КОЕФІЦІЄНТИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОВЖИНИ МАРШУ

Місцевість	Карта (масштаб)
1:200000	1:100000	1:50000
Гірська	1,25	1,20	1,15
Горбкувата	1,15	1,10	1,05
Рівнинна	1,05	1,0	1,0

Застосовуючи формулу

Д = Д_о х Мх К

розраховуємо Д,

де:

Д_о – відстань, що виміряна на карті;

К– коефіцієнт збільшення довжини маршруту;

М– масштаб карти.

Наприклад:

1. Д_о = 10 км;

2. Карта масштабу 1:100000

3. місцевість горбкувата.

Рішення:

Д = Д_о х К= 10 км х 1,1 = 11 км.

Визначаємо

V_{ср витягування}, як правило, дорівнює ¹/₂ або ²/₃ маршової швидкості.

Середня швидкість руху без врахування привалів може бути на БМП (БТР), танках – 20-25 км/год, тому ¹/_2, ²/₃ маршової швидкості буде складати 10-12,5 км/год або (15-18 км/год).

Після визначення всіх вихідних даних для проведення розрахунку початку руху командир визначає t_пр

t_пр = Т_вп - Дх Кх 60/V_ср = 21.00 – (10х 1,1)х 60 /10;

Відповідь:

21.00 – 1.06 = 19 год 54 хв

Висновок:

Для своєчасного проходження головою колони вихідного пункту, необхідно почати рух о 19 год 54 хв подачею команди «ВПЕРЕД» (333).

Після визначення часу початку руху, необхідно перейти до розрахунку часу на здійснення маршу.

Протяжність маршрутів і відстань від вихідного пункту до району зосередження вимірюється на карті і позначається на ній відрізками по 5-10 км в залежності від масштабу.

Після оцінки маршруту командир підрозділу розбиває його на ділянки відповідно до умов руху.

Оцінку маршруту розглянемо на конкретному варіанті.

Наприклад, після оцінки маршруту командир визначився, що:

- на першій ділянці довжиною в 20 км швидкість руху складає 25 км/год;

- на другій ділянці довжиною в 35 км швидкість руху складає 25 км/год;

- на третій ділянці довжиною в 25 км швидкість руху складає 20 км/год;

- на четвертій ділянці довжиною в 20 км швидкість руху складає 20 км/год.

Таким чином, якщо припустити, що місцевість горбкувата, і застосовуючи формулу Т=S/V, можемо розрахувати час на рух від вихідного пункту до району зосередження.

Т_м =20 х 1,1 х 60/25 + 35 х 1,1 х 60/25 + 25 х 1,1 х 60/20 + 20 х 1,1 х 60/20 = 294 хв= 4год 54хв.

Висновок:

Для здійснення маршу від вихідного пункту до району зосередження необхідно 4 год. 54 хв.

Після визначення часу на рух, можемо перейти до розрахунку V_ср,це можемо зробити за формулою, яка відома з курсу фізики V_ср = S/Т;

де: S –протяжність маршруту;

Т– час на рух.

V_ср = Sх Кх 60/Т_м = 100 х 1,1 х 60/294 = 22 км/год.

Висновок:

Виходячи з проведених розрахунків приймаємо, що середня швидкість руху при здійсненні маршу від вихідного району до району зосередження буде складати 22 км/год.

Марш, як правило, закінчується не підходом голови колони до району зосередження, а зайняття кожним підрозділом свого району зосередження, тому необхідно врахувати час на втягування колони (t_вт).

t_вт = (Г_к – Г_р/ V_вт)х 60 хв;

де:

t_вт – тривалість втягнення похідної колони в район зосередження (хв);

Г_к– глибина похідної колони (км);

Г_р– глибина району зосередження (км);

V_вт – швидкість руху похідної колони при втягненні (км/год).

Ця формула застосовується у випадку, коли глибина району зосередження менша ніж глибина колони підрозділу, що зосереджується.

З досвіду відомо що:

- глибина похідного порядку механізованого батальйону без засобів посилення може бути 2,5-3 км;

- глибина похідного порядку з підрозділами посилення може досягти до 5 км;

- площа і відповідно до неї глибина району зосередження досягає 10 км².

t_вт = (3,5 – 2,5/10)х 60 = 6 хв.

Визначення глибини похідного порядку.

Глибини похідного порядку визначається від голови похідної охорони до замикаючої машини (технічного замикання) включно. Для її розрахунку потрібно помножити кількість машин у колоні (без однієї) на величину встановленої дистанції між машинами, додавши віддалення похідної охорони і сумарну довжину всіх машин у колоні.

