Структура суоп, зміст її розділів. Міжнародний стандарт онsas 18001:2007, 18002: 2000

Структура СУОП, зміст її розділів, завдання, функції встановлені в Положенні про СУОП підприємства. Воно розробляється координаційною радою під керівництвом суб’єкта господарювання в складі представників служби охорони праці і профспілок або уповноважених трудовим колективом. Зміст Положення визначається «Рекомендаціями щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві», які затверджені наказом МНС України № 398 від 27.06.3006.

Положення СУОП повинні містити наступні розділи та підрозділи:

1. Загальні положення

1.1. Відповідальність вищого керівництва.

1.2. Основні принципи політики у сфері охорони праці.

1.3. Функції системи управління охороною праці.

2. Структура і документація СУОП.

2.1. Права, обов’язки і відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників.

2.2. Служба охорони праці.

2.3. Комісії та громадські органи.

2.4. Використання законодавчих актів та нормативно-правових актів з охорони праці.

2.5. Управління внутрішніми нормативно-правовими актами.

3. Завдання СУОП та їх вирішення.

3.1. Планування та фінансування заходів з охорони праці.

3.2. Професійний відбір.

3.3. Навчання з питань охорони праці та система інструктажів.

3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому.

3.5. Організація інформаційної роботи.

3.6. Засідання координаційної ради.

3.7. Наради і збори.

3.8. Безпека виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів.

3.9. Організація робочого місця.

3.10. Організація робочого часу.

3.11. Заміна засобів виробництва.

3.12. Заміна матеріалів, що застосовуються.

3.13. Зміни в організації праці.

3.14. Організація безпечного проведення робіт при залученні сторонніх суб’єктів господарювання.

3.15. Вимоги безпеки при введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведення з експлуатації виробничого обладнання.

3.16. Засоби індивідуального захисту.

3.17. Аналіз попередження можливих загроз життю і здоров’ю працюючих.

3.18. Дії у випадку аварії.

3.19. Коригувальні заходи.

Функціонування СУОП можна визначити наступним:

– прогнозування і планування робіт з охорони праці;

– організація функціонування СУОП;

– мотивація роботи з охорони праці на підприємстві;

– контроль, облік і аналіз роботи з охорони праці;

– ідентифікація, аудит, моніторинг і оцінка ризику на робочих місцях;

– контроль впровадження запланованих заходів з охорони праці;

– розробка пропозицій щодо подальшого вдосконалення СУОП та інше.

Міжнародні стандарти серії OHSAS були розроблені для створення загальноприйнятого стандарту для системи менеджменту в галузі охорони праці і попередження професійних захворювань. Так, OHSAS 18001: 1999 «Системи менеджменту в галузі охорони праці і попередження професійних захворювань. Вимоги» вже дозволив проводити оцінку і сертифікувати системи менеджменту. Розробка OHSAS 18001 проводилася з урахуванням його сумісності зі стандартами систем менеджменту ІSО 9001: 1994, ІSО 9001: 2000 (системи якості) та ІSО 14001: 1996 (Системи заходів з охорони праці і раціональному використанню навколишнього середовища). Це було зроблено з метою сприяння інтеграції систем менеджменту в галузі якості, охорони навколишнього середовища, а також охорони праці і попередження професійних захворювань. OHSAS поширюється на охорону праці і попередження професійних захворювань, але не на безпеку продукції і послуг.

OHSAS 18001: 2007, розроблений відповідно з правилами Директив ИСО / МЕК, 4.2 відміняє і замінює перше видання (OHSAS 18001: 1999), яке технічно переглянуте.

Стандарт OHSAS 18001: 2007 буде переглянуто після опублікування нових версій ІSО 9001 або ІSО 14001 для їхньої безперервної сумісності.

Успішне впровадження OHSAS 18001:2007 може бути використане організацією для того, щоб переконати зацікавлені сторони в наявності у неї відповідної системи менеджменту (Рис. 1)

 

Примітка. Даний стандарт OHSAS базується на методології, відомої як Планування – виконання – перевірка – дія (PDCA). Коротко PDCA можна описати наступним чином:

– Plan: визначити цілі та процеси, які необхідні для отримання результатів відповідно до політики ОНSAS організації;

– DO: впровадити процес;

– Check: здійснити моніторинг і вимірювання процесів відносно політики ОНSAS, цілей, законодавчих та інших вимог і скласти звіт про результати;

– Act: починати дії з постійного поліпшення діяльності в області ОНSAS.

