Інтеграційні процеси в сучасному світі

Рада Європи, членство України в Раді; Нарада з безпеки і співробітництва в Європі, її підсумкові документи; процес трансформації НАТО. Передумови революцій кінця 80-х років ХХ ст. в Східній Європі; відкриття кордону НДР з ФРН в результаті активізації опозиційного руху в НДР 1989 р.; результати демократичних виборів в НДР 1990 р.; об’єднання Німеччини 3 жовтня 1990 р. та його значення. Наслідки краху світової соціалістичної системи та розпаду СРСР; міжнародне значення утворення та діяльності Співдружності Незалежних держав (СНД); Остаточне розв’язання німецького питання. Об’єднання Німеччини; Розпуск Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) і Організації Варшавського Договору (ОВД). Маастрихтський процес і утворення Європейського Союзу (ЄС) в 1992 р. Світ на початку ІІІ тисячоліття: докорінні зміни в напрямку демократизації; загроза міжнародного тероризму.

 

Шкільний курс „ Історія Стародавнього світу. 6 клас”

Пізнавальні можливості учнів 6 класу: особливості розвитку памяті, мислення, мовлення, уяви, сприймання. Мета і завдання курсу „Історія Стародавнього світу. 6 клас” (освітня, розвивальна, виховна). Змістовні лінії курсу. Формування понять під час вивчення курсу. Формування умінь і навичок учнів. Загальні особливості методики.

Шкільний курс „Історія середніх віків. 7 клас”

Пізнавальні можливості учнів 7 класу: особливості розвитку памяті, мислення, мовлення, уяви, сприймання. Мета і завдання курсу „Історія середніх віків. 7 клас” (освітня, розвивальна, виховна). Змістовні лінії курсу. Формування понять під час вивчення курсу. Формування умінь і навичок учнів. Загальні особливості методики.

 

Шкільний курс „Нова історія. Частина І. 8 клас”

Пізнавальні можливості учнів 8 класу: особливості розвитку памяті, мислення, мовлення, уяви, сприймання.. Мета і завдання курсу „Нова історія. Частина І. 8 клас”(освітня, розвивальна, виховна). Змістовні лінії курсу. Формування понять під час вивчення курсу. Формування умінь і навичок учнів. Загальні особливості методики.

Шкільний курс „Нова історія. Частина ІІ. 9 клас”

Пізнавальні можливості учнів 9 класу: особливості розвитку памяті, мислення, мовлення, уяви, сприймання. Мета і завдання курсу „Нова історія. Частина ІІ. 9 клас” (освітня, розвивальна, виховна). Змістовні лінії курсу. Формування понять під час вивчення курсу. Формування умінь і навичок учнів. Загальні особливості методики.

 

Шкільний курс „Новітня історія. Частина І- ІІ. 10-11 клас”

Пізнавальні можливості учнів 10 –11 класу: особливості розвитку памяті, мислення, мовлення, уяви, сприймання. Мета і завдання курсу „Новітня історія. Частина І. 10 клас” (освітня, розвивальна, виховна) та курсу „Новітня історія. Частина ІІ. 11 клас”(освітня, розвивальна, виховна). Змістовні лінії курсів. Формування понять під час вивчення курсів.Формування умінь і навичок учнів. Загальні особливості методики.

 

Питання до державного екзамену

1. Передумови та процес виникнення первісних держав

2. Стародавні цивілізації та їх місце у всесвітній історії

3. Поліс як одна з форм суспільно-політичної організації в історії

4. Афінська демократія як політична система (VІ – VI ст. до н.е.)

5. Греко - перські війни та їх вплив на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Греції

6. Пелопоннеські війни (431- 404 рр. до н.е.) та її вплив на подальший розвиток Греції

7. Елліністичні держави. Особливості формування політичних та соціально-економічних структур (III - І ст. до н.е.)

8. Римська республіка: організація влади та римське суспільство

9. Громадянські війни в Римській імперії (І ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.) та їх наслідки

10. Середньовіччя - новий етап розвитку світової історії

11. Джерела з історії середньовіччя: характеристика, класифікація та методи дослідження

12. Епоха Великого переселення народів та її наслідки

13. Середньовічні феодальні структури: риси та значення

14. Історична наука про перехід Європи до середньовіччя

15. Франкське королівство та його значення в історії Європи (V - IX ст.)