Формула розрахунку:

Г_пп =(N_м – 1) х d + N_м х L_м + L_охр;

де:

Г_пп- глибина похідного порядку;

N_м- кількість машин у колоні;

d- дистанції між машинами;

L_м- довжина машини;

L_охр- віддалення похідної охорони.

Таблиця для визначення глибини колони

Кількість машин в колоні	Глибина колони (м) при дистанціях між машинами (м)

Формула розрахунку для визначення глибини колони:

Г_к= (N_м – 1) х d + N_м х L_м

де:

Г_к- глибина похідної колони.

N_м- кількість машин у колоні;

d- дистанції між машинами;

L_м- довжина машини.

Довжина машини приймається:

- автомобіль, БТР, трактор - 5 м;

- танк, автомобіль з причепом (кухнею) - 10 м;

- автомобіль, тягач з гарматою на причепі - 15 м;

- тягач з танком на великовантажному причепі - 20 м.

Привали на денний (нічний) відпочинокпризначаються для перевірки стану озброєння та військової техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу.

Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу.

Час повинен бути не менший часу на проведення контрольного огляду на привалах – 12-15 хв.

Таким чином, всього витрачено часу на рух 4 год 54 хв. на втягування 6 хв. Всього – 5 год.

 

Висновок:

Всього на марш дано 7 годин (21.00 до 4.00), час руху 5 год, залишилося 2 години. Таким чином: застосовуючи вимоги керівних документів до показників маршруту, можемо призначити привал тривалічтю до 1 години.

Місце проведення привалу визначається виходячи з часу , який затрачено на рух до нього і оцінки місцевості в районі майбутньої зупинки.

Тому, застосовуючи формулу S = Vх t, розраховуємо місце знаходження голови колони через 3 години руху і визначимо район привалу:

S = Vх t = 22 км/год.х 3 год. = 66 км

Висновок:

Привал провести через 3 години руху, коли буде пройдено 66 км.

Підводячи підсумок розрахункам, які були проведені, робимо висновок, що після визначення всіх показників маршу, застосовуючи формулу:

Т_м = Т + t_вт + t_зуп,

Можемо прийняти остаточне рішення щодо виконання поставленого завдання

Т_м = Т + t_вт + t_зуп = 4 год 54 хв + 6 хв + 1 год = 6 годабо

Т_м = Дх Кх 60/ V_ср + t_вт + t_зуп = 100 х 1,1 х 60/22+ 60 + 6= 300 хв+ 60 хв + 6 хв = 6 год 6 хв

 

Якщо марш здійснюється в передбаченні зустрічі з противником, то виконують розрахунок імовірного час зустрічі і видалення рубежу зустрічі з противником.

Імовірний час зустрічі і імовірні рубежі зустрічі з противником визначаються з урахуванням взаємного віддалення сторін і середніх швидкостей руху.

Формула розрахунку:

t_в = D / (V_н +V_п) ; 1_р = t_в х V_н ;

де:

t_в - ймовірний час зустрічі із супротивником, година.;

D- відстань між угрупованнями військ (сторін), км.;

V_н- швидкість руху наших військ, км/годин;

V_п- швидкість руху військ противника, км/годин;

1_р - видалення ймовірного рубежу зустрічі з противником від вихідного положення своїх військ, км.

Час на здійснення маршу.

Методика розрахунку призначена для визначення часу, необхідного на переміщення підрозділів з одного району в інший.

Вихідними даними для розрахунку служать довжина маршруту (від вихідного рубежу (пункту) до найближчої границі нового району), середня швидкість руху похідних колон, час на привали в ході руху і час на втягування в новий район зосередження, що розраховується в тому випадку, коли глибина району зосередження менше глибини похідного порядку.

Формула розрахунку:

t = D/V + t_п + t_вт,

де:

t –час на марш, години.;

D –довжина маршруту, км;

V – середня швидкість руху похідних колон;

t_п –загальний час на привали під час руху, годин;

t_п –час втягування в новий район зосередження.

Довжина маршруту

Довжина маршруту – це відстань у кілометрах від вихідного пункту до найбільш вилученої крапки району (рубежу), куди батальйон повинний вийти після здійснення маршу. Вона визначається по карті шляхом виміру маршруту курвіметром чи циркулем-вимірником.

Практично розрахунок розробляється в наступному порядку: виміряється загальна довжина маршруту, вимірювана відстань при розрахунку маршу на карті масштабу 1 : 50000 збільшується на 5% (на карті масштабу 1 : 100000 – на 10%, 200000 – на 15%).

При здійсненні маршу в горах довжина маршруту може бути збільшена на 20-25%.

Після чого маршрут поділяється на відрізки по 5-10 км з урахуванням коефіцієнта поправки на нерівномірність рельєфу і нерівності доріг на кожнім відрізку.