Поточний (модульний) та підсумковий

контроль знань студентів

Опис предмета курсу

 

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ECTS: 6,0   Модулів: 3     Змістових модулів: 6   Загальна кількість годин: 224   Тижневих годин: 8	6.0601 “Право”   7.06001 “Спеціаліст”	Обов’язкова: Модуль I Лекції: 84 Практичні заняття: 50   Модуль ІI Індивідуальна робота: 24   Модуль III Самостійна робота: 66   Вид контролю: поточний модульний контроль, іспит

Навчальна дисципліна “Конституційне право України” складається із 6 змістових модулів:

22.

23. Змістовий модуль І. Поняття та предмет конституційного права України. Теорія Конституції

24. Тема 1. Поняття і предмет конституційного права України як провідної галузі права.

Тема 2. Теоретичні засади Конституції.

Тема 3. Характеристика чинної Конституції України.

Тема 4. Механізм реалізації Конституції України. Тлумачення Конституції України;

 

Змістовий модуль ΙΙ. Засади конституційного ладу України. Конституційно-правове регулювання взаємовідносин держави та громадянського суспільства

25. Тема 5. Засади конституційного ладу України.

Тема 6. Конституційно-правова відповідальність.

Тема 7. Конституційно-правовий статус державних символів в Україні.

Тема 8. Конституційні засади громадянського суспільства. Конституційно-правовий статус об’єднань громадян в Україні.

Тема 9. Інформація як об’єкт конституційно-правового регулювання. Правовий статус друкованих засобів масової інформації.

Тема 10. Правовий статус релігійних організацій.

 

26. Змістовий модуль ΙΙΙ. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні

27. Тема 11. Структура конституційно-правового статусу людини і громадянина та його загальна характеристика.

Тема 12. Громадянство України.

Тема 13. Зміст конституційних прав і свобод людини та громадянина в Україні.

Тема 14. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.

Тема 15. Правовий статус іноземців і біженців в Україні.

Тема 16. Права людини і громадянина в умовах надзвичайного стану.

 

28. Змістовий модуль ΙV. Конституційно-правове регулювання форм безпосередньої демократії в Україні

29. Тема 17. Референдум як форма безпосередньої демократії.

Тема 18. Конституційні засади виборчої системи і виборчого права в Україні.

 

Змістовий модуль V. Конституційний статус органів державної влади

30. Тема 19. Система органів державної влади в Україні та їх конституційне закріплення.

Тема 20. Конституційно-правовий статус парламенту України.

Тема 21. Правовий статус народного депутата України, депутатів місцевих рад.

Тема 22. Конституційний статус Президента України.

Тема 23. Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади в Україні.

Тема 24. Правовий статус Конституційного суду України.

Тема 25. Конституційний статус органів суду і прокуратури.

 

Змістовий модуль VI. Конституційно-правові засади територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні

Тема 26. Конституційні засади територіального устрою України.

Тема 27. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.

Тема 28. Конституційний статус місцевого самоврядування.

 

31.

32. Організація поточного модульного контролю

33.

Оцінювання знань студентів з конституційного права України здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Конституційне право України”, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, уміння застосовувати отримані конституційно-правові знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами поточного модульного контролю знань студентів є успішність на семінарських заняттях та виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістовного модулю.

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) систематичність, активність та успішність роботи студента на лекціях, семінарських заняттях, самостійне опрацювання тем – від 0 до 3 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) – від 0 до 3 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестування.

Конкретний перелік тестів, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.

Підсумковий бал за результатами ПМК, оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Кожен модуль оцінюється у 6 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються (при необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ). Загальна кількість балів за ПМК складає 36 балів.

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана (викладача), скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає кафедра.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з конституційного права України може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з конституційного права України, у студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах; написання рефератів та їх презентацію; анотацію прочитаної додаткової літератури; бібліографічний опис літератури; переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється за власними інтересами та попереднім узгодженням з викладачем. Завдання для індивідуальної роботи студент отримує на початку навчального року.

Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріплюється кафедрою за студентською навчальною групою. Результати індивідуальної роботи студента оцінюються не пізніше ніж за 15 днів до початку екзаменаційної сесії, під час якої він має скласти “Конституційне право України”. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 14 балів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

ДО ІСПИТУ

1. Поняття, предмет і метод конституційного права України як галузі права.

2. Конституційно-правові норми, їх класифікації й особливості.

3. Конституційно-правові інститути, їх види.

4. Система конституційного права України.

5. Конституційно-правові відносини: їх суб’єкти, об’єкти, види.

6. Юридичні факти як підстава виникнення, зміни і припинення конституційно-правових відносин.

7. Джерела конституційного права України як галузі права.

8. Поняття і предмет науки конституційного права України.

9. Актуальні проблеми науки конституційного права України на сучасному етапі.

10.Становлення конституціоналізму.

11.Поняття та сутність конституції.

12.Класифікація конституцій.

13.Мова і стиль конституції.

14.Форма і структура конституції.

15.Функції конституції.

16.Юридичні властивості конституції.

17.Загальна характеристика Конституції України.

18. Структура Конституції України.

19. Порядок прийняття і внесення змін до Конституції України.

20. Конституція України як соціальна цінність.

21. Конституція України як особливий об’єкт охорони з боку суспільства і держави.

22.Поняття і структура механізму реалізації Конституції України.

23.Фактори, що впливають на реалізацію Основного Закону України.

24.Поняття та види тлумачення Конституції України.

25.Способи тлумачення Конституції України.

26.Практика тлумачення Конституції України Конституційним Судом України.

27. Поняття конституційного ладу України і його засад.

28. Закріплення засад конституційного ладу України в Основному Законі України.

29. Людина як найвища соціальна цінність.

30. Конституційне закріплення суверенітету українського народу і форми його реалізації.

31. Конституційні засади державного суверенітету України і його гарантії.

32. Конституційна характеристика України як правової, демократичної, соціальної держави.

33. Конституційний принцип поділу влади і його втілення в державно-правовій практиці України.

34. Конституційний принцип верховенства права, Конституції і законів України.

35. Конституційні засади політичної системи України.

36. Конституційні засади економічної системи України.

37. Правовий статус мов в Україні.

38. Міжнародно-правові аспекти засад конституційного ладу України.

39. Конституційно-правова відповідальність та її специфіка.

40. Види (форми) конституційно-правової відповідальності.

41. Поняття державних символів.

42. Правове регулювання використання державних символів в Україні.

43.Конституційно-правові засади взаємовідносин держави і громадянського суспільства в Україні.

44.Поняття та види об’єднань громадян.

45.Конституційно-правовий статус політичних партій: порядок створення, повноваження, відповідальність, підстави та порядок припинення діяльності.

46.Конституційно-правовий статус громадських організацій: порядок створення, повноваження, відповідальність, підстави та порядок припинення діяльності.

47.Поняття, види і джерела інформації в Україні. Законодавство про інформацію.

48.Правовий статус друкованих засобів масової інформації в Україні.

49.Правові засади взаємовідносин друкованих засобів інформації з державою, громадянами, юридичними особами.

50. Поняття та види релігійних організацій.

51. Порядок утворення і припинення діяльності релігійних організацій.

52. Конституційно-правові основи взаємовідносин держави і релігійних організації в Україні.

53.Конституційно-правовий статус особи і його елементи.

54.Види правового статусу особи.

55.Конституційні принципи правового статусу громадян України.

56.Походження конституційних прав і свобод. Покоління прав людини.

57.Міжнародні стандарти прав людини та основних свобод.

58.Класифікація прав і свобод людини і громадянина.

59.Обмеження прав і свобод особи: конституційно-правовий аспект.

60. Поняття громадянства України. Категорії осіб, які є громадянами України.

61. Принципи громадянства.

62. Підстави набуття громадянства України. Умови прийняття до громадянства України.

63. Підстави припинення громадянства України. Умови втрати громадянства України.

64. Процедури з питань громадянства України.

65. Компетенція органів державної влади по вирішенню питань громадянства.

66. Основні особисті права і свободи людини і громадянина і їх загальна характеристика.

67. Основні політичні права і свободи громадян України.

68. Основні економічні, соціальні, екологічні і культурні права людини і громадянина.

