Основні правила поведінки при експлуатації побутових газо- та електроприладів

Основні правила поведінки при експлуатації побутових газо- та електроприладів

Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, несправні розетки. Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй вдасться звільнитися від контакту з джерелом струму.

Правила користування побутовими електроприладами

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

- залишати електроприлади ввімкненими без нагляду;

- користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

- вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

- торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

- використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

Правила поведінки при виявленні обірваного електричного дроту:

- небезпечно наближатися до обірваного електричного дроту;

- якщо дріт не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини;

- доторкнувшись до дроту, можна отримати ураження внутрішніх органів;

- відкинути дріт можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми;

- якщо ви побачили обірваний електричний дріт, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати;

- негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

Електротравма

Діти, як правило, через цікавість обов’язково наступають ногою на дроти або чіпають їх руками, як результат - можуть отримати ураження від електричного струму. Удар електричним струмом може бути коротким, таким що не є небезпечним для життя, але й може становити смертельну небезпеку.

Найчастіше трапляються випадки ураження дітей "побутовим" електричним струмом змінної напруги від 110 до 220 В. Важкі електротравми від дії струму більше 1000 В трапляються значно рідше. При цьому, внаслідок шоку і змертвіння тканин, виникає загроза ушкодження головного мозку, серця і нирок. Взагалі, наслідки електротравми залежать від сили, тривалості дії і шляху проходження струму через організм. При ураженні блискавкою з'являється особлива небезпека незворотних змін головного мозку і серця.

Дії при електротравмах

Перш за все, від'єднайте людину від джерела струму, але безпечними методами. За можливості, вимкніть електроенергію у помешканні. Якщо це зробити неможливо, спробуйте відтягти людину від джерела, взявши за сухий одяг, сухий килим або за допомогою сухої дерев'яної палиці. Причому братися потрібно за ті ділянки, які не торкаються тіла людини. Надаючи допомогу, не використовуйте мокрих чи металевих предметів, станьте на сухий килимок чи навіть на купу газет.

Якщо людина отримала електричний опік, зніміть з неї одяг, якщо він легко знімається. Обливайте обпечену ділянку прохолодною водою з-під крана, поки не стихне біль.

До обпечених частин тіла, які не можна надовго занурити у воду (напри­клад, обличчя), прикладіть мокру тканину. Обережно обітріть людину. Якщо опік продовжує завдавати болю, накладіть на обпечену ділянку чисту суху пов'язку.

Якщо в людини обпечені кисті чи ступні, розділіть пальці прокладками з тканини чи марлі, а потім накладіть нещільну чисту пов'язку.

Перевірте, чи немає в людини ознак шоку. Якщо вона скаржиться на головокружіння, непритомніє, а шкіра його стає блідою, холодною і вологою, якщо дихання набуває поверхневого і прискореного характеру, а пульс стає слабким і частим, це означає, що в людини настав травматичний шок. Негайно викликайте "швидку допомогу". А до її приїзду починайте діяти самостійно.

Якщо людина в свідомості й не має супровідних травм голови або грудної клітки (отриманих, наприклад, при падінні), підніміть її ніжки на 20-30 см вище рівня голови.

У випадку наявності ознак відповідних травм, навпаки, підніміть вище го­лову людини. Аби зберегти тепло, накрийте людину теплою ковдрою і чекайте на лікаря, не забуваючи слідкувати за диханням та пульсом потерпілого.

Якщо ви бачите, що дихання в людини відсутнє і пульс не визначається, треба негайно надавати допомогу, інакше людини може загинути.

Добре підтримуючи рукою голову і шию, не згинаючи спини, покладіть його на тверду поверхню обличчям догори і роздягніть, щоб отримати доступ до грудної клітки.

Аби звільнити дихальні шляхи від язика, що міг запасти, - припідніміть людині підборіддя і відведіть голову назад. Рот повинен бути відкритим.

Далі нахиліться вухом до рота і ще раз переконайтеся, що людина не дихає. Уважно пригляньтеся до грудної клітки - рухається вона з диханням чи ні? Проте слідкуйте не довше ніж 5 секунд. Якщо дихання все ж відсутнє - розпочинайте штучне дихання.

Великим і вказівним пальцями затисніть дитині ніс і щільно притисніть свій рот до її рота. Зробіть неглибокий вдих і виконайте два обережних вдування повітря тривалістю по 1 секунді кожне.

