Тема № 1 Основи організації  та діяльності державної виконавчої

Рецензенти:  

Зілковськая Л.М. к.ю.н. доцент кафедри цивільно-правових дисциплін         

Клейменова С. Н. к.ю.н. доцент  кафедри цивільно-правових дисциплін

         

 

 

Затверджено:

рішенням  кафедри цивільно-правових дисциплін,  

протокол № 1 від 31 серпня 2012 року.

 

 

Рекомендовано до друку Вченою Радою економіко-правового факультету,

Протокол № 1  від  „ „ вересня 2012р.

 

 

 

 

                  

 

        ЗМІСТ|вміст,утримання|

 

Вступ………………………………………………………………… 4 

 Система контролю знань.....................................................................6

Тематичний план навчальної дисципліни...........................................8

Програма лекційного курсу................................................................. 10

Засоби поточного контролю, методичні вказівки і плани та перелік

навчально- методичної літератури до окремих для  практичних

занять.......................................................................................................13   

Питання для самостійної  роботи студентів..................................... 30

 

Теми рефератів.......................................................................................32

 

Засоби підсумкового контролю з навчальної дисципліни „Виконавче

провадження”..........................................................................................33

 

Перелік навчально-методичної літератури……………...................... 36 

 

 

            

        В С Т У П    

 

З|із| придбанням|надбанням| України незалежності і із|із| зміною соціального та

економічного курсу, виникла необхідність у реформуванні судової системи, яка з|із| прийняттям |прийняттям,прийманням| в 1991 р. Концепції повинна була одержати|отримати| статус самостійної гілки державної влади.

Конституція України передбачає, що судові рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| є|з'являються,являються| обов'язковими до виконання на всій території України.

З|із| прийняттям |прийняттям,прийманням| Конституції України судова система юридично придбала|набула| статус самостійної гілки державної влади.

Новий статус судової влади, спричинив за собою реформи діяльності судів і створення|створіння| державної виконавчої служби.

Відповідно до Конституції України була проведена судова реформа, в результаті|унаслідок,внаслідок| якої відбулося розділення|поділ| властей, був утворений Департамент державної виконавчої служби в системі Міністерства юстиції України.

           Державна виконавча служба є|з'являється,являється| відносно молодим відомством в структурі виконавчої влади.

До прийняття |прийняття,приймання| Законів України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року, «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, Інструкції про провадження  виконавчих дій від 15 грудня 1999 року виконанням рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| займалися самі суди, при яких був апарат судових виконавців.

До 28 березня 1998 року в Україні не існувало єдиного державного органу, основним завданням якого було б виконання рішень судів, владних інститутів, а також рішень інших органів, що, згідно з законом, підлягають виконанню. Виконання судових рішень було покладено на судових виконавців

З|із| прийняттям |прийняттям,прийманням| Нових законів,  5-й розділ ЦПК| України   був перейменований і містити |утримував| питання «звернення судового рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| до виконання і поворот виконання», в ньому вказано, що виконання судових рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| судів здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», були виключені статті, регулюючі порядок|лад|, строки виконання судових рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|.  

Незалежна Україна прийняла закон, яким визначила основи організації і діяльності державної виконавчої служби (далі ДВС|), її завдання|задачі|, правовий статус державного виконавця.

  ДВС| входить в систему органів Мінюсту|мін'юсту| України і здійснює виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| судів загальної|спільної| юрисдикції, господарських, адміністративних і третейських судів, а також органів і посадовців, відповідно до вимог закону.  

 

        

 

Завданнями|задачами| ДВС| є|з'являється,являється| своєчасне, повне|цілковите| і неупереджене примусове виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|, передбачених законом.

Правову основу діяльності ДВС| складають Конституція України, Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 р., ЗУ| «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, Інструкція Мінюсту|мін'юсту| України від 15 грудня 1999 року «Про здійснення виконавчих дій», ЦПК|. ГПК|, КАС| України та  інші закони, а також нормативно-правові акти, які прийняті для їх виконання.

Структура органів ДВС| може бути зображена|змальована| таким чином:

Міністерство юстиції України управляє всією службою через Департамент ДВС| Міністерства юстиції України і начальників відділів ДВС| Головного управління юстиції в АРК, а також начальника відділу ДВС| головного управління юстиції в містах Києві і Севастополі.

