Поняття та ознаки держави, її ф-ії.

Теорії походження держави.

Теологічна (Фома Аквінський),

Патріахальна (Аристотель),

Договірна з людських угод. Мета цих договорів –

захист життя, власно-сті, свободи.

Насильства (Дюрінг)

Соціально - економічна (класо-ва) –шляхом історичного розвитку сус-во поділилось на класи: з’явились бідні та багаті, як наслідок – з’явились антагонізми між ними.

Психологічна

Органічна – обгрунтував англ. філо-соф Спенсер. Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом.

Космічна і тех-нократична.

Поняття та ознаки держави, її ф-ії.

Держава – це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси окремої соц. групи, має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства і виступає як суб’єкт міжнародних відносин.

Ознаки дер-жави:1) наявність апарату публічної влади (апаратпримусу та управління);...

Ф-ії держави: зовнішні (співробітництво держави з іншими країнами з питань охорони, економічних відносин, культурних відносин, екології тощо) та внутрішні (регулятивна, соціальна, культурновиховна, охоронна тощо).За розподілом влади: законавч, виконавч, судові, контрольно-наглядові

Форми держави.

Форма держави – це спосіб організації і здійснення держ влади. Скл. з 3-ох елементів:

1) форма держ. правління президентська, парламентська республіка, змішана президентсько-парламентська респуб, монархія (парламентська, дуалістична);

2) форма держ. устрою - порядок територіального поділу держ: унітарна (територ, одиниці не володіють озна-ками суверенітету, єдина конст, законодавство,громадянство...), федерація (держ, до яких входять декілька утворень на основі договору, або автономії), конфедерація (союз держав, для досягнення спільних цілей, вихід вільний), імперія (заснована на об'єднанні завойованих держав)

3) форма політичного режиму - сукупність методів здійснення держ. влади (демокр, авторитар, тотал)

Історичні типи держави.

Історичні типи держави – cистема існуючих ознак, властивих всім державам, основою котрих є певний рівень цивілізації, чи тип виробничих відносин, котрі виражають соц-ек сутність та призначення держави

Держави за об’єктом майнових відносин: рабовласницькі; феодальні; буржуазні; капіталістичні; соціалістичні.

За політ режимом: демок. тоталітарні

За ек розвитком: аграрні, індустріальні, постіндустріальні, інформаційні

Поняття, ознаки та принципи права, його ф-ії.

Право (об’єктивне юридичне) – система загальнообов’язкових правил фіз поведінки – соц. норм, встановлених або санкціонов державою, які виражають волю певної частини соц неоднорідного с-ва і спрямовані на врегулювання сусп відносин відповідно до цієї волі; забезпечуються державою.

Ознаки права:

1) встановлюється і санкціонується державою;

2) право є системою норм;

3) право є загальнообов’язковим;

4) формальна визначеність права;

5) право має загальний характер;

6) право охороняється державою.

Функції права – це основні напрямки його впливу на суспільні відносини..

загальносоціальні (гуманістичну, організаторсько-управлінську, інформаційну, оцінно-орієнтувальну, ідеологічно-виховну, пізнавальну), спеціальні юридичні (регулятивна (ста-тистична і динамічна), охоронна). Принципи права – закріплені у праві вихідні нормативно-керівні положення, що характеризують його зміст, основи, зазначені в ньому закономірності суспільного життя. У суч. л-рі визнають принципи: демократизму, законності, гуманізму, рівності всіх перед законом, взаємної відповідальності держави та особи тощо.

Поняття та ознаки правової норми.

Норма права – це формально обов’язкові правила фіз поведінки, які мають заг характер, встановлюються або санкціоновуються державою з метою регулювання сусп відносин і забезпечуються її організаційною, виховною та примусовою діяльністю. Ознаки правових норм:

1) виникають разом із виникненням держ;

2)встановлюються чи санкціонуються держ;

3)виражають волю керівної частини с-ва;

4)утворюють єність (систему права);

5)формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов’язків;

6) формально визначені за змістом; мають певні форми зовн. виразу і точно визн. межі дії.

Співвідношення норми права і моралі.

У норамах моралі знаходять відображення загальнолюдські цінності. у співвідношенні моральних й правовиз нормважливою позитивною умовою є збіг вимог правової норми та моралі, саме у такому випадку підсилюється ефективність дії правових норм. Водночас дотримання правових норм є важливим аспектом людської моралі.

