Інші необоротні матеріальні активи

2.1 Бібліотечні фонди.

2.2 Малоцінні необоротні матеріальні активи (наприклад, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, інвентар).

2.3 Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4 Природні ресурси.

2.5 Інвентарна тара.

2.6 Предмети прокату.

2.7 Інші необоротні матеріальні активи.

Незавершені капітальні інвестиції.

 

Податкова класифікація буде розглянута нижче.

Співвідношення різних груп основних засобів у загальній їх вартості називається структурою основних засобів. Структура основних виробничих засобів різних галузей і підприємств залежить від різних факторів: складності, конструктивно-технологічних характеристик продукції, типу виробництва, особливостей технологічних процесів і технічного рівня застосовуваних машин і устаткування, рівня концентрації виробництва, розміщення підприємств галузі на території країни тощо.

Залежно від ступеня безпосереднього впливу на предмети праці основні виробничі засоби поділяються на активні і пасивні. До активної частини основних виробничих засобів належать такі їх елементи (робочі машини та обладнання, інструменти), що безпосередньо діють на форму і властивості предметів праці, визначають продуктивність праці, обсяг випуску продукції. До пасивної частини основних засобів належать ті елементи (будівлі, споруди, передавальні пристрої), що створюють умови для нормальної роботи активних основних засобів. Через те що активні елементи основних засобів визначають виробничі можливості галузей, об'єднань і підприємств, а також їх продуктивність і ступінь технічної озброєності праці, перспективним напрямком є підвищення частки активної частини основних виробничих засобів, тобто машин, обладнання, інструментів.

Оцінка та показники використання основних засобів

Облік основних засобів підприємства ведеться у натуральних та вартісних показниках.

Облік основних засобів у натуральних показниках ведеться для:

· розрахунку виробничої потужності;

· складання балансів обладнання;

· визначення технічного складу та стану основних засобів.

Облік основних засобів у вартісних показниках ведеться для:

· обліку динаміки основних засобів;

· планування розширеного відтворення;

· встановлення зносу;

· нарахування амортизації;

· розрахунку собівартості;

· розрахунку рентабельності підприємства.

Облік основних засобів у вартісному (грошовому) вираженні називається оцінкою.

Розрізняють наступні види вартісної (грошової) оцінки основних засобів:

· початкова (балансова);

· відновна;

· залишкова.

Початкова (або балансова) вартість основних засобів це їх вартість в рік придбання (або завершення будівництва):

В_б = Ц + В_т + В_м,

де В_б – початкова (або балансова) вартість основних засобів;

Ц – ціна придбання (або кошторисна вартість) об’єкту основних засобів;

В_т, В_м – витрати відповідно на транспортування та монтаж.

Відновна вартість – вартість відтворення такого ж об’єкту основних засобів в сучасних умовах.

В загальному випадку визначається корегуванням початкової вартості раніш придбаного об’єкту на величину процента її зменшення (збільшення) до рівня вартості в сучасних умовах (індексація основних засобів).

В_в = В_б х (1 ± ΔВ_в ¸ 100),

де В_в – відновна вартість основних засобів;

ΔВ_в – величина корегування початкової вартості об’єкту до рівня вартості в сучасних умовах (%).

Залишкова вартість (В_з) – характеризує реальну вартість на даний рік. Визначається частиною вартості об’єкту (початкової або відновної), яка ще не перенесена на продукт:

В_з.б. = В_б (1 – Т_сл^ф х Н_а.п.в. ¸ 100),

В_з.в. = В_в (1 – Т_сл^ф х Н_а.п.в. ¸ 100),

де В_з.б. і В_з.в. – початкова та відновна залишкові вартості об’єкту відповідно;

Т_сл^ф –фактичний термін служби даного об’єкту, років;

Н_{а.п.в .} – норма амортизаційних відрахувань на реновацію (повне відновлення) даного об’єкту, %).

Показники використання основних засобів переважно поділяють на дві групи: натуральні і вартісні.

