Про банки і банківську діяльність

Про банки і банківську діяльність

Оглавление документа

Про банки і банківську діяльність. 1

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 4

Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 4

Стаття 1. Предмет та мета Закону. 4

Стаття 2. Визначення термінів. 4

Стаття 3. Сфера застосування. 7

Стаття 4. Банківська система України. 7

Стаття 5. Економічна незалежність банків. 8

Стаття 6. Організаційно-правова форма банку. 8

Стаття 7. Державні банки. 8

Стаття 8. Кооперативні банки. 10

Стаття 9. Банківські об’єднання. 10

Стаття 10. Банківська корпорація. 11

Стаття 11. Банківська холдингова група. 12

Стаття 12. Фінансова холдингова група. 12

Стаття 13. Банківські спілки та асоціації 13

Розділ II СТВОРЕННЯ, ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВ. 13

Глава 2 СТВОРЕННЯ БАНКІВ. 13

Стаття 14. Учасники банків. 13

Стаття 15. Найменування банку. 13

Стаття 16. Статут банку. 14

Глава 3 ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВ. 14

Стаття 17. Державна реєстрація банків. 14

Стаття 18. Підстави для відмови в державній реєстрації 15

Стаття 19. Банківська ліцензія. 16

Стаття 20. Підстави відкликання банківської ліцензії 16

Стаття 21. Попередній дозвіл на створення банку з іноземним капіталом. 17

Стаття 22. Особливості державної реєстрації банків з іноземним капіталом. 17

Глава 4 ФІЛІЇ І ПРЕДСТАВНИЦТВА БАНКІВ. 18

Стаття 23. Порядок відкриття філій і представництв банків на території України. 18

Стаття 24. Порядок відкриття філій та представництв іноземних банків на території України. 19

Стаття 25. Дочірні банки, філії і представництва українського банку на території інших держав. 22

Глава 5 РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКУ.. 23

Стаття 26. Способи реорганізації банку. 23

Стаття 27. Умови реорганізації банку. 23

Стаття 28. Рішення про реорганізацію.. 23

Стаття 29. Угода про злиття або приєднання. 24

Розділ III КАПІТАЛ, УПРАВЛІННЯ, ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ. 24

Глава 6 КАПІТАЛ, ФОНДИ ТА РЕЗЕРВИ БАНКУ.. 24

Стаття 30. Структура капіталу банку. 24

Стаття 31. Розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку. 25

Стаття 32. Порядок формування статутного капіталу банку. 25

Стаття 33. Акції банку та паї банку. 26

Стаття 34. Істотна участь. 26

Стаття 35. Адекватність капіталу. 27

Стаття 36. Резервний та інші фонди банку. 27

Глава 7 УПРАВЛІННЯ БАНКОМ.. 28

Стаття 37. Органи управління та контролю банку. 28

Стаття 38. Загальні збори учасників. 28

Стаття 39. Спостережна рада банку. 28

Стаття 40. Виконавчий орган банку. 29

Стаття 41. Ревізійна комісія. 29

Стаття 42. Вимоги до керівників банків. 30

Стаття 43. Обов’язки щодо захисту інтересів банку. 30

Стаття 44. Управління ризиками. 30

Стаття 45. Внутрішній аудит. 31

Стаття 46. Обов’язки щодо інформування Національного банку України. 31

Глава 8 ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ.. 32

Стаття 47. Банківські операції 32

Стаття 48. Обмеження щодо діяльності банків. 33

Стаття 49. Кредитні операції 34

Стаття 50. Прямі інвестиції банків. 34

Стаття 51. Розрахункові банківські операції 35

Стаття 52. Угоди з пов’язаними з банком особами. 35

Стаття 53. Забезпечення конкуренції у банківській системі 36

Стаття 54. Достовірність реклами. 36

Глава 9 ВІДНОСИНИ БАНКУ З КЛІЄНТАМИ.. 37

Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом. 37

Стаття 56. Право клієнта на інформацію.. 37

Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб. 37

Стаття 58. Відповідальність банку за своїми зобов’язаннями. 37

Стаття 59. Арешт, стягнення та зупинення операцій по рахунках. 37

Глава 10 БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ ТА КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ 38

