Тема 10. Відповідальність у зед

Загальні засади відповідальності суб'єктів ЗЕД. Відповідальність України як держави в ЗЕД.

Види та форми відповідальності в ЗЕД

Спеціальні санкції за порушення законів України про ЗЕД: накладення штрафів, застосування індивідуального режиму ліцензування, тимчасове зупинення ЗЕД.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ 10

 

Нормативно-правові акти

 

Господарський процесуальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 6 листопада 1991 р. // ВВР України. – 1992. - № 6. – Ст. 56.

Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою Укра­ї­ни 16.01.2003 р. // Голос України. - 2003.– 14 березня.

Цивільний процесуальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 18 березня 2004 р. // ВВР України. – 2004. - № 40-41, 42. – Ст. 492.

Кодекс адміністративного судочинства України: Прийнятий Верховною Радою України 6 липня 2005 р. // ВВР України. – 2005. - № 35-36, 37. – Ст.446.

Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» // ВВР УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377.

Закон України від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право» // ВВР України. – 2005. - № 32. – Ст. 422.

Указ Президента України вiд 2 квітня 1994 р. №127/94 «Про Консульський статут України» // Офіційний сайт ВР України: www.portal.rada.gov.ua

Постанова Кабінету Міністрів України вiд 21 квітня 1998 р. №524 «Про державний збір за видачу разових (індивідуальних) ліцензій із суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон УРСР «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Офіційний вісник України. – 1998. -№ 16. – Стор. 80.

Наказ Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. №47 «Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій» // Офіційний вісник України. – 2000. - №19. – Ст. 797.

Наказ Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. №52 «Про затвердження Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Офіційний вісник України. – 2000. - №19. – Ст. 801.

 

Спеціальна література

Безбах В.В., Масевич М.Г., Мозолин В.П., Герреро-Перес Б. А., Ковалев С. И. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: МЦФЭР, 2004.

Винокурова Л.Ф. Практика разрешения споров // Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика / Под общ. ред. Побирченко И.Г. – Научно-практическое издание. – К.: Издательский Дом «Ин Юре», 2000.– С. 22–54.

Гражданское и торговое право зарубежных государств. Учебник В 2-х тт. / Под ред. Васильева Е.А. – М.: Международные отношения, 2004 (Т.1), 2005 (Т.2).

Жильцов А.Н. Практическое руководство по применению Гаагской конвенции о вручении за границей судебных и внесудебных документов. – М.: Волтес Клувер, 2007.

Комаров А.С. Ответственность в коммерческом обороте. – М.: Юр. лит., 1991.

Розенберг M.Г. Исковая давность в международном коммерческом обороте: практика применения. – М.: Статут, 1999.

Розенберг М.Г. Международная купля-продажа товаров: Комментарий к правовому регулированию и практике разрешения споров.– Изд. 2-е, испр. – М.: Статут, 2004.

Совершенствование правового регулирования внешнеэкономической хозяйственной деятельности: Сб. науч. тр. / Институт экономико-правовых исследований НАН Украины / Мамутов В. К. (отв. ред.). — Донецк, 1998.

Шевченко М. Застосування адміністративно-господарських санкцій у зовнішньоекономічній діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - №3. – С. 32-35.

Шмиттгофф К.М. Экспорт: право и практика международной торговли. Пер. с англ. – М.: Юрид. лит., 1993.

Плани практичних (семінарських) занять

 

Заняття 1. ЗЕД як вид господарської діяльності (2 год.)

Теоретичні питання:

1. Поняття та ознаки ЗЕД.

2. Принципи ЗЕД.

3. Суб’єкти ЗЕД.

4. Правове становище представництв іноземних суб’єктів господарювання в Україні.

5. Види ЗЕД.

 

Практичні завдання:

1. Іноземна компанія звернулася до юрисконсульта за консультацією щодо можливості відкриття в Україні філії, яка б здійснювала основну виробничу діяльність компанії. Юрисконсульт роз’яснив, що відкриття виробничих відокремлених підрозділів іноземних суб’єктів господарювання законодавством України не передбачене, натомість, можливе відкриття представництв.

Чи правильне роз’яснення юрисконсульта? У яких правових формах іноземні суб’єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність в Україні?