69. Гарантії прав і свобод людини і громадянина. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні.

70. Поняття та принципи конституційно-правового статусу національних меншин.

71. Права та обов’язки національних меншин в Україні.

72. Гарантії реалізації прав національних меншин в Україні.

73.Поняття “іноземець” та «особа без громадянства». Категорії іноземців і особливості їх правового статусу.

74.Основні права, свободи та обов’язки іноземців.

75.Особливості юридичної відповідальності іноземців в Україні.

76.Поняття біженців та особливості їх правового статусу.

77. Поняття надзвичайного стану, умови його введення і припинення.

78. Заходи, що використовуються в умовах надзвичайного стану.

79. Конституційні гарантії прав людини і громадянина в умовах надзвичайного стану.

80.Форми безпосередньої демократії в Україні і їх закріплення в конституційному законодавстві.

81.Поняття та види референдумів в Україні.

82.Предмет всеукраїнського та місцевих референдумів.

83.Порядок призначення референдумів, підготовка їх проведення.

84.Порядок голосування і визначення результатів референдумів.

85.Юридичні наслідки проведення референдумів.

86.Поняття виборчої системи і виборчого права.

87.Типи виборчих систем в світі. Види виборів в Україні.

88.Конституційні принципи виборчого права в Україні.

89.Складання списків виборців, утворення виборчих округів і виборчих дільниць.

90.Система виборчих комісій та їх компетенція.

91.Висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України.

92.Передвиборча агітація.

93.Фінансування виборчої кампанії.

94.Гарантії кандидатів у народні депутати України, інших суб’єктів виборчого процесу.

95.Порядок голосування, підрахунку голосів виборців, встановлення результатів виборів.

96.Поняття органу державної влади, класифікація органів державної влади.

97.Конституційне закріплення системи органів державної влади в Україні.

98.Верховна Рада України, її роль і місце в державному механізмі.

99.Конституційний склад і структура парламенту України.

100. Функції і повноваження парламенту України.

101. Законодавчий процес.

102. Основні форми діяльності Верховної Ради України.

103. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

104. Рахункова палата як орган парламентського контролю.

105. Поняття статусу народного депутата України.

106. Права та обов’язки народного депутата України.

107. Гарантії депутатської діяльності.

108. Особливості правового статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутатів місцевих рад.

109. Загальна характеристика інституту Президента України.

110 Порядок обрання Президента України.

111. Функції і повноваження Президента України. Акти Президента.

112. Підстави і процедура дострокового припинення повноважень Президента України.

113. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.

114. Поняття виконавчої влади та система її органів.

115. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.

116. Центральні органи виконавчої влади.

117. Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.

118. Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, порядок його формування і його склад.

119. Повноваження Конституційного Суду України. Акти Конституційного Суду України.

120. Процедури розгляду справ Конституційним Судом України.

121. Конституційно-правове регулювання судової системи України.

122. Система судів загальної юрисдикції, їх функції і повноваження.

123. Основні засади судочинства в Україні.

124. Конституційний статус Вищої Ради юстиції України.

125. Конституційно-правовий статус прокуратури України.

126. Поняття територіального устрою України. Унітаризм і його відмінність від федералізму.

127. Система адміністративно-територіального устрою України.

128. Автономна Республіка Крим – територіальна автономія у складі України.

129. Загальна характеристика Конституції Автономної Республіки Крим.

130. Органи влади Автономної Республіки Крим та їх компетенція.

131. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.

132. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування.

133. Органи і посадові особи місцевого самоврядування.

134. Організаційно-правова та матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування.

135. Гарантії місцевого самоврядування.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з конституційного права України здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання поточного модульного контролю (ПМК) та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на підсумковий контроль знань (ПКЗ) – від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів (ПКЗ) з конституційного права України проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані конституційно-правові знання з сучасними політико-правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, 3 питання з конституційного права України.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

 

Підсумкова оцінка виставляється в залікову книжку згідно такої шкали:

Oцінка за шкалою ЕСТS	Визначення	Оцінка за націона­льною шкалою	Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
А	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок		90-100
В	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками		80-89
C	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок	75-79
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків		70-74
Е	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії	60-69
FХ	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти		35-59
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс	1-34

 

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Автономія (адміністративно-територіальної одиниці) – особливий правовий статус адміністративно-територіальної одиниці, що полягає, як правило, в існуванні системи органів влади автономії та власного предмета відання автономії. У складі України існує напівполітична територіальна автономія – Автономна Республіки Крим.