Стаття 60. Банківська таємниця. 38

Стаття 61. Зобов’язання щодо збереження банківської таємниці 39

Стаття 62. Порядок розкриття банківської таємниці 39

Глава 11 ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ.. 40

Стаття 63. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. 40

Стаття 64. Обов’язок щодо ідентифікації клієнтів. 41

Стаття 65. Зберігання документів. 42

Розділ IV РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД.. 42

Глава 12 ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ.. 42

Стаття 66. Форми регулювання банківської діяльності 42

Стаття 67. Мета, організація, підстави та обсяг нагляду. 43

Глава 13 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ. 43

Стаття 68. Загальні засади ведення бухгалтерського обліку і звітності в банках. 43

Стаття 69. Звітність банків. 44

Стаття 70. Публікація фінансового звіту. 45

Глава 14 ІНСПЕКЦІЙНІ ПЕРЕВІРКИ БАНКІВ. 45

Стаття 71. Інспекційні перевірки банків. 45

Стаття 72. Перевірка осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України. 45

Стаття 73. Заходи впливу. 46

Стаття 74. Порядок застосування заходів впливу та санкцій за порушення банківського законодавства. 47

Розділ V ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ. 47

Глава 15 ТИМЧАСОВА АДМІНІСТРАЦІЯ. 47

Стаття 75. Призначення тимчасової адміністрації 47

Стаття 76. Вимоги до тимчасового адміністратора та умови його призначення. 48

Стаття 77. Страхування відповідальності, життя та здоров’я тимчасового адміністратора. 49

Стаття 78. Наслідки призначення тимчасового адміністратора. 50

Стаття 79. Об’ява про призначення тимчасового адміністратора. 50

Стаття 80. Права та обов’язки тимчасового адміністратора. 50

Стаття 81. Запобігання переказу активів банку до моменту призначення тимчасового адміністратора. 51

Стаття 82. Безперебійне надання послуг. 51

Стаття 83. Звіти тимчасового адміністратора. 51

Стаття 84. Рішення Національного банку України щодо звітності тимчасового адміністратора. 52

Стаття 85. Мораторій. 52

Стаття 86. Припинення діяльності тимчасового адміністратора. 53

Глава 16 ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ. 53

Стаття 87. Правові підстави ліквідації банку. 53

Стаття 88. Особливості ліквідації банку в разі його неплатоспроможності 53

Стаття 89. Оголошення про ліквідацію.. 54

Стаття 90. Вимоги до ліквідатора та умови його призначення. 55

Стаття 91. Наслідки призначення ліквідатора. 55

Стаття 92. Повноваження ліквідатора щодо здійснення ліквідаційної процедури. 55

Стаття 93. Заходи щодо підготовки задоволення вимог кредиторів. 56

Стаття 94. Оцінка майна банку. 57

Стаття 95. Продаж майна. 57

Стаття 96. Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. 58

Стаття 97. Оплата праці осіб, залучених до ліквідації 59

Стаття 98. Завершення ліквідації 59

Розділ VI ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ.. 60

Стаття 99. Оскарження рішень Національного банку України. 60

Розділ VII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ. 60

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про банки і банківську діяльність (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30)

 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2740-III (2740-14) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 5, ст.30

N 249-IV (249-15) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 1, ст. 2

N 485-IV (485-15) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.104

N 835-IV (835-15) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 35, ст.270

N 914-IV (914-15) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.322

N 1294-IV (1294-15) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181

N 1828-IV (1828-15) від 22.06.2004, ВВР, 2004, N 38, ст.473

N 2631-IV (2631-15) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.358

N 3127-IV (3127-15) від 29.11.2005, ВВР, 2006, N 8, ст.90

N 3163-IV (3163-15) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.100

N 3201-IV (3201-15) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110

N 3205-IV (3205-15) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.118

N 3273-IV (3273-15) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 16, ст.134

N 3541-IV (3541-15) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296

N 133-V (133-16) від 14.09.2006, ВВР, 2006, N 43, ст.414

N 358-V (358-16) від 16.11.2006 }

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет та мета Закону

Цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Стаття 3. Сфера застосування

Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків.

{ Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом N 358-V (358-16) від 16.11.2006 }

 

Положення цього Закону застосовуються до представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також до філій українських банків за кордоном та до пов’язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону.

Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зобов’язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов’язана з функціонуванням банків.

Стаття 7. Державні банки

Державний банк — це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов’язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.

Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

Національний банк України здійснює державну реєстрацію державних банків відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку.

Органами управління державного банку є наглядова рада та правління банку.

Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку.

Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів держави як акціонера державного банку та інші функції, визначені цим Законом.

До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України та Президентом України. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити народні депутати України, представники органів виконавчої влади та інші особи, що відповідають вимогам, зазначеним у цій статті. Строк повноважень членів наглядової ради державного банку — п’ять років.

Президент України призначає сім членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідного Указу.

Верховна Рада України призначає сім членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови.

Членом наглядової ради державного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід роботи в органах законодавчої влади чи на керівних посадах центральної виконавчої влади України або банківській установі, чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права.

Члени наглядової ради державного банку виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди.

Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів.

Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше десяти її членів.

Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради державного банку.

Внутрішні питання організації діяльності наглядової ради державного банку та питання діловодства визначаються положенням про наглядову раду, що приймається на її засіданні.

Повноваження призначеного складу наглядової ради державного банку та/або кожного з її членів можуть припинятися відповідно за рішенням Верховної Ради України та Президента України щодо призначених ними осіб, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. У разі призначення тимчасового адміністратора державного банку повноваження наглядової ради припиняються на підставі статті 78 цього Закону.

У своїй діяльності наглядова рада державного банку керується цим Законом, іншими актами законодавства України та статутом державного банку. Наглядова рада не втручається в оперативну діяльність державного банку.

До компетенції наглядової ради державного банку належить прийняття рішень з питань, визначених у пунктах 1, 5, 6 статті 38 цього Закону та пунктах 1-7 статті 39 цього Закону, а також з інших питань, необхідність врегулювання яких передбачена цим Законом.

Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду державного банку.

Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом. Кандидатури голови та членів виконавчого органу узгоджуються з Національним банком України відповідно до вимог цього Закону.

Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою цієї статті, має право додавати до свого найменування слово “державний”, використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України.

У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного. Власники акцій зобов’язані привести статут та діяльність банку у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Глава 2 СТВОРЕННЯ БАНКІВ

Стаття 14. Учасники банків

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансового стану засновників та акціонерів (пайовиків), які набувають істотної участі у банку, встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Стаття 16. Статут банку

Статут банку складається з урахуванням положень цього Закону, Закону України “Про господарські товариства” та інших законів України.

Статут банку обов’язково має містити інформацію про:

1) найменування банку;

2) його місцезнаходження;

3) організаційно-правову форму;

4) види діяльності, які має намір здійснювати банк;

5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами;

6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;

7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону;

8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку;

9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;

10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків;

11) положення про аудиторську перевірку банку;

12) положення про органи внутрішнього аудиту банку.

Рішення про внесення змін до статуту банку набирає сили з моменту реєстрації таких змін Національним банком України.

Реєстрація змін до статуту банку здійснюється у порядку, визначеному Національним банком України.

Глава 5 РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКУ

Стаття 34. Істотна участь

Юридична чи фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосередковано володіти чи контролювати 10, 25, 50 та 75 відсотків статутного капіталу банку чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, зобов’язана отримати письмовий дозвіл Національного банку України.

