Розрахунок величини річного економічного ефекту

 

Розрахуємо суму проведених витрат:

- за базовим варіантом за формулою 7.1.

 

, (7.1)

 

де С1 – собівартість продукції при застосуванні старого технологічного процесу, грн.;

К1 – додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу, модернізацію дільниці, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних затрат (Ен = 0,22).

 (грн.)

- за проектом за формулою 7.2.

 

, (7.2)

 

де С2 - собівартість продукції при застосуванні модернізованого технологічного процесу, грн.;

К2 – додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу, модернізацію дільниці, грн..

 (грн.)

Розрахуємо величину річного економічного ефекту за формулою 7.3.

 

 (7.3)

Якщо технологічний процес 1 (базовий) удосконалюється (модернізується), внаслідок чого з’являється удосконалений техпроцес 2 (проектний), то в цьому випадку ведеться розрахунок додаткових капітальних вкладень на модернізацію техпроцесу, а також зменшення собівартості продукції, що буде виготовлятися при застосуванні модернізованого техпроцесу в порівнянні з базовим.

Механізм порівняння додаткових капітальних вкладень та економії на собівартості продукції зводиться до розрахунку терміну окупності додаткових капітальних вкладень за формулою 7.4.

 

 , (7.4)

 

де С – зменшення собівартості продукції, грн.

 (року)

Оскільки термін окупності Т є рівним нормативному, тобто дорівню 4 5 років, то модернізація технологічного процесу економічно не виправдана.

 

ВИСНОВКИ

 

В ході виконання даної курсової роботи вивчено основні закономірності в організації виробництва та організації виробничого процесу, закріплено навики застосування системного підходу до вирішення задач організації виробництва та засвоєно методику організаційних розрахунків.

За базовим та проектним варіантами розраховано календарно-планові нормативи: ефективний фонд часу роботи обладнання; кількість та розмір партій деталей відповідного найменування; число переналагоджень обладнання за плановий період часу; річний фонд часу, який витрачається на переналагодження обладнання; періодичність чергування партій деталей; число одиниць обладнання за варіантами; тривалість виробничого циклу обробки партії деталей; величину незавершеного виробництва; число одиниць транспортних засобів; чисельність виробничого персоналу.

Враховуючи відповідні статті калькуляції, було визначено собівартість виготовлення продукції за базовим (С1 = 17030052,16 грн.) та проектним (С2 = 16976856 грн.) варіантами. Оскільки собівартість обробки деталей річного випуску проектного варіанту менша ніж базового, то це означає, що проектний варіант виправдовує вкладені інвестиції. Тобто проектний варіант організації виробництва за поданими початковими даними є економічно вигідним.

Отже, економічно вигідним є другий варіант організації виробництва, який передбачає розробку гнучкої автоматизованої дільниці, яка укомплектована роботизованими комплексами та верстатами з ЧПК.