Генеральна прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Головне управління нагляду за додержанням законів

У кримінальному провадженні

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Кафедра нагляду за додержанням законів органами,

які проводять досудове розслідування

 

Р.М. Говда, О.В. Геселев

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Щодо проведення перевірок додержання законів

Органами внутрішніх справ при здійсненні

Оперативно-розшукової діяльності

КИЇВ

2013

УДК 343.125

Рекомендовано до друку науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України (протокол № 5 від 20 червня 2013 року)

Методичні рекомендації щодо проведення перевірок додержання законів органами внутрішніх справ при здійсненні оперативно-розшукової діяльності / Р.М. Говда, О.В. Геселев. – К.: Генеральна прокуратура України; Національна академія прокуратури України, 2013. – 39 с.

 

Автори:

Р.М. Говда – начальник відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ, Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України, радник юстиції;

О.В. Геселев – виконувач обов’язків завідувача кафедри нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове розслідування, Національної академії прокуратури України, професор кафедри, старший радник юстиції.

 

 

Ó Генеральна прокуратура України, 2013

Ó Національна академія прокуратури України, 2013

З М І С Т

Вступ.......................................................................................................................4

І. Правові підстави здійснення прокурорського нагляду та оперативно-розшукової діяльності.........................................................................................6

1. Правові основи здійснення оперативно-розшукової діяльності та закони, які визначають порядок її проведення.......................................6

2. Правові підстави здійснення прокурорського нагляду.......................7

3. Нормативно-правові акти, у тому числі відомчі накази, інструкції, інші документи, що визначають порядок проведення оперативно-розшукової діяльності, окремих оперативно-розшукових заходів та здійснення наглядових функцій..........................................................................................................7

ІІ. Підготовка до проведення перевірки........................................................11

ІІІ. Перевірка додержання законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності.......................................................................................14

1. При заведенні оперативно-розшукових справ....................................15

2. При здійсненні оперативно-розшукових заходів, у тому числі тих, що тимчасово обмежують конституційні права громадян...............21

3. Щодо продовження строків ведення, зупинення, поновлення та закриття оперативно-розшукових справ, використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності, у тому числі для початку досудового розслідування............................................................................30

І V. Оформлення результатів перевірки. Реагування прокурора

на виявлені порушення закону........................................................................38

ВСТУП

Оперативно-розшукова діяльність, як свідчить вітчизняний і зарубіжний досвід, відіграє важливу роль у боротьбі зі злочинністю, оскільки значна частина злочинів попереджається, виявляється та припиняється саме завдяки оперативно-розшуковим заходам. Водночас ця діяльність несе потенційну загрозу правам і свободам людини.

Виконання завдань оперативно-розшукової діяльності вимагає не тільки знання норм чинного законодавства, його неухильного дотримання на практиці, а й глибокого розуміння сутності оперативно-розшукової діяльності, знання закономірностей, за якими вона розвивається, завдань, що висуваються перед оперативними підрозділами.

Важливою гарантією законності проведення оперативно-розшукової діяльності є нагляд прокурора, який має свою специфіку, визначену Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», а з організаційних питань – наказом Генерального прокурора України від 3 грудня 2012 року № 4/1 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність».

У статті 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» наведено виключний перелік органів, які мають право на здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також їх підрозділів. Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Правовідносини, які виникали в оперативно-розшуковій діяльності із запобігання злочинам, їх припинення, а також у сфері державної безпеки, пов’язані із застосуванням оперативно-розшукових як гласних, так і негласних заходів, до прийняття Кримінального процесуального кодексу України та внесення відповідних змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» не були належним чином врегульовані. Прогалини законодавчого врегулювання оперативно-розшукової діяльності значною мірою компенсувались відомчими нормативними актами оперативних підрозділів з урахуванням того, що діяльність кожного із них має свою специфіку і особливості. 

Від часу прийняття Кримінального процесуального кодексу України та внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» питання здійснення оперативно-розшукових заходів, особливо тих, які тимчасово обмежують конституційні права особи, врегульовано на якісно новому рівні. Окремі поняття, види оперативно-розшукових заходів, підстави та порядок їх здійснення є новими у законодавстві.

Тому зазначені методичні рекомендації підготовлені з метою створення єдиного підходу до здійснення прокурорського нагляду, визначення шляхів вирішення проблемних питань, що виникають під час практичної прокурорської діяльності у зв’язку із перевірками законності заведення оперативно-розшукових справ, здійснення оперативних заходів, які тимчасово обмежують конституційні права громадян, використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності тощо.

Методичні рекомендації більшою мірою призначені для працівників прокуратур районного рівня та стосуються основних напрямів проведення перевірок додержання законів оперативними підрозділами при здійсненні оперативно-розшукової діяльності.

