Вимір швидкості руху повітря

Вимір швидкості повітря здійснюється за допомогою чашкового або крилатого анемометрів. Чим більше швидкість повітря, тим більше швидкість обертання анемометра, що фіксується на шкалі приладу. Для виміру швидкості руху повітря необхідно встановити прилад (крилатий анемометр) перпендикулярно осі руху повітря, відрахувати число розподілів шкали, відзначених приладом за одиницю часу й за графіком визначити швидкість руху повітря.

Порядок проведення роботи

1. Ознайомитися з інструкцією з техніки безпеки при проведенні роботи.

2. На підставі ДСТ 12.1. 005-88 вибрати оптимальну температуру, вологість і швидкість повітря у судновому приміщенні для справжнього періоду часу, з обліком, що в приміщенні виконується робота середньої ваги
ІІ-а й що є надлишок явного тепла 25 ккал/м³*година (104.5 кДж/м³*годину).

3. Зробити вимір метеорологічних умов.

4. Зіставити результати вимірів з оптимальними метеорологічними умовами, обраними відповідно до ДСТ 12.1. 005-88. У випадку розбіжності цих даних включити кондиціонер і домогтися того, щоб фактичні дані по температурі й вологості відповідали оптимальним умовам.

5. Зробити розрахунок необхідної кількості зовнішнього повітря, що подається в приміщення системою загально-обмінної вентиляції для підтримки метеорологічних умов на оптимальному рівні, припускаючи, що у виробничому приміщенні є надлишок явного тепла по формулі:

де V_T – об'єм зовнішнього повітря, що подається в приміщення при розрахунку по надлишку явного тепла, м³/годину;

V₀ – об'єм повітря, що видаляється з робочої зони приміщення місцевими повітродувками на технологічні потреби, м³/годину;

Q_я – надлишок явного тепла. ккал/м³*годину;

t₀ – температура повітря, що видаляється з робочої зони приміщення, °С (t₀=t_норм);

t – температура зовнішнього повітря, що подається в приміщення, °С;

t_ух – температура повітря, що видаляється із приміщення за межами робочої зони,°С.

Обрані параметри та результати вимірів потрібно занести в таблицю 3.1.

Значення перерахованих параметрів необхідно приймати за завданням викладача, користуючись таблицею 3.2.

Таблиця 3.1 - Оптимальні й фактичні параметри метеоумов

Параметри	Оптимальні значення ДСТ 12.1. 005-88	Фактичні значення по приладах
Без кондиціонера	З кондиціонером
1. Температура, t0, °С
2. Відносна вологість, %
3. Швидкість руху повітря, V, м/с

Таблиця 3.2 – Значення параметрів для розрахунку кількості повітря, що подається в приміщення

Варіант	Значення параметра
Кількість повітря, м^3/година	Надлишок явного тепла, ккал/ м^3*година	Температура, °С
V0	Qя	t0	tн	tyx
Задається викладачем	Задається викладачем	По таблиці 3.1, стовпець 3	На 5-8°С нижче t0	tyx=t0
		0,1∙10^6	««	««	««
		0,15∙10^6	««	««	««
		0,2∙10^6	««	««	««
		0,25∙10^6	««	««	««
		0,3∙10^6	««	««	««
		0,35∙10^6	««	««	««
		0,4∙10^6	««	««	««
		0,45∙10^6	««	««	««
		0,5∙10^6	««	««	««
		0,6∙10^6	««	««	««
		0,65∙10^6	««	««	««
		0,7∙10^6	««	««	««
		0,75∙10^6	««	««	««
		0,8∙10^6	««	««	««
		0,85∙10^6	««	««	««
		0,9∙10^6	««	««	««
		0,95∙10^6	««	««	««
		1∙10^6	««	««	««
		1,1∙10^6	««	««	««
		1,15∙10^6	««	««	««
		1,2∙10^6	««	««	««
		1,25∙10^6	««	««	««
		1,3∙10^6	««	««	««
		1,35∙10^6	««	««	««
		1,5∙10^6	««	««	««

Контрольні питання для самоперевірки

1. Які санітарно-гігієнічні вимоги пред'являються до приміщень суден?