Адміністративно-територіальний устрій – це обумовлена географічними, історичними, економічними, етнічними, соціальними, культурними та іншими чинниками організація території держави з її поділом на складові частини – адміністративно-територіальні одиниці, відповідно до яких будується система державних органів і система органів місцевого самоврядування, а також принципи та методи взаємовідносин центральних та місцевих органів державної влади та органів державної влади з органами місцевого самоврядування.

Апатриди (аполіди) – (грец. заперечна частка “а” + patris (patridos); від patria – батьківщина, вітчизна)) – особа без громадянства. Особа без громадянства – це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Біпатриди (біполіди) – ( від лат. bis – двічі + грецьк. patris (patridos) – батьківщина, вітчизна) – особи, що мають громадянство двох чи більше держав, тобто подвійне громадянство.

Вето (Президента України) – рішення Президента України, яке означає його відмову у підписанні закону, прийнятого Верховною Радою України. У випадку застосування права вето Президент повертає закон до Верховної ради України із своїми вмотивованими пропозиціями.

Виборча квота – кількість голосів виборців, яка необхідна для отримання одного депутатського мандату.

Виборча система – (в широкому розумінні) система правовідносин, що виникають в процесі формування представницьких органів влади; (в вузькому розумінні) принцип, за яким розподіляються мандати представницького органу.

Виборче право – (в об’єктивному сенсі) сукупність конституційно-правових норм, які регулюють відносини, що виникають в процесі формування представницьких органів влади; (в суб’єктивному сенсі) право громадян України обирати та бути обраними до представницьких органів влади.

Виборчий бар’єр – мінімальна кількість голосів виборців (у відсотковому відношенні), яку необхідно отримати політичній партії (виборчому блоку політичних партій), для участі у розподілі депутатських мандатів.

Гарантії конституційних прав і свобод – умови, прийоми, способи і засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація прав та свобод, виконання обов’язків людини і громадянина, та їх охорона від незаконних обмежень та посягань.

Громадська організація – це об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Громадянство України – правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках.

Державні символи – закріплені Конституцією та законами офіційні знаки чи звукові вирази, які в лаконічній формі відображають національно-державні та історико-культурні ідеї народу і символізують суверенітет держави.

Державний суверенітет – політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство в середині держави та незалежність у зовнішніх зносинах.

Законодавчий процес – система взаємопов’язаних процедур по розгляду та прийняттю законопроекту Верховною Радою України, підписанню та оприлюдненню прийнятого закону.

Законодавча ініціатива – право, визначених Конституцією України органів влади та посадових осіб, по внесенню на розгляд до Верховної Ради України проекту закону України.

Засади конституційного ладу – базові конституційні принципи, які зумовлюють сутність конституційного ладу в цілому, визначають оптимальне співвідношення державної влади з громадянським суспільством, правами і свободами людини і громадянина.

Депутатський запит – це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатське звернення – викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатська недоторканність – гарантія діяльності народного депутата України, яка полягає в особливому порядку притягнення депутата до кримінальної відповідальності, його затримання та арешту.

Імпічмент Президенту України – визначена Конституцією та законами України процедура дострокового припинення повноважень Президента України у разі вчинення ним державної зради чи іншого злочину.

Іноземець – особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Конституційне право України – сукупність правових норм, які закріплюють та регулюють найбільш важливі основоположні суспільні відносини: засади конституційного ладу, права, свободи та обов’язки людини і громадянина, форми безпосередньої демократії, засади організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, територіальний устрій.

Конституційний контроль – одна із функцій Конституційного Суду України, яка полягає у перевірці на відповідність Конституції України актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Конституційний лад – цілісна система, закріплених в Конституції, політико-правових відносин і інститутів, підпорядкованих безумовним моральним і гуманістичним вимогам, що визначають устрій держави та суспільства.