Директор Департаменту ДВС| керує через начальників відділів ДВС| Головного управління юстиції в АРК, відділу ДВС| Головного управління юстиції в містах Києві і Севастополі, а також начальника відділу ДВС| Головного управління юстиції в областях.

Вказані начальники керують через начальника районного, міського, районного в місті відділу ДВС|.

Начальник районного, міського відділу ДВС| керує державними виконавцями, які є|з'являються,являються| основною ланкою в структурі ДВС|.  

Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|, перелік яких встановлений|установлений| законом, покладено на державного виконавця.

Державний виконавець є|з'являється,являється| представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|, постановлених ім'ям України і рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| інших органів, посадовців, виконання яких покладене  на ДВС|.

Виконавче провадження – це сукупність дій органів та  посадовців, вказаних в Законі України «Про виконавче провадження», направлених|спрямованих| на примусове виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| судів та  інших органів (посадовців), які здійснюють по підставах, способом і в межах повноважень, визначених справжнім|теперішнім,даним| Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до справжнього|теперішнього,даного| Закону і інших законів, а також рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Загальними|спільними| принципами виконавчого провадження є|з'являються,являються| нормативні положення|становища|, які присутні  всьому виконавчому провадженню. 

Права і інтереси сторін і інших осіб|облич,лиць| у виконавчому провадженні забезпечуються поряд гарантій, закріплених зокрема в Законі України «Про виконавче провадження».

Особливо важливого значення набуває роль виконавчої служби України з огляду на необхідність чіткого виконання міжнародних рішень стосовно входження української держави до міжнародних організацій і органів, європейської спільноти, а також імплементації до українського законодавства міжнародних норм права.

 

 

За цих умов від чітких дій виконавчої служби України залежить імідж української держави, її спроможність виконувати добровільно взяті на себе обов’язки у правовій сфері.

Мета дисципліни полягає у тому, щоб дати студентам уяву про сучасний механізм правового регулювання виконавчих правовідносин, навчити їх концептуальним засадам правових інститутів, які вивчаються в межах даної галузі; виробити у студентів вміння правильно розуміти зміст і тлумачити нормативні акти, користуватися ними у практичній діяльності.

У методичних вказівках студентам рекомендується питання з тем, передбачених навчальною програмою дисципліні „Виконавче провадження”, надаються рекомендації щодо опрацювання лекційного матеріалу, пропонується основна та додаткова література для підготовки до практичних занять та розв’язання ситуаційних задач.

Під час розв’язання ситуаційних задач студент набуває навики застосовувати комплексно норми конституційного, цивільного, цивільно процесуального, господарського процесуального кримінального, трудового та інших галузей права до певних фактичних обставин виконавчого провадження.

Методичні вказівки та плани семінарських занять з дисципліни „Виконавче провадження” мають на меті сприяти студентам у вивченні дисципліни, забезпеченні формування у них комплексу знань та навичок їх практичного застосування.

Навчальна нормативна дисципліна „Виконавче провадження” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

 

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Дана система впроваджується з метою досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, затребування українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці, упровадження стандартизованого додатка до дипломав, модель якого розроблено Європейською системою та стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи обєктивної оцінки якості знань.

Модульне навчання сприяє комплексному підходу до розгляду та розвязання таких завдань: формування змісту навчання, здатного гнучко реагувати на конкретні умови навчання, потреби практики; стимулювання самостійності та відповідальності студентів; забеспечення індивідуалізації навчання щодо темпу, рівня допомоги та диференціації змісту навчання; здійснення якісного процесу навчання, унаслідок якого досконало оволодівають знаннями, навичками та вміннями всі студенти або переважна їх більшість.

Рівень знань студентів оцінюють за 100-бальною шкалою оцінювання (максимально можлива сума балів, яку може набрати студент за всума видами контролю знань з дисципліни).

Дисциплина має два модуля, та 2  змістові модулі, які охоплюють матеріал усіх тем. Програма курсу передбачає проведення модульного контролю по кожному  з модулів.

Поточно-модульний контроль (ПМК) – це один з видів контролю стану засвоення знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно модульний контроль включає оцінювання знань студента  під час проведення практичних (семінарських) занять, виконання завдань самостійної роботи тощо і проведення модульного контролю (тестування, опитування, контрольна робота тощо).

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістових модулів (ЗМ). По завершению курсу студенти в седьмом семестрі складають заліки.