2. Що таке оптимальні метеорологічні умови у приміщеннях суден і шляхи їхнього забезпечення на судні?

3. Які прилади застосовуються для визначення метеоумов: температури, вологості, швидкості повітря? Який їх пристрій та принцип роботи?

4. Які заходи проводяться по боротьбі з надлишком тепла й надлишком вологи?

5. У яких приміщеннях судна застосовують кондиціонери повітря?

6. Що таке терморегуляція організму людини?

Список рекомендованої літератури

1. Лабораторный практикум по охране труда под редакцией Н.Д. Золотницкого – М.; Высшая школа, 1979.

2. Кузнецов И. Е., Троицкая Т.М. Защита воздушного бассейна от загрязнения вредными веществами. – М.: Химия, 1979.

3. ГОСТ 12.1.005-88 – Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны от 20.06.2000, № 159-СТ. Дата введения – 2000.12.01.

4. Белов С. В. Безопасность жизнедеятельности. М.: Высшая школа, 1999.

5. Леонов B. E. Экология. Учебное пособие. Новосибирск НГАВТ 1999.

6. Лєонов В.Є., Шерстюк В.Г., Бень А.П. Технологія очищення стічних вод з метою захисту гідросфери. Монографія – Херсон:
ПП Вишемирський В.С., 2008..

7. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные, с изменением № 1-5-80 от 01.01.1981.

Практичне заняття № 4

Тема: Розрахунок дії шкідливих та вибухонебезпечних речовин

На організм людини

Обсяг: 4 академічних години.

Мета заняття

Показати можливість досягнення граничнодопустимої концентрації шкідливої речовини та нижньої концентраційної межі вибухонебезпеки у робочому приміщенні судна.

Практичні знання та вміння, яких повинні досягти курсанти (студенти):

- які фактори природного та виробничого середовища є небезпечними і шкідливими для людини, оптимально допустимі шкідливі та небезпечні умови праці та побуту;

- як впливає розвиток суспільства на стан середовища мешкання і процес життєдіяльності людини;

- які засоби залучаються у випадку надзвичайної ситуації;

- сутність надзвичайної ситуації і основні принципи і засоби захисту населенню: стеження і сповіщення, укриття, евакуація, розташування.

 

Матеріальне забезпечення

Розрахункові таблиці, калькулятор, таблиці класифікації речовин за характером шкідливої дії та речовин за ступенем їх небезпеки, таблиця граничнодопустимої концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони, інструкція.

Варіанти індивідуальних завдань

 

Завдання 1

Знайти час, за який при температурі 25°С у лабораторії об'ємом V, де випадково витік бензол і утворив пляму площею S, буде утворено граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК), середня смертельна концентрація (ССК) і нижня межа вибухонебезпеки (НМВ) при швидкості випаровування и. Варіанти завдань наведені в таблиці 4.1.

 

Завдання 2.

Оцінити можливість виникнення мікромеркуалізму, якщо в кімнаті об'ємом V випадково розбито термометр, ртуть якого об'ємом V_p = 0,4 см³ не зібрана і розбилась на п кульок. Повітря в кімнаті обмінюється К разів на добу. Варіанти завдань наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.1 – Початкові дані к варіантам завдання № 1

№ з/п	Об'єм лабораторії V, м^3	Площа плями бензолу S, м^2	Швидкість випаровування и, мг/(м^2с)	Час встановлення
ГДК	ССК	НМВ
1.		0,15
2.		0,12
3.		0,11
4.		0,1
5.		0,14
6.		0,17
7.		0,13
8.		0,12
9.		0,11
10.		0,24
11.		0,22
12.		0,23
13.		0,24
14.		0,27
15.		0,25
16.		0,21
17.		0,18
18.		0,19
19.		0,17
20.		0,21
21.		0,27
22.		0,15
23.		0,14
24.		0,18
25.		0,19
26.		0,14
27.		0,16
28.		0,17
29.		0,18
30.		0,27

Таблиця 4.2 - Початкові дані к варіантам завдання № 2

№ з/п	Об'єм кімнати V, м^3	Кількість кульок ртуті, п	tГДК	Кратність обміну повітря, К	N
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.