Поняття складу злочину, його характеристика та ознаки

Кримінальний кодекс, який було прийнято 2.04.01 р.

Склад злочину - сукупність передбачених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що кваліфікують суспільно небезпечне діяння як злочин.

Об'єкт злочину – сусп відносини на які посягає злочин,яким завдає шкоди (сусп лад України, власність, особа, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян...) Об'єктивна сторона – це сукупність об’єктивних ознак, що характеризують зовн сторону злочину: діяння (дія чи бездіяльність), спричинені ним суспільно-небезпечні шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням та його наслідками.

Суб'єкт злочину – це індивід, фізична осудна особа.

Суб'єктивна сторона – внутрішня, психічна діяльність особи, яка вчинила злочин. Ознаками суб'єктивної сторони є вина (умисел чи необережність, психічне ставлення особи до скоєного нею злочину), мотив і мета злочину.

Злочини проти приватної власності (крадіжка, розбій, грабіж, шахрайство, вимогательство)

Кримінальний кодекс, який було прийнято 2.04.01 р.

Злочини проти власності, або майнові злочини, безпосередньо посягають на сусп відносини щодо права власності між державою та колективом чи окремою особою, колективом і окремою особою.

Крадіжка – таємне викрадення чужого майна.(штраф до 50 неопод мін, випр рб до 2 р, позбавлення волі до 3 місяців)

Грабіж – відкрите викрадення чужого майна (штраф 50-100 неоп мін, випр роб до 2 р, позб волі до 4 р)

Розбій – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, чи погроза застосування такого насильства (3-7 р позб волі)

Шахрайство – заволодіння чужим майном, або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (штраф до 50 неоп мін, випр роб до 2 р, позб волі до 3 міс)

Об`єктом злочинів проти власності є суспільні відносини, які виникають під час володіння, користу-вання, розпорядження майном.

Об`єктивною стороною є дії чи бездіяльність.

Суб`єктом злочинів проти власності є фізична особа. Суб`єктивна сторона може характери-зуватися умисною та необережною виною.

Злочини проти державної та колективної власності (розкрадання державного та колективного майна шляхом крадіжки, шахрайства, грабежу, розбою) + 105

Злочинами проти державної та колективної власності є: суспільно небезпечні, протиправні, винні (умисні чи необережні) діяння (дії чи бездіяльність), що посягають на державну чи колективну власність, за які передбачено кримінальне покарання.

Об`єктом злочинів проти власності є суспільні відносини, які виникають під час володіння, користування, розпорядження майном.

Об`єктивною стороною злочинів проти державної та колективної власності є дії чи бездіяльність.

Суб`єктом злочинів проти власності є фізична особа. Суб`єктивна сторона злочинів, що посягають на державну та колективну власність, може характеризуватися умисною та необережною виною.

Господарські злочини.

Господарські злочини – злочини, що розглядаються на основі Кримінального кодексу, до них можна віднести такі злочини:

- підробка та збут грошей чи державних цінних паперів

- незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків

- контрабанда

- порушення у порядку зайняття банківською та господарською діяльністю

- заняття забороненими видами господарської діяльності

- незаконне виготовлення чи збут підакцизних товарів

- фіктивне підприємництво

- протидія законній господарській двяльності

- відмивання грошей

- ухилення від сплати податків

- фіктивне банкрутство

- розголошеня комерційної таємниці

- підробка поштових знаків

Посадові злочини

Посадові злочини – злочини скоєні посадовою особою і розгладаються на основі кримінальногокодексу.

До них можна віднести такі:

- зловживання владою чи службовим становищем (умисне з корисливих мотивів чи інших особистих інтересів абло інтересів третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища

- перевищення влади або службових повноважень (умисне вчиненння дій, які виходять з межі наданих службовій особі повноважень)

- службове підроблення (внесення службовою особою до оффіційних документів завідома непрвадивих відомостей, підроблення документів. складання і видача завідома неправдивих документів)

- службова недбалість (неналежне віиконання службовою особою своїх службових обов’язків)

- одержання хабара

- давання хабара

- провокація хабара

Поняття та підстави кримінальної відповідальності

Кримінальна відповідальнасть – вид юр відповідальності, що встановлюється державою в кримінальному законі, накладається судом на осіб, які винні у вчиненні злочину, та мають нести зобовязання особистого, майнового чи організаційного характеру.

Кримінальну відповідальність несе тільки особа, винна у вчиненні злочину, тобто особа, яка умисно чи необережно вчинила діяння, що передбачене кримінальним законом як суспільно небезпечне.

Часто стверджують, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є наявність складу злочину.

Обставини, які виключають протиправність діяння особи

Необхідна оборона - дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або захисту іншої особи, інтересів с-ва чи держави від суспільно небезпечного посягання.

Перевищення меж необхідної оборони тягне за собою відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених кримінальним законом.

Затримання нападника є правомірним за таких умов:

- особа вчинила діяння, що має ознаки злочину;

- особа, яка вчинила напад, ухиляється від затримання;

- заподіяння шкоди може мати місце лише з метою затримання особи та передачі її органам влади;

- шкода, завдана особі, яка вчинила напад, має бути вимушеною;

- дії з затримання, включно із заподіянням шкоди, відповідали небезпечності посягання та обставинам затримання злочинця.

Крайня необхідність – правомірне заподіяння шкоди для усунення небезпеки, яка загрожує державним, громадським чи особистим інтересам, що охороняються законом, здійснене за обставин, коли ця небезпека не може бути усунута іншими засобами і заподіяна шкода менш значна, ніж відвернена.

Поняття, ціль та види покарань

Кримінальне покарання – засіб державного примусу, що застосовується судом із винесенням вироку щодо особи, яка вчинила злочин.

Метою покарання є:

кара за вчинений злочин;

виправлення та перевиховання засуджених;

запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Основні покарання:

-позбавлення волі на строк від 3 місяців до 10 років;

-виправні роботи без позбавлення волі на строк від 2 місяців до 2 років;

-позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид -діяльності на строк до 5 років;

-штраф;

-громадська догана.

Додаткові покарання:

-конфіскація майна;

-позбевлення військового або спеціального звання;

-позбавлення батьківських прав.

Звільнення від покарання

Суд може звільнити від кримінальної відповідальності винну особу, якщо діяння втратило суспільно-небезпечний характер або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Звільнення засудженого від покарання, чи його пом'якшення може застосовуватись тільки судом;

Звільнення від покарання або пом`якшення покарання в порядку амністії та помилування може бути вирішено правовими актами Президента і ВР України.

Порушення порядку зайнятття господарською та банківською діяльністю

Здійснення госпоодарської діяльності

- без державної регістрації,як суб’єкта підпр діяльності

- без державної ліцензії на заняття таким видом підпр діяльності, який потребує ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу, сума якого у 1000 раз перевищує неоп мін

Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, атакож професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінасових установ без державної регістрації чи з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу, сума якого у 1000 раз перевищує неоп мінімумів.

Фіктивне банкрутство.

Фіктивне банкрутство – завідома неправдива заява громадянина – засновника, або власника суб’кта господарської дільності чи суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перд бюджетом, якщо такі дії завдали матеріальної шкоди кредиторам або державі

За кримінальним кодексом Ук відповідальність – штраф від 750 до 2000 неопод мін та обмеження волі на строк до 3 р)