САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО КОМПЮТЕРНОГО КЛАСУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО КОМПЮТЕРНОГО КЛАСУ



Здоров'я та працездатність людини тісно пов'язані з її руховою активністю, бо завдяки їй відбуваються позитивні зміни в усіх системах організму і насамперед у серцево-судинній. У русі дитини (учня) збільшується легенева вентиляція, краще збагачується киснем і швидше рухається в судинах кров, посилюється використання кисню тканинами, поліпшуються процеси обміну в організмі. Отже, рухливість - життєва потреба організму (особливо дитини), який росте.

На уроці та в позакласній роботі з учнями із санітарно-гігієнічного навчання й виховання важливо дотримуватись психолого-педагогічних принципів роботи з ними. Перш за все вчителеві потрібно подолати «бар'єр тривіальності». Багато учнів «щось» і від «когось» чули, десь бачили і вважають, що не треба слухати про давно відоме. Але «відоме» буває поверховим, фрагментарним і, не виключено, неправильним. Завдання вчителя - розкрити практичну значущість тих чи інших гігієнічних рекомендацій, їх фізіологічне, біохімічне та соціальне обґрунтування.

Зростанню пізнавальної активності та інтересу учнів до питань гігієни сприяє принцип «самовиявлення» рівня знань учнів з гігієни. Його суть полягає в самостійному оцінюванні наявних неправильних ситуацій, що їх пропонує вчитель. З дидактичного погляду зміст гігієнічного навчання у школі повинен включати такі елементи: гігієнічні знання, гігієнічні вміння та навички, уміння використовувати знання в ситуації, що змінилась; гігієнічне виховання. Основне місце у змісті гігієнічного навчання повинна посідати людина та її здоров'я. У процесі набування гігієнічних знань закономірно переважає продуктивна діяльність учнів. Гігієнічні знання даються вчителем у готовому вигляді, а практичні вміння засвоюються через багаторазове повторення за зразком. Продуктивні методи гігієнічного навчання превалюють у самостійній роботі учнів над матеріалом санітарно-гігієнічного змісту. Учителям важливо у процесі підготовки до уроку визначити матеріал, який буде викладатись на репродуктивному чи продуктивному рівні, підготувати завдання для самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів дослідно-пошукового характеру. До змісту гігієнічного навчання й виховання учнів відносяться: гігієна житла, класного приміщення, одягу та взуття; догляд за шкірою, ротовою порожниною; гігієна харчування; гігієна органів відчуття (зору, слуху); психогігієна учнів. Серед факторів, що спричиняють виникнення нервово-психічних зрушень, можна виділити недотримання гігієнічних вимог до організації розумової праці учнів. Це - недотримання норм тривалості праці, зокрема затягнуті періоди підвищеного розумового напруження без необхідних пауз, додаткові заняття, надмірне захоплення різними позакласними заходами. Тому в організації навчально-виховного процесу вчителям і керівникам загальноосвітніх навчальних закладів слід дотримуватись «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», які затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р.

Перевантаженню учнів можна запобігти, якщо дотримуватись норм тижневого навантаження учнів. Відомо, що перевантаження зорових аналізаторів учнів призводить до погіршення зору і, як наслідок, - до зниження їхньої працездатності. Тому при використанні в навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних та інших наочних засобів навчання слід дотримуватись установлених норм тривалості їх застосування.

У «Державних санітарних правилах і нормах влаштування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (2001 р.) зазначається, що кількість уроків із застосуванням ТЗН протягом тижня не повинна перевищувати 3-4-х разів для учнів початкової школи, 4-6 - для старшокласників. При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперервна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним терміналом повинна відповідати вимогам Дсан ПІН 5.5.6.009-98 «Улаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах і режим праці учнів на персональних комп'ютерах». У цьому документі зазначено:

  • · п. 9.1. До занять із персональним комп'ютером учні повинні бути допущені після інструктажу з техніки безпеки.
  • · п. 9.2.1. Безперервна робота з ПК повинна бути не більше:

- для учнів 10-11-х класів на 1-й годині занять до 30-ти хвилин, на 2-й годині занять - 20 хвилин;

- для учнів 8-9-х класів - 20-25 хвилин;

- для учнів 6-7-х класів - до 20 хвилин;

- для учнів 2-5-х класів - 15 хвилин.

