Заходи щодо охорони праці на дільниці. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Заходи щодо охорони праці на дільниці.



На дільниці виготовлення вилки мажуть мати місце такі небезпечні та шкідливі фактори:

- можливість ураження електричним струмом;

- рентгенівське та світлове випромінювання променю зварювальної гармати;

- наявність у повітрі шкідливих суміші, пилу;

- шум та вібрація;

- пожежна небезпека;

- слабке освітлення робочого місця;

- відхилення параметрів мікроклімату від нормативних вимог.

Широке використання електроенергії у вcix галузях народного господарства зумовлює розширення кола ociб, котpi експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки при експлуатації електрообладнання набуває особливого значення.

Електротравма — це травма, викликана дієюелектричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види:

електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, i електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов’язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття „електротравматизм”.

Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях [23].

Основними правилами безпечної експлуатації електрообладнання є ДНАОП 0.00 - 1.21-84. „Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів”. Згідно йому безпека роботи досягається при таких умовах:

1 - виправному стані вcix електричних блокувань.

2 - надійного захисного заземлення корпусів вcix блоків апара-
тури.

3 - вправному стані електронної пушки та зварювальної камери.

 

До експлуатації і технічного обслуговування апаратури споживач зобов'язаний допускати осіб, що пройшли відповідну підготовку, знаючих правила техніки безпеки при роботі з апаратурою.

Небезпечним для життя осіб, що експлуатують і обслуговуючих апаратуру, є мережива трифазна напруга 380 В, прискорююча напруга 60 кВ.

Заходи безпеки при роботі і обслуговуванні апаратури відповідно до ПУЕ-84:

- обов'язкове заземлення всіх блоків апаратури за допомогою кабелів заземлення, якими комплектується апаратура;

- місця підключення заземлення повинні бути позначені знаками;

- величина опору контура заземлення не повинна перевищувати 4Ом;

- перетин контура заземлення повинен бути не менше 80мм2.

На вузлах і блоках апаратури, де є висока напруга, нанесені попереджувальні знаки високої напруги.

Робоче місце і територія, на якій розміщується апаратура, повинні бути чистими і не мати сторонніх предметів і устаткування.

Обслуговування і ремонт апаратури повинні проводитися при відключеній мережі. При цьому на рубильнику, що відключає мережу повинен вивішуватися попереджувальний плакат: „Не включати, працюють люди!”.

Щоб уникнути включення прискорюючої напруги сторонніми особами, ключ від замку включення прискорюючої напруги повинен бути вийнятий.

тому підлягає заміні після виробітки його поверхні. При розкритті гармати, перш ніж торкнутися руками до катодного вузла, необхідно розрядити місткість високовольтного кабелю шляхом з'єднання венельта і катодного вузла з корпусом гармати.

При роботі з установкою УВЛ-6004 персонал повинен мати засоби індивідуального захисту: спецодяг, спецвзуття, тканинні рукавиці.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визна­чається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, pyxy повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність.

Вплив температури повітря на середню продуктивність праці характеризується надано графічно на рисунку 6.1.

Рисунок 6.1 Вплив температури повітря на продуктивність праці

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату у робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій важкості робіт в теплий та холодний періоди наведені в таблиці 6.1:

 

Таблиця 6.1 – Оптимальні метеорологічні умови

  Період року   Категорія робіт Температура, ºC Відносна вологість, % Швидкість руху, м/с
  оптимальна допустима оптимальна допустима на робочих місцях постійних і непостійних, не більше ніж оптимальна, не більше ніж допустима на робочих місцях постійних і непостійних *
верхня межа нижня межа
на робочих місцях
постійних непостійних постійних непостійних
    Холод- ний   Легка - Іа   22 – 24           40– 60     0,1 Не більш ніж 0,1
  Легка - Іб   21 – 23           40– 60     0,1 Не більш ніж 0,2
Середньої важкості - ІІа   18 – 20           40– 60     0,2 Не більш ніж 0,3
Середньої важкості - ІІб   17 – 19           40– 60     0,2 Не більш ніж 0,4
  Важка - ІІІ   16 – 18           40– 60     0,3 Не більш ніж 0,5
  Теплий Легка - Іа 23 – 25         40– 60 55(при 28ºC) 0,1 0,1–0,2
Легка - Іб 22 – 24         40– 60 60(при 27ºC 0,2 0,1–0,3
Середньої важкості - ІІа   21 – 23           40– 60   65(при 26ºC   0,3   0,2–0,4
Середньої важкості – ІІа   20 – 22           40–   70(при 25ºC   0,3   0,2–0,5
Важка – ІІІ 18 – 20         40– 75(при 24ºC 0,4 0,2–0,6
                         

