МОДУЛЮ 4:”Вищі інтегративні функції”.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна	“ФІЗІОЛОГІЯ”
Модуль № 4	“ВИЩІ ІНТЕГРАТИВНІ ФУНКЦІЇ”
Змістові модулі №14 -17	14. Фізіологія сенсорних систем.
15. Фізіологічні основи поведінки.
16.Вища нервова діяльність людини.
17. Фізіологія трудової діяльності і спорту.
Теми практичних занять зі студентами	№ 1- 6 №7: Підсумковий модульний контроль – модуля №4
Курс	2-й
Факультет	Медичний

 

 

Київ – 2012

Вступ

До вищих інтегративних функцій центральної нервової системи належать такі, які забезпечують 1) формування відчуттів та образів завдяки сенсорним системам; 2) здійснення поведінкових реакцій організму та виникнення емоцій, що супроводжують поведінку; механізми формування пам’яті та навчання індивіда; 3) формування мови, мислення у ВНД людини; 4) формування трудової діяльності, в тому числі, фізичної діяльності, а також механізми, що лежать в основі підтримання свідомості та сну.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ –

МОДУЛЮ 4:”Вищі інтегративні функції”.

Тема	Лекції	Практичні заняття	СРС
Змістовий модуль14. Сенсорні системи.
1. Загальна характеристика сенсорних систем. 2.Сомато-сенсорна система. Фізіологічні основи болю та знеболення
3. Зорова сенсорна система 4. Слухова сенсорна система
5. Вестибулярна сенсорна система	-	-
6.Смакова сенсорна система. Нюхова сенсорна система
Змістовий модуль 15. Фізіологічні основи поведінки.
7. Вища нервова діяльність (ВНД), фізіологічні основи поведінки. Інстинкти. Процеси утворення та гальмування умовних рефлексів.
8.Роль мотивацій та емоцій у формуванні поведінки.
Змістовий модуль 16. Вища нервова діяльність людини.
8. Особливості ВНД людини. Типи ВНД	-
Змістовий модуль 17. Фізіологічні основи трудової діяльності та спорту.
9.Трудова діяльність, теорії розвитку втоми, оптимальні режими. Адаптація організму до фізичного навантаження
10. Сон, його види, біологічна роль.	-	-
Підсумковий модульний контроль.
Усього годин - 60
Кредитів ЕСТS – 2,0

Аудиторна робота – 50%, СРС – 50%

Тематичний план лекцій

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Сенсорні системи (аналізатори). Сомато-сенсорна система. Фізіологічні основи болю.
2.	Зорова та слухова сенсорні системи.
3.	Вища нервова діяльність. Процеси утворення та гальмування умовних рефлексів. Пам’ять.
4.	Фізіологічні основи поведінки. Роль потреб, мотивацій та емоцій.
5.	Трудова діяльність, теорії розвитку втоми. Адаптація організму до фізичного навантаження
	РАЗОМ

Тематичний план практичних занять

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Дослідження сомато-сенсорної системи.
2.	Дослідження зорової та слухової сенсорних систем.
3.	Фізіологічні основи поведінки. Дослідження утворення та гальмування умовних рефлексів.
4.	Дослідження ролі мотивацій та емоцій у поведінкових реакціях.
	Дослідження типів ВНД
6.	Дослідження втоми і відновлення під час м’язової роботи та адаптації організму до фізичного навантаження.
	Підсумковий модульний контроль:
	практичної підготовки
	теоретичної підготовки
	РАЗОМ

Види самостійної роботи студентів (СРС) та їх контроль

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин	Вид контролю
1.	Підготовка до практичних занять –теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок		Поточний контроль на практичних заняттях
2.	Опрацювання теми, яка не входить до плану аудиторних занять		Підсумковий модульний контроль
	Вестибулярна сенсорна система		-“-
	Смакова та нюхова сенсорні системи		-“-
	Сон, його види, механізми, біологічна роль		-“-
4.	Підготовка до підсумкового модульного контролю		-“-
	РАЗОМ

 

Практичні заняття передбачають:

1) дослідження студентами функцій в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, моделях або на підставі дослідів, записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях;

2) дослідження функцій у здорової людини;

3) вирішення ситуаційних задач (оцінка і аналіз показників функцій, параметрів гомеостазу, механізмів регуляції та інше), що мають експериментальне або клініко-фізіологічне спрямування.