Конституційні обов’язки – це закріплені Конституцією України вид і міра необхідної, обов’язкової поведінки людини і громадянина, що спрямована на забезпечення інтересів суспільства, держави, інших людей і за недотримання яких настає юридична відповідальність.

Конституційне право ( у суб’єктивному розумінні) – це визнана державою і закріплена в Конституції можливість обирати кожною особою вид і міру своєї поведінки або користуватися певними благами для задоволення своїх інтересів.

Конституційне право на свободу – це вид і міра конституційно можливої допустимої поведінки людини, яка припускає більш широкий діапазон можливостей вибору особою варіантів своєї поведінки.

Конституційно-правовий статус особи – це правове положення особи у суспільстві і державі, сукупність їх прав, свобод, обов’язків і законних інтересів, що визнаються і гарантуються державою і закріплені в Конституції України.

Конституціоналізм – сукупність конституційних ідей, теорій та концепцій, які обґрунтовуються вченими-конституціоналістами та які покладені в основу сучасного конституційно-правового регулювання суспільних відносин.

Конституція – основний закон суспільства і держави, нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили, що приймається народом на референдумі або від імені народу представницьким органом влади і закріплює, встановлює та регулює основоположні суспільні відносини в усіх сферах державного і суспільного життя.

Контрасигнація – процедура погодження прийнятих Президентом України актів Прем’єр-міністром України та відповідальним міністром, яка є обов’язковою для набрання чинності актами у визначених Конституцією випадках.

Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Надзвичайний стан – це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені цим Законом обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки

Народний суверенітет – це виключне право народу України – громадян України всіх національностей, на всю повноту публічної влади, яке він може реалізувати як безпосередньо (шляхом виборів та референдуму), так і через органи державної влади та місцевого самоврядування.

Національна меншина – це група громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Натуралізація – ( від франц. naturaliser, від лат. naturalis – природний) набуття громадянства держави іноземним громадянином або особою без громадянства шляхом подання клопотання на ім’я глави держави або іншого вищого органа державної влади.

Об’єднання громадян – це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Омбудсман – посадова особа (орган влади), основною функцією якої є здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав та свобод. В Україні – це Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Оптація (опціон) – (від лат. optatio – бажання) – добровільний вибір громадянства особами, що мають громадянство двох чи більше держав при переході з території однієї країни до іншої.

Парламент – загальнонаціональний представницький орган, що формується на всенародних виборах, основними функціями якого є прийняття законів України, контроль за їх виконанням та призначення (звільнення) вищих посадових осіб.

Парламентський контроль – це функція Верховної Ради України, яка здійснюється парламентом як безпосередньо, так і його органами, посадовими особами, народними депутатами України, та спеціалізованими допоміжними інституціями – Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та Рахунковою палатою, – і спрямована на перевірку діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, з точки зору відповідності діяльності вимогам законності, ефективності, доцільності.

Політична партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Преамбула – нетипова норма, яка має політичний та ідеологічний зміст. Преамбула Конституції України складається із 9 абзаців, в яких вказується на історичне підґрунтя прийняття Конституції та визначається її соціально-правове значення.

Резолюція недовіри – рішення ВР України, що приймається нею за наслідками розгляду питання про відповідальність КМ України, означає негативну оцінку його діяльності та має наслідком його відставку.

Релігійна організація – це об’єднання громадян, створене з метою задоволення своїх релігійних потреб сповідувати і поширювати віру, що діє відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирає, призначає і замінює персонал згідно із статутом (положенням).

Референдум – це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Територіальна громада – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Тлумачення Конституції – уяснення та роз’яснення змісту (сенсу) конституційних норм; діяльність уповноважених органів, посадових осіб та громадян, метою якої є встановлення змісту конституційних норм.

Трансферт – автоматична зміна громадянства, коли разом з переходом території автоматично змінюється громадянство незалежно від того, погоджується або не погоджується населення території, що переходить.

Філіація – (лат. filia – донька, filius – син) – набуття громадянства за народженням. При набутті громадянства за народженням враховуються принципи jus sanguinis (права крові) та jus soli (права ґрунту).