 

2. Українське підприємство (покупець) придбало товар у іноземного постачальника. Згодом воно перепродало зазначений товар покупцю у третій країні. На митну територію України товар не завозився, усі дії, пов’язані з його передачею, мали місце за її межами.

Про які зовнішньоекономічні операції йдеться? Чи є сукупність цих операцій реекспортом товару?

Тестові завдання:

1. Обов’язковими (кваліфікуючими) ознаками ЗЕД є:

А) господарський характер діяльності;

Б) різна державна належність суб’єктів діяльності;

В) перетин митного кордону майном та\або робочою силою;

Г) розрахунок в іноземній валюті.

 

2. Українськими суб’єктами ЗЕД є:

А) юридичні особи, створені за законодавством України, зі 100% іноземною участю;

Б) відокремлені підрозділи юридичних осіб України;

В) громадяни України, зареєстровані як підприємці за законодавством інших держав;

Г) іноземні громадяни, зареєстровані як підприємці за законодавством України;

Д) держава Україна.

 

3. Реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарювання в Україні здійснює/ють:

А) Міністерство закордонних справ України;

Б) Міністерство економіки України;

В) державні реєстратори;

Г) органи державної податкової служби України;

Д) Торгово-промислова палата України.

4. Експорт товарів - це:

А) будь-яке вивезення товару з митної території України;

Б) продаж товарів українськими суб’єктами ЗЕД іноземним суб’єктам господарювання;

В) продаж товарів українськими суб’єктами ЗЕД іноземним суб’єктам господарювання з вивезенням товару з митної території України.

 

5. Які з перелічених операцій не є зовнішньоекономічними?

А) купівля товару українським підприємством за кордоном для його перепродажу у третю країну без ввезення в Україну;

Б) поставка товару українським підприємством на користь власної філії за кордоном;

В) придбання іноземним суб’єктом господарювання сировини в Україні для її переробки в Україні;

Г) продаж товару українським громадянином, що не є підприємцем, іноземному суб’єкту господарювання;

Д) поставка товару українським підприємством на користь представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні.

Заняття 2. Регулювання ЗЕД (2 год.)

Теоретичні питання:

Об’єктивні підстави, суб’єкти і засоби регулювання ЗЕД.

Компетенція органів державного регулювання та місцевого управління ЗЕД.

3. Правовий статус торгово-промислових палат.

4. Функції, угоди та принципи СОТ.

Правові режими ЗЕД.

 

Тестові завдання:

1. Видача експортних/імпортних ліцензій здійснюється:

А) Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономіки;

Б) Мінекономіки та уповноваженими ним органами;

В) Національним банком України;

Г) Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі;

Д) Торгово-промисловою палатою України.

 

2. До повноважень торгово-промислових палат належить:

А) видача сертифікатів походження товару;

Б) ініціювання антидемпінгових розслідувань;

В) реєстрація іноземних представництв;

Г) засвідчення обставин форс-мажору;

Д) внесення подань про застосування до суб’єктів ЗЕД спеціальних санкцій за порушення законодавства про ЗЕД.

3. До угод СОТ з торгівлі товарами належать:

А) ГАТС;

Б) Угода про антидемпінг;

В) Механізм перегляду торговельної політики;

Г) Угода про санітарні та фітосанітарні заходи;

Д) Угода з інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею (ТРІМС).

 

4. Режим найбільшого сприяння - це:

А) надання переваг суб’єктам господарювання окремих держав та їх товарам;

Б) однакове ставлення до суб’єктів господарювання різних держав та їх товарів;

В) однакове ставлення до іноземних та національних суб’єктів господарювання та їх товарів.

 

5. Заходами, несумісними з національним режимом згідно зі ст. ІІІ ГАТТ, є:

А) стягнення ввізного мита з імпортних товарів;

Б) оподаткування імпортних товарів за вищими ставками порівняно з подібними вітчизняними товарами;

В) встановлення граничних часток участі іноземного інвестора у статутних фондах господарських організацій;

Г) застосування правил походження товару на вибірковій основі;

Д) встановлення обтяжливіших процедур сертифікації імпортних товарів порівняно з подібними вітчизняними товарами.