  • · п. 9.9.2. Для навчання дітей 6-ти років роботі з ПК безперервні заняття на індивідуальному ритмі не повинні бути більше 10-ти хвилин.
  • · п. 9.2.3. Після безперервної роботи за екраном ВМ повинні проводитись протягом 1,5-2-х хвилин вправи для профілактики зорової втоми, через 45 хвилин роботи з використанням комп'ютерів - фізичні вправи для профілактики загального стомлення.
  • · п. 9.2.4. Безперервна робота ПК учнів 10-11-х класів при спарених уроках не повинна бути більше на першому уроці 25-30-ти хвилин, на другому - 15-20 хвилин.
  • · п. 9.2.5. Для учнів 10-11-х класів дозволяється варіант організації занять з основ інформатики та обчислювальної техніки, при якому передбачається одна академічна година - теоретичних занять, друга година - практичних занять. Практичні заняття містять:
  • · безперервну роботу за екраном ПКУ - 25-30 хвилин;
  • · виконання комплексу вправ для профілактики зорового та статичного стомлення - 5 хвилин;
  • · продовження роботи з комп'ютером до кінця занять - 15-10 хвилин.

Отже, організація та зміст гігієнічного навчання й виховання учнів повинні становити органічну єдність у викладанні навчальних предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Даний компонент санітарно-гігієнічного аспекту уроку можна розглядати, у разі необхідності, як його відносно самостійну складову, а тому він може бути об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження й аналізу: ефективність організації та змісту гігієнічного навчання й виховання учнів на уроці.

На допомогу керівникам шкіл пропонується система оцінних параметрів стану організації та змісту гігієнічного навчання й виховання учнів на уроці:

  • · рівень санітарно-гігієнічних знань учителя (директивно-нормативних документів, досягнень науки в цій галузі, досвіду роботи вчителів, змісту санітарно-гігієнічної освіти та виховання учнів);
  • · форми організації гігієнічного навчання (елементи гігієнічних знань у змісті навчального предмета, урок здоров'я, факультатив, практичне заняття, гігієнічний тренінг тощо);
  • · раціональність використання принципів гігієнічного навчання учнів - подолання «бар'єра тривіальності», спонукання учнів до критичного перегляду знань гігієни, стимулювання пізнавальної активності учнів, наочності;
  • · використання вчителем продуктивних методів гігієнічного навчання (постановки проблемних завдань, зміна ситуації, організація самостійної роботи з оволодіння гігієнічними знаннями та навичками); комплексне охоплення вчителем змісту гігієнічного навчання (гігієна приміщення, праці, одягу та взуття, догляд за шкірою, ротовою порожниною; гігієна харчування; гігієна органів почуттів - зору, слуху); психогігієна учнів;
  • · методи та засоби попередження неврозів, психопатії, акцентуації особистості - ознак розладу нервової системи учнів;
  • · знання й дотримання вчителем умов дотримання гігієнічних норм добової рухової активності учнів.

Приміщення кабінету (лабораторії) біології повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів” та СП 11-86-а-74 “Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл”.

Примітки. 1.При реконструкції навчальних закладів необхідно виконувати вимоги чинних норм проектування.

Якщо в навчальному закладі є куточок живої природи, площа його приміщення визначається ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів” та СП 11-86-а-74 “Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл”.

Кабінет (лабораторію) біології доцільно розміщувати на першому поверсі.

Вікна кабінету (лабораторії) біології повинні бути орієнтовані на південь, південний схід, схід.

Площа приміщення кабінету (лабораторії) повинна становити не менше як 72 м2, а лаборантської - не менше як 16 м2. Висота приміщення 3,3 м. Лаборантську треба розміщувати суміжно з кабінетом (лабораторією) біології з боку класної дошки і з'єднувати з кабінетом (лабораторією) дверима. З лаборантської потрібно передбачити другий вихід у коридор або рекреаційні приміщення.

