Розділ 3. Дослідницька частина

“ОСНОВНІ ВИМІРЮВАННЯ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ”

Рівень зареєстрованого безробіття

Рівень зареєстрованого безробіття визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості (на кінець звітного періоду), до середньорічної кількості населення працездатного віку.З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності проводиться розрахунок середньої за період (за місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік) чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період [1].

Зареєстрований рівень безробіття – це відношення кількості офіційно зареєстрованих повністю безробітних до кількості працездатного населення.

Рб = (Кб: Кn) х 100, де

Рб – рівень безробіття;

Кб – кількість безробітних;

Кп – кількість працездатного населення

Недоліком цього показника, з одного боку, є те, що часткова зайнятість, а також не включення до нього тих, хто втратив надію на отримання роботи, знижує фактичний рівень. Це, зокрема, стосується сучасної України, де майже кожен другий робітник працює не повний робочий день, знаходиться у вимушеній відпустці, але офіційно не зареєстрований у службі зайнятості як безробітний. З іншого боку, приховування інформації про зайнятість у тіньовій економіці завищує показник рівня безробіття.

Рівень безробіття МОП

Безробітні за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП) – особи (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. До категорії безробітних також відносяться особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.Рівень безробіття (за методологієюМОП) визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.[ 9]У відповідності з міжнародними стандартами, розробленими у 1983 р. Міжнародною організацією праці (МОП), все населення можна поділити на три категорії (рис. 1.):

 

Рисунок 2.

1) зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день;
2) безробітні – ті, хто не має роботи, але активно її шукає або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Конкретніше: людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом критеріям, які мають місце одночасно: «без роботи», «робить активні спроби знайти роботу», «готова відразу ж стати до роботи».Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення в даний момент часу (табл. 3. 1.);

Таблиця 3.1

 

	Економічно активне населення України
	Роки
Кількість зайнятого населення, млн. осіб	21,4	20,3	20,7	20,7	20,9	20,9	20,2
Безробітне населення за методологіею МОП у віці 15-70 років, тис. осіб	2070,8	1906,7	1600,8		1417,6	1425,1	1958,8
Зареєстровані безробітні у працездатному віці, тис. осіб	1024,2	975,5	891,9	784,5	673,1		693,1

 

Особи поза робочою силою, або економічно неактивне населення — це перш за все люди у віці до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах (наприклад, психіатричних диспансерах, виправних закладах тощо); до цієї категорії належать і особи, що вибули зі складу робочої сили – дорослі, які потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботу (навчаються, перебувають на пенсії, надто хворі, щоб працювати, або просто не шукають роботу).
Таким чином: населення = робоча сила + особи поза робочою силою, робоча сила = зайняті + безробітні.

Рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили, вимірюється у відсотках (табл.. 3. 2.):

 

Таблиця 3.2.

Рівень безробіття в Україні
Показники	Роки
Безробіття за методологією МОП, %	7,8	7,4	6,9	6,9	9,6
Офіційне безробіття, %	3,2	2,8	2,4	2,1	2,5

Рівень зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старше:
Рівень зайнятості = Зайняті / Особи у віці від 16 років і старше Ч 100 %
[ 4;50-58

Таблиця 3.3.

Зареєстроване безробіття у 2009р.

(за періодами)

	Кількість зареєстрованих безробітних	Середній розмір допомоги за місяць, грн.
Осіб	у % до середньорічної кількості населення працездатного віку
всього	з них отримують допомогу по безробіттю
Січень-березень		889,6	3,2	604,16
Січень-червень	2007,9	803,4	3,0	622,44
Січень-вересень	1925,5	751,1	2,7	651,84
Січень-грудень	1956,6	693,1	2,5	655,56

ВИСНОВОК

 

Проблема безробіття є однією з фундаментальних в розвитку і функціонуванні людського суспільства. Безробіття – явище, властиве стадії товарного виробництва. Перехід до ринку неминуче викликає значне зростання рівня безробіття, про що свідчить, зокрема, досвід східноєвропейських країн, що пройшли або проходячих шлях становлення ринкових відносин. Це ж підтверджує і практика суспільних перетворень в Україні.

Безробіття зумовлюють різні чинники: науково-технічний прогрес обумовлює скорочення, перш за все, працівників ручної праці; структурні зміни в економіці викликають зменшення числа зайнятих в окремих галузях виробництва; підвищення продуктивності праці також веде до зменшення числа зайнятих; скороченню живої праці сприяє дія закону економії часу. В умовах загострення економічних проблем закриваються також деякі виробництва, що забруднюють оточуючу середовище. Все це об'єктивні чинники, що мають місце у всіх країнах незалежно від їх економічної системи.