Проте, між цими нормами іногді можуть існувати і протиріччя, які слід вчасно виявити та ліквідувати, адже цее може призвести додо порушень закону (якщо приорітет надається моральним нормам) чи доморальних втрат (якщо на перший план ставиться законність діяння. Причиною появи таких розбіжностей є відносна стабільність моралі й більшої гнучкості динамічного права, яке швидше реагує на зміни в сус-ві і його потреби.

Структура норми права.

Гіпотеза - умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно здійснювати правило, що міститься в диспозиції.

Диспозиція - зазначає право або обов’язки суб’єктів, перед-бачає дозволену, обов’язкову і заборонену поведінку особи.

Санкція - в разі невиконання норми визначає заходи державного впливу, головним чином – у формі примусу.

Поняття та структура правовідносин.

Правовідносини – врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких є носіями суб’єктивних прав і обов’язків. Виникають при настанні передбачених законом юр фактів.

Складові: 1) суб’єкт (учасники правовідносин, які мають суб’єкт права та виконують юр обов’язки); 2) об’єкт (особисте або соц. благо для здобуття і використання якого встановлюються взаємні права і обов’язки); 3) зміст (взаємні права і обов’язки учасників правовідносин).

Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.

Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин є юр факти.

Джерела (форми) права.

Джерела права – способ юр виразу права, його організація в належну юр оболонку. Д.п. є нормативно-правові акти і правові звичаї, судові прецеденти, а також міжнародні договори та внутрішньодержавні договори (договори нормативного змісту).

Галузі права та інститути права + 13(система)

Галузь права – це сукупність правових норм які є якісно однорідні і регулюють певну сферу сусп. відносин за допомогою тих чи інших методів.

§ конституційне

§ цивільне

§ господарське

§ трудове

§ сімейне

§ дміністративне

§ фінансове

§ кримінальне

§ цивільно-процесуальне

Інститут права – сукупністьюр норм, які регулюють однорідні сусп відносини і входять у відповідну галузь права. На відміну від галузі права Ін.п. об’єднують норми, що регулюють лише частину відносин певного виду. В деяких випадках Ін.п. можуть утворювати норми двох і більше галузей (конфіскація, представництво).

Реалізація правових норм.

Реалізація правових норм – процес втілення правових норм суб’єктами права. До форм реалізації П.н. відносять

Дотримання – це така форма їх реалізації, яка заключається в утриманні суб’єкта права від заборонених правом дій.

Виконання потребує активних дій суб’єкта права по втіленні покладених на нього обов'язків.

Використанн я - учасники правовідносин самі реалізують належні їм права.

Застосування норм реалізується державою в лиці своїх органів (винесення вироку судом)

Поняття, підстави та види юридичної відповідальності.

Юр відповідальність – встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей (позбавлення волі, позбавлення права займати певну посаду, позбавлення майна шляхом його конфіскації, стягнення штрафів тощо).

Юр відповідальність – це форма впливу на порушників, реакція держави на порушення правових норм, на посягання на соц інтереси сусва, права особи.

Юр відповідальність: кримінальна, майнова, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова

Система права.

Система права – система усіх чинних юридичних норм певної держави. Структура системи права дістає вияв у єдності всіх юридичних норм та їх розподілі за галузями та інститутами права. Суть її в тому, що галузі поділяються на інститути. Наприклад, галузь цивільного права поділяється на інститути права власності, зобов'язувального права, авторського права тощо.

Судова система України.

Судова система України – це сукупність усіх судів, що діють на території, мають загальні завдання, організовані і функціонують на єдиних демокр принципах, пов’язаних

між собою відносинами із здійснення правосуддя.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникли у державі. Судочинство в Ук здійснюється Конституцій-ним Судом і судами загальної юрисдикції.

Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації, і її складають:

Верховний Суд Ук, який здійснює нагляд за судовою діяльністю судів республіки, Верховний Суд АРК, обласні, Київський і Севаст-кий міські суди, міжобласний районний (міський), міжрайонний (окружний) суд та військові суди регіонів, Військово-морських сил і гарнізонів, а також господарські суди (Вищий господарський суд Ук, Господарський суд АРК, обласні, Київський і Севаст-кий міські господарські суди)

Закони „про судоустрій”, „Про господарські суди”, „Про статус судів”.... Конст Ук

Бюджетна система України.