До натуральних належить показник – продуктивності на одиницю часу роботи устаткування, машини чи механізму. Таку продуктивність називають технологічною і вимірюють в натуральних одиницях. Її значення заноситься в технічний паспорт об'кту основних засобів.

До вартісних умовно можна віднести дві групи показників:

Показники, що характеризують рух основних засобів на підприємстві:

· коефіцієнт вибуття(К^в._о.з.). Він характеризує інтенсивність вибуття основних засобів упродовж розрахункового періоду (року) і розраховується за формулою:

К^в. _оз.= В^в. / В_{п.р.п .},

де В^в – вартість основних засобів, що вибули, грн;

В_{п.р.п .} – вартість основних засобів на початок розрахункового періоду (року), грн..

· коефіцієнт оновлення(К^о._о.з). Характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів упродовж розрахункового періоду і розраховується за формулою:

К^о_.о.з = В^о. / В_к.р.п.,

де В^о – вартість уведенних основних засобів, грн.;

В_к.р.п – вартість основних засобів на кінець розрахункового періоду(року), грн..

Оскільки введення в дію та вибуття основних засобів відбувається нерівномірно протягом року, то виникає необхідність у розрахунку(окрім початкової або балансової; початкової за мінусом зносу (залишкової) та відновної) середньорічної вартості основних засобів.

В_с.р = (В_п.р.п + В_к.р.п.) / 2

Балансова вартість групи основних засобів підприємства на початок розрахункового періоду (року) (БВ_о.ф.) обчислюється за формулою:

БВ_о.ф. = БВ_о. + В_н.о.ф. + В_к.р. + В_рек. – В_в. – АВ_о.,

де БВ_о. – балансова вартість групи основних засобів на початок року, що передував звітньому;

В_н.о.ф – витрати на придбання нових основних засобів;

В_к.р – вартість здійснення капітального ремонту основних засобів;

В_рек. – витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування;

В_в – вартість виведених з експлуатації основних засобів протягом року, що передував звітньому;

АВ_о – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітньому.

Показник, що характеризує озброєність праці основними фондами. За своїм змістом показник озброєності праці відображає обсяг основних засобів у розрахунку на одного середньоспискового (середньооблікового) робітника або на одного працюючого. Розраховується він не на дату, а як середньорічний. Для його вирахування необхідно володіти даними про:

· середньорічну вартість основних засобів(В_с.р.);

· середньоспискову(середньооблікову) чисельність робітників або працюючих за рік (Ч_{с.р .}).

При цьому використовується формула:

К_оз. = В_с.р. ¸ Ч_с.р ,

Показники, що характеризують ефективність використання основних засобів:

· капіталовіддача (КВ). Характеризує обсяг продукції, у вартістному вираженні, що припадає на на одну грошову одиницю основних засобів витрачених на її випуск (інакше, величину випуску продукції на 1 грош. од. основних засобів). Визначається за формулою:

КВ = ВП / В_с.р. ,

де ВП – вартість виробленої протягом року продукції, грош. од.;

В_с.р – середньорічна вартість основних засобів підприємства.

· капіталомісткість (КМ). Обернений до капіталовіддачі показник, що характеризує величину основних засобів у вартістному виразі, що припадає на одну грошову одиницю випущеної, за їх допомогою, продукції(інакше, на яку суму потрібно було основних засобів для випуску продукції вартісю 1 грош. од.). Визначається за формулою:

КМ = В_с.р / ВП,

· рентабельність основних засобів(R_о.з.). Характеризує отримання балансового прибутку на 1 грош. од. основних засобів. Визначається за формулою:

R_о.ф.= Пр / В_с.р,

де Пр – прибуток (загальний або чистий) підприємства, що отриманий протягом розрахункового року, грн..

· взаємозалежність між капіталоозброєністю, продуктивністю праці та капіталовіддачею характеризується співвідношенням:

В = К_оз. х КВ,

І_п.п = І_КВ х І_Коз ,

де І_п.п , І_КВ, І_Коз – індекси зміни показників відповідно продуктивності праці, капіталовіддачі та капіталоозброєності праці;

В – продуктивність праці, що визначається за виробіткою продукції на одного працюючого.