У приміщенні кабінету біології та в лаборантській встановлюють водопровідні крани і раковини з гідравлічним затвором згідно СП 11-86-а-74 “Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл”.

Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті (лабораторії) біології має забезпечувати зручність і безпеку роботи. Розміри лабораторних столів повинні відповідати ГОСТ 18314-93 “Столи учнівські лабораторні” (висота 0,66, 0,72, 0,78 м, розміри робочої площини 1,2х0,6 м). Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом повинна становити не менше як 0,8 м, при цьому забезпечується кут розглядання у 30-35 град., відстань останнього місця учнів від класної дошки - не більше як 10 м.

Утримання кімнатних рослин на вікнах кабінету (лабораторії) біології та лаборантської не дозволяється, що визначається нормами освітленості навчальних приміщень (див. п.4.2.1 даних Правил). Рослини розміщують на спеціальних підставках. У кабінеті (лабораторії ) біології не повинно бути рослин, що містять отруйні речовини (олеандр, молочаїв).

Куточок живої природи доцільно розмістити в спеціальному приміщенні, бажано неподалік від кабінету (лабораторії) біології.

У куточку живої природи, розміщеному в приміщенні навчального закладу, слід утримувати акваріумних риб, а також інших мешканців акваріума; молюсків, вужів, ящірок - у тераріумах; птахів - у клітках. Ссавців - кроликів, хом'яків, морських свинок тощо - рекомендується утримувати в особливому приміщенні, розміщеному поза будівлею навчального закладу, бо вони мають неприємний запах. Утримувати диких хижаків, хижих птахів і отруйних тварин у куточку живої природи не дозволяється.

Відповідно до СП 11-86-а-74 ”Санітарні правила по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл” температура повітря в приміщенні кабінету (лабораторії) біології та в лаборантській повинна підтримуватися 17 -210С, вологість повітря - від 30 до 60 %.

Кабінет (лабораторія) біології має електромережу. Влаштування, живлення, прокладання електромережі повинні виконуватися відповідно до вимог будівельних норм, Правил влаштування електроустановок та ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

Перебування учнів у приміщенні кабінету (лабораторії) біології та в лаборантській дозволяється тільки в присутності вчителя біології.

Освітлення.

Освітлення кабінету (лабораторії) біології повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.

Коефіцієнт природної освітленості кабінету (лабораторії) біології, який показує у скільки разів освітленість у приміщенні менше освітленості зовні будівлі, повинен становити не менш як 1,5%.

Сонцезахист в кабінеті (лабораторії) біології застосовують в літній час у південних та інших кліматичних районах з підвищеною інсоляцією. Для цього рекомендується використовувати жалюзі.

Штучне освітлення кабінету повинне відповідати ви-могам СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.

Рекомендується застосовувати підвісні люмінесцентні світильники розсіяного світла.

Як джерела світла рекомендується використовувати переважно люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ відповідно до ГОСТ 6825-91 “Лампи люмінесцентні трубчаті для загального використання”.

Для освітлення застосовують також світильники з лампами розжарювання повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу (ГОСТ 17677-82Е “Світильники. Загальні технічні умови”).

Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами, вмикання передбачають роздільне (по рядам).

Найменша освітленість робочої поверхні площини на дошці і горизонтальної площини на рівні 0,8 м від підлоги в кабінеті (лабораторії) біології та в лаборантській повинна бути при системі загального освітлення 300 лк відповідно до СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.

Лампи світильників у разі перегоряння мають негайно замінювати. Люмінесцентні лампи здають на утилізацію згідно з чинним законодавством.

Світильники штучного освітлення слід утримувати в чистоті, очищати їх не рідше як один раз на 3 місяці. Шибки світлових отворів очищають не рідше як 2-3 рази на рік.

Відповідальність за експлуатацію і заміну ламп і світильників у кабінеті (лабораторії) біології покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу. Учням виконувати роботи по очищенню ламп і світильників не дозволяється.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.210.12.229 (0.008 с.)