Загальна характеристика господарства

2.1 Загальні відомості СВК „Яровський” Тарутинського району Одеської області

СВК "Яровський" Дністровського спеціалізованого треста м'ясо-молочних колгосп в розташовано в південній частині Тарутинського району, на межі з Молдовою на відстані 18 км від районного центру - Тарутине.

Земельний масив радгоспу представляє собою за конфігурацією направлений прямокутник, витягнутий з південного сходу на північний захід. Через с. Ярове проходить шосейна дорога міжрайонного значення: Тарутине - Ново-Іванівка.

Основним та перспективним, відповідно з проектом районного планування, є с. Ярове, яке розташоване у південно-східній частині землекористування. У ньому та його місцевості зосереджені: виробничо-технічна база, склади, проживає більшість населення й знаходиться адміністративно-господарський центр радгоспу.

До початку землевпорядкування у радгоспі було три відділення, при чому їх розміри по об’єму виробництва та числу працюючих були неоднакові.

Внутрішньогосподарське землевпорядкування радгоспу було проведено у 1963 році.

Дане підприємство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва і тваринництва. Найбільшу частку посівних площ припадає на зернові та зернобобові.

Однак, запроектований оборот сівби не були опановані, передбачене чергування культур у них не додержувалось, межі відділень та полів частково порушені.

В існуючому проекті недостатньо були ураховані умова рельєфу та ґрунту, не були розроблені заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.

Вказані причини, а також нові перспективні планові завдання, зміна в спеціалізації господарства, задачі подальшої інтенсифікації виробництва та підвищення ефективності використання земель - викликали необхідність проведення нового внутрішньогосподарського земле успадкування радгоспу.

Кліматичні та погодні умови господарства

По середньомісячним багаторічним даним Тарутинської метеорологічної станції клімат господарства характеризується такими даними:

Середня багатолітня температура повітря

Місяці	I	II	III	IV	V	VI
Температура	- 5,7	-5,1	+0,8	+8,1	+15,3	+19

 

VII	VIII	IX	X	XI	XII	Середня за рік
+20	+19,6	+11,8	+9,4	+3,1	-2,8	+8

Мінусова температура спостерігається на протязі трьох місяців (грудень, січень, лютий), а самий теплий місяць - липень.

Сама низька температура буває до - 33^о С, а сама висока +38^о С. Пізні весняні заморозки тривають майже до 25 квітня, а ранні осінні заморозки починаються з 18 жовтня. Тривалість без морозного періоду звичайно триває 185 днів.

Середня висота сніжного покриву не перевищує 6 см, ґрунт покритий снігом в середньому 40-60 днів на рік.

Середньомісячна багаторічна кількість опадів (мм)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI
Опади

 

VII	VIII	IX	X	XI	XII	Середня за рік

Найбільша кількість опадів припадає на теплий період (квітень-жовтень), що дуже добре впливає на ріст і розвиток рослин. В окремі роки спостерігається відхилення від середніх багаторічних даних до значних меж.

Для своєчасного одержання дружніх сходів кукурудзи велике значення мають опади, які випадають під час її посіву, тобто в квітні. Але в окремі роки запаси продуктивної вологи особливо у верхніх шарах ґрунту бувають недостатніми для отримання сходів пізніх ярових.

В цілому кліматичні умови господарства сприятливі для вирощування різних с/г культур, в тому числі і кукурудзи. Ґрунтовий покрив господарства представлений чорноземами звичайними, перехідними до південних повно профільних і в різній ступені ерудованих.

По даним ґрунтового дослідження 1985 р. морфологічне побудування профілю цих ґрунтів: ґрунти представлені малими горизонтами: верхній - темно-сірий рихлий, грудкуватість не міцна; нижче цього горизонту до глибини 39-56 см залягає сірий з броватим відтінком, рихлий зерно грудкуватий гумусово-перехідний горизонт. Ще нижче - 56-79 см - другий гумусо-перехідний горизонт, не однорідний по забарвленню через переривчатість. На глибині 79-112 см він переходить у буровато-пильовий колір.

Ґрунтові води залягають на глибині 12-14 см. Википання ґрунтового розчину проходить при наявності 10% соляної кислоти на глибині 39 см, потужність гумусового горизонту від 5 - до 60 см.

Механічний склад чорноземів важкосуглиністий. Щільність верхніх шарів (0-10 та 10-20 см) невисока 1,1-1,2 ^г /см³, нижче піднімається до 1,4-1,5 ^г /см³.

Загальна вологість в орному шарі 53-61%, а з глибиною вона знижується до 44-48 %. Вологість стійкого в’янення рослин по профілю мало змінюється, і вже в шарі 0-15 см - 12-13%.

