Кафедра теорії права та держави

Укладачі:	к.ю.н., проф. Бобровник С.В.
	к.ю.н., доц. Ковальчук О.М.
	к.ю.н., проф. Котюк В.О.
	к.ю.н., доц. Дідич Т.О.
	ас. Середюк В.В.

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

 

Теорія держави

Частина І

для студентів за спеціальністю «6.030401 Правознавство»

освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр права»

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

теорії права та держави

Протокол № 1

від „11” вересня 2012 р.

Декан юридичного факультету

Гриценко І.С_________________

 

 

КИЇВ – 2012

Теорія права. Робоча навчальна програма з дисципліни. Частина І. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка / юридичний факультет. – К., 2012. – 73 с.

 

Укладачі:	к.ю.н., проф. Бобровник Світлана Василівна
	к.ю.н., доц. Ковальчук Олександр Михайлович
	к.ю.н., проф. Котюк Володимир Олександрович
	к.ю.н., доц. Дідич Тарас Олегович

Лектори:	к.ю.н., проф. Бобровник Світлана Василівна
	к.ю.н., доц. Ковальчук Олександр Михайлович
	к.ю.н., проф. Котюк Володимир Олександрович

Викладачі:	к.ю.н., проф. Бобровник Світлана Василівна
	к.ю.н., доц. Ковальчук Олександр Михайлович
	к.ю.н., проф. Котюк Володимир Олександрович
	к.ю.н., ас. Богдан Ольга Василівна
	к.ю.н., ас. Николина Катерина Валеріївна
	к.ю.н., ас. Теремцова Ніна Володимирівна
	ас. Дудар Світлана Костянтинівна
	ас. Дубов Геннадій Олексійович
	ас. Котенко Тетяна Вікторівна
	ас. Середюк Вікторія Володимирівна

 

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

юридичного факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

«____» вересня 2012 р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….4

Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять……………………9

Теми лекцій……...……………………………………………………………….10

Теми семінарських занять……………………………………………………….16

Перелік контрольних питань з дисципліни……………………………………34

Рекомендована література………………………………………………………40

Тестові завдання з дисципліни………………………………………………….43

Перелік питань з дисципліни «Теорія права» для складання заліку…..……70

Вступ

Теорія права становить собою напрямок наукового пізнання і одночасно навчальну дисципліну. При цьому як наука теорія права є фундаментальною та узагальнюючою галуззю юридичних знань, що спирається на історичний досвід становлення та розвитку держави і права, сучасні концепції державо- та праворозуміння.

Дисципліна «Теорія права» викладається на 1 курсі протягом двох семестрів і складається з двох частин в обсязі 396 годин, з низ всього 180 годин у І семестрі, з них лекцій 102 год (34 год/пот)., семінарських 510 год. (34 год/група), самостійна робота 112 год. Формою підсумкового контролю є залік у першому семестрі та іспит у другому семестрі.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Основною метою вивчення дисципліни є формування знань студентів про загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права.

Ця мета досягається завдяки виконанню завдань:

- засвоєння основних понять і категорій юриспруденції;

- формування вмінь застосування цих понять на практиці;

- підготовка студентів до засвоєння галузевих знань;

- формування уявлень про методологію наукових досліджень;

надання знань про шляхи вдосконалення державно-правових категорій.

Предмет навчальної дисципліни

Теорія права - це наука про призначення та сутність держави і права, їх категоріальний та понятійний апарат. Викладення основних положень цієї науки складають предмет навчальної дисципліни «Теорія права». Фундаментальні теоретичні знання про державу і право є необхідною умовою для вивчення інших галузей юридичної науки, а також ефективної професійної діяльності юриста у сфері практичної юриспруденції.

Вимоги до знань та вмінь

В результаті вивчення дисципліни «Теорія права» студенти повинні засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі поняття: «держава», «ознаки держави», «функції держави», «форма держави», «форма правління», «державний режим», «правова держава», «громадянське суспільство», тощо.

Студенти мають навчитися застосовувати ці поняття та категорії у ході підготовки до занять з цієї дисципліни, під час семінарських занять, під час виступів на засіданнях наукових гуртків, науково-практичних конференцій, для написання наукових робіт, а також у юридичній практиці.

Після вивчення цієї дисципліни студенти 1-го курсу повинні бути готові до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.

Студенти повинні навчитися теоретико-правовому мисленню, умінню творчо аналізувати різноманітні підходи до державо- та праворозуміння, формувати та обґрунтувати своє бачення проблем теорії права та держави.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Дисципліна «Теорія права» належить до дисциплін циклу фундаментальної підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» спеціальності «Право». Дисципліна є базовою для викладання та вивчення інших юридичних дисциплін теоретико-правового, історико-правового, галузевого та спеціально-прикладного характеру. Навчальна дисципліна полягає у викладенні проблем, ідей, концепцій та теорій науки «Теорії права», яка відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. У теорії права як навчальній дисципліні викладаються основні поняття і категорії загальнотеоретичної юридичної науки, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування права та держави, які становлять теоретичне та методологічне підґрунтя у відношенні до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю. Контроль професійних знань студентів з дисципліни «Теорія права» здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМС). Оцінювання знань здійснюється на підставі «Методичних рекомендацій робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу», затвердженої розпорядженням ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка №27 від 22 травня 2007 р.

Дисципліна «Теорія права» у І семестрі складається з 5 кредитів, 2 змістових модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою в кожному семестрі окремо, шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань.

Форми поточного контролю знань під час семінарських занять, індивідуально-самостійної роботи та їх оцінювання:

а) доповідь (виступ на задану тему) - до 5 балів;

5) доповнення доповіді - до 3 балів;

в) участь у дискусії - до 3 балів:

г) експрес-опитування - до 3 балів;

д) колоквіум - до 4 балів;

г) самостійна контрольна робота - до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) - до 3 балів:

з) реферат (обсягом 7 - 8 стор.) - до 3 балів;

і) тестування - до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника - до 3 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника - до 5 балів;

л)наукова стаття - до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота - до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) - до 5 балів.

 

Форми підсумкового контролю: залік у 1-му семестрі та іспит у 2-му семестрі.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів - 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) - студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка наводиться.

Шкала оцінювання

 

За шкалою університету 100-бальн. система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету	Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	відмінно		А відмінно
85 – 89	добре		В дуже добре
75 – 84	С добре
65 – 74	задовільно		D задовільно
60 – 64	E задовільно (достатньо)
0 – 59	незадовільно		FX незадовільно з можливістю повторного складання

 

Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:

1) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів - студент отримує оцінку 5 (відмінно);

2) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів - 4 (добре);

3) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів - оцінка 3 (три);

4) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів - оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).

Студенти, які пропустили 50 % і більше годин занять (лекції і семінари) і не відпрацювали їх, не можуть бути допущені до заліку та іспиту відповідно до нормативних актів МОН України і Закону України „Про вишу освіту".

Пропущені лекції і семінарські заняття студент зобов'язаний відпрацювати шляхом написання есе, рефератів, контрольних робіт або усної відповіді у поза аудиторний час. Невідпрацьовані і нездані пропущені теми вважаються недовиконанням навчального плану і екзаменатор має право додатково опитати таких студентів під час заліку чи іспиту (підсумкового комплексного контролю). Крім того за пропущені лекції та семінарські заняття не нараховуються ніякі позитивні бали.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

 

 

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І семінарських ЗАНЯТЬ