеми складання кормових раціонів, потреби в кормах та економічних розрахунків .

Мета курсової роботи закріпити теоретичні знання по дисципліні „Годівля сільськогосподарських тваринта технологія кормів”, а також навчити студентів робити пошук необхідних додаткових теоретичних знань та передового досвіду, систематизувати їх, робити аналіз, находити оптимальне вирішення поставленого питання та правильно в літературному і фаховому стилі оформляти роботу.

Розробки по курсовій роботі мають вирішувати також організацію повноцінної годівлі окремих видів і виробничих груп тварин, при яких продуктивність їх була б високою, а витрати кормів на 1 кг приросту економними, що є основою виробництва рентабельної тваринницької продукції.

 

1. Загальні питання виконання курсової роботи

Теми робіт видає викладач предмету, але студент може також запропонувати свою тему. Теми обговорюються і приймаються до виконання з врахуванням спеціалізації та творчих інтересів студентів. Викладач стає науковим керівником, а студент виконавцем теми. По темі складається план роботи.

Курсова робота складається з двох індивідуальних тем – теоретичної і розрахункової.

Теми по теоретичних основах годівлі сільськогосподарських тварин можуть бути двох типів:

1. Науково-дослідна тематика. Вона виконується студентами в лабораторії кафедри, на фізіологічному дворі чи фермі.

2. Закріплення знань по теорії годівлі, узагальнення передового досвіду по технології виробництва і зберігання кормів, організації повноцінної годівлі тварин.

По теоретичній темі складається план роботи. Він в себе включає:

Вступ

1. Обґрунтування завдання;

2. Огляд літератури;

3. Методика виконання (при науково-дослідній темі);

4. Приклади використання цього питання на практиці;

5. Науково - обгрунтовані перспективи впровадження у виробництво (для науково-дослідної роботи).

6. Висновки і пропозиції.

Розрахункова частина передбачає складання технологічних карт заготівлі кормів на основі розрахунку потреби у кормах, посівних площах та кормосховищах. Теми видаються викладачем і розробляються студентом за таким планом:

1. Календарний план по темі. В ньому обґрунтовується рух поголів’я протягом року чи необхідного періоду часу, зміна живої маси тварин, їх фізіологічний стан, продуктивність, визначається кількість кормоднів – помісячно і за рік чи період, валове виробництво продукції (додатки 1-7).

2. Структура раціонів для годівлі тварин (з використанням комп’ютерної техніки, мікрокалькуляторів). Додаток 8 -13.

3.Форма раціонів (додаток 14).

4. Загальна потреба в кормах (додатки 15-16).

5. Площа для вирощування кормів (додаток 17)

6. Вартість згодованих кормів (додаток 18)

7. Економічна ефективність виробництва продукції (додатки 19-25).

8.Висновки і пропозиції.

Теоретична частина (огляд літератури) висвітлює питання годівлі
с.-г. тварин згідно з вибраною темою.

Матеріал викладається в структурно-логічній послідовності, чітко, ясно, точно і повно, в тісному взаємозв'язку з вибраною темою.

 

Структура курсової роботи

Обсяг роботи не повинен перевищувати 25-35 сторінок рукописного тексту. Структура роботи в загальному повинна бути такою:

- титульна сторінка 1 с.

- зміст 1-2 с.

- вступ 1-2 с.

- теоретична частина 15-20 с.

- розрахункова частина 5-10 с.

- список літератури (10-20 авторів)

- додатки

Титульна сторінка:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

 

Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва

 

Кафедра годівлі та зоогігієни

сільськогосподарських тварин

 

Курсова робота

з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин та технологія кормів»

на тему: Теоретична частина:

 

Розрахункова частина:

 

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

м. Полтава - 20 __рік

 

 

Примітки:

1. Формат бланка А4 (210 297 мм).

 

Робота з літературними джерелами

У „Вступі” висвітлюється значення питання згідно з темою, її актуальність. В кінці вступу розкривається мета та завдання курсової роботи.

У розділі „Огляд літератури” студент, використовуючи навчальні посібники, статті у журналах та інших літературних джерелах, систематизує дослідження різних авторів із питань теми. В список використаної літератури включаються лише ті джерела, посилання на авторів яких використані у тексті. Список літературних джерел оформляється в алфавітному порядку на мові видання, без перекладу.

Приклади оформлення бібліографічного списку:

1. Костенко В.І. Технологія виробництва молока і яловичини : підручник / В.І. Костенко, Й.З. Сірацький, Ю.Д. Рубан. – К.: Аграрна освіта, 2010. –530 с.

2.Ібатуллін І.І.Годівля сільськогосподарських тварин / І.І. Ібатуллін, Д.О. Мельничук, Г.О. Богданов. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 616 с.

3.Костенко В. Правильна та корисна годівля / В. Костенко // Агробізнес сьогодні. – 2013. – № 4. – С.48-49.

Посилання на авторів(приклади) :

1) За даними Поліщука А.А. та ін. (2015 р.) забезпечення нормального протеїнового і мінерального живлення в поєднанні з вітамінним сприяло підвищенню продуктивності тварин і збереженню здоров’я тварин.

2) Використання бетаїну добре вплинуло на продуктивність тварин [3].

Список рекомендованої літератури, необхідної для виконання курсової роботи, наведений у кінці методичних вказівок.