Стандарт OHSAS має відношення до безпеки і охорони здоров’я на виробництві і не відноситься до інших сфер здоров’я і безпеки: програми забезпечення благополуччя / здоров’я співпрацівників; безпеку продукції, збиток для майна або вплив на навколишнє середовище тощо.

В OHSAS 18002: 2000 роз’яснюються основні принципи документа OHSAS 18001, а також описуються його цілі, типові вхідні дані, процеси і типові результати, які відповідають виконанню кожної вимоги документа OHSAS 18001. Документ OHSAS 18002 не містить додаткових вимог, які розширюють вимоги документа OHSAS 18001, а також не пропонує обов’язкові методики впровадження документа OHSAS 18001. Нумерація розділів документа OHSAS 18002 погоджена з нумерацією розділів документа OHSAS 18001. OHSAS 18002 буде переглядатися або змінюватися при необхідності. Перегляди будуть проводитися після публікацій нових видань документа OHSAS 18001 (які очікуються після публікацій нових видань міжнародних стандартів ІSО 9001 або ІSО 14001).

3. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і працівників підприємства галузі. Планування заходів з охорони праці, види планування та контролю стану охорони праці

Ефективність функціонування СУОП в повній мірі базується на відповідальності та повноваженнях роботодавця та працівників.

Роботодавець зобов’язаний:

- створити відповідні підрозділи, служби і призначити посадових осіб;

- визначити права і обов’язки посадових осіб за виконання покладених на них функцій і закріпити їх в посадових інструкціях;

- реалізовувати розроблені за участю сторін колективного договору заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- своєчасно приймати необхідні профілактичні заходи відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджувати прогресивні методи праці, досягнення науки і техніки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечувати усунення причин, що призводять до нещасних випадків, профзахворювань та здійснення профілактичних заходів за результатами роботи комісій з їх розслідування;

- організовувати проведення аудиту охорони праці у всіх напрямках діяльності структурних підрозділів і служб підприємства, оцінку технічного стану обладнання та устаткування, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та за їх підсумками вживати заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ);

- розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші акти з охорони праці;

- встановлювати режими праці та відпочинку працівників;

- встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, цехах, дільницях, робочих місцях, на будівельних майданчиках відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

- забезпечувати належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- здійснювати контроль за додержанням працівником обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд, засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

- вживати термінові заходи для допомоги потерпілим, залучати професійні аварійно-рятувальні формування при необхідності;

- забезпечувати фінансування та організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими речовинами;

- забезпечувати позачерговий медичний огляд працівників за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язано з умовами праці, або за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;

- забезпечувати (безоплатно) працівників нормативно-правовими актами з охорони праці та ін.

Керівники служб і підрозділів зобов’язані:

- розробляти інструкції з охорони праці і пожежної безпеки;

- проводити роботу з виконання завдань і функцій управління, передбачених посадовими інструкціями;

- виконувати ідентифікацію, оцінку й усунення неприпустимих ризиків;

- вживати заходи щодо приведення діяльності працівників, устаткування, приміщень і оточуючого середовища працівників у відповідність до вимог існуючих нормативно-правових документів з охорони праці;

- приймати участь у розслідуванні аварій, нещасних випадків, профзахворювань і отруєнь, що сталися в структурному підрозділі і забезпечувати здійснення заходів щодо їх попередження;

- вживати заходи щодо зменшення соціальних, економічних і моральних втрат, пов’язаних з травматизмом і профзахворюванням;

- враховувати дисциплінарну, адміністративну і кримінальну відповідальність за нещасні випадки і профзахворювання;

- забезпечувати функціонування системи управління охороною праці й ризиком у своїх підрозділах.

Працівники зобов’язані:

- дбати про безпеку і здоров’я оточуючих людей і особисту в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з приладами, механізмами, машинами, устаткуванням та іншими засобами праці;

- користуватися, при необхідності, колективними та індивідуальними засобами захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди та ін.

Працівники за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці згідно з Законом України «Про охорону праці» несуть наступні види відповідальності: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну. Порядок накладання тої чи іншої відповідальності вирішується згідно Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України (ст. 147), Кримінального кодексу України (ст. 271-275).

Планування заходів з охорони праці відноситься до найважливіших процесів ефективного функціонування СУОП і полягає в обґрунтуванні рішень з охорони праці і розподілу матеріальних, фінансових, людських, інформаційних та інших ресурсів для їх реалізації.

Планування робіт з охорони праці передбачає розробку перспективних (на 5 років) і поточних річних і оперативних (квартал, місяць, декада) планів. Керівних підприємства забезпечує розробку і реалізацію:

- заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- розділу «Охорона праці» колективного договору і «Угоди з охорони праці»;

- оперативних планів робіт з охорони праці відділу охорони праці та керівників структурних підрозділів.