Для отримання такого дозволу заявник повинен надати інформацію, передбачену нормативно-правовими актами Національного банку України, щодо фінансового стану та ділової репутації майбутнього власника істотної участі банку.

Національний банк України приймає рішення про задоволення чи відмову в задоволенні прохання про надання дозволу на придбання чи збільшення істотної участі у банку в місячний строк з дня отримання всієї необхідної інформації. Відмова у дозволі на придбання чи збільшення істотної участі у банку надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Національний банк України не дає дозволу на придбання чи збільшення істотної участі у банку відповідно до частини першої цієї статті у разі, якщо:

1) особа, яка придбаває істотну участь, не має бездоганної ділової репутації. У разі, якщо такою особою є юридична особа, цей критерій поширюється на членів виконавчого органу і наглядової ради юридичної особи, а також на власників істотної участі, що є фізичними особами;

2) відсутні власні кошти у розмірі, достатньому для здійснення заявленого внеску;

3) придбання чи збільшення істотної участі загрожуватиме інтересам вкладників та інших кредиторів банку або розвитку конкурентного середовища у банківській системі.

Якщо особа володіє істотною участю у банку чи збільшує свою участь до рівня, визначеного частиною першою цієї статті, без одержання письмового дозволу Національного банку України, останній має право заборонити такій особі прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв) та брати участь будь-яким чином в управлінні справами банку.

У разі встановлення заборони користуватися правом голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) право брати участь у голосуванні передається довіреній особі, яка призначається Національним банком України за поданням банку. Довірена особа зобов’язана при голосуванні діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

Рішення загальних зборів учасників, прийняті з використанням права голосу придбаних акцій (паїв), щодо якого встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

Глава 7 УПРАВЛІННЯ БАНКОМ

Стаття 45. Внутрішній аудит

Банки створюють службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю спостережної ради банку. (Частина перша статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 914-IV від 05.06.2003)

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції:

1) наглядає за поточною діяльністю банку;

2) контролює дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку України та рішень органів управління банку;

3) перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку;

4) аналізує інформацію та відомості про діяльність банку, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами банку;

5) надає спостережній раді висновки та пропозиції за результатами перевірок; (Пункт 5 частини другої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 914-IV від 05.06.2003)

6) інші функції, пов’язані з наглядом та контролем за діяльністю банку.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді банку та звітує перед нею, діє на підставі положення, затвердженого спостережною радою. (Частина третя статті 45 в редакції Закону N 914-IV від 05.06.2003)

Служба внутрішнього аудиту має право на ознайомлення з усією документацією банку та нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу банку. Служба внутрішнього аудиту уповноважена вимагати письмові пояснення від окремих посадових осіб банку щодо виявлених недоліків у роботі.

Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту погоджується з Національним банком України.

Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності і не має владних повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит.

Служба внутрішнього аудиту несе відповідальність за обсяги та достовірність звітів, які подаються спостережній раді щодо питань, віднесених до її компетенції, визначених цим Законом. (Частина сьома статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 914-IV від 05.06.2003)

Працівники служби внутрішнього аудиту при призначенні на посаду дають письмове зобов’язання про нерозголошення інформації щодо діяльності банку та збереження банківської таємниці відповідно до вимог глави 10 цього Закону.

Стаття 69. Звітність банків

Банк зобов’язаний подавати Національному банку України фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансового стану банку.

Національний банк України має право вимагати від банку подання консолідованої звітності.

Національний банк України встановлює для банків:

1) форми звітності та методику її складання;

2) періодичність та строки подання звітності;

3) структуру пояснювальної записки;

4) мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки їх подання;

5) методику складання консолідованої звітності.

Національний банк України має право в окремих випадках вимагати подання разової та тимчасової звітності.

Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою, зобов’язаний подати Національному банку України у встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт повинен містити таку інформацію:

1) види діяльності, які здійснює юридична особа;

2) інформація щодо суб’єктів господарювання, в яких особа має участь, що перевищує 10 відсотків, зокрема: найменування та місцезнаходження юридичної особи, розмір частки, що знаходиться у власності цієї особи, види діяльності;

3) баланс та звіт про прибутки цієї особи на кінець останнього фінансового року.

Національний банк України має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформації від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку та забезпечення дотримання положень цього Закону.

Фінансовим роком банку вважається календарний рік, який починається 1 січня.

Фінансова звітність банків, що подається до Національного банку України, має бути щорічно перевірена аудитором. Аудиторська перевірка банку здійснюється аудитором, який має сертифікат Національного банку України на аудиторську перевірку банківських установ.

Аудиторський звіт має містити:

1) баланс банку;

2) звіт про рахунки доходів та витрат;

3) звіт про рух капіталу;

4) таблицю строків активів та пасивів;

5) інформацію стосовно достатності резервів та капіталу банку;

6) інформацію стосовно адекватності бухгалтерського обліку, процедури внутрішнього аудиту та заходів контролю банку;

7) висновок про те, чи відображує наданий банком фінансовий звіт дійсний фінансовий стан банку.

Стаття 73. Заходи впливу

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться:

1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку або плану реорганізації банку;

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов’язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

4) видати розпорядження щодо:

а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

д) заборони надавати бланкові кредити;

е) накладення штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України;

ж) тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України;

з) реорганізації банку;

и) призначення тимчасової адміністрації.

У разі порушення цього Закону чи нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку Національний банк України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього Закону.

Якщо в діях керівника банку або фізичної особи чи представника юридичної особи — власника істотної участі, якій пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, не встановлено складу злочину, але має місце порушення вимог цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України або якщо таку особу визнано винною у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, Національний банк України має право видати банку розпорядження про звільнення такої особи з посади або заборону користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв).

Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку України було відсторонено від посади або якій тимчасово заборонено користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв), може бути поновлено на посаді або відновлено у використанні права голосу придбаних акцій (паїв) лише на підставі попереднього дозволу Національного банку України.

Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Стаття 85. Мораторій

З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Глава 16 ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ

Стаття 95. Продаж майна

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банку ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком України не встановлено інший порядок його продажу.

Порядок продажу майна банку, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з Національним банком України та повідомляються через засоби масової інформації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банку ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із законодавством України.

Майно банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до цивільного законодавства України.

Порядок уступки вимог банку регулюється цивільним законодавством України.

Ліквідатор має право виставити на відкриті торги цінні папери та вимоги банку, якщо інший спосіб продажу (уступки) вимог банку не встановлено Національним банком України.

Про банки і банківську діяльність

Оглавление документа

Про банки і банківську діяльність. 1

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 4

Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 4

Стаття 1. Предмет та мета Закону. 4

Стаття 2. Визначення термінів. 4

Стаття 3. Сфера застосування. 7

Стаття 4. Банківська система України. 7

Стаття 5. Економічна незалежність банків. 8

Стаття 6. Організаційно-правова форма банку. 8

Стаття 7. Державні банки. 8

Стаття 8. Кооперативні банки. 10

Стаття 9. Банківські об’єднання. 10

Стаття 10. Банківська корпорація. 11

Стаття 11. Банківська холдингова група. 12

Стаття 12. Фінансова холдингова група. 12

Стаття 13. Банківські спілки та асоціації 13

Розділ II СТВОРЕННЯ, ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВ. 13

Глава 2 СТВОРЕННЯ БАНКІВ. 13

Стаття 14. Учасники банків. 13

Стаття 15. Найменування банку. 13

Стаття 16. Статут банку. 14

Глава 3 ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВ. 14

Стаття 17. Державна реєстрація банків. 14

Стаття 18. Підстави для відмови в державній реєстрації 15

Стаття 19. Банківська ліцензія. 16

Стаття 20. Підстави відкликання банківської ліцензії 16

Стаття 21. Попередній дозвіл на створення банку з іноземним капіталом. 17

Стаття 22. Особливості державної реєстрації банків з іноземним капіталом. 17

Глава 4 ФІЛІЇ І ПРЕДСТАВНИЦТВА БАНКІВ. 18

Стаття 23. Порядок відкриття філій і представництв банків на території України. 18