Якщо грудна клітка під час проведення штучного дихання не починає рухатися, змініть положення голови малюка і зробіть іще 2 вдування повітря. Продовжуйте робити штучне дихання до прибуття бригади "швидкої допомоги".

Чого робити не можна

Не торкайтеся до людини голими руками, поки вона знаходиться в конта­кті з джерелом електричного струму. Якщо в дитини є опіки, не знімайте змертвілу шкіру і не розкривайте пухирі. Не прикладайте до опіку лід, олію, мазі, ліки, не застосовуйте вату чи лейкопластир.

Правила безпеки при експлуатації газу

- небезпека може статися у випадках виходу газу з газової конфорки (полум’я залило водою з чайника, загасило протягом);

- не можна допускати запалювання газової плити маленькими дітьми;

- при виявленні неприємного запаху газу в приміщенні не можна:

а) вмикати світла та користуватися електроприладами;

б) запалювати сірники;

в) залишатися в приміщенні;

г) залишати вікна та двері замкненими – їх необхідно якомога швидше відчинити;

r) приховувати факт виходу газу – треба негайно повідомити дорослих.

Невідкладна допомога при отруєнні газом:

- закривши ніс і рот вологою тканиною, відчиніть навстіж вікна і двері;

- виведіть постраждалого із загазованого приміщення і викличте «швидку допомогу»;

- вкладіть потерпілого, розстебніть йому комір і пасок;

-якщо постраждалий знепритомнів, винесіть його із загазованого приміщення і вкладіть на бік;

- піднесіть до носа вату з нашатирним спиртом і потріть нею скроні;

- якщо припинилося дихання, треба розпочати штучне дихання до його відновлення або до приїзду лікарів.

Запам’ятайте:

- при відчутті запаху газу ні в якому випадку не вмикайте і не вимикайте електроприлади, освітлювальні прилади;

- не користуйтесь джерелами відкритого вогню для запобігання вибуху.

Основні правила безпеки вдома

На кухні.

Кухня - найнебезпечніше для дітей місце. Тут вони можуть отримати опіки, порізи, колючі рани, ураження струмом. Дотримуючись нижчевказаних порад, ви зможете уберегти дітей від небезпеки отримати травму:

- каструлі на плиті повинні бути розміщені таким чином, щоб найбільші з них стояли на максималь­ній відстані від краю плити;

- уважно стежте за процесом закипання, не допускайте витікання рідини з каструль, що може призвести до загасання вогню конфорок, а жирні рідини (наприклад, олія), навпаки, можуть самі займатися;

- оскільки дітям подобається торкатися вимикачів газу, подача його до плити повинна бути припинена, якщо її не використовують за призначенням. Не допускайте дитячих ігор із плитою, навіть якщо подачу газу припинено;

не залишайте ввімкненими електроприлади, особливо міксери, кавоварки, м’ясорубки.

У вітальні

У цій кімнаті дитина проводить більшу частину часу, тому варто зняти з меблів небезпечні предмети, щоб не було необхідності постійно стежити за дитиною і постійно їй щось забороняти. Дитина має право на деяку волю та автономність, щоб гармонійно розвиватися.

Кути меблів є основною причиною синців і гуль, тому бажано закрити їх поролоном на клейкій стрічці. Не залишайте дитину одну перед незахищеним каміном: може відскочити іскра і підпалити килим або навіть одяг людини. Якщо дитина занадто близько підходить до полум’я - це також може призвести до загорання одягу, причому одяг, виготовлений з синтетичного матеріалу, загорається набагато швидше.

У спальні

Ця кімната повинна бути добре освітленою і постійно провітрюватися. Щоб уникнути будь-якої можливої небезпеки для людини, пам’ятайте:

- ліжко повинно мати товстий матрац і не занадто м’яку подушку;

- простирадло повинно бути добре натягнуте за допомогою поворозок, які закріплюють його краї, проходячи під матрацом;

- висота бар’єра ліжка повинна бути 50-60 см, а відстань між прутиками не повинна перевищувати 7 см;

- вічка сітки, які обрамляють манеж, не повинні бути ширшими 3 см;

- не користуйтеся електроковдрами, електричними переносними печами, якіможуть спричинити опіки;

- не вішайте на шию ланцюжки, мотузочки чи слинявчики, особливо коли вкладаєте дитину спати;