16. Еволюція економічного та соціального життя середньовічного суспільства

17. Міжнародні відносини та їх характер в епоху середньовіччя

18. Духовне життя середньовічної доби

19. Християнська церква в середні віки

20. Поняття “Відродження». Історичні передумови формування гуманістичної ідеології

21. Моделі середньовічних спільностей на Сході

22. Великі географічні відкриття. Наслідки великих географічних відкриттів для Європи

23. Реформація, її вплив на розвиток історії

24. Абсолютизм і громадянські війни у Франції (ХVІ-ХVІІ ст.)

25. Періодизація історія міжнародних відносин

26. Промислова революція в Англії (ХVІ –ХVІІ ст.) та її наслідки

27. Тридцятилітня війна (1618-1648 рр.)

28. Московська держава в ХVІ-ХVІІ ст.

29. Польща в ХVІ- ХVІІ ст.

30. Культура та наука в країнах Європи в ХVІ-ХVІІ ст.

31. Країни Сходу у ХVІ-ХVІІ ст.

32. Росія в кінці ХVІІ-ХVШ ст.

33. Німеччина і Австрія в ХVШ ст.

34. Війна за незалежність у Північній Америці

35. Велика французька революція

36. Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції

37. Країни Європи в 1815-1847 рр.

38. Перемога національно-визвольних революцій в Латинській Америці

39. Революції 1848- 1849 рр. у Європі

40. Утворення національних держав в Італії та Німеччині

41. Громадянська війна в США

42. Російська імперія у другій половині ХІХ ст.

43. Досягнення науки і техніки в Європі та Америці в ХІХ -на початку ХХ ст.

44. Національно-визвольні рухи народів світу в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

45. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

46. Перша світова війна, її причини, хід, наслідки.

47. Лютнева та Жовтнева (1917 р.) революції в Росії

48. Громадянська війна в Росії (1918-1922 рр.)

49. Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин

50. Західні демократії в 20-30ті рр. ХХ ст.

51. СРСР в період між двома війнами

52. Зовнішньополітичні плани Німеччини у 30-ті рр. ХХ ст. та їх реалізація.

53. Зміст і мета політики колективної безпеки у Європі: позиції СРСР, Англії, Франції

54. Ситуація в Іспанії в 1936-1939 рр.

55. Країни Азії, Африки та Латинської Америки у першій половині ХХ ст.

56. Розвиток культури, науки та техніки в першій половині ХХ ст.

57. Друга Світова війна (1939-1945 рр.), її наслідки.

58. Нацистський “новий порядок” у Європі в період Другої світової війни (1939-1945 рр.)

59. Міжнародні конференції періоду Другої світової війни

60. Японське та німецьке післявоєнне “економічне диво”

61. Зміцнення міжнародного статусу США після Другої світової війни (1945 - 1960 рр.)

62. Країни Латинської Америки у другій половині ХХ ст.

63. Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав

64. Утворення держави Ізраїль та виникнення Палестинської проблеми

65. Загальні тенденції в розвитку світової культури в другій половині ХХ ст.

66. Інтеграційні процеси в сучасному світі

67. « Загальні особливості методики вивчення курсу „Історія Стародавнього світу. 6 клас”

68. Загальні особливості методики вивчення курсу „Новітня історія. Частина І. 10 клас”

69. Загальні особливості методики вивчення курсу „Нова історія. Частина ІІ. 9 клас”

70. Загальні особливості методики вивчення курсу „Історія середніх віків. 7 клас.”

71. Загальні особливості методики вивчення курсу „Історія Стародавнього світу. 6 клас”

72. Формування понять під час вивчення курсу „Новітня історія. Частина І. 10 клас”

73. Формування понять під час вивчення курсу „Нова історія. Частина І. 8 клас”

74. Формування понять під час вивчення курсу „Нова історія. Частина ІІ. 9 клас”

75. Формування понять під час вивчення курсу „Історія середніх віків. 7 клас.”

