Числівники в професійному мовленні

Особливу увагу потрібно звертати на зв'язок числівників з іменниками. Іменник при числівниках два, три, чотири ставиться у називному відмінку (а не родовому, як у російській мові).

Наприклад: три відсотки;два бали; чотири семестри;двадцять два тижні;тридцять три варіанти.

Іменники, які в множині втрачають суфікс -ин, при числівниках два, три, чотири вживаються в родовому відмінку однини.

Наприклад: Тридцять два селянина; тридцять три громадянина.

Увага! Якщо іменник стоїть перед числівником і вказує на приблизність, то й перед два, три, чотири він ставиться в родовому відмінку множини.

Наприклад: днів три; днів зо три; тижнів два; тижнів зо два; місяців чотири.

Іменник незмінно стоїть у родовому відмінку множини після числівників: мільйон тонн; мільйона тонн. Після дробових числівників іменник стоїть тільки в родовому відмінку однини.

Наприклад: півтора року; півтора місяця; дві треті відсотка; двом п`ятим відсотка.

Увага! Якщо є вислів з половиною, з чвертю, то іменник вживається у формі, якої вимагає власне кількісний числівник.

Наприклад: чотири з половиною роки;два з половиною місяці;шість з чвертю років.

У датах назви місяців уживаються тільки в родовому відмінку:

Наприклад: перше березня; з Восьмим березня; на шосте лютого.

Кількість однорідних предметів, дати в офіційно-ділових паперах позначають, як правило, числом, а не словами. Але словесний запис теж необхідний, наприклад, у документах з господарсько-договірної та обліково-фінансової діяльності, де вимагається дотримання особливої точності.

Дати й календарні терміни позначаються так:

27 травня 2009 р.; у вересні 2008 р.; за 9 місяців 2007 р.; у першому півріччі 2009 р.; але в І кварталі поточного року.

У назвах свят і знаменних дат з великої літери пишеться перше слово: Восьме березня, Перше травня. Якщо початковий порядковий числівник у такій назві позначений цифрою, то з великої букви пишеться наступне за ним слово: 8 Березня.

Простий кількісний числівник, який називає однозначне число (без вказівки на одиниці виміру) відтворюється словом: подати у двох примірниках. Якщо є вказівка на одиниці виміру, число позначається цифрою: 7 тонн. Позначення часових меж завжди записується словами: протягом чотирьох місяців.

Складні і складені числівники записують цифрами, крім випадків, коли ними починається речення. Наприклад: подано 10 пропозицій; чотирнадцять пропозицій надійшло. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, прийнято записувати, розбиваючи на класи з допомогою пропусків: 387 145 грн.

Порядкові числівники, якщо запис ведеться арабськими цифрами, уводяться до тексту з відмінковими закінченнями: за 5-ою категорією. За переліку кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз: 1, 2 і 3-ої груп. Порядкові числівники, позначені римськими цифрами, подаються без відмінкових закінчень: за І квартал поточного року.

Окремі види інформації передаються у вигляді змішаного запису, який складається з цифр і слів (можна 725 000 грн., а можна 725 тис. грн.). Словесно-цифровий запис не лише дає можливість скорочувати написання великих чисел, а й значно полегшує сприймання.

На відміну від розмовного стилю, де приблизна кількість виражається багатьма однослівними, описовими й фразеологічними одиницями, у діловому стилі приблизна кількість відтворюється дуже обмежено. До числівників можна додати лише слова понад, до, зверх, більше, менше.

Увага! На відміну від російської:

- числівники сім, вісім пишемо без м'якого знака, хоча п'ять, шість, дев'ять. Так само не пишемо знак м'якшення в числівниках від 50 до 80 і від 500 до 900 (пор. шестьдесят - шістдесят, восемьсот - вісімсот);

- під час відмінювання числівників п'ять – дванадцять,тридцять – вісімдесят в усіх відмінках, крім називного, допускаються паралельні форми:

Н. сім вісімдесят

Р. семи (сімох) вісімдесяти (вісімдесятьох)

Д. семи (сімом) вісімдесяти (вісімдесятьом)

3. сім (сімох) вісімдесят (вісімдесятьох)

О. сьома (сімома) вісімдесятьма (вісімдесятьома)

М. семи (сімох) вісімдесяти (вісімдесятьох)

- у назвах десятків в українській мові змінюється лише друга частина {п'ятдесятьох, шістдесятьох, сімдесятьох, вісімдесятьох), тоді як в російській змінюються обидві частини (рос. пятидесяти, шестидесяти, семидесяти, восьмидесяти);

- у числівниках оди над цять, чотир на дцять наголошується середня частина -на- (порівняйте з рос. од и ннадцать, чет ы рнадцать), у числівниках на позначення десятків – друга частина: сімдес я т, вісімдес я т (рос. с е мьдесят, в о семьдесят);

- рос. миллион, миллиард – укр. мільйон, мільярд.
Пам`ятайте! Порядкові числівники, які закінчуються на - тисячний, - мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом: шеститисячний, п'ятимільярдний, п'ятдесятимільйонний;

- складні числівники двісті, триста, чотириста, п`ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев`ятсот відмінюються за таким зразком:

Н. триста п`тсот

Р. трьохсот п`тисот

Д. трьомстам п`тистам

Зн. триста п`ятсот

Ор. трьомастами п`ятьмастами, п`ятьомастами

М. трьохстах п`ятистах

- у складних числівниках відмінюються всі складові частини: від чотирьохосот сімдесяти п`яти тисяч дев`ятисот вісімдесяти дев`яти відняти чотириста п`ятдесят два;

- числівники сорок, дев`яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках уживається з закінченням -а: сорок а, дев`яност а, ст а:

- збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми: двох, двом; двом, обох, обом; трьох, трьом.