- мати, яка годує, повинна бути уважною вночі, тому що через недогляд немовля може захлинутися. 3 погляду гігієни та правильного виховання краще не класти дити­ну в ліжко до батьків;

- скриньки, баули, комоди, шафи, тощо повинні бути замкнені на ключ;

У ванній кімнаті

У ванній кімнаті бажано не залишати дитину одну та дотримуватися таких правил:

- не купайте дитину, якщо не минуло трьох годин піс­ля останнього прийому їжі;

- заміряйте температуру води, перш ніж опускати у неї дитину;

- не додавайте гарячої води, коли дитина вже у ванні;

- ніколи не залишайте дитину одну у воді;

- у ванній кімнаті краще мати шафу, яка замикаєтьсянаключ, або поличку, розташовану на достатній висоті, де зберігалися б предмети особистої гігієни, миючі засоби, косметика, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо;

- електроустановки повинні бути обладнані спеціальним захистом;

- ніколи не включайте електроприлади, фени, бритви, коли стоїте голими ногами на мокрій підлозі або торкаєтеся до води чи крана. Черевики з гумовою підошвою служать найкращим ізолятором;

- не використовуйте електропіч, не слухайте радіо у ванній кімнаті, тому що повітря, насичене парою, є провідником електричного струму;

- якщо у ванній кімнаті є газовий обігрівач, тримайте вікно відчиненим, періодично перевіряйте герметичність установки і роботу витяжної вентиляції;

- використовуйте неслизьке взуття, тому що можна отримати травму, упавши на мокрій підлозі;

- балончики дезодоранту можуть вибухнути, якщо во­ни стоять поруч із джерелом тепла або вікном, звідки на них падають сонячні промені.

Дії при потраплянні у воду

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера, то:

- широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою;

- намагайтеся, не обламуючи краю пролому, без різких рухів вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги;

- вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена;

- будьте обережні до самого бере­га, а там не зупиняйтеся, доки не опинитеся у теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, то:

- негайно сповістіть їй, що йдете на допомогу;

- візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них, широко розкидаючи при цьому руки і не підповзаючи до самого краю ополонки;

- ремені, шарфи, дошки, жердини, санки або лижі допоможуть врятувати людину - кидати їх потрібно з відстані 3-4 метрів;

- якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і ру­хайтеся до пролому, а подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони;

- не допустіть переохолодження потерпілого: негайно укрийте його від вітру і якнайшвидше допровадьте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

Перша допомога

Дії до прибуття лікаря:

- постраждалого перенесіть у тепле місце (при цьому пересувайте його дуже обережно і намагайтеся підтримувати у горизонтальному положенні);

- покладіть його так, щоб ноги були вище, ніж голова;

- зніміть з нього вологий одяг, замініть сухим і починайте зігрівання;

- закутайте постраждалого в сухі ковдри або додатковий одяг (ще краще - покласти його в попередньо нагрітий спальний мішок);

- накрийте чим-небудь його голову;

- якщо постраждалий у повній свідомості, дайте йому тепле питво;

- якщо ви у приміщенні, спробуйте зробити йому теплу, кімнатної температури (але не гарячу) ванну;

- зігрівання потрібно проводити поступово: здійснюю­чи масаж тіла, температуру води доводять до 36°С.;

- якщо ванна недосяжна, прикладіть теплі (але не гарячі) грілки до шиї, під пахви і до паху постраждалого;

- якщо тепла вода недосяжна, використайте тепло свого тіла;

- після того, як шкіра постраждалого стане рожевою, проведіть штучне дихання і масаж серця;

- після появи самостійного дихання, постраждалого тепло закутують, дають гарячий чай, молоко;

- при відмороженні кінцівок постраждалому надають відповідну допомогу і доставляють до найближчого лікувального закладу, не допускаючи повторного переохолодження.

Це потрібно запам’ятати:

- НЕ залишайте постраждалого без уваги і піклування ні на хвилинку;

- НЕ намагайтеся відігріти постраждалого одномоментно (необхідне поступове зігрівання);

- НЕ розтирайте шкіру або кінцівки постраждалого;

- НЕ занурюйте у гарячу воду (можна тільки у теплу);

- НЕ дозволяйте постраждалому рухатися (примусьте його лежати нерухомо);

- НЕ допускайте, щоб тепло від печі або калорифера надходило безпосередньо на шкіру постраждалого;

- НЕ використовуйте гарячі грілки;

- НЕ давайте гарячу їжу або питво (можна тільки тепле);

- НЕ давайте їжу або питво взагалі, якщо він без свідомості або у напівсвідомому стані;

- НЕ давайте постраждалому ніяких алкогольних напоїв.