Закон “Про бюджетну систему України”

До складу бюдж с-ми входять:

• Державний бюджет України (загальний)

• Бюджет АРК (об'єднуєреспубліканський бюджет та бюдж респ підпорядкування)

• Місцеві бюджети (обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети)

• Бюджет м Києва та Севастополя

Сукупність усіх бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, називається зведеним бюджетом Ук.

Його показники використовуються для визначення фінансової політики держави, для розробки планів економічного та соц. розвитку України.

ЗУ “Про державний бюджет України”

Закон України „Про державний бюджет України” скл з 6 розділів:

1 – загальні положення;

2 – доходи держ бюджету

3 – фінансування та кредитування держ бюджету Ук

4 – видатки держ бюджету Ук

5 – формування бюджету АРК, міцевих бюджетів та

міжбюджетних правовідносин

6 – прикінцеві положення

Також до нього входять декілька додатків. Зокрема:

доходи держ бюджету Ук;

розподіл видатків держ бюджету Ук;

показники взаємовідносин держ бюджету України з бюджетами АРК, областей, міст Києва і Севастополя;

 

.....................

обсяги видатків заг фонду держ бюджету на утримання бюджетних установ і організацій та проведення заходів, які передаються у поточному році на фінансування з бюджету АРК та місцевих бюджетів;

обсяг видатків на реалізацію статті 57 ЗУ “Про освіту” з бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя.

Банківська система України.

Банк – це установи, ф-єю яких є кредитування суб’єктів госп діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касового й розрахункового обслуговування нар гос-ва, виконання валютних та інших банківських операцій

Регулюється зак Ук „Про банки і банківську дічльність”

До банківської с-ми належать: Нацбанк та комерційні банки, (у тому числі Зовнішньоекономічний банк Ук, Ощадний банк Ук...)

Нацбанк є центральним банком держави, її емісійним центром. Він проводить єдину державну грошову політику, визначає курс грошової одиниці відносно інших валют...

Комерційні банки здійснюють кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян через виконання операцій і надання послуг

Кредитний договір.

Кредитний договір – угода сторін, на підставі якої кредитодавець зобов’язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах зазначених у договорі, а позичальник зобов’язується повернути його у строк з відповідною платою за користування

Кредити бувають:

- банківський (коротко-, середньо- та довгостроковий)

- споживчій (різновид купівлі-продажу)

- державний

Принципи кредитування:

- зворотність

- відплатність

- строковість

- цільове призначення

- матеріальна безпечність

Захист цивільних прав

Цивправові відносини виникають, змінюються чи припиняються на основі юр фактів (обставин, які мають юр значення і породжують певні правові наслідки)

Виникають внаслідок: угод, адм актів, винаходів, заподіяння шкоди іншій особі........

Право на захист являє собою суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міру її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Джерела: Конституція Ук (ст 55), Цивільний кодекс України.

 

Способи захисту цивільних прав особи:

- визнання права;

- відновлення становища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- припинення або зміну правовідношення;

- компенсація моральної шкоди;

- стягнення з правопорушника збитків, а у випадках, перед-бачених законом чи договором, - неустойки(штрафу, пені);

Крім спеціальних засобів захисту прав особи, цивільне право допускає виняткові засоби, до яких належать необхідна оборона і крайня необхідність.

Необхідна охорона є вчиненням певних дій з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від сусп-небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зумовлені пот-ребою негайного відвернення та припинення посягання.

Крайня необхідність – збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобігання більшому правопорушенню.

Договір дарування

Договір дарування – договір, за яким одна з сторін передає безоплатно іншій стороні майно у власність (у повне господарське відання чи оперативне управління).

Договір вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. Вимагає нотаріального оформлення

Вириізняється безвідплатністю. Обдарована сторона не має права пред’являти якісь вимоги дарувальнику, щодо якості переданого майна, якщо тільки воно не завдає шкоди здоров’ю обдарованого.

Цей договір є двостороннім і для його укладення необхідна згода обох сторін.

Договір міни

Договір міни – договір за яким кожна зі сторін зобов’язується передати іншій стороні певне майно та прийняти від неї інше майно.

Характерними ознаками договору є те, що він двосторонній, зобов’язуючий, консесуальний, оплатний. Особливість міни полягає в тому, що в цьому логоворі не використовується грошова форма плати.

Договір підряду

Договір підряду – цивільно-правовий договір, за яким підрядчик зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів,

а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Сторонами такого договору можуть бути як громадяни так і юр особи.