76. Формування понять під час вивчення курсу „Історія Стародавнього світу. 6 клас”

77. Змістовні лінії курсу „Новітня історія. Частина ІІ. 11 клас”

78. Змістовні лінії курсу „Нова історія. Частина ІІ. 9 клас”

79. 3містовні лінії курсу „Новітня історія. Частина І. 10 клас”

80. Змістовні лінії курсу „Нова історія. Частина І. 8 клас”

81. Змістовні лінії курсу „Історія середніх віків. 7 клас.”

82. Змістовні лінії курсу „Історія Стародавнього світу. 6 клас”

83. Мета і завдання курсу „Новітня історія. Частина ІІ. 11 клас”

84. Мета і завдання курсу „Новітня історія. Частина І. 10 клас”

85. Мета і завдання курсу „Нова історія. Частина ІІ. 9 клас”

86. Мета і завдання курсу „Нова історія. Частина І. 8 клас”

87. Мета і завдання курсу „Історія середніх віків. 7 клас.”

88. Мета і завдання курсу „Історія Стародавнього світу. 6 клас”

89. Пізнавальні можливості учнів 10 класу.

90. Пізнавальні можливості учнів 11 класу.

91. Пізнавальні можливості учнів 9 класу.

92. Пізнавальні можливості учнів 8 класу.

93. Пізнавальні можливості учнів 7 класу.

94. Пізнавальні можливості учнів 6 класу.

95. Пізнавальні можливості учнів 5 класу.

96. 3містовні лінії курсу „Новітня історія. Частина І. 10 клас”

 

4. Критерії оцінювання знань

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою навчального закладу
A	Відмінно	90-100
BC	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно	1-59

 

 

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу, вміння вільно виконувати завчання, передбачені програмою з курсу історії України з методикою її викладання, ознайомлений з основною і додатковою літературою, яка рекомендована програмою. Оцінка «відмінно» виставляється студентам, які засвоїли взаємозв'язок основних історичних та методологічних понять дисциплін в їхній значущості для набутої професії, виявили творчі здібності в розумінні і використанні навчально-програмового матеріалу.

Оцінки «добре» заслуговують студенти, які виявили повне знання навчально-програмового матеріалу, успішно виконують передбачені програмою завдання, засвоїли основну літературу, рекомендовану програмою. Можуть допускатися і певні помилки, що легко усуваються самим студентом під час відповідей на додаткові запитання. Оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчили систематичний характер знань з історичних дисциплін і здатні до їх самостійного поповнення і оновлення у ході подальшої навчальної роботи і професійної діяльності.

Оцінки «задовільно» виставляється у випадку знання програми в повному обсягу та виконання практичного завдання при відсутності самостійності висновків і при обмеженості знань рамками, навчально-методичної літератури, студент може використовувати знання на практиці, але йому не треба наполегливо працювати над виробленням високої комунікативної культури, уміння критичного ставлення до джерел та навичок вільного володіння методичними прийомами і способами викладання історичних дисциплін та ведення методичної роботи в школі.

Оцінка «незадовільно» виставляється за умови відсутності повних знань, невірного або недостатнього виконання практичних завдань та відсутності методичних та організаційних навичок викладання історичних дисциплін і ведення методичної роботи у загальноосвітній школі.

Список рекомендованої літератури

(Всесвітня історія)

1. Алексеев В., Першиц А. История первобытного общества. – М., 1990.

2. Альперович М., Слёзкин Л. Образование независимых государств в Латинской Америке (1804-1903 гг.): Пособие для учителя. М., 1966.—242 С.

3. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. – М., 1988.

4. Выдающиеся политики /Авт.- сост. И.С.Филинкова. – Минск, 1999.

5. Волков В.К. “Новый мировой порядок” и Балканский кризис 90-х годов //Новая и новейшая история. – 2002. -- №2.—С. 11-50.

6. Всемирная история: Учебник для вузов / Под ред. Г.Поляка, А. Марковой. – М., 1997.