 

Орієнтовні форми поточного контролю (ПМК) знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 балів;

- експрес опитування – до 3 балів;

- самостійна робота – до 4 балів;

- вирішення задач – до 4 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- доповідь, реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 5 балів;

- участь в дискусії – до 2 балів.

 

Шкала оцінювання знань студента встанавлює взаємозв’язок між рейтинговим показником з дисципліни, національною школою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ЕСТS

 

 

За 100-бальною шкалою	Оцінка ECTS	За національною шкалою для заліку
90-100	А	зараховано
85-89	В
75-84	С
70-74	D
60-69	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН ПО ДИСЦИПЛІНІ «ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ»

                                     (денна форма навчання|вчення|)

 

_____________________________________________________________________________

Назва теми                         Лекції.            Практичні     СРЗ|              всього

заняття.                                             годин

 

_____________________________________________________________________________________________

 

1. Основи організації і діяльності

 державної виконавчої служби|виконавчої|        2            1               3               6

_____________________________________________________________________________

 

2. Загальна|спільна| характеристика виконавчого|виконавчого|

 провадження Україні                       2        1         4         7

   

_____________________________________________________________________________

 

3. Учасники виконавчого

 провадження                                    2         2           4           8

_____________________________________________________________________________                                                                                         

4. Відкриття|відчинення| виконавчого |виконавчого|

 провадження                                 2          2          4         8

____________________________________________________________________________

 

5. Порядок|лад| і умови здійснення

виконавчого провадження         2          2         4          8

 

6. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на майно

боржника                                            2            2       4            8

_____________________________________________________________________________

 

7. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на заробітну

платню|плату| і інші види доходів боржника  2            2     4              8

 

8. Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| в немайнових

спорах                                      |спорах|       2             2        4           8

_____________________________________________________________________________

 

9. Захист прав стягувача, боржника і

інших осіб|облич,лиць| при здійсненні

виконавчих дій                                2            2        3             7

10. Відповідальність у виконавчому

провадженні                                        2                    0           2                    4

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

     Всього годин -                 20            16        36          72

 

 

                   Підсумковий контроль -ЗАЛІК

 

Заочна форма навчання|вчення| 

 

_____________________________________________________________________________

Назва теми                   Лекції.             Практичні        СРЗ|              всього

заняття.                                               годин 

 

 

1.Основи організації і діяльності

державної виконавчої служби|виконавчої|          1         1          3         5  

_____________________________________________________________________________

 

2.Загальна|спільна| характеристика виконавчого

провадження в Україні                      1         0           4           5   

_____________________________________________________________________________

 

3.Учасники виконавчого

провадження                                    1         1          4          6

_____________________________________________________________________________                                                                                         

4.Відкриття|відчинення| виконавчого

провадження                                    1          1            4           6

____________________________________________________________________________

 

5. Порядок|лад| і умови здійснення

виконавчого провадження        0            0            7           7

 

6. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на майно

боржника                                            1           0            5          6

_____________________________________________________________________________

 

7. Звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на заробітну

платню|плату| і інші види доходів боржника   0         0            7        7

 

8. Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| в немайнових

спорах                                      |спорах|       1           1           4       6

 

9. Захист прав стягувача, боржника і

інших осіб|облич,лиць| при здійсненні

виконавчих дій                               0          0           6          6

_____________________________________________________________________________

     Всього годин -                   6            4         44          54

 

Підсумковий контроль -ЗАЛІК

 

 

           

 

ПРОГРАМА  КУРСУ „ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНИ”

 

Україні.

  (1 час практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

 

Ситуація 1.

              Відповідно до рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| третейського суду з|із| Мережко на користь Рокотова було стягнуте шість тисяч двісті тридцять три гривні. Рокотов, маючи на руках рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| третейського суду, звернувся|обернувся| до державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби по місцю мешкання Мережко з|із| вимогами зробити|вчинити| примусове виконання рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, проте|однак| державний виконавець відмовив Рокотову в задоволенні вимог.

 

- Чи правильно поступив|вчинив| державний виконавець?

- Що таке підстави виконання і виконавчі документи?

- Які документи належать до виконавчих?

 

Методичні вказівки.

 

    При вивченні даної теми важливе значення має поняття виконавчого провадження, яке визначено у Законі України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року..

    Виконавче провадження  як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це  сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі, спрямованих на примусове виконання  рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

    Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

    Державний виконавець зобов’язаний  вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

 

    Джерела, рекомендовані до заняття – це н ормативні акти із|із| списку літератури:    №№ 1, 13, 14, 28, 29, 34-39, 41, 47, 48, 51, 53, 67, 70, 79, 83, 86.

