ТОП 10:

Розтановка бібл. фонду при відкритому доступі.



Білет №1

Розтановка бібл. фонду при відкритому доступі.

відкритий доступ рекомендований для всіх публічних невеликих бібл., бо він дає можливість ширше представити фонд, розкрити його і вільно навчити користувачів орієнтуватися в ньому. Але це потребує в бібл. постійної виховної роботи, проведення консультації для читачів про правила розтановки фонду. При відкритому доступі фонд розміщується за систематично-алфавітною розтановкою, фонд розтавляється з ліва на право за табл. ББК. Потрібно на роздільниках до індексу давати спрощене найменування, можна ще додати ілюстрацію. На полицях потрібно залишати більше вільного місця. Відстань між стелажами повинна бути більшою, ніж при закритому доступі, щоб користувач міг вільно там ходити, стелажі повинні бути стандартні 2,5м. На нижніх полицях бажано не розтавляти літературу. В кінці кожного ряду бажано поставити стільчик і столик. Рекомендовано робити відсилки (П. Скунць:його твори – К84, про нього – К83). Бібл. може зробити частково відкритий доступ: до однієї галузі(худ.літ.) або для окремої групи користувачів(фахівці). При вході в книгосховище потрібно розмістити стенд або плакат – схему розміщення фонду.

Облік док., які надійшли до бібл.,форми кількісного та індивідуального обліку.

Док. в бібл. можуть надходити партіями або окремими примірниками. Облік нових надходжень здійснюється на підставі інструкцій з обліку, що знаходяться в бібл. фондах затверджено в 2007р. Весь облік фондів здійснюється на підставі 2-х нормативних док.:

1 – стандарт бібл. статистика

2 – інструкція з обліку.

Кожна партія надходить до бібл. із супровідним док. або без нього. Але на облік док. ставляться на підставі супровідного док.!Тому що супровідний док. в обов’язковому порядку передається до бухгалтерії, яка фінансує бібл. В супровідному док. бібл.. вказує вартість лише тих видань,які ставляться на баланс, тобто ті які отримують інвентарні номери. А журнали, газети, листівки, плакати, аркушівки і маленькі вид. внутрішнього використання бібл. на баланс не ставляться.

Акт – це регламентуючий док., який засвідчує факт надходження або вибуття док.

Вимоги до акту:

1.Акт повинен мати № (нумерація актів про надходження починається кожного року з №1)

2.Дата і рік пишеться арабськими цифрами, а місяць прописом.

3.Дозволяються скорочення:імя, по-батькові,грн.,коп.,примірники.

4.Вартість пишеться арабськими цифрами,а в дужках прописом.

5.В акті приймають участь 3особи:прізвище,ініціали,посада

6.Назва бібл. 7.Кількість док. 8.Їх вартість і звідки.

До акту додається список видань, що зазгачено в акті, але до списку вносяться лише ті док.,які бібл.. ставить на баланс.

На самому акті після списку треба зробити спеціальний напис до бухгалтерії «книги в кількості …прим. на суму … занесено до 1ч. сумарної книги від №… до №…, підпис особи, яка склала акт».

БІЛЕТ №2

Облік масиву док. Значення,види, одиниці та форми обліку. Стандарт «Бібл. статистика».

Облік бібл. фонду – це реєстрація всіх видань, що надійшли або вибули з фонду.

Облік потрібен:

1.для збереження фонду,2.для контролю,3.для перевірки фонду,4.для статистики,бо в кінці року бібл. звітується.

Облік здійснюється всіма бібл. за єдиними правилами, нормами, стандартами та інструкціями. На сьогодні бібл. користуються стандартом «бібл.статистика» який діє з 2000р. в стандарті визначено одиниці обліку док.,що надходять або вибувають з бібл. Об’єктами обліку фонду є друковані вид.(книги,брошури,плакати), аудіовізуальні вид.(фоно-,фото док.),електронні.

Основними одиницями обліку всіх видів док.(крім газет) є назва і примірник.

Додатковими одиницями обліку в бібл. є підшивка газет,комплект журналів за рік і метро полиця. Метрополиця-1м стелажної полиці заповнений док.

Для журналів одиниці обліку:1назва,1примірник,комплект(річний або за декілька місяців).

Для газет:1назва,1підшивка(річний комплект).

Додатки до книг(атласи,мапи,табл.,плакати) окремо не облікуються.

Багатотомні вид.:якщо одна назва,то рахується,що всі примірники отримують одну назву.А якщо кожний том має окрему назву,то кожна облікується як окремий примірник.

Аркушеві картографічні видання облікуються як книги:карта-1назва,1примірник.Кіно-,фото-док.облікуються також за правилами книг:1диск-1примірник.

Всі бібл. використовують 2 види обліку:

1.сумарний(інтегрований або кількісний) – це облік партій док.,що надійшли або вибули з бібл. згідно з одним супровідним док(акт,рахунок,накладна). Сумарний облік здійснюється в бібл в книгах сумарного обліку. Яка скл. з 3частин:1-одержання видань та ін. док.2-вибуття видань.3-підсумки руху фонду.