7. Всесвітня історія: Навч.посіб. /Б. Гончар, М.Козицький, В. Мордвінцев, А. Слюсаренко. 2-е вид. – К., 2002. – 565

8. Гуменюк Б. Сучасна концепція міжнародних відносин //Політика і час – 1997. –№4. – С. 59—63.

9. Давлєтов О.Р. НСДАП – шлях до влади (1919-1933 рр): Навч. посібник.—Запоріжжя, 1993.

10. Даниленко В.М., Кокін С.А. Всесвітня історія. Хронологія основних подій. – К., 1997.

11. Дипломатический словарь: В 3-х т.—М., 1986.

12. Добиаш-Рождественсткая О.А. Культура западноевропейского средневековья. М., – 1987.

13. Історія західних і південних слов’ян ХХ століття: Навч. порсібник.—Харків, 1998.

14. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб. /В.Литвин, В.Гусєв, А. Слюсаренко та ін. – К., 2002. – 430 с.

15. Историография новой и новейшей истории стран Европы и Америки /Отв. ред. И.С. Галкин. – М., 1977. – 576 с.

16. История государства и права зарубежных стран: Учебник в 2 ч. /Под общ. Ред. О. Жидкова и Н. Крашенинниковой. – 2-е М., 2002.—ч.1—624 с.; ч.2. – 1720 с.

17. Истории дипломатии /Под ред. В. Потёмкина. – В.3 т. – т.1.—М., 1941. – 566 с.; т.2. – М., 1945. – 423 с.; т. 3.—М., 1945.—883 с.

18. История Древнего мира. – т.1-3.—М., 1983, 1989.

19. История международных отношений: в 3-х т.—М., 1964.

20. История средних веков: учебник /Под ред. С. Карпова.—в 2 т. т 1.—М., 1998.—640 с.; т 2.—М., 2000.

21. История стран зарубежного Востока в средние века. М., 1957.

22. Кириченко В.П. Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки: Навч. посібник.—К., 2002.—168 с.

23. Конституции Американского континента /Под. Ред. Г.Гурвича. – М., 1959.—468 с.

24. Конституции буржуазных стран Европы /Под ред. Г.Гурвича. –М., 1957.

25. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Підручник. – 2-е вид. – К., 2002.—592 с.

26. Космина В.Г. Вступ до історії сучасної цивілізації: Конспект лекційного курсу: Навч. посіб.—Запоріжжя, 2001.—76 с.

27. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980-2000 роки: Підручник /Голов. Ред. С. Головко. – К., 2001. – 621 с.

28. Новая история. Часть 1, 1640-1870: Учебник /Под. Ред. А.Нарочницкого.—Изд. 3-е. М., 1978.

29. Новая история. Часть 2, 1871-1917: Учебник /Под ред. Н.Е. Овчаренко. – М., 1976.—559 с.

30. Организация Объединённых Наций: Справочник /Отв. ред. В.Ф. Петровский.—4-е изд. М., 1985.—128 с.

31. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К., 1996.—368 с.

32. Права человека: Сборник универсальных и региональных международных документов /Сост. Л.Н. Шестаков – М., 1990. – 205 с.

33. Правовые системы стран мира: Энциклопедич. Справочник /Отв. ред. А.Сухарев.—М., 2000. – 840 с.

34. Пономарёв М., Смирнова С. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. В 3 ч.—М., 2000.

35. Самородный О. Государсвенная власть и гражданское общество //Политика.—1989. —№ 1 – С. 15-20.

36. Стельмах С.П. Пивовар С.Ф. Всесвітня історія (запитання і відповіді) – К., 1996.—304 с.

37. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

38. Трифанов С.И. Словарь-пособие по новой истории.—Симферополь, 2001.—246 с.

39. Учение Гумилёва Л.Н.и современность /Гл. ред. Л.А. Вербицкая. – СПб, 2002. – 337 с.

40. Файнберг Л.А. У истоках социогенеза.—М., 1980.

41. Хрестоматия по истории Древнего Востока /Под ред. В.В. Струве и Д.Г. Редера.—М., 1968.