У лісі

Запам'ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблу­кати, лишайте мітки. Без зорових орієнтирів людина в лісі по­чинає кружляти.

Виберіть місце для вогнища та обладнайте його. Місце для розпалювання вогнища повинно бути розташованим на відкритому місці, сухим і біля струмка.

Перед тим як розкласти багаття необхідно зняти верхній шар трави з грунтом приблизно на півлопати і покласти його вбік, а потім вже розпалити вогнище.

Ніколи не залишайте вогнище без догляду, бо воно може стати причиною лісової пожежі. Залийте його водою і прикрийте шаром ґрунту, який зняли готуючи вогнище до розпалювання.

Не кидайте палаючі сірники та недопалки, не паліть суху траву, не залишайте промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини, бо це також призводить до пожеж у лісі.

Ніколи не пийте воду з річок та озер. Найбільш надійні дже­рела води - струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть руки мити.

Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість - обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк.

Пам'ятайте: збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів; ніколи не збирайте гриби та ягоди поблизу транс­портних магістралей, бо навіть їстівні гриби в тих місцях - отруйні.

Уникайте диких тварин. Пам'ятайте, що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця - у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовува­ти як засіб захисту вогонь або стукати палицею об дерево.

Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час: ніколи не залишайте їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку; краще покладіть її на дерево, а недоїдки закопайте подалі від місця відпочинку.

Навесні в лісі багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас укусив кліщ, треба не пробувати виколупати його, а якнайшвидше дістатися до лікарні.

Якщо ви опинилися біля поламаних дерев, не затримуйтесь. Во­ни спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру. Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на відкритій галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.

Ніколи не пірнайте у незнайомому місці у водойму. Спочатку обстежте і переконайтеся у відсутності схованих під водою перешкод (каміння, залізяки, корчі, гострі гілки або мілководдя). Уникайте води зі швидкою течією. Ніколи не плавайте на самоті.

Будьте обережні. Взимку водойма вкривається кригою - ходити по ній небезпечно. Навесні, коли крига темна, на неї ступати не можна - вона дуже ламка.

Якщо ви заблукали

Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - думати логічно неможливо.

Негайно зупиніться і присядьте. І більше не робіть жодного кроку не поміркувавши. Думати можна тільки про одне - як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях.

Залізьте на дерево і кличте на допомогу. Крім цього, крик відлякує диких тварин, якщо вони є у лісі.

Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і намагайтеся подумки простежити до неї дорогу. Якщо це не вдасться, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну річку, шосе – і прислухайтесь. При відсутності знайомих звукових орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

Запам’ятайте наступні способи визначення сторін горизонту:

за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;

за положенням Сонця: в основі приблизного визначення ле­жить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно перебуває: о 7 годині - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині - на півдні, тіні від предметів найкоротші, їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині - на заході;

за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонталь­ному положенні, поверніть його так, щоб годинникова стрілка бу­ла спрямована на Сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годин­никовою стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру "1" циферблата, покаже напрямок на південь;

за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір'я Великої Ведме­диці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подум­ки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки "ковша" і відкладіть на ній приблизно п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками, Наприкінці лінії і буде зірка, що май­же нерухомо "висить^» цілий рік над Північним полюсом та пока­зує напрямок на північ,

за Місяцем - опівночі у своїй першій чверті ")" Місяць перебуває на заході, повний Місяць - на півдні, в останній чверті “(“ - на сході; існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати пра­вильний напрямок.

за мурашниками – вони завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Північна сторона мурашника крутіша південної.

за деревами -кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стовбурі, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Гілки дерев густіші і довші завжди з південної сторони. Річні кільця на пеньку спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони значно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у на­прямку північ - південь або схід – захід.

за рослинами - ягоди краще набувають окрас дозрілості з південної сторони; на північному боці лісових галявин і прогалин трава, як правило, густіша.