Схема планування заходів з охорони праці наведена на рис. 2.

Колективний договір (угода) відноситься до важливих документів, що регулюють відношення між працівниками і роботодавцем.

Колективний договір (колдоговір) повинен обов’язково включати підрозділ «Комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням і аваріям».

Оперативні квартальні і місячні плани складаються для вирішення повсякденних актуальних завдань, а також для усунення виявлених недоліків і вживання заходів для попередження причин нещасних випадків.

Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних та оперативних планів здійснює ВОП.

Усі заходи з охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисною та іншою необхідною технічною документацією.

Фінансування заходів з охорони праці здійснюється керівництвом підприємства в обсязі не менше, ніж 0,5 % від суми реалізованої продукції. Витрати на охорону праці бюджетних підприємств передбачаються в державному або місцевому бюджетах і становлять не менше ніж 0,2 % від фонду оплати праці.

Контроль і нагляд за станом охорони праці спрямовані на виявлення відхилень від вимог законодавчої та нормативно-правової документації з питань охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення.

Система контролю передбачає:

– проведення 28 квітня «Дня охорони праці»;

– адміністративно-громадський контроль (внутрішній, зовнішній аудит);

– оперативний контроль керівників робіт та посадових осіб;

– контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці.

Порядок проведення Дня охорони праці встановлюється наказом керівника підприємства. Створюється комісія для підведення підсумків конкурсу-огля-ду. До складу комісії призначається начальник відділу охорони праці, представ- ник від комісії з питань охорони праці, представник профспілок. Комісія підводить підсумки роботи з питань охорони праці.

 

 

При проведенні внутрішнього аудиту встановлюється:

– склад групи, що проводить огляд підприємства;

– періодичність оглядів підприємства;

– перелік випадків, коли є потреба у позачерговому огляді підприємства;

– перелік об’єктів, яким потрібно приділяти особливу увагу та при необхідності складання опитувального листа;

– термін усунення зауважень за протоколами оглядів;

– заходи щодо усунення виявлених недоліків;

– організація співучасті працівників у роботі групи.

Адміністративно-громадський контроль може бути три- або п’ятиступеневим. Триступеневий вимагає:

– 1 ступінь – протягом робочої зміни або робочого дня контролюється кожне робоче місце майстром, бригадиром, начальником змін, громадським інспектором з охорони праці;

– 2 ступінь здійснюється не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу його керівником і старшим громадським інспектором профспілки структурного підрозділу;

– 3 ступінь проводиться один раз на місяць роботодавцем, головним інженером, відділом охорони праці і громадськими інспекторами з охорони праці підприємства на кожному робочому місці.

Терміни проведення п’ятиступеневого контролю:

– 1 ступінь – щоденно перед початком робочої зміни (робочого дня);

– 2 ступінь – щомісяця;

– 3 ступінь – один раз на 3 місяці;

– 4 ступінь – один раз на півроку;

– 5 ступінь – один раз на рік.

Зовнішній аудит проводиться сторонніми сертифікованими організаціями. Він здійснюється за наступними документами:

- політика підприємства з охорони праці;

- цілі управління охороною праці;

- положення про систему управління охороною праці;

- результати оцінки професійного ризику за робочими місцями;

- посадові інструкції щодо обов’язків і відповідальності посадових осіб у сфері СУОП;

- протоколи розгляду функціонування СУОП;

- інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці;

- професійні плани та процедури;

- результати вимірювань і моніторингу функціонування СУОП;

- реєстри нещасних випадків, аварій, порушень і корегувальні заходи;

- протоколи оглядів, що виконані керівниками підприємства.

Проведення аудиту охорони праці є обов’язковим (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).

Оперативний контроль включає перевірку стану безпеки на робочому місці, яка проводиться щоденно кожним співробітником, а у разі необхідності (при виконанні робіт з підвищеною небезпекою) протягом робочого дня (зміни). Контроль служби охорони праці здійснюється за:

– дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці різних категорій працівників;

– виконанням посадових інструкцій, приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень та ін.;

– проведенням інструктажів на робочому місці, медичних оглядів працівників підприємства;

– відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, технологічних процесів, засобів колективного та індивідуального захисту;

– наявністю технологічної документації на робочих місцях.

Контроль комісії з охорони праці здійснюється за:

– дотриманням вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях;

– використанням санітарно-побутових приміщень тощо;

– забезпеченням лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, тощо;

– вільність доступу до будь-яких матеріалів з охорони праці;

– виконання відповідних програм і колективних договорів, тощо.