Дієслівні форми на -но, -то

Особливе місце у фахових текстах посідають двокомпонентні конструкції з присудком, вираженим дієслівною формою на -но, -то, і об’єктом – прямим додатком у знахідному (або родовому) відмінку без прийменника. Наприклад: застосовано (що?) метод; прочитано (що?) курс лекцій. У таких реченнях увагу сконцентровано на події, що відбулася або відбудеться. [78,с.172]; [90,с.506] Ці конструкції зазвичай розглядають як різновид безособового речення.

Конструкції з дієслівною формою на -но, -то є завершальною ланкою ланцюжка пасивних конструкцій у процесі нейтралізації суб’єкта – виконавця дії: Верховна Рада прийняла закон → Закон прийнятий Верховною Радою → Закон прийнятий → Закон прийнято [ 56,с.244]. Через походження, а також те, що зазначені конструкції є основним засобом перекладання іншомовних пасивних конструкцій, їх часто класифікують як пасивні. Проте, виходячи з поданих вище дефініцій активна конструкція і пасивна конструкція, речення з формою на -но, -то треба віднести до активних, оскільки вони описують подію з об’єктом, що в реченні є додатком.

Форми на -но, -то надають реченню певного відтінку результативності й минулості: вони виражають недавно завершену дію. У зв’язку з цим їх зазвичай уживають без допоміжного дієслова було. Конструкції зі словом було використовують зрідка, щоб підкреслити те, що одна минула дія відбулася перед іншою дією в минулому часі, наприклад: деталь було нагріто в печі, а потім занурено у воду. У вислові це буде зроблено підкреслено, що дія обов’язково відбудеться та завершиться в майбутньому.

Конструкції з дієслівною формоюна -но, -то семантично відрізняються від означено-особових речень. Наприклад, вислів якість гарантовано інформує, що вже хтось ужив заходів, щоб забезпечити якість. А у вислові якість гарантуємо підкреслено, що саме ми продовжуємо вживати потрібних заходів, але вони ще не пройшли випробування часом.

Підкреслимо поняттєву відмінність між безпідметовими конструкціями з формами на -но, -то (книжку написано українською мовою, матеріали зібрано докупи) і підметовими конструкціями з пасивними дієприкметниками (книжка написана українською мовою, матеріали зібрані докупи). Обидві конструкції не суперечать нормам української мови, однак безпідметові доречні, коли є потреба наголосити на присудкові, тобто на дії. Підметові ж речення треба вживати, якщо потрібно відтінити не дію, а ознаки, набуті підметом унаслідок дії [90,с.401.]. Наприклад, у реченні Ухвалу прийнято одноголосно наголошено на події (прийнятті), а не на ознаках ухвали. Натомість у реченні Колеса були пошкоджені після далекої дороги не можна заміняти дієприкметник безособовою формою, бо тут указано саме властивість (пошкодженість) коліс.

Узагалі, коли з логічних причин не може бути діяча, то й не можна вживати безособову дієслівну форму на -но, -то. Наприклад: Неправильно: Дослідники збирали зразки диких рослин, якими вкрито цілинний степ. Правильно: Дослідники збирали зразки диких рослин, якими вкритий цілинний степ.

Поширеною стилістичною помилкою фахових текстів є введення в речення діяча у формі іменника чи займенника в орудному відмінку. Наприклад: Закон прийнято Верховною радою. Орудний відмінок діяча тут неможливий ані з логічних, ані з граматичних причин. По-перше, ці конструкції передають поняття «хтось зробив». По-друге, дієслівні форми на -но, -то незмінні, вони не мають закінчення, яке б указувало на особу-виконавця. Тому речення з ними граматично безпідметові, бо в них узагалі не може бути діяча. Наведену вище помилкову конструкцію треба перебудувати в активну: Верховна рада прийняла Закон. Але якщо ми хочемо наголосити саме на події, не вказуючи, хто це зробив, то можна, вилучивши діяча, залишити присудок у формі на -но, -то. Наприклад: Закон прийнято.

Усе викладене вище стосується особи-діяча, коли додаток відповідає на питання ким? В орудному відмінку може стояти іменник (займенник), що означає знаряддя (тобто відповідає на питання чим?) [71,с.55–56]. Порівняймо два речення:

Неправильно: Наказ підписано сьогодні (ким?) директором.

Правильно: Наказ підписано (чим?) ручкою.

Відмінність між цими реченнями полягає в тому, що ручка – це знаряддя, а директор – діяч. У цьому можна додатково пересвідчитися, перебудувавши обидва речення в активні. Речення Директор підписав сьогодні наказ – природне і заміняє помилкову конструкцію. А речення Ручка підписала наказ – неприродне, бо ручка не може сама підписувати, вона – знаряддя писання. Хоча в реченні Ця ручка дозволяє проводити лінії різної товщини слово ручка – підмет. Така ситуація зі словами, що позначають знаряддя у фахових текстах, є типовою: в одних реченнях вони є додатком в орудному відмінку, в інших – підметом у називному [71,с.55.]. Порівняймо: Дерево розрізано (чим?) новою пилкою. та Нова пилка (що?) розрізає дерево вдвічі швидше, ніж стара. У першому реченні пилка – додаток, у другому – підмет.

Помилкові конструкції типу Указ підписано Президентом можна виправити, замінивши додаток на неузгоджене означення: Указ Президента підписано.

Отже, безособову дієслівну форму на -но, -то можна вживати лише в реченнях, де не вказано особу-діяча. Тому правильно писати: його змінено (здеформовано, нагріто) десь (за певних умов, чимось), але його змінив (здеформував, нагрів) хтось.

Займенник

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США