Рекомендується студентам на практичних заняттях коротко записувати протоколи проведених досліджень, де зазначати мету дослідження, хід роботи або назву методу, результати дослідження та висновки.

Орієнтовна структура та план практичного заняття:

№ з.п	Етапи заняття	Тривалість
1.	Підготовчий етап	15 хв.
1.1.	Організаційні питання
1.2.	Формування мотивації
1.3.	Контроль початкового рівня підготовки студентів
2.	Основний етап
2.1.	Проведення досліджень і запис протоколу дослідження.	60 хв.
2.2.	Аналіз і обговорення результатів досліджень
2.3.	Вирішення ситуаційних задач, зображення схем, контурів регуляції та їх оцінка, інші завдання.
3.	Заключний етап	30 хв.
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки студентів
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студентів

Система оцінювання поточної навчальної діяльності

Оцінювання навчальної діяльності студента здійснюється на кожному етапі практичного заняття, загальна оцінка є комплексною.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модулю №3: 120 (20 х 6 =120),

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модулю 1, щоб бути допущеними до складання підсумкового модульного контролю, 72 (12 х 6):

Розподіл балів які присвоюються студентам

Модуль №4. “Вищі інтегративні функції” Змістові модулі №14-17	Кількість тем практичних занять	Конвертація у бали традиційних оцінок	Мінімальна кількість балів	Максимальна кількість балів
Традиційні оцінки	Бали за виконання індивідуальних завдань як виду СРС
“5”	“4”	“3”	“2”
За поточну навчальну діяльність						-
За результатами складання підсумкового модульного контролю
За засвоєння модуля (залікового кредиту)

Студент може відпрацювати пропущені теми або перескладати їх на позитивну оцінку викладачу під час його консультацій (індивідуальної роботи зі студентами) не більше 3-х разів під час вивчення модулю, тим самим набрати кількість балів не меншу за мінімальну, щоб бути допущеним до підсумкового модульного контролю.

Навчальні цілі змістових модулів

Змістовий модуль 14. Фізіологія сенсорних систем.

Ø Аналізувати стан функцій сенсорної системи, її структурних елементів та допоміжних структур на підставі диференційованих для кожної сенсорної системи критеріїв.

Ø Трактувати функції каналів передачі інформації та рівнів організації кожної з сенсорних систем на підставі аналізу параметрів: абсолютних та диференційованих порогів відповідної чутливості, стану рецептивних полів, формування сенсорних образів.

Ø Аналізувати вікові особливості формування та функцій сенсорних систем.

Ø Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження кожної з сенсорних систем.

Змістовий модуль 15. Фізіологічні основи поведінки

Ø Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження вищої нервової діяльності: утворення, збереження і гальмування умовних рефлексів; подразнення й пошкодження структур переднього мозку, що беруть участь у вищих інтегративних функціях ЦНС; реєстрація викликаних потенціалів та ЕЕГ.

Ø Пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій та їх роль у формуванні вроджених і набутих форм поведінки організму.

Ø Аналізувати регульовані параметри гомеостазу і пояснювати структуру цілісного поведінкового акту (функціональну систему поведінки)

Ø Пояснювати механізми формування емоцій, їх роль у поведінкових реакціях організму на підставі фізіологічних критеріїв емоцій.

Ø Аналізувати вікові особливості вищої нервової діяльності (поведінкових реакцій) організму

Ø Трактувати властивості основних нервових процесів - збудження й гальмування, що обумовлюють тип нервової системи (сила, врівноваженість та рухомість).

Змістовий модуль 14. Фізіологія сенсорних систем.

