Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення будинку 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення будинку



 

Н .1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q буд, кВт . год/м2 або кВт . год/м3, визначається за формулою:

 

q буд = Q рік / Fh або q буд = Q рік / Vh (Н.1)

 

де Q рік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт . год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно Н.2;

Fh, Vh - опалювана площа або об’єм будинку, м2 або м3, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.

Н .2 Розрахункові витрати теплової енергії Q рік визначаютьсяза формулою:

 

Q рік = [ Qk - (Q вн п + Qs n ×ς ] × b h., (Н.2)

 

де Qk - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт . год, визначаються за формулою:

 

Qk = χ1 ×K буд ×Dd×F Σ. (Н.3)

 

де χ1 =0,024– розмірний коефіцієнт;

K буд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2.К), визначається за формулою:

 

K буд = k Σпр +k інф. (Н.4)

 

де k Σпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2×К), що визначається за формулою:

 

k Σпр = ξ (F нп /R Σпрнп + F с /R Σпр сп +F д /R Σ прд + F пк /R Σпр пк + F ц /R Σпр ц ) / F Σ (Н.5)

 

де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень по сторонах світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;

F нп, F с, F д, F пк, F ц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, огороджень по ґрунту, м2;

R Σпр нп, R Σпр сп, R Σ пр д, R Σпр пк, R Σпр ц - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, м2×oC/Вт; підлог по ґрунту – з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

F Σ – внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалювального приміщення, м2;

k інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м2∙К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою:

 

k інф = χ2 ×c × n об×υ v×Vh× γз × η / F Σ, (Н.6)

 

де χ2 = 0,278 – розмірний коефіцієнт;

c - питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг∙К);

n об - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для приміщень громадських будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для інших будинків – згідно вимог СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

υ v - коефіцієнт зниження об’єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. При відсутності точних даних приймається υ v = 0,85;

Vh - те саме, що у формулі (Н.1), м3;

γз - середня густина повітря, що поступає до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м3, визначається за формулою:

 

γз = 353 / [273 +0,5×(t в +t оп з )], (Н.7)

 

де t в - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за табл. Г2, oC;

t оп з - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, oC, що визначається за СНиП 2.01.01;

η - коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається рівним 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон, 0,8 – для двостулкових вікон і балконних дверей, 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається по найбільшому значенню єдиним для всього будинку.

F Σ - те саме, що у формулі (Н.1);

Dd – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається Dd = 3750 0С . діб, для ІІ температурної зони приймається Dd = 3250 0С . діб, для ІІІ температурної зони приймається Dd = 2750 0С . діб, для ІV температурної зони приймається Dd = 2250 0С . діб;

Q вн п - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаться за СНиП 2.04.05;

Qs – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт . год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північно-захід (ПнЗ), північно-схід (ПнС), південо-схід (ПдС) і південо-захід (ПдЗ), визначаються за формулою:

 

Qs I = ζв εв (F Пн I Пн + F С I С + F Пд I Пд + F З I З ) + ζ з л εз л F л I г. (Н.8)

 

де ζ в , ζ з л - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за табл.Н.1;

ε в, εз л - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації відповідно для світлопропускаючих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або за табл.Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45o і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менш 45o - як зенітні ліхтарі;

F Пн, F С, F Пд, F З - площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямами світу, м2;

F л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;

I Пн, I С, I Пд, I З - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, що поступає на вертикальні поверхні, при дійсних умовах хмарності, відповідно орієнтовані за чотирма фасадами будинку, кВт . год /м2 (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С, (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС) величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією).

I г - середня величина сонячної радіації за опалювальний період на горизонтальну поверхню при дійсних умовах хмарності, кВт . год/м2;

Таблиця Н.1 – Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ζ в и ζ з л і відносного проникнення сонячної радіації, ε в і ε з л, відповідно вікон і зенітних ліхтарів

Заповнення світлового прорізу Коефіцієнти ζв і ζз л; εв і εл
при дерев'яних або ПВХ плетіннях при алюмінієвих плетіннях
ζв і ζз л εв і εз л ζв і ζз л εв і εз л
Подвійне скління з селективним і‑покриттям на внутрішньому склі:   однокамерні склопакети в одинарних плетіннях   подвійне скління в спарених плетіннях   подвійне скління в роздільних плетіннях   0,80     0,75   0,65   0,54     0,65   0,60     0,80     0,70   0,60     0,54     0,65   0,60  
Потрійне скління із звичайного скла в окремо-спарених плетіннях   0,50     0,70     0,50     0,70    
Однокамерні склопакети й одинарне скління у роздільних плетіннях 0,60   0,63   0,60   0,63  
Однокамерний склопакет із селективним покриттям і одинарне скління у роздільних плетіннях 0,60     0,58     0,60     0,58    
Двокамерні склопакети із селективним покриттям на внутрішньому склі й в одинарному плетінні   0,8   0,48   0,8   0,48

n - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій приміщень будинків акумулювати або віддавати тепло, що визначається за положеннями ДБН В.2.5-24; при відсутності точних даних слід приймати n = 0,8;

ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення: ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двохтрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двухтрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς = 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

b h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків b h = 1,13, для будинків баштового типу b h = 1,11.

Н.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалювального цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових клітин і ліфтових шахт включається до площі поверху.

В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, неопалюваних сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Для підземних автостоянок опалюваний об’єм обмежується перекриттям над автостоянкою.

Н.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30о до обрію; 0,8 м - при 45о - 60о; при 60о і більше - площа вимірюється до плінтусу.

Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.

Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блоку. Сумарна площа вікон визначається по розмірах прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.

Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається як площа внутрішньої поверхні стелі.


ДОДАТОК П

(довідковий)



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.87.31 (0.038 с.)