 

 

 

ЗАПИСКА

Техніка складання календарних планів виробництва тваринницької продукції

Оскільки протягом року змінюються продуктивність різних видів тварин, разом з цим корми і раціони годівлі, то є особливості у техніці складання календарних планів для них. Слід складати їх за видами і виробничими групами тварин, а саме: для великої рогатої худоби (корови, телята, ремонтні телиці, відгодівельний молодняк), для свиней (свиноматки, ремонтний і відгодівельний молодняк), коней, овець, птиці (доросла, ремонтний молодняк, відгодівельний молодняк), травоїдних і м’ясоїдних хутрових звірів (кролі, нутрії, лисиці, норки). Тому рекомендуємо календарні плани розробляти за такими формами представленими в таблицях 1-7:

1. по молочно-товарних фермах для корів у залежності від їх живої маси і річного надою молока;

2. по маточній свинофермі при турових опоросах;

3. для молодняка і відгодівельного поголів’я великої рогатої худоби та свиней;

4. для коней;

5. для вівцеферми;

6. для маточної птахоферми (кури, індики, качки, гуси);

7. для птахоферми по вирощуванні і відгодівлі молодняку різних видів.

При цьому у календарних планах вказуємо поголів’я тварин, його продуктивність (добовий надій, середньодобовий приріст, інтенсивність яйценоскості), виробництво продукції, намічаємо раціони годівлі та кількість кормоднів.

Техніка складання раціонів

Фізіологічною основою для складання раціонів є потреба тварин в енергії та поживних речовинах згідно з нормами годівлі.

Годівля сільськогосподарських тварин нормується, як вище зазначено, по 24-40 показниках поживності. При цьому в раціонах усіх видів тварин обов'язково нормуються суха речовина, обмінна енергія, сирий і перетравний протеїн (за винятком птиці), сира клітковина, кальцій, фосфор, кухонна сіль (для птиці – натрій), мікроелементи (залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод), вітаміни А, D, Е та інші .

Додатково для жуйних тварин – цукри, сирий жир, магній, калій, сірка. Свиням, птиці, хутровим звірям – незамінні амінокислоти (лізин, метіонін + цистин) та вітаміни групи В (В16, В12), в окремих випадках – С і К.

Раціони складаються методом послідовного наближення до норми годівлі різних статево-вікових груп тварин у залежності від їх продуктивності та сезону року (зимовий, літній) у шість етапів, а саме:

1) Заготовляємо таблицю раціону та записуємо у ній деталізовану норму годівлі.

2) Визначаємо, які будемо використовувати корми та кормові добавки, їх кількість, відповідно до структури раціону у відсотках.

3) Кількість кормів на голову на добу визначається так: енергетичну поживність раціону згідно з нормою –обмінна енергія (в МДж) ділимо на 100 %. Ця частка множиться на кількість корму у % кожного корму раціону відповідно структури раціону. Таким способом визначається енергетична поживність кожного корму в раціоні. Після цього шляхом поділу її на енергетичну поживність 1 кг даного корму визначаємо його кількість на голову на добу.

4) Користуючись таблицями поживності основних кормів визначаємо енергетичну та протеїнову поживність раціону, при необхідності коректуємо раціон за вмістом протеїну. Раціон складено правильно, якщо його енергетична і протеїнова поживність находяться в межах ±2% до норми;

5) визначаємо вміст у раціоні всіх інших поживних речовин;

6) при необхідності включаємо у раціон необхідні мінеральні та вітамінні добавки, премікси.

Раціони для курсових робіт розраховуємо по 6-10 елементах живлення, використовуючи додаткові таблиці по мінеральній та вітамінній поживності кормів .

Для балансування раціонів за мінеральними речовинами визначаємо у них дефіцит кальцію і фосфору, а для птиці також натрію. Може бути 4 варіанти: Перший – при дефіциті кальцію: включаємо крейду у раціон з розрахунку в ній кальцію в 1г- 0,374. Записуємо кількість крейди в раціон, а кількість кальцію – в графу „Кальцій”.

Другий. Дефіцит кальцію і фосфору покриваємо за рахунок двох добавок – дикальційфосфату та крейди, а саме:

1) Дефіцит фосфору перекриваємо дикальційфосфатом шляхом ділення на 0,20. Записуємо визначену кількість дикальційфосфату у раціон, а фосфору у ньому – у графу „фосфор”, множимо кількість дикальційфосфату на коефіцієнт 0,24, визначаємо в ньому кількість кальцію і записуємо його у графу „Кальцій”.

2) Із дефіциту кальцію віднімаємо кількість кальцію у дикальційфосфаті, різницю ділимо на 0,374 г і записуємо кількість крейди у раціон. Визначаємо загальну кількість кальцію і фосфору у раціоні.

Третій. Якщо у раціоні тільки дефіцит фосфору, то перекриваємо його за рахунок диамонійфосфату, шляхом поділу на коефіцієнт 0,23.

Четвертий. У раціонах птиці дефіцит натрію компенсуємо добавкою кухонної солі шляхом поділу необхідної його кількості її на коефіцієнт 0,37.

Для дорослих тварин раціони складаються щомісячно, для молодняка великої рогатої худоби до 6-місячного віку подекадно, згідно із схемою вирощування, для молодняка птиці щотижнево.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.232.99 (0.015 с.)