 

 

 Тема № 3 Учасники виконавчого провадження.

  (2часа практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

 

Методичні вказівки.

    Процедура виконавчого провадження здійснюється шляхом вчинення активних дій з боку державного виконавця та з боку інших учасників виконавчого провадження. Тому необхідно знати хто є учасниками виконавчого провадження, а хто залучаються для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках.

    Учасниками виконавчого провадження є:

- державний виконавець;

- сторони виконавчого провадження, представники сторін;

- експерті, спеціалісти;

-  перекладачі.

Для проведення виконавчих дій державний виконавець залучає понятих. А також працівників органів внутрішніх справ. Представників органів опіки і піклування. Інших органів і установ у порядку. Встановленому Законом. Зазначені особи не є учасниками виконавчого провадження, але їх сукупність закон визначає поняттям „особи, залучені до проведення виконавчих дій”.

Виходячи зі змісту процедури виконавчого провадження, правосуб’єктність визнається за всіма підприємствами, організаціями та установами, визначеними як боржник або стягувач.

Однією із сторін у виконавчому провадженні є стягувач. Це фізична або юридична особа на користь і в інтересах якої існує рішення суду чи іншого органу видано виконавчий документ. Стягував – це не завжди позивач у цивільному або господарському процесі, оскільки можливі випадки, коли позивачеві у задоволені позовних відмовлено, і він стає боржником за виконавчим документом про стягнення судових витрат, а відповідач стає стягувачем.

Боржником у виконавчому провадженні є фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням суду або іншого органу (посадової особи) вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні  самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

Сторони можуть реалізовувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

 

Джерела, рекомендовані до заняття – це н ормативні акти із|із| списку літератури: № № 13, 15, 16, 19, 22, 29, 33, 39, 48, 54, 61, 64, 76, 80, 82, 86, 88.

 

 

Тема № 4 Відкриття|відчинення| виконавчого провадження.

(2 часа практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

Методичні вказівки.

При вивченні даної теми, слід звернути увагу на підстави і порядок

відкриття виконавчого провадження; виконавчій документ, якій пред’являє до виконання, чи містяться у виконавчому документі необхідні реквізити.         

     Відкриття виконавчого провадження – це початкова стадія процедури примусового виконання рішення суду або іншого органу (посадової особи), за допомогою якої державний виконавець, керуючись нормами Закону України „Про виконавче провадження”, повинен пересвідчитись у наявності підстав для відкриття виконавчого провадження та за наслідками цієї перевірки  у триденний строк прийняти рішення про відкриття провадження або відмовити у його відкритті.

    Відкриття виконавчого провадження – це також юридичний факт, що тягне за собою настання адміністративно-правових відносин (відповідних прав та обов’язків) як між сторонами виконавчого провадження, так і між сторонами і посадовими особами органів державної виконавчої служби.

 До моменту відкриття виконавчого провадження жодна виконавча дія

з примусового виконання рішення не може бути здійснена, що гарантує сторонам виконавчого провадження відправлення процедури виконавчого провадження лише у межах передбаченого Законом процесу.

    Державний виконавець  зобов’язаний прийняти виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом, та пред’явлений до виконання до відділу ДВС за належним місцем виконання рішення.

 

Джерела, рекомендовані до заняття – це н ормативні акти із|із| списку літератури: |із|  №.№.:  3, 6, 9, 10, 13, 16, 17, 19, 20, 23, 27, 37, 38, 41, 42, 48, 56, 64, 66, 67, 70, 88.

 

 

  Тема № 5 Порядок|лад| та  умови здійснення виконавчого провадження.

              (2 часа практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

Методичні вказівки.

При вивченні даної теми, слід звернути увагу на строки  і умови

здійснення виконавчого провадження; на добровільне виконання рішень; місце виконання рішення; підвідомчість виконання;  зупинення виконавчого провадження, відкладення проведення виконавчих дій;  відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення, роз’яснення рішення, що підлягає виконанню.

для відкриття провадження,; для вчинення виконавчих дій, а також на місце виконання рішення; підвідомчість виконання; на добровільне виконання рішень. Відновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

    Якщо боржник у встановлений державним виконавцем строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

    Конкретний час проведення виконавчих дій визначається самостійно державним виконавцем, для якого встановлено ненормований робочий день.