 

 

* Велика швидкість руху повітря у теплий період року відповідає максимальній температурі повітря, менша – мінімальній температурі повітря. Для середніх величин температури повітря швидкість його руху дозволяється визначити інтерполяцією; при мінімальній температурі повітря швидкість його руху може братися також нижче 0,1 м/с – при легкій роботі і нижче 0,2 м/с – при роботі середньої важкості та важкій.

На сьогодні основним нормативним документом що визначає параметри мікроклімату є ГОСТ 12.1.005-88 „Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” та СН 4086-86 „Санитарные нормы микроклимата производственных помещений”.

Створити оптимальні метеорологічні умови на дільниці можна наступними заходами та засобами:

- удосконалення технологічних процесів та устаткування;

- раціональне розміщення технологічного устаткування;

- раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря;

- раціоналізація режимів праці та відпочинку;

- застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів;

- використання засобів індивідуального захисту.

Раціональна вентиляція є найбільш розповсюдженим способом нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях.

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції — вилучити із приміщення забруднене або нагріте повітря та подати свіже. Вентиляція класифікується за такими ознаками:

- за способом переміщення повітря — природна, штучна (ме-
ханічна) та суміщена (природна та штучна одночасно):

- за напрямком потоку повітря — припливна, витяжна, при-
пливно-витяжна;

- за місцем дії — загальнообмінна, місцева, комбінована[24].
Наявність пилу та газів, які виділяються при електронно-променевому зварюванні негативно впливає на здоров'я людей, працюючих на дільниці.

Запиленість та загазованість повітря робочої зони регламентується згідно з НАОП 1474-4.08-78 „Вентиляція та опалення цехів”.

Приміщення, у яких проходить електронно променеве зварювання оснащені припливно-витяжною вентиляцією не менш ніж з трьохкратним

обміном.

 

Джерелами іонізуючих випромінювань в промисловості є уста­новки рентгеноструктурного аналізу, високовольтні електровакуумні системи, радіаційні дефектоскопи, товщиноміри, густиноміри та ін.

Ступінь біологічного впливу іонізуючого випромінювання залежить від поглинання живою тканиною енергії та іонізації молекул, що виникає при цьому.

Під час іонізації в організмі виникає збудження молекул клітин. Це зумовлює розрив молекулярних зв'язків та утворення нових хімічних зв'язків, невластивих здоровій тканині. Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, знижується опірність організму.

Допустимі норми іонізуючого випромінювання регламентовані „Нормами радиационной безопасности НРБ 76/87” та „Основными санитарными правилами работы с радиационными веществами и другими источниками ионизированного излученияОСП 72/87”.

В електронно променевій установці небезпечним є рентгенівське випромінювання. Після монтажу і наладки апаратури, при заміні вузлів, розбиранні гармати або робочої камери, а також не рідше одного разу на рік, повинне проводитися вимірювання дози рентгенівського випромінювання, яка при максимальному струмі зварювання не повинна перевищувати 0,08 мкР/с на відстані не більш 5 см від захисної поверхні.

При випробуваннях і при роботі з гарматою дивитися на місце плавлення необхідно тільки через спеціальне захисне скло.

При виробничих роботах на дільниці виникають шуми, вібрація шкідливі для людини.