Кількість недостатньої для рослин вологи в півметровому шарі складає 262-269 мм або 54% із запасів найменшої вологоємкості.

Діапазон активної вологи при нормальної вологоємкості складає 221-231 мм.

Гумусоутворююча здатність чорноземів господарства невелика та складає в орному шарі 3,14-3,34%. Валове утримання азоту в ґрунті в межах 0,77-0,79%. Розподіл гумусу та азоту по профілю вивчених ґрунтів являється характерним для чорноземів.

Найбільша їх кількість знаходиться в орному горизонті (0-40 см). З глибиною процентний вміст органічних речовин поступово змінюється. Наявність фосфору в одному шарі знаходиться в межах 0,11-0,13%, але з глибиною він постійно змінюється, і на глибині 90-100 см складає 0,10 %.

Карбонатів в гумусовому шарі чорноземів небагато - 0,34-0,84%. Униз по профілю до глибини 90-100 см їх кількість збільшується до 13-14%, потім вирівнюється і стає однаковою до глибини 5 метрів.

Реакція ґрунтового розчину слабо лужна - РН 7,63-8,22. Сума поглинутих основ - 32,08-36,84 мг/екв на 100 гр ґрунту.

Таблиця 1

Характеристика грунтів господарства.

№	Назва основних типів ґрунту	Площа в Га	Орний шар см	Вміст гумусу %	Вміст рухомих форм Мг
N	P2O5	K2O
	Чорнозем звичайний, малопотужні, малогумусні, важко суглинисті.	3504,5	25-30	2,1-4,0	3,5	4,3

З таблиці видно, що перегнійний шар в середньому складає близько 68 см, піхотний - 25 см, вміст гумусу 3%. Ґрунт в середньому малозабезпечений поживними речовинами.

Земельні угіддя та їх трансформація

Таблиця 2

№	Назва угідь, га	Площа в теперішній час, га	На перспективу, га
	Загальна земельна площа	3951,2	3951,2
	Всього сільськогосподарських угідь з них:	3708,8	3708,8
	Рілля	3504,5
	Багаторічні насадження (виноград)	50,1	50,1
	Сінокоси		58,5
	Пасовиська	96,1	96,1

Трансформація земельних угідь проведена. Відбулося зменшення посівних площ на 0,5 га за рахунок пасовищ для розвитку тваринництва.

З таблиці видно що основну площу господарства займає рілля і в перспективі її площа повинна збільшуватись.

Обгрунтування системи сівозміни

Фактична і проектна структура посівних площ

Таблиця 3

Структура посівних площ

№	Назва груп і культур в них	Фактична	Проектна
Площа, га	Питома вага	Площа, га	Питома вага
	Всього ріллі в господарстві, в тому числі:	3504,5
чорних парів	534,5	15,25		8,01
	Уся посівна площа		84,75		91,92
	Всього зернових культур		53,36	1588,5	45,33
	З них: озимих культур в тому числі:		37,1		27,40
- озима пшениця		24,25		23,57
- озимий ячмінь		12,84		3,85
	Ярих культур, в тому числі:		16,27		19,72
- ярого ячменю		1,14		11,64
- гороху		3,42	-	-
- нут		1,14	-	-
- просо		2,57	-	-
- овес		2,28	-	-
- кукурудза на зерно		4,28		8,08
- сорго		1,71	-	-
	Овоче-баштанних культур і картоплі в тому числі:	-	-		1,71
- перцю	-	-		0,43
- огірків	-	-		0,43
- капусти	-	-		0,43
- буряків столових	-	-		0,43
	Технічні культури в тому числі:		22,83		11,64
- соняшник		8,56		8,08
- озима гірчиця		4,28	-	-
- озимий ріпак			-	-
- буряк кормовий	-	-		3,57
	Кормові культури, в тому числі:		8,56		31,42
- кукурудза на зелений корм	-	-		4,22
- кукурудза на силос				7,42
-вико-вівсяна суміш на сіно		0,86		4,22
-горохово-вівсяна суміш на зелений корм	-	-		3,57
- багаторічні трави (люцерна), в тому числі:		5,7		11,99
- на сіно		1,14		3,57
- на зелену корм		4,57		8,42

З таблиці видно, що більше половини площі ріллі займають зернові культури. Отже господарство орієнтоване на виробництво продукції рослинництва. Кормові культури також мають великі посівні площі, отже в господарство має змогу розвивати тваринництво.

Система сівозмін

На основі структури посівних площ проводиться розподіл культур по сівозмінах.

Таблиця 4