Господарські злочини.

Господарські злочини – злочини, що розглядаються на основі Кримінального кодексу, до них можна віднести такі злочини:

- підробка та збут грошей чи державних цінних паперів

- незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків

- контрабанда

- порушення у порядку зайняття банківською та господарською діяльністю

- заняття забороненими видами господарської діяльності

- незаконне виготовлення чи збут підакцизних товарів

- фіктивне підприємництво

- протидія законній господарській двяльності

- відмивання грошей

- ухилення від сплати податків

- фіктивне банкрутство

- розголошеня комерційної таємниці

- підробка поштових знаків

Посадові злочини

Посадові злочини – злочини скоєні посадовою особою і розгладаються на основі кримінальногокодексу.

До них можна віднести такі:

- зловживання владою чи службовим становищем (умисне з корисливих мотивів чи інших особистих інтересів абло інтересів третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища

- перевищення влади або службових повноважень (умисне вчиненння дій, які виходять з межі наданих службовій особі повноважень)

- службове підроблення (внесення службовою особою до оффіційних документів завідома непрвадивих відомостей, підроблення документів. складання і видача завідома неправдивих документів)

- службова недбалість (неналежне віиконання службовою особою своїх службових обов’язків)

- одержання хабара

- давання хабара

- провокація хабара

Звільнення від покарання

Суд може звільнити від кримінальної відповідальності винну особу, якщо діяння втратило суспільно-небезпечний характер або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Звільнення засудженого від покарання, чи його пом'якшення може застосовуватись тільки судом;

Звільнення від покарання або пом`якшення покарання в порядку амністії та помилування може бути вирішено правовими актами Президента і ВР України.

Фіктивне банкрутство.

Фіктивне банкрутство – завідома неправдива заява громадянина – засновника, або власника суб’кта господарської дільності чи суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перд бюджетом, якщо такі дії завдали матеріальної шкоди кредиторам або державі

За кримінальним кодексом Ук відповідальність – штраф від 750 до 2000 неопод мін та обмеження волі на строк до 3 р)

Теорії походження держави.

Теологічна (Фома Аквінський),

Патріахальна (Аристотель),

Договірна з людських угод. Мета цих договорів –

захист життя, власно-сті, свободи.

Насильства (Дюрінг)

Соціально - економічна (класо-ва) –шляхом історичного розвитку сус-во поділилось на класи: з’явились бідні та багаті, як наслідок – з’явились антагонізми між ними.

Психологічна

Органічна – обгрунтував англ. філо-соф Спенсер. Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом.

Космічна і тех-нократична.

Поняття та ознаки держави, її ф-ії.

Держава – це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси окремої соц. групи, має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства і виступає як суб’єкт міжнародних відносин.

Ознаки дер-жави:1) наявність апарату публічної влади (апаратпримусу та управління);...

Ф-ії держави: зовнішні (співробітництво держави з іншими країнами з питань охорони, економічних відносин, культурних відносин, екології тощо) та внутрішні (регулятивна, соціальна, культурновиховна, охоронна тощо).За розподілом влади: законавч, виконавч, судові, контрольно-наглядові

Форми держави.

Форма держави – це спосіб організації і здійснення держ влади. Скл. з 3-ох елементів:

1) форма держ. правління президентська, парламентська республіка, змішана президентсько-парламентська респуб, монархія (парламентська, дуалістична);

2) форма держ. устрою - порядок територіального поділу держ: унітарна (територ, одиниці не володіють озна-ками суверенітету, єдина конст, законодавство,громадянство...), федерація (держ, до яких входять декілька утворень на основі договору, або автономії), конфедерація (союз держав, для досягнення спільних цілей, вихід вільний), імперія (заснована на об'єднанні завойованих держав)

3) форма політичного режиму - сукупність методів здійснення держ. влади (демокр, авторитар, тотал)

Історичні типи держави.

Історичні типи держави – cистема існуючих ознак, властивих всім державам, основою котрих є певний рівень цивілізації, чи тип виробничих відносин, котрі виражають соц-ек сутність та призначення держави

Держави за об’єктом майнових відносин: рабовласницькі; феодальні; буржуазні; капіталістичні; соціалістичні.

За політ режимом: демок. тоталітарні

За ек розвитком: аграрні, індустріальні, постіндустріальні, інформаційні