Стаття 24. Порядок відкриття філій та представництв іноземних банків на території України. 19

Стаття 25. Дочірні банки, філії і представництва українського банку на території інших держав. 22

Глава 5 РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКУ.. 23

Стаття 26. Способи реорганізації банку. 23

Стаття 27. Умови реорганізації банку. 23

Стаття 28. Рішення про реорганізацію.. 23

Стаття 29. Угода про злиття або приєднання. 24

Розділ III КАПІТАЛ, УПРАВЛІННЯ, ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ. 24

Глава 6 КАПІТАЛ, ФОНДИ ТА РЕЗЕРВИ БАНКУ.. 24

Стаття 30. Структура капіталу банку. 24

Стаття 31. Розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку. 25

Стаття 32. Порядок формування статутного капіталу банку. 25

Стаття 33. Акції банку та паї банку. 26

Стаття 34. Істотна участь. 26

Стаття 35. Адекватність капіталу. 27

Стаття 36. Резервний та інші фонди банку. 27

Глава 7 УПРАВЛІННЯ БАНКОМ.. 28

Стаття 37. Органи управління та контролю банку. 28

Стаття 38. Загальні збори учасників. 28

Стаття 39. Спостережна рада банку. 28

Стаття 40. Виконавчий орган банку. 29

Стаття 41. Ревізійна комісія. 29

Стаття 42. Вимоги до керівників банків. 30

Стаття 43. Обов’язки щодо захисту інтересів банку. 30

Стаття 44. Управління ризиками. 30

Стаття 45. Внутрішній аудит. 31

Стаття 46. Обов’язки щодо інформування Національного банку України. 31

Глава 8 ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ.. 32

Стаття 47. Банківські операції 32

Стаття 48. Обмеження щодо діяльності банків. 33

Стаття 49. Кредитні операції 34

Стаття 50. Прямі інвестиції банків. 34

Стаття 51. Розрахункові банківські операції 35

Стаття 52. Угоди з пов’язаними з банком особами. 35

Стаття 53. Забезпечення конкуренції у банківській системі 36

Стаття 54. Достовірність реклами. 36

Глава 9 ВІДНОСИНИ БАНКУ З КЛІЄНТАМИ.. 37

Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом. 37

Стаття 56. Право клієнта на інформацію.. 37

Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб. 37

Стаття 58. Відповідальність банку за своїми зобов’язаннями. 37

Стаття 59. Арешт, стягнення та зупинення операцій по рахунках. 37

Глава 10 БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ ТА КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ 38

Стаття 60. Банківська таємниця. 38

Стаття 61. Зобов’язання щодо збереження банківської таємниці 39

Стаття 62. Порядок розкриття банківської таємниці 39

Глава 11 ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ.. 40

Стаття 63. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. 40

Стаття 64. Обов’язок щодо ідентифікації клієнтів. 41

Стаття 65. Зберігання документів. 42

Розділ IV РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД.. 42

Глава 12 ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ.. 42

Стаття 66. Форми регулювання банківської діяльності 42

Стаття 67. Мета, організація, підстави та обсяг нагляду. 43

Глава 13 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ. 43

Стаття 68. Загальні засади ведення бухгалтерського обліку і звітності в банках. 43

Стаття 69. Звітність банків. 44

Стаття 70. Публікація фінансового звіту. 45

Глава 14 ІНСПЕКЦІЙНІ ПЕРЕВІРКИ БАНКІВ. 45

Стаття 71. Інспекційні перевірки банків. 45

Стаття 72. Перевірка осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України. 45

Стаття 73. Заходи впливу. 46