    Місце виконання рішення суду чи іншого органу (посадової особи) – один з принципових рис виконавчого провадження, яка визначається законом або вибором стягувача.

    За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або  роблять його неможливим, держаний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

    Подеколи у практиці примусового виконання судових рішень трапляються випадки, коли резолютивна частина рішення (або її певна частина), викладена у виконавчому документі, є незрозумілою. У подібному випадку і державний виконавець, і сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення чи змісту документа.  Про роз’яснення рішення чи змісту документа або відмову у цьому суд постановляє ухвалу.

 

    Джерела, рекомендовані до заняття – це н ормативні акти із|із| списку літератури: |із| № 2,  3, 5, 6, 10, 13, 16, 17, 18, 20, 25, 26,  28, 30, 39, 41, 42, 48, 49, 51, 52, 53, 56, 57, 68, 71, 73, 81, 84, 89, 90.

 

        

Тема № 6 Порядок звернення|звертання,ставлення,обіг| стягнення на майно боржника.

            (2 час практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

Методичні вказівки.

Грошові кошти є найбільш високоліквідним видом майна, своєчасне

звернення стягнення на яке гарантує повне виконання рішень суду у майнових відносинах.

Одним із заходів примусового виконання грошових зобов’язань боржника є звернення стягнення на доходи боржника – фізичної особи.

Загальні умови звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника передбачає ст.. 67 Закону. Їх поділять на дві групи: обов’язкові та факультативні.

    Звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника – це захід примусового виконання, не пов’язаний з описом та арештом майна боржника.

Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші

доходи боржника звертається при відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати.

    Відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.

    Питання про черговість розподілення стягнутих з боржника грошових коштів між стягувачами та на інші витрати, вирішується державним виконавцем лише у тому разі, якщо отриманої суми недостатньо для задоволення вимог всіх стягувачів та погашення всіх витрат, пов’язаних з примусовим виконанням рішення.

    Стягнення аліментів є одним з найбільш значущих у соціальному плані видів виконавчого провадження. Значимість стягнення аліментів для виконавчого провадження взагалі підкреслює й те, що питома  вага цієї категорії виконавчих документів становить 8 – 10% від загальної кількості виконавчих документів,  що перебувають в теперішній час на виконанні органів ДВС України.

    Законом достатньо жорстко регулює питання розмірів відрахувань із заробітної плати та інших доходів. Питання розміру відрахувань із заробітної плати та інших доходів встановлюється законодавством про працю та про пенсійне забезпечення.

    В ст.. 73 Закону „Про виконавче провадження”  передбачено кошти, на які не може бути звернено стягнення.

Рішення щодо стягнення штрафу та конфіскації майна підлягають виконанню в порядку, встановленому цим Законом.

        

 

    Джерела, рекомендовані до заняття – це н ормативні акти із|із| списку літератури: | |№№: 1, 4, 5, 13, 15, 30, 39, 47, 49, 51, 52, 53, 60, 63, 64, 72, 73, 89.

 

Тема № 8 Виконання рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| в немайнових спорах|спорах|.

  (2 часа практичних занять + 4 години самостійної роботи студентів)

 

Методичні вказівки.

Виконання  рішень по немайнових спорах має ряд особливостей і,

безумовно, заслуговує окремого розгляду. У ст.. 16 ЦК України визначені способи захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    Способи захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу: - припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання  обов’язку в натурі;

- припинення правовідносин.

Подібні способи захисту передбачено й іншими, спеціальними правовими

нормами: цивільного, господарського, сімейного, житлового, трудового, земельного законодавства.

    Поновити трудові права незаконно звільненого чи переведеного працівника можливо на підставі рішення суду. Особливість виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого  або переведеного працівника полягає у тому, що його виконують негайно (ст. 367 ЦПК України). Отримавши виконавчий лист, державний виконавець не пізніше наступного дня виносить  постанову про відкриття виконавчого провадження. У разі винесення постанови про таке відкриття, він в той же день має направити виконавчий лист до відповідної адміністрації підприємства, організації, які зобов’язані вчинити дії, спрямовані на поновлення трудового статусу працівника.