за хрестами церков -перекладка хрестів на куполах церков розташована у напряміпівніч-південь, причому піднятий кінець перекладки хрестів має напрям на північ.

Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет i інші), або користуйтеся природними печерами. Це допоможе виживанню у лісіізабезпечить вам захист ітепло.

Бережіть та економно використовуйте воду. Вона для вашого виживання важливіша за їжу.

У лісі є ймовірність зустрічі з різними шкідливими істотами: кліщами, бджолами, гадюками тощо….

Кліщі

Поради при виявленні кліща на шкірі:

- якомога швидше позбутися паразита, бо чим довше він буде пити кров, тим більша ймовірність зараження будь-якою хворобою;

- витягати кліща необхідно лише в тому випадку, якщо ви зможете обробити місце укусу (коло діаметром 1см. разом з кліщем) йодом або іншим антисептиком, щоб не було зараження;

- не можна роздавлювати «вампіра», бо тоді віруси (якщо вони в ньому є) потраплять в ранку і людина заразиться енцефалитом або бореліозом;

- якщо у вас під рукою немає відповідних медичних препара­тів, то не варто самостійно видаляти кліща;

- якомога швидше звернутися до медичного закладу;

- мати антикліщеву аптечку (йод, вата, небагато соняшникової олії, каблучка, нитки, пінцет для брів).

Види видалення кліща

Обов’язково перед кожним способом видалення обробити місце укусу йодом, а на обличчя надіти маску, щоб захистити дихальні шляхи на випадок, якщо тільце лопне і в повітрі утвориться аерозоль зі збудниками хвороб, які переносять кліщі;

Перший спосіб видалення:

- накласти на кліща каблучку, щільно притиснувши його до шкіри;

- наповнити простір над паразитом соняшниковою олією - тоді павуку буде нічим дихати і він відпаде сам через 10 хвилин.

Другий спосіб видалення:

- взяти міцну нитку та зробити з неї зашморг;

- накинути його на кліща та стягнути якомога ближче до хоботка;

- обережно двигати кінцями нитки вправо-вліво.;

- не допускати різких рухів - черевце павука може відірватися, залишивши в шкірі голівку, що спричинятиме дискомфорт;

- почекати: через 2—3 хвилини кліщ відпаде.

Третій спосіб видалення:

- взяти пінцет для брів та затиснути ними черевце кліща;

- крутити пінцетом проти годинникової стрілки;

- через хвилину вправ кліща буде видалено;

- у випадку,коли голівка павука все-таки відірвалася,місце присмоктування протерти ватою чи бинтом, змочених спиртом;

- видалити голівку стерильною голкою (загартовану над вогнем) так, як видаляють звичайну занозу.

Комарі

Щоб місця укусів комарів якнайменше свербіли, потрібно змащувати шкіру антиподразнюючим кремом, бальзамом «Зірочка» або слабким розчином оцету чи лимонної кислоти. Крім цього, користуйтеся захисними сітками на вікна, аерозолями, ароматичними паличками, електродифузорами та іншою продукцією для захисту від комарів.

Медузи

Будьте обережні: багато видів медуз є носіями нервово - паралітичної отрути, якої достатньо для зупинки серця у постраждалого! Щупальця медуз мають мініатюрні присоски, насичені отруйними речовинами. При контактах зі шкірою людини отрута викидається із щупальця та утворює опік.

Ознаки опіку:

- відчуття ураження електричним струмом;

- червона смуга на тілі, що згодом розпухає та свербить;

- обпік відчувається відразу та сильно;

Засоби боротьби:

- купатися тільки у спеціально призначених для цього місцях;

- негайно виходити із води при появі медуз або незнайомих вам морських тварин;

- при ураженні швидко та акуратно видалити зі шкіри залишки тіла медузи – отруйний шип або його уламок;

- посипати залишки жовчі медуз морським піском та потерти, щоб видалити їх зі шкіри;

- не розчісувати місце ураження;

- продезінфікувати опік спиртом, аміаком або содою для нейтралізації отрути;

- прикласти пакет з льодом;

- промити рану розчином марганцю;

- накласти стерильну пов’язку;

- у випадку погіршення самопочуття негайно звернутися в токси­кологічний центр або в будь-який інший медичн­ий заклад.

- спочатку на місці отрути відчувається сверблячка;

- через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, що досягає свого максимуму через 10-12 годин із моменту укусу;

- незначний пульсуючий біль у місці укусу;

- злегка болять лімфатичні вузли;

- іноді спостерігається блідість, запаморочення, нудота, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність.

