Вихідні дані. На об’єкті розташовано сховище, яке вбудоване всередині виробничого комплексу, перекриття нижче поверхні землі.

Характеристика перекриття сховища:

– залізобетон (бетон), h₁ = h_г = 25 см;.

– ґрунтова обсипка, h₂ = h_б = 40 см.

– Очікувана потужність вибуху, q = 50 кТ;

– вид вибуху, наземний;

– віддалення, R = 4,7 км;

– швидкість середнього вітру, 50 км/год.;

– час початку опромінювання працівників, t_п = 1 год.

– захисні властивості споруди від впливу надлишкового тиску ударної хвилі вибуху, ∆Р_фзах =100 кПа.

Довідкові дані. Всі довідкові дані беруться із відповідних таблиць, які наведені в [3].

Послідовність оцінки:

1. Визначити захисні властивості споруди від впливу надлишкового тиску ударної хвилі, ∆Рфзах, на який розраховані елементи конструкції захисної споруди.

∆Рф.зах береться з характеристики даної споруди. У прикладі – відповідно до вихідних даних ∆Рфзах = 100 кПа.

За віддаленням R = 4,7км; видом вибуху - наземний; потужністю ядерного вибуху - 50кт необхідно увійти в [3, с. 212-213] і визначити значення надлишкового тиску (DРф) ударної хвилі, що очікується в районі об'єкта під час вибуху, тобто ∆Рф = 11кПа.

Оскільки захисна споруда побудована з розрахунку витримати надлишковий тиск ∆Рф_зах=100 кПа, а за розрахованими умовами ∆Рф = 11 кПа, то ∆Рф_зах=100 кПа > ∆Рф = 11 кПа.

Робимо висновок, що захисна споруда у даному прикладі стійка до дії надлишкового тиску ударної хвилі.

2. Визначити захисні властивості споруди від впливу іонізуючого випромінювання під час радіоактивного забруднення місцевості за коефіцієнтом ослаблення дії радіоактивного забруднення місцевості, К_осл^РЗ

Він залежить від:

- умов розташування сховища (вбудоване або окремо розташоване);

- матеріалу перекриття захисної споруди і його товщини.

Захисні властивості споруди від впливу іонізуючого випромінювання під час радіоактивного забруднення місцевості можуть бути приведені в характеристиці сховища або знайдені розрахунковим шляхом за виразом

,

(3.1)

де К_р – коефіцієнт, який враховує умови розташування сховища;

h_i – товщина i-го захисного шару сховища, см (див. вихідні дані);

d_i – товщина шару половинного ослаблення радіації для різних матеріалів.

Рішення:

За умовами вхідних величин сховище вбудоване всередині виробничого комплексу, перекриття нижче поверхні землі. За таблицею 11.3, яка наведена в [3, с. 119], визначити коефіцієнт умов розташування сховища (К_р), К_р = 8.

Визначити товщину шару половинного ослаблення від дії радіаційного забруднення (dР_З, см) для різних матеріалів перекриття сховища.

З таблиці додатку 11[3, с. 223] товщина шару половинного ослаблення дії радіаційного забруднення дорівнює:

- для ґрунту d^РЗ_г = 8,1 см;

- для бетону d^РЗ_б = 5,7 см.

За формулою (3.1) визначаємо коефіцієнт ослаблення дії радіаційного забруднення К_осл^РЗ

Даний коефіцієнт показує, у скільки разів зменшується дія радіоактивного забруднення місцевості на людей, якщо вони будуть перебувати у сховищі.

3. Визначити максимальну дозу опромінювання (Д^РЗ відкр), яку можуть отримати працівники на відкритій місцевості території ОГД при однократному опромінюванні протягом 4-х діб за формулою

Д^РЗ відкр = 5Р1max ·(tп - 0,2 - tк - 0,2),

(3.2)

де t_п – час початку опромінювання людей від моменту вибуху (аварії), практично це час повного випадання радіоактивних опадів, t_п=1год (величина постійна);

t_к – час закінчення опромінювання працівників від моменту вибуху (аварії), год.

Рішення:

Оскільки допустима доза опромінювання, згідно нормативним документам у надзвичайних ситуаціях і у воєнній час при однократному (протягом 4-х діб) опроміненні Д1=50Р, то тривалість однократного опромінення (в годинах) дорівнює 24×4= 96 годин.

Час закінчення опромінювання tк можна вважати таким, що дорівнює

t_к = t_п + 96 = 1 + 96 = 97 год.

Необхідно визначити рівень радіації на осі сліду ядерного вибуху через 1 годину після вибуху

Потужність вибуху – 50 кТ	З додатку12, с. 234 [3]
Вид вибуху – наземний	Р1max на 4 км = 2200 Р/год
Відстань R – 4,7 км	Р1max на 6 км = 1400 Р/год
Швидкість середнього вітру – 50 км/год	Р1max на 4,7км = 1900 Р/год

За формулою 3.2, визначити максимально можливу дозу опромінення, яку можуть отримати працівники на відкритій місцевості території ОГД

Д^РЗвідкр = 5×1900×(1-0,2 - 97-0,2) = 9500×0,6 = 5700 Р

Потрібний (допустимий) коефіцієнт ослаблення радіації сховищем визначається за формулою

Косл.потр = Д^РЗ_відкр: Д₁ = 5700: 50 = 114,

де Д₁ – дозволена однократна доза опромінювання людей (у надзвичайних ситуаціях та у воєнний час) протягом 4-х діб, Д₁=50 (постійна величина).

Порівняти розрахований коефіцієнт ослаблення дії радіоактивного забруднення місцевості К_осл^РЗ з потрібним (допустимим) коефіцієнтом К_{осл.потр}. Якщо К_осл^РЗ ≥ К_{осл.потр}, то за захисними властивостями від дії радіоактивного забруднення сховище забезпечує захист робочого персоналу ОГД. Якщо К_осл^РЗ < К_{осл.потр}, то сховище не забезпечує захист людей від дії радіоактивного забруднення місцевості.

Для підвищення захисних властивостей сховищ повинна розглядатися можливість підсилення їх перекриття.

В даному випадку К_осл^РЗ ≥ К_{осл.потр}, тобто 8719 > 114.

Висновок. Захисні властивості сховища повністю забезпечують захист працівників від дії іонізуючих випромінювань радіоактивного забруднення місцевості. Разом з тим місткість сховища обмежена, тому що за розрахунками можливо укрити тільки 83% (624 чол.) працівників, Кзах^РЗ = Км = 0,83;