 

 

ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ

Перевірка здійснюється з додержанням режиму таємності, за наслідками перевірки складається письмова довідка (з висновками і пропозиціями). Довідка зберігається в режимно-секретному органі прокуратури.

Документи про результати перевірки можуть бути складені в органі, де проводилась перевірка, з використанням комп’ютерної техніки для роботи із секретною інформацією, з дозволу керівництва цього органу.

Ніхто не має права без дозволу прокурора розголошувати дані прокурорських перевірок до їх закінчення.

У робочих зошитах, довідках, а також внесених за результатами перевірок документах прокурорського реагування забороняється згадувати прізвища або прізвиська осіб, стосовно яких проводиться оперативно-розшукова діяльність, інші відомості, що можуть призвести до витоку інформації (назва посади особи, організації, установи, де вона працює, тощо).

За наявності підстав за результатами перевірки вживаються заходи прокурорського реагування щодо усунення виявлених порушень законності, причин та умов, що їм сприяють, скасування незаконних рішень, а у передбачених законом випадках – надаються вказівки щодо активізації оперативно-розшукової діяльності.

Повноваження прокурора на цьому напрямі наглядової роботи визначені у статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Так, уповноважений прокурор має право давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та виявлення злочинів, про розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно відсутні. Такі вказівки прокурора є обов’язковими для виконання.

Необхідно враховувати, що заборона на втручання прокурора саме у методи і тактичні прийоми оперативно-розшукової діяльності вимагає досить виваженого підходу до реагування на певні випадки виявлених порушень законності. Зокрема, якщо під час вивчення оперативно-розшукової справи встановлено факт бездіяльності оперативного підрозділу, невиконання плану заходів тощо, прокурор не вправі надавати вказівки щодо проведення конкретних оперативно-розшукових заходів (як це робиться, наприклад, у кримінальному провадженні згіднозі статтею 36 КПК України). У такому разі вказівки формулюються з урахуванням того, яку інформацію потрібно отримати або яку саме особу перевірити без зазначення, якими саме методами потрібно це зробити (наприклад, «перевірити гр. П. щодо наявної у нього інформації про місце перебування розшукуваного»).

У разі виявлення незаконної постанови про заведення оперативно-розшукової справи, про зупинення чи поновлення строку її ведення або закриття, чи іншого рішення, що суперечить закону, прокурор зобов’язаний винести постанову про скасування таких рішень.

До інших рішень, які може скасувати прокурор, слід віднести постанови про об’єднання оперативно-розшукових справ, про постановлення особи на додатковий облік чи її зняття з такого обліку, оголошення особи у міждержавний розшук. 

Також заходи реагування на виявлені порушення закону можуть вживатись і відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» – шляхом внесення подання (з дотриманням вимог таємного діловодства та встановлених обмежень щодо відображення в документах певної інформації). Слід пам’ятати, що згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» подання – це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо усунення порушень закону, у тому числі припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб, причин та умов, що їм сприяли, притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності.

Як правило, подання вносяться у разі виявлення порушень чинного законодавства у ряді оперативно-розшукових справ чи працівниками різних оперативних підрозділів та повинні мати узагальнюючий характер.

У разі виявлення окремих порушень закону доцільно використовувати передбачені статтею 30 Закону України «Про прокуратуру» та пунктом 3 статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» повноваження щодо надання доручень керівництву оперативного підрозділу про проведення у підпорядкованих їм підрозділах відповідних перевірок з метою усунення порушень закону.

Прокурор у відповідних актах реагування може посилатися і на порушення посадовими особами органів внутрішніх справ окремих положень відомчих Інструкцій та інших підзаконних нормативно-правових актів, однак виключно як однієї з причин та умов, що призвели до порушення вимог закону.

При внесенні змін до статей 21, 22 Закону України «Про прокуратуру» виключено такі документи реагування, як припис та протест. При цьому не внесено відповідних змін до пункту 10 частини 1 статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», який передбачає право прокурора вносити протест на постанови суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують конституційні права особи. Зазначена суперечність призвела до виникнення проблем при використанні такого права у наглядовій діяльності прокурорів.

Водночас Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 29 січня 2013 року № 233-158/0/4-13 зазначено, що рішення слідчого судді апеляційного суду щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів або відмови в їх проведенні оскарженню не підлягають.

У зв’язку із цим доцільно у разі виявлення факту необґрунтованого проведення оперативно-технічних заходів використовувати право, передбачене частиною 3 статті 246 КПК України, щодо припинення вказаних заходів у формі відповідної письмової вказівки або постанови.

За необхідності наслідки перевірок потрібно обговорювати на оперативних нарадах керівників органу, що перевірявся, за участю уповноважених працівників прокуратури.

 

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