Шум - будь-який небажаний звук, котрий заважає. Виробничим шумом називають шум на робочих місцях, на дільницях або на території підприємств, котрий виникає під час виробничого процесу. Джерелом шуму на дільниці є:

- трансформатори струму та потужності;

- двигуні частини механічного устаткування;

- частини конвеєру, що рухаються.

Допустима норма рівня шуму згідно ГОСТ 12.1.003-86 „Шум. Общие требования безопасности” у діапазоні частот 63-8000 Гц не повинно пе­ревищувати 74-99 дБ.

Основні методи боротьби із шумом:

- застосування звукопоглинаючих приладів;

- застосування звукоізолюючих матеріалів;

- використання індивідуальних засобів захисту;

- більш широко застосовувати змазування поверхонь, які труться.

Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних

об'єктів найбільш небезпечна. Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. При роботі для динамічного погашення вібрації застосовують віброізоляцію. Для індивідуального захисту застосовують рукавиці, віброзахисні прокладки або пластини спецвзуття. Ступінь середньої вібрації нормується згідно ГОСТ 12.1.012-90 „Вибрация. Общие требования безопасности” та дорівнює 99-120 i дБ [23].

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України „Про пожежну безпеку", та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Пре­зидента України, дикрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватись Правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами. Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України „Про пожежну безпеку”, прийнятий 17 грудня 1993 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних ociб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Для успішного проведення протипожежної профілактики на підприємствах важливо знати основні причини пожеж. На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на виробництві є:

— необережне поводження з вогнем;

— незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення, правил їх монтажу та експлуатації;

— порушення режимів технологічних процесів;

— несправність опалювальних приладів та порушення правил їх

— невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Потреби у протипожежному обладнанні та первинних заходів гасіння пожежі регламентовані НАОП 1.4.-1.01-85 „Правила пожежної безпеки”. Для електрозварювальних цехів розраховані норми протипожежного обладнання на одиницю площі дільниці.

Приміщення для апаратури повинне бути обладнане підйомником на 1000 кг, шиною заземлення, трифазною мережею з фазною напругою, частотою 50 Гц, магістраллю подачі зливу технічної води для охолоджування блоків з витратою не менше 3,58×10-4 м3/с (тиск в магістралі подачі води повинен бути 0,3 -0,4 МПа), мати бетоновану підлогу.

Дверні отвори приміщення повинні бути не вужчі 1,5 м. Повинні бути передбачені лотки для прокладки кабелів і шлангів.

Приміщення, де експлуатується апаратура, і апаратура повинні міститися в чистоті.

Всі деталі електронної гармати, вакуумної системи, а також всі поверхні, що знаходяться у вакуумному просторі, повинні бути ретельно промиті і знежирені. Для промивки необхідно використовувати розчинники високої чистоти. Рекомендується застосовувати петролейний ефір, спирт етиловий ректифікований, спирт гідролізний ректифікований.

Технічне обслуговування гармати і блоку діффоткачки виробляється один раз в тиждень. Промивка деталей гармати (окрім ізолятора) виробляється петролейним ефіром. Промивка ізолятора і остаточна промивка деталей виробляється спиртом етиловим ректифікованим.

Для забезпечення безпеки проведення робіт на дільниці розташовано два вогнегасника типу ОУ-5 та два ящика з піском [23].

Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне iз перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенціальна небезпека помилкових дій та нещасних випадків.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при котрому недостатнє природне освітлення доповнюється штучним. Штучне освітлення передбачається у вcix виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби.

Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП ІІ-4-79 „Естественное и искусственное освещение” i визначається в основному характеристикою зорової роботи.

Вибір джерел освітлення на дільниці виготовлення вилки забезпечується комплексом факторів, основні з яких: характер роботи умови середовища та розміри приміщення. Аналізуючи ціфактори, робимо висновок, що найбільш зручним джерелом освітлення є люмінесцентні лампи. Така лампа характеризується великою світовою віддачею, великим терміном експлуатації - 10 тис.год., сприятливим для зору спектральним складом світу. Також на дільниці використовуються світильники, здебільшого прямого світла [25].

 

Спеціальні розрахунки.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 267; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.238.76 (0.027 с.)