Практичне заняття № 1

Базовий рівень підготовки

Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін:

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин
Медична і біологічна фізика	Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини
Медична біологія	Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.

План і організаційна структура заняття

 

№ з.п	Етапи заняття	Тривалість	Засоби навчання	Обладнання
1.	Підготовчий етап	15 хв.
1.1.	Організаційні питання	2 хв.
1.2.	Формування мотивації	3 хв.
1.3.	Контроль початкового рівня	10 хв.	Тести
2.	Основний етап
2.1.	Проведення досліджень і запис протоколу:	60 хв.
	- загальний аналіз шкірної чутливості (дослід Горовиця)	10 хв.	Посібник	Колба з гарячою водою (>40^0С) та шершавою і гладенькою поверхнями
	- дослідження дотикової чутливості шкіри	10 хв.	Посібник	Волосини Фрея, трафарет
2.2..	- дослідження холодової та теплової чутливості шкіри	10 хв	Посібник	Термоестезіометри
	- дослідження больової чутливості шкіри	10 хв	Посібник	Голки, трафарети
2.3.	Аналіз результатів досліджень	20 хв.	Таблиці
2.4.	Вирішення ситуаційних задач, зображення схем	10 хв.
3.	Заключний етап	30 хв.
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки	20 хв.	Тести
3.2.	Перевірка протоколів, загальна оцінка навчальної діяльності	10 хв.	Критерії

 

 

С Підготовчий етап

формулювати тему та її значення для професійної діяльності лікаря певного фаху, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття.

Провести контроль початкового рівня підготовки за допомогою тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 1). З урахуванням рівня підготовки перейти до наступного етапу.

Основний етап

Цей етап передбачає проведення кожним студентом запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою (користуватись посібником). Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1.Загальний аналіз шкірної чутливості (дослід Горовиця): у результатах студенти описують, які відчуття у них виникають при дотику пучками пальців до колби з гарячою водою (>45^оС): вони визначають спочатку структуру поверхні колби (шершава чи гладенька) лише потім виникає відчуття тепла або болю, завдяки чому відсмикують руку. У висновках студенти мають визначити можливі причини такої послідовності відчуттів, зокрема завдяки різній швидкості передачі інформації від рецепторів до ЦНС та сенсорними провідними шляхами до кори головного мозку. Запропонувати намалювати схеми провідних шляхів специфічних каналів передачі інформації від тактильних, теплових та ноціцепторів.

 

2. Дослідження дотикової чутливості шкіри людини: при аналізі результатів дослідження звернути увагу студентів на значну щільність локалізації дотикових рецепторів на шкірі пучок пальців та соматотопічну організацію сомато-сенсорної зони кори, зокрема поля S₁, що забезпечує точну локалізацію дотику.

Запитати у студентів, які види тактильних рецепторів шкіри в різних ділянках активуються при дотику волосинами Фрея, при контакті пучок пальців з поверхнею (скористатись таблицею).

Деякі види рецепторів шкіри

А-вільні нервові закінчення; Б - комплекс клітини Меркеля з нервовою терміналлю; В- тільце Мейсснера; Г – тільце Пачині; 1-нервова терміналь, 2- допоміжні клітини, 3 – мієлінові нервові волокна, 4 - капсула.

3.Дослідження холодової та теплової чутливості шкіри людини: при аналізі результатів звернути увагу студентів на більшу щільність холодових рецепторів у порівнянні з тепловими та швидкість передачі інформації від них аферентними волокнами: від теплових рецепторів – група С, від холодових – Аδ.