2.Індивідуальний облік – це облік окремо кожного примірника,що надійшов або вибув з бібл. Індивідуальному обліку підлягають всі док.,але частина ставиться на баланс бібл.(ставляться на фінансовий облік окремо),Такі док. отримуюь інвентарні номери.

Систематично-алфавітна розтановка.Її переваги та недоліки.

Розтановка док.-це розташування док.на стелажах і полицях. Всі розтановки поділяються на 2групи:

1.розтановка змістовного(семантичного)типу.

2.розтановка формального типу.

До змістовних розтановок належать:1.систематична розтановка,яка здійснюється за системою знань,тобто за табл.ББКі УДК.2.тематична,коли книги об’єднуються по одній темі,але різних галузей знань(велика вітчизняна війна).

Систематична розтановка поєднується з алфавітною розтановкою,тому в шифрі вказується авторський знак.Тому ця розтановка наз.систематично-алфавітною.

Недолік систематичної розтановки:вид.споріднені за змістом стоять на різних місцях(кролики-2,4відділ).

БІЛЕТ№3

Особливості розтановки док. для дітей різного віку.

Дит.фонд в кожній бібл.відокремлюється.Пов’язано з тим,що дит.літ.поділяється за віковими категоріями:

Дошкільнята і 1клас:розтавляються за темами,а ті які залишились за алфавітом(6-7р.)Д_Б18

Молодший шкільний вік – мол4_В75(8-9р.)

Середній шкільний вік –може поділятись на середній(10-11р.) і старший(12-14р.).

Більше використовуються тематичні рубрики.

Скласти акт на док.,загублені читачами та на док.,що надійшли взамін загублених.Занести дані до облікових док.

БІЛЕТ№4

Зробити статистичний аналіз бібл. фонду за сатистичними матріалами конкретної бібл.

БІЛЕТ№5

Організація комплектування фонду бібл. в ЦБС і самостійних бібл. Довідковий апарат на допомогу комплектуванню.

Заповнити сумарну книгу обліку та зробити відмітки в інвентарній книзі на підставі акту про вибуття док.з бібл. фонду.

БІЛЕТ№6

Порядок обліку док.,що загублені читачами і прийняті від читачів взамін загублених.Поставити на облік декілька таких док.

За правилами користування бібл. в разі втрати читачем бібл. док.читач зобов’язаний повернути в бібл. рівноцінне вид. за змістом і вартістю.Док.не може коштувати менше вартості загублених.Дозволяєтся правилами замість одного примірника повернути 2 і більше,і вартість може бти більшою,але не меншою.Бібл.сама приймає рішення і оцінює значення принесених док.,головне щоб принесена книга була за профілем бібл. і відповідала запитам користувачів.У разі неможливості повернення док.дозволяється сплатити вартість док.,але ціна книги встановлюється бібл.відповідно ринковим цінам сьогодні.Гроші за загублені вид. читач повинен перрахувати на рахунок бібл.Бібл.забороняється отримувати готівкові гроші за загублені вид.в кожній бібл..ведеться обліковий зошит загублених вид.,який складається з 2-ох частин:

1частина-прізвище читача,який загубив книгу,автор,назва книги,інвентарний номер і ціна.

2частина-автор і назва,ціна книг принесених взамін загублених.

На підставі цього зошиту бібл.здійснює облік нових надходжень і вилучення док.,що загублені.

Складати акт на 1-2вид.не доцільно,тому бібл. складає такі акти раз у квартал або півріччя,коли накопичено партію загублених док. і тих,що принесено взамін.Недолік цього обліку:що довгий час книги принесені замін не використовуються читачами,тому що не пройшли облік.Вони як правило зберігаються в недоступних для користувачів місцях.

Скласти примірний перелік питань до анкети з метою вивчення бібл..фонду.

БІЛЕТ№7

БІЛЕТ№8

БІЛЕТ№9

БІЛЕТ№21

БІЛЕТ№22

Білет №1

Розтановка бібл. фонду при відкритому доступі.

відкритий доступ рекомендований для всіх публічних невеликих бібл., бо він дає можливість ширше представити фонд, розкрити його і вільно навчити користувачів орієнтуватися в ньому. Але це потребує в бібл. постійної виховної роботи, проведення консультації для читачів про правила розтановки фонду. При відкритому доступі фонд розміщується за систематично-алфавітною розтановкою, фонд розтавляється з ліва на право за табл. ББК. Потрібно на роздільниках до індексу давати спрощене найменування, можна ще додати ілюстрацію. На полицях потрібно залишати більше вільного місця. Відстань між стелажами повинна бути більшою, ніж при закритому доступі, щоб користувач міг вільно там ходити, стелажі повинні бути стандартні 2,5м. На нижніх полицях бажано не розтавляти літературу. В кінці кожного ряду бажано поставити стільчик і столик. Рекомендовано робити відсилки (П. Скунць:його твори – К84, про нього – К83). Бібл. може зробити частково відкритий доступ: до однієї галузі(худ.літ.) або для окремої групи користувачів(фахівці). При вході в книгосховище потрібно розмістити стенд або плакат – схему розміщення фонду.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.125.29 (0.008 с.)