• іноді в місці укусу (і по ходу судин) вини­кають геморагічні пухирі з кров'янистим вмістом, що залишають після себе незагоєні протягом тижня виразки.

Змії

При укусі змій категорично забороняється:

- піддаватися паніці (хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров, дихайте повільно і глибоко; в 30% випадках укус навіть га­дюки не має ніяких наслідків і отруєння не виникає);

- накладати на уражену кінцівку джгут;

- робити надрізи в місці укусу або припікати ранки;

- обколювати місце укусу розчином марганцю або господарського мила;

- вживати алкоголь;

- займатися фізичною працею.

Послідовність дій першої допомоги при укусах:

- протягом 5-10 хвилин, злегка закусивши зубами шкіру, енергійно відсмоктувати отруту з ранок, спльовуючи кров. Рот при цьому бажано періодично прополіскувати водою. Цим заходом при вчасному застосуванні (не пізніше 3-5 хвилин із моменту укусу) вдається видалити до 40 % отрути, яка не встигла потрапити у кровообіг.

Увага! У ротовій порожнині не повинно бути подряпин, ранок і каріозних зубів! При їх наявності відсмоктування небезпечне!

- продезінфікувати ранки (йодом, одеколоном, горілкою і т. ін.);

- зняти з ураженої кінцівки обручку, браслети, щільний одяг і взуття;

- за можливістю багато пити: у перші 2 години після укусу варто вжити не менше 3-4 літрів рідини (молока, води, неміцного солод­кого чаю);

- переміститися, якщо є можливість, потерпілого у прохолодне затінене місце і забезпечити повний спокій;

- бажано іммобілізувати уражену кінцівку - для зменшення дрену­вання отрути лімфатичною системою;

- відвезти хворого у найближчий лікувальний заклад, де йому нададуть кваліфіковану медичну допомогу і введуть проти­правцевий розчин;

- якщо ви знаходитеся за кермом автомобіля, не намагайтеся вести машину самостійно, бо після укусу з'являється запаморочення, що може призвести до аварії.

Найпростіші профілактичні запобіжні за­ходи при укусах змій (гадюки):

- у «зміїній» місцевості носіть щільне високе взуття;

- не намагайтеся упіймати гадюку або змію;

- при ночівлі на природі уникайте розташування біля колоній гризунів, зсувів брустверів окопів, хащ ча­гарнику;

- переміщаючись у темряві, користуйтеся ліхтарем (успеку степова гадюка зустрічається у вечірніх сутінках і перед світанком;

- вирушаючи на сімейний пікнік або риболовлю, не полінуйтесь провести бесіду з дітьми.

ГРИБИ

Останніми роками реєструється значна кількість нещасних ви­падків, пов'язаних із вживанням грибів. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.

Основні причини отруєнь:

- вживання отруйних грибів;

- неправильне приготування умовно їстівних грибів;

- вживання застарілих або зіпсованих їстівних грибів;

- вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпеч­них двійників)

Симптоми отруєння:

- нудота, блювання, біль у животі, посилене потовиділення;

- зниження артеріального тиску;

- судоми, ми­мовільне сечовиділення; проноси;

- розвиваються симптоми серце­во-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєнню грибами, дотримуйтесь наступних правил:

- НЕ збирайте гриби, якщо не впевнені, що знаєте їх, - якими б апетитними вони не здавалися;

- НЕ збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирищах, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно-небезпечних зонах;

- НЕ збирайте невідомих грибів, особливо з циліндричною ніжкою, у якої є потовщення - "бульба"- обрамлене оболонкою;

- НЕ збирайте грибів з ушкодженою ніжкою, застарілих, в'ялих, червивих або ослизлих;

- НЕ збирайте ніколи пластинчаті гриби. Отруйні гриби маску­ються під них;

- НЕ збирайте "шампіньйони" та "печериці", у яких пластин­ки нижньої поверхні капелюха гриба білого кольору;

- НЕ порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями у довідниках - вони не завжди відповідають дійсності;

- НЕ куштуйте сирі гриби на смак;

- НЕ лінуйтеся вдома ще раз перевірити принесені гриби, особливо ті, які збирали діти - усі сумнівні сміливо викидайте;