4.Дослідження больової чутливості шкіри людини: при аналізі результатів дослідження звернути увагу студентів на два види болю – швидкий біль, повільний біль; з’ясувати, який вид болю досліджували студенти, якщо тривалість його вининкнення менша за 1с, порівняти два види болю та визначити їх роль:

Звернути увагу студентів на теорію специфічності болю, яка науково підтверджена. Це ноцицептивна сенсорна система, яка має:

1) ноцицептори (рецептори пошкодження) є вільними нервовими закінченнями аферентних нейронів – це високопорогові механо-, термо-, хеморецептори, активація яких призводить до відчуття болю; порогами для різних видів ноцицепторів є: сила тиску > 40 г/см², температура > +45^оС; температура < +15 ^оС; хемоноцицептори активуються завдяки появі хімічних речовин при пошкодженні клітин у міжклітинній речовині - брадикініна, збільшення концентрації іонів калію, молочної кислоти, гістаміна, серотоніна, протеолітичних ферментів та інших алгетиків;

2) існують спеціальні провідні шляхи –палеоспіно- (тригеміно-) таламічні, які проходять через неспецифічні ядра таламуса;

3) ноцицептивна система безпосередньо діє разом з антиноціцептивною (аналгезуючою) системою, активація якої призводить до підвищення порогу ноціцептивної чутливості..

Антиноціцептивна (аналгезуюча) система – це система, що призводить до пригнічення больового відчуття завдяки збільшенню порогу до ноціцептивного стимулу.

Антиноцицептивна система має структурніі функціональних компоненти на різних рівнях ЦНС, в тому числі у спинному мозку і головному мозку:

1) комплекс пригнічення аферентних ноцицептивних стимулів у задніх рогах спинного мозку, завдяки пресинаптичному гальмуванню;

2) велике ядро шва, що розташоване по середній лінії між мостом і довгастим мозком; ретикулярне парагігантоклітинне ядро, що розташоване в боковому відділі довгастого мозку; від цих ядер імпульси надходять задньобоковими стовпами до спинного мозку, пригнічуючи аферентні ноцицептивні сигнали;

3) центральна сіра навколоводопровідна речовина і перивентрикулярна ділянка середнього мозку і верхнього відділу мосту, що оточують сільвієв водопровід і частково третій і четвертий шлуночки; нейрони цих аналгезуючих ядер посилають імпульси до великого ядра шва і ретикулярного парагігантоклітинного ядра, що призводить до пригнічення аферентних ноціцептивних стимулів у задніх рогах спинного мозку. В свою чергу, стимуляція вище розташованих структур мозку активує перивентрикулярні ядра і і передньобоковий пучок гіпоталамуса, що призводить до аналгезуючого ефекту:

Схема ноціцептивної системи (А) аналгезуючої системи головного і спинного мозку (Б), завдяки якій пригнічуються аферентні ноцицептивні стимули у задніх рогах спинного мозку під впливом енкефалінергічних нейронів (пресинаптичне гальмування).

Більше 35 років тому було виявлено в експерименті, що введення морфіну у перивентрикулярні ядра або у центральну сіру речовину викликає аналгезуючий ефект. Відкриття ендогенних опіатів та опіатних рецепторів у нейронах головного і спинного мозку дозволило виявити механізми дії опіатної аналгезуючої системи та інших неопіатних аналгезуючих систем. Умовно їх можна класифікувати наступним чином:

 

В основі аналгезуючого ефекту при натискуванні на певні точки шкіри (пресопункутура) або голковколювання (акупунктура) чи дії електричної вібрації в окремих точках а також відволікаючих засобів (перців пластир, гірчичники) є активація антиноцицептивної системи.

Практичне заняття № 2

Базовий рівень підготовки

Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін:

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин
Медична і біологічна фізика	Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини
Медична біологія	Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.

Слухова сенсорна система

План і організаційна структура заняття

 