42. Хрестоматия по истории Древнего Рима. —М., 1987.

43. Хрестоматия по истории Древней Греции. —М., 1960.

44. Хрестоматия по новой истории. В 3 т./Под ред. А.А. Губера, А.В. Ефимова.—М., 1965.

45. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-

46. 1945 рр.: Навч. посіб.—К.. 1997,-- 232 с.

47. Черчиль У. Вторая мировая война: В 3 кн.—М., 1991.

48. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. 2-е вид. – К., 2001.—368

ЛІТЕРАТУРА

(Шкільний курс історії)

1. Аппанович Н.И., Полторак Д.И. Кабинет истории и обществоведения в средней школе. – М., 1982.

2. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984.

3. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України. – К., 1996.

4. Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. – К., 2000.

5. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології і моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя, 2000.

6. Баханов К.О. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя, 2002.

7. Бабанов К.О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: Монографія. – Донецьк, 2005.

8. Бандровський О.Г. Методика викладання історії стародавнього світу в середній школі. – Львів, 2002.

9. Борзова Л.П. Игры на уроке истории. – М., 2001

10. Вагин А.А. Методика обучения истории. – М., 1972.

11. Вєнцева Н. О. Дискусійні методи на уроках всесвітньої історії: 7-8 класи. – Х.: «Основа», 2006.

12. Вєнцева Н. О. Дискусійні методи на уроках історії України:.7-8 класи. – Х.: «Основа», 2007.

13. Вяземский Е.Е., Стрелова О.Ю. Методика преподавания истории в школе. – М., 2001.

14. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – М., 1988.

15. Дайри Н.Г. Как подготовить урок истории. – М., 1969.

16. Дайри Н.Г. Основное усвоить на уроке. – М., 1987.

17. Демиденко В.К. Психологія засвоєння історії учнями. – К., 1970.

18. Історія ХХ століття. Нові підходи до змісту шкільного курсу // Історія та правознавство – 2007. – № 19-21 (119-121).

19. Запорожец Н.И. Развитие умений и навыков учащихся в процессе обучения истории (ІV – VІІІ кл.). – М., 1978.

20. Захарова Е.Н. Методические рекомендации к изучению истории в 10 классе. – М., 2001.

21. Короткова М.В. Наглядность на уроке истории. – М., 2000.

22. Короткова М.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. – М., 2001.

23. Короткова М.В., Студеникин М.Т. Методика обучения истории в схемах, таблицах, описаниях. – М., 1999.

24. Короткова М.В., Студеникин М.Т. Практикум по методике преподавания истории в школе. – М., 2000.

25. Лебенгруб П.С. О повторении на уроках истории СССР в VІІ – Х классах. – М., 1987.

26. Лебідь В.О., Лебідь Т.І. Методика викладання історії в загальноосвітній школі. – Херсон, 1999.

27. Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории. – М., 1982.

28. Методика обучения истории в средней школе. – М., 1978. – Ч.1,2.

29. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1986.

30. Никифоров Д.Н., Скляренко С.Ф. Наглядность в преподавании истории и обществоведения. – М., 1978.. Методический справочник учителя истории. – М., 2000..

31. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман.– К.: Генеза, 2005.

32. Проблеми змісту шкільного курсу Нової історії // Історія та правознавство – 2003. –
№ 34-36 (62-64).

33. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія 5-12 класи. – К.: “Перун”, 2005.

34. Розвиток історичного мислення як засіб формування особистості, її інтелекту та творчих здібностей. – Одеса, 1999.

35. Степанищев А.М. Методический справочник учителя истории. – М., 2000.

36..Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М., 2002.

37. Стародавня і середньовічна історія в загальноосвітній школі: поблеми змісту і методики викладання // Історія в школах України – 2005 – № 2.

38. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібн./ О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред. О.І. Пометун.– К.:А.С.К., 2004.

39. Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в національній школі. – Івано-Франківськ, 2002.

40. Удод О.А. Історія і духовність. – К., 1999.

41. Удод О.А. Історія: осягнення духовності. – К., 2001.

42. Українська історична дидактика. – К., 2000.