- НЕ залишайте нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом - викиньте її;

- НЕ залишайте у маслюків та мокрух на капелюшку слизьку плівку, ретельно промийте їх;

- НЕ зволікайте із кулінарною обробкою грибів в день збирання, іна­кше в них утворюється трупна отрута;

- НЕ забудьте при обробці кип'ятити гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити;

- НЕ забудьте обов'язково вимочити або відварити умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунка;

- НЕ пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок;

- НЕ розчиняються у шлунку от­руйні речовини грибів зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші. У взаємодії із ал­коголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння;

- НЕ вживайте декілька днів підряд гриби, які досі вважались їстівними, але містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх, також може статись отруєння;

- НЕ зневажайте і суворо дотримуйтесь правил консервування грибів. Непра­вильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм;

- НЕ вживайте гриби, які довго зберігалися, а обов'язково прокип'ятіть їх 10-15 хвилин.

УВАГА!

Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

"Усі їстівні гриби мають приємний смак".

"Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні - приємний".

"Усі гриби в молодому віці їстівні".

"Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

"Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

"Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Первинними ознаками отруєння є:

- нудота, блювота;

- біль у животі, пронос;

- симптоми з'являються через 1-4 години після вживання грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості спожитих грибів;

- біль та напади нудоти повторюються декілька разів, а смерть настає через 5-10 днів-після отруєння;

Перша допомога при отруєнні грибами:

- викличте швидку медичну допомогу;

- одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки;

- натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту;

- випийте активоване вугілля (4-5 пігулок), ко­ли промивні води стануть чистими;

- після надання первинної допомоги дайте випити по­терпілому міцний чай; каву або злегка підсолену воду, щоб відновити тим самим водно-сольовий баланс;

- покладіть на живіт і на ноги по­терпілого грілки для полегшення стану;

- з'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

- вживати будь-які ліки та їжу, алкогольні напої, молоко – це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишковику;

- займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам'ятайте!

1. Не збирайте та не їжте гриби зовсім - без грибів можна прожити.

2. Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Вря­тування життя потерпілого залежить від своєчасного надання йому допомоги. Краще недорахувати кількох грибів у кошику, ніж поставити під загрозу здоров'я, а інколи й життя своєї ро­дини та своє власне життя.

3. Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях - магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках; особливо уникай­те купівлі на стихійних ринках.

4. Збирайте і купуйте тільки такі гриби; про які вам добре відомо, що вони їстівні.

Рослини

Існує ряд садових рослин і квітів, які отруйні або настільки токсичні, що викликають отруєння. Більша частинна потерпілих - діти, чиї батьки не знають про це.

Увага: небезпечні рослини!

Дурман. Усі частини цієї рослини містять алкалоїди з наркотичним ефектом. Його легко відрізнити за великими воронкоподібними квітками. Щоб уникнути неприємних наслідків, краще вирвати його з коренем.

Рицина. Насіння цього куща дуже красиве - в цяточку, білого і коричневого кольору. Його можна використовувати для намиста. Проте досить пожувати одну насінину, щоб одержати смертельне отруєння.

Олеандр. Гілки, листя і квіти цієї рослини містять смертельну отруту.

Беладона. Містить соланін - дуже отруйний, навіть у невеликій кількості.

Картопля. Крім бульби, всі її частини, особливо паростки і плоди (зелені ягоди), отруйні через вміст у них соланіну.

Ревінь. Деякі частини цієї рослини містять щавлеву кислоту, яка може викликати порушення роботи нирок.

Бузина. Нестиглі ягоди, гілки, листя викликають нудоту, блювання та пронос. 3і стиглих ягід можна робити варення, а висушені квіти використовують для приготування відвару.

Наперстянка. 3 цієї рослини добувають речовину для лікування серцево-судинних захворювань. Квітки, листя та насіння можуть викликати отруєння і порушення роботи серця.

Конвалія. Має ті ж ефекти та властивості, що й у наперстянки.

Плющ, вовчі ягоди, лавр, рододендрон, азалія, борщівник - також отруйні рослини.

Сік кульбаби («молочко») може викликати алергічні реакції.

Щоб запобігти випадкам отруєння, необхідно:

- знати отруйні рослини;

- пояснити дітям, чому не можна їсти незнайомі ягоди і брати все до рота;

- доглядати постійно за найменшими. Ко