№ з.п	Етапи заняття	Тривалість	Засоби навчання	Обладнання
1.	Підготовчий етап	12 хв.
1.1.	Організаційні питання	2 хв.
1.2.	Формування мотивації
1.3.	Контроль початкового рівня	10 хв.	Тести
2.	Основний етап
2.1.	Проведення досліджень і запис протоколу:	90 хв.
	Дослідження основних зорових функцій:
	- дослідження бінокулярного зору за допомогою кольоротесту	8 хв.	Посібник	Прилад кольоротест
	- дослідження центрального зору за допомогою таблиць Сівцева-Головніна	8 хв.	Посібник	Таблиця Сівцева-Головніна
	- дослідження периферичного зору за допомогою периметра	10 хв	Посібник	Периметр
	- дослідження колірного зору за допомогою поліхроматичних таблиць	8 хв	Посібник	Поліхроматичні таблиці
	Дослідження слухової сенсорної системи:
	- дослідження кісткового проведення звуку в людини (дослід Вебера)	8 хв.		Камертони
	- порівняння повітряного та кісткового проведення звуку у людини (дослід Рінне)	8 хв.		Камертони
	- аналіз аудиграми та оцінка гостроти слуху			Аудіограми
2.3.	Аналіз результатів досліджень	20 хв.	Таблиці
2.4.	Вирішення ситуаційних задач, зображення схем	10 хв.
3.	Заключний етап	20 хв.
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки	10 хв.	Тести
3.2.	Перевірка протоколів, загальна оцінка навчальної діяльності	10 хв.	Критерії

Підготовчий етап

Сформулювати тему та її значення для професійної діяльності лікаря певного фаху, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття.

Провести контроль початкового рівня підготовки за допомогою тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 1). З урахуванням рівня підготовки перейти до наступного етапу.

Основний етап

Цей етап передбачає проведення кожним студентом запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою (користуватись посібником).На першій половині заняття проводиться дослідження функцій зорової сенсорної системи, а на другій – слухової сенсорної системи, або навпаки. Аналіз результатів дослідження здійснювати безпосередньо після кожного дослідження.

У основі детекторної функції нейронів лежить, перш за все, аналіз контрасту зорового образу. Спочатку виявляються межі, ступінь і градієнт контрасту, після чого інші нейрони деталізують зоровий образ об'єкту. Розташовані в зовнішніх шарах зорової кори нейрони є детекторами ліній, певної довжини, кутів і інших форм зорових образів. Деякі групи нейронів визначають межі ліній і їх напрям (детектори орієнтацій). Це прості клітини. Інші клітини визначають напрям ліній при їх вертикальному або бічному зсуві (комплексні клітини).

При дослідженні кольорового зору слід проаналізувати механізми сприйняття кольору.

Сприйняття кольору - це функція колбочок. Існує три типи колбочок, кожний з яких містить тільки один з трьох різних зорових пігментів (червоний, зелений і синій).

Трихромазія - можливість розрізняти будь-які кольори, визначається присутністю в сітківці всіх трьох зорових пігментів (для червоного, зеленого і синього - первинні кольори). Ці основи теорії кольорового зору запропонував Томас Юнг у 1802р. і розвинув Г.Гельмгольц.

Д іхромазія (колірна сліпота, або дальтонізм) — дефекти колірного сприйняття (переважно у чоловіків; наприклад, в Європі різні спадкові дефекти у чоловіків складають 8% загальній популяції) по одному з первинних кольорів. Діхромазію підрозділяють на протанопію, дейтанопію і тританопію (від грецького - перший, другий і третій (є на увазі порядкові номери первинних кольорів: відповідно червоний, зелений, синій).

Повна колірна сліпота - ахромазія зустрічається украй рідко. При ахромазії вражається весь колбочковий апарат, і людина бачить всі предмети в різних відтінках сірого.

Формування гіперполяризаційного рецепторного потенціалу у колбочках при дії певного виду світлового спектру здійснюється так само, як і у паличках.

Таким чином, комплексне дослідження зорових функцій дозволяє оцінити стан зорової системи.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна	“ФІЗІОЛОГІЯ”
Модуль № 4	“ВИЩІ ІНТЕГРАТИВНІ ФУНКЦІЇ”
Змістові модулі №14 -17	14. Фізіологія сенсорних систем.
15. Фізіологічні основи поведінки.
16.Вища нервова діяльність людини.
17. Фізіологія трудової діяльності і спорту.
Теми практичних занять зі студентами	№ 1- 6 №7: Підсумковий модульний контроль – модуля №4
Курс	2-й
Факультет	Медичний

 

 

Київ – 2012

Вступ

До вищих інтегративних функцій центральної нервової системи належать такі, які забезпечують 1) формування відчуттів та образів завдяки сенсорним системам; 2) здійснення поведінкових реакцій організму та виникнення емоцій, що супроводжують поведінку; механізми формування пам’яті та навчання індивіда; 3) формування мови, мислення у ВНД людини; 4) формування трудової діяльності, в тому числі, фізичної діяльності, а також механізми, що лежать в основі підтримання свідомості та сну.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ –

МОДУЛЮ 4:”Вищі інтегративні функції”.