    Відібрання дитини як спосіб захисту прав та законних інтересів є досить специфічним, оскільки, насамперед, стосується захисту прав дитини, що повинні довести батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники, інші родичі. У разі постановляння  рішення про відібрання дитини, суд повинен чітко визначити боржника, тому що всі виконавчі дії мають бути спрямовані саме щодо цього суб’єкта. Ст. 78 Закону встановлює, що під час виконання рішення про відібрання дитини державний  виконавець проводить виконавчі дії з обов’язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, та з залученням представників органів опіки і піклування.

    Виселення як захід примусового виконання рішення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється. Виселення із житлового приміщення в будинку державної або комунальної власності допускається лише в судовому порядку.

    Перед виконанням рішення про виселення боржника державний виконавець повинен з’ясувати:  яке приміщення займає боржник; чи проживає він один або із стягувачем; кому належить речі, що перебувають у приміщенні з якого підлягає виселенню боржник.

    Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ, з обов’язковим описом майна державним виконавцем.

    Чинне житлове законодавство України передбачає два види виселення з житлових приміщень: виселення з наданням іншого житлового приміщення; без надання житлового приміщення.

 

Джерела, рекомендовані до заняття – це н ормативні акти із|із| списку літератури: |  №№:  1, 2, 13, 40, 45, 46, 47, 48, 50, 54, 56, 61, 64, 72, 78, 80, 82, 83, 84, 89, 91.

Тема № 9 Захист прав стягувача, боржника та і інших осіб|облич,лиць|, при

                  здійсненні виконавчих дій.   

         (2 часа практичних занять + 3 години самостійної роботи студентів)

Методичні вказівки.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про державну виконавчу службу”,

працівник органу ДВС зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України. 

Права та інтереси сторін  та інтереси інших осіб у виконавчому

провадженні забезпечуються численними гарантіями, закріпленими у інших нормах Закону та інших актах законодавства України.

    Гарантії прав учасників виконавчого провадження є невід’ємними від  юридичних гарантій законності, під якими розуміють передбачені законом спеціальні засоби впровадження охорони та, у разі порушення,  відновлення законності. Цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства про виконавче провадження несуть, і головним чином, самі служби державних виконавців як органи державної влади.

    В разі вчинення державним виконавцем правопорушення або завдання громадянам або юридичним особам шкоди під час проведення виконавчих дій, він притягується до юридичної  відповідальності.

    У адміністративному порядку дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем або боржником до керівника органу державної виконавчої служби залежно від підпорядкованості державного виконавця. При притягненні державного виконавця до дисциплінарної відповідальності слід керуватися не лише відповідними положеннями Кодексу законів про працю України, але й законодавством про державну службу.

Адміністративна відповідальність встановлюється й за інші

правопорушення, пов’язані з корупцією, що тягне для  порушників адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що накладається судом, а також звільнення з посади.

    Матеріальна відповідальність працівника виключається у випадках спричинення збитків внаслідок непереборної сили, нормального господарського ризику, крайньої необхідності або необхідної оборони або невиконання власником обов’язку по забезпеченню належних умов для зберігання майна, наданого працівнику.

    Крім того, законодавством передбачена кримінальна відповідальність за порушення,  по якім виявленні злочинні  діяння. До кримінальної відповідальності за злочини в сфері службової діяльності можуть бути притягнуті і державні виконавці, а також представники інших органів примусового виконання.

    Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють вищестоящі, по відношенню до державного виконавця, посадові особи, а також за законністю дій державних виконавців передбачень судовий контроль.

  

Джерела, рекомендовані до заняття – це н ормативні акти із|із| списку

літератури: |  №№:  1, 3, 5, 6, 10, 13, 21, 22, 27, 29, 37, 38, 39, 41, 42, 46, 47, 49, 53, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 74, 79, 83, 87, 89.

 

 

Питання для самостійний роботи студентів

1. Основні положення теорії цивільного виконавчого права.

2. Історія виникнення й розвитку виконавчого провадження.

3.  Цивільне виконавче право як наука і як навчальна дисципліна.

4.  Методи науки цивільного виконавчого права

5. Цивільне виконавче право як галузь права

6. Обґрунтування визначення галузевої належності цивільного

 виконавчого права

7. Предмет цивільного виконавчого права.

8. Принципи цивільного виконавчого права.

9. Джерела цивільного виконавчого права.

10. Цивільне виконавче правовідношення.

11. Цивільне виконавче право відношення – самостійний тип суспільних

 відносин

12. Підстави виникнення цивільного виконавчого правовідношення.