Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини



 

 2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

 

 Стаття 19. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення

 

 Стаття 20. Забезпечення права на захист

 

 1. Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

 

 Стаття 21. Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень

 Стаття 22. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

 Стаття 24. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

 

 Стаття 25. Публічність

 

 1. Прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

 

 Стаття 27. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами

 

 1. Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.

 

 Стаття 28. Розумність строків провадження у кримінальній справі

 

 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

 

 Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження

 

 4. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, а також інші процесуальні документи кримінального провадження надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у перекладі на їх рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження засвідчується підписом перекладача.

 

 Стаття 33. Підсудність

 

 1.  Місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам підсудні всі кримінальні справи, крім справ, підсудних Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя, Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Кримінальне провадження щодо рішень, ухвалених місцевими (районними, міськими, районними у містах, міськрайонними) судами в апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.

2.  Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя підсудні такі кримінальні справи:

 

1) про злочини проти життя та здоров’я особи, злочини проти громадської безпеки, злочини проти громадського порядку та моральності, злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, злочини у сфері службової діяльності, передбачені статтями 115, 255, 256, 257, 258, 259, 260, 261, 328, 329, 330, 331, 332, 333, 334,335, 336, 337, 368 Кримінального кодексу України,справи за участю суду присяжних та справи, матеріали яких містять державну таємницю.

У випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження.

Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ

3.  Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ підсудні кримінальні справи про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтями 109,110, 111, 112, 113, 114 Кримінального кодексу України, а також про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад державних службовців, суддями, прокурорами, працівниками правоохоронних органів, а також Служби безпеки України.

Перегляд рішень, ухвалених Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ як судом першої інстанції, здійснюється Верховним Судом України.

4.  Верховним Судом України також переглядаються судові рішення з питань істотного порушення кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а також справи, у яких міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, встановлено порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Вироки апеляційних судів та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановлені ними як судами першої інстанції, можуть бути скасовані або змінені Верховним Судом України і у зв’язку з однобічністю, неповнотою досудового розслідування чи судового провадження або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинами справи.

5.  Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.

 

 Стаття 35. Автоматизована система документообігу суду

3. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою, п’ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

 

 Стаття 41. Оперативні підрозділи

 

 2. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

7. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх службові особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника.

4) коли він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

 

 Стаття 55. Потерпілий

 

 1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди та шкоди діловій репутації.

6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої – третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Після того як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

 

 Стаття 57. Обов’язки потерпілого

1. Потерпілий зобов’язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у випадку неможливості своєчасного прибуття – завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;

2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю;

4) давати правдиві показання.

 

 Стаття 78. Підстави для відводу захисника, представника

 

 2. Особа не має права брати участь в цьому ж кримінальному провадженні як захисник, представник також у випадках:

 § 3. Показання

 Стаття 95. Показання

 

2. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.

3. Свідок, експерт зобов’язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.

 

 Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про них

 

 5) гроші, цінності та інше майно, які були об’єктом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, повертаються законним володільцям, а в разі невстановлення їх – передаються в дохід держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

 

 Стаття 101. Висновок експерта

 

 5. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

 

 Стаття 110. Процесуальні рішення

 

 5. Постанова слідчого, прокурора складається з:

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:

зміст прийнятого процесуального рішення;

місце та час (строки) його виконання;

особу, якій належить виконати постанову;

можливість та порядок оскарження постанови.

 



Последнее изменение этой страницы: 2021-04-04; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.56.11 (0.012 с.)