Тема	Лекції	Практичні заняття	СРС
Змістовий модуль14. Сенсорні системи.
1. Загальна характеристика сенсорних систем. 2.Сомато-сенсорна система. Фізіологічні основи болю та знеболення
3. Зорова сенсорна система 4. Слухова сенсорна система
5. Вестибулярна сенсорна система	-	-
6.Смакова сенсорна система. Нюхова сенсорна система
Змістовий модуль 15. Фізіологічні основи поведінки.
7. Вища нервова діяльність (ВНД), фізіологічні основи поведінки. Інстинкти. Процеси утворення та гальмування умовних рефлексів.
8.Роль мотивацій та емоцій у формуванні поведінки.
Змістовий модуль 16. Вища нервова діяльність людини.
8. Особливості ВНД людини. Типи ВНД	-
Змістовий модуль 17. Фізіологічні основи трудової діяльності та спорту.
9.Трудова діяльність, теорії розвитку втоми, оптимальні режими. Адаптація організму до фізичного навантаження
10. Сон, його види, біологічна роль.	-	-
Підсумковий модульний контроль.
Усього годин - 60
Кредитів ЕСТS – 2,0

Аудиторна робота – 50%, СРС – 50%

Тематичний план лекцій

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Сенсорні системи (аналізатори). Сомато-сенсорна система. Фізіологічні основи болю.
2.	Зорова та слухова сенсорні системи.
3.	Вища нервова діяльність. Процеси утворення та гальмування умовних рефлексів. Пам’ять.
4.	Фізіологічні основи поведінки. Роль потреб, мотивацій та емоцій.
5.	Трудова діяльність, теорії розвитку втоми. Адаптація організму до фізичного навантаження
	РАЗОМ

Тематичний план практичних занять

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Дослідження сомато-сенсорної системи.
2.	Дослідження зорової та слухової сенсорних систем.
3.	Фізіологічні основи поведінки. Дослідження утворення та гальмування умовних рефлексів.
4.	Дослідження ролі мотивацій та емоцій у поведінкових реакціях.
	Дослідження типів ВНД
6.	Дослідження втоми і відновлення під час м’язової роботи та адаптації організму до фізичного навантаження.
	Підсумковий модульний контроль:
	практичної підготовки
	теоретичної підготовки
	РАЗОМ

Види самостійної роботи студентів (СРС) та їх контроль

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин	Вид контролю
1.	Підготовка до практичних занять –теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок		Поточний контроль на практичних заняттях
2.	Опрацювання теми, яка не входить до плану аудиторних занять		Підсумковий модульний контроль
	Вестибулярна сенсорна система		-“-
	Смакова та нюхова сенсорні системи		-“-
	Сон, його види, механізми, біологічна роль		-“-
4.	Підготовка до підсумкового модульного контролю		-“-
	РАЗОМ

 

Практичні заняття передбачають:

1) дослідження студентами функцій в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, моделях або на підставі дослідів, записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях;

2) дослідження функцій у здорової людини;

3) вирішення ситуаційних задач (оцінка і аналіз показників функцій, параметрів гомеостазу, механізмів регуляції та інше), що мають експериментальне або клініко-фізіологічне спрямування.

Рекомендується студентам на практичних заняттях коротко записувати протоколи проведених досліджень, де зазначати мету дослідження, хід роботи або назву методу, результати дослідження та висновки.

Орієнтовна структура та план практичного заняття: