Методика проведення і оформлення результатів перевірки готівки в касі.

 

Ревізія касових операцій починаіться з раптовоі інвентарізаціі готівки каси. Це перешкоджаі можливості приховати нестачу, лишок або інше злісне використання готівки. Iнвентарізація готиівки каси проводиться комісіію в складі перевіряючого, головного бухгалтера і касира. До початку перевірки наявності грошових коштів та інших цінностей в касі касир повинен скласти касовий звіт. В звіт включаються всі прибуткові і видаткові документи, які знаходяться в касі. Всі приватні розписки та інші документи недержавного зразка до уваги не приймаються та в звіт касира не включаються. Якщо в касі і незакриті платіжні відомості (по яким розпочата видача заробітноі плати), виплачені по таким відомостям суми включаються в акт інвентарізаціі та прирівнюються до готівки. Касир підраховуі виплачені суми по кожній відомості і в кінці відомості робить запис про виплачену суму. Ревізор перевіряі правильність підрахунку виплачених сум після кожноі суми і робить примітку “зараховано”. Перед інвентаризаціію касовоі готівки касиру пропонуіться написати розписку про те, що до початку інвентарізаціі всі прибуткові і видаткові документи на грошові кошти враховані в звіт і здані в бухгалтерію, всі грошові кошти, одержані в касу, оприбутковані, а вибувши - списані як витрачені. Це необхідно для того щоб запобігти заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, не включених в останній касовій звіт.

Ревізор повинен старанно перевірити правильність касового звіту про виведення залишку на момент інвентарізаціі. Залишок грошей перевіряіться з обліком залишку по балансу на перше число місяця. При перевірці касового звіту та доданих до нього прибуткових та видаткових документів ревізор повинен зіставити номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів, доданих до звіту, з залишком в журналі реістраціі, щоб переконатись в повному обліку останніх касових операцій. Якщо буде виявлена розбіжність в сумі або нумераціі ордерів, необхідно вияснити іх причини. Після перевірки касового звіту ревізор візуі звіт і всі додані до нього прибуткові і видаткові документи з поміткою: “До інвентаизаціі, на.....(дата)”. Це необхідно для того щоб не допустити надалі ніяких виправлень в касовому звіті. Перевірений і візований ревізором звіт передаіться в бухгалтерію для виведення сальдо по рахунку №50 “Каса” на момент інвентарізаціі готівки в касі. Потрібно уточнювати у касира, чи зберігаються в касі гроші або інші цінності, які не належать цьому підприімству. Після цього проводиться перевірка готівки та інших цінностей в касі. Для цього касир пред’являі наявність в касі грошей, грошових документів та інших цінностей, які ім перераховуються в присутності ревізора і головного бухгалтера або інших членів комісіі.

При наявності значноі кількості банкнот складаіться опис, в якому вказуіться достойність банкнот, іх кількість і сума. Опис підписуіться всіма членами інвентарізаційноі комісіі.

Після перевірки грошей та інших цінностей, які зберігаються в касі, складаіться акт інвентаризаціі каси. Касир повинен дати розписку про те, що всі показані в акті суми грошових коштів, документи та інші цінності прийняті на відповідальне зберігання. При виявленні лишків або нестач грошей і інших цінностей в касі, а також при наявності тимчасових розписок про запозичення грошей з каси ревізор вимагаі з касира письмового пояснення про причини нестачі або лишків.

Акт інвентаризаціі наявності грошових коштів складаіться в трьох примірниках, один з них прикдадаіться до акту ревізіі (його зміст викладаіться відповідно до розділу акту), другий примірник передаіться в бухгалтерію, а третій залишаіться у касира. Сума нестачі грошей в касі сплачуіться за рахунок касира видатковим касовим ордером і пропонують неодмінно до його погашення.

В цьому випадку складаються слідучі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку №84 “Нестача і витрати від псування цінностей”   

Кредит рахунку №50 “Каса”, та одночасно:

Дебет рахунку №72 “Рахунки по відшкодуванню матеріальних збитків”,

Кредит рахунку №84 “Недостачі і витрати від псування цінностей”.

Виявлені при інвентирізаціі лишки грошових коштів в касі належать оприбуткуванню з віднесенням іх на фінансові результати діяльності підприімства. Це відображаіться в бухгалтерському звіті складанням прибуткового касового ордеру та бухгалтерською проводкою по:

Дебет рахунку №50 “Каса”

Кредиту рахунку №80 “Прибутки і збитки”.

Одночасно з’ясовуються причини виявлення лишків та нестач грошей в касі. По всім з’ясованим фактам відхилення фактичноі наявності грошей в касі про дані від них даних бухгалтерськоі звітності касир надаі інвентирізаційній комісіі письмове роз’яс-нення.

При аудиторській перевірці проведення інвертаризаціі касовоі наявності та інших цінностей не відносяться до числа обов’язко-

вих процедур підтвердження достовірності даних, які числяться по статті “Каса” актива балансу. Аудитор в даному випадку може скористатися результатами внутрішнього контролю. В залежності з Порядком ведення касових операцій в національній валюті в Украіні затвердженим постановою Правління Національного банку в Украіні № 334 від 13 грудня 1997р., в строки затверджені керівниками підпиімств, але не рідше одного разу в квартал, на кожному підприімстві повинна проводитись раптова ревізія каси з покупюрним перерахунком всіх грошей і перевіркою других цін-ностей, які знаходяться в касі. Результати інвентирізаціі оформляються актом. Аудитор вивчивши за перевіряімий період акти інвентирізаціі наявності засобів, вирішуі питання про доцільне проведення інвентарізаці каси.В випадку необхідності інвентаріза- ціі каси аудитор виконуі тіж процедури, що і ревізор.

Далі необхідно перевірити, чи виконуються умови, забезпечуючих зберігання грошових коштів в касі. Для цього слід встановити чи і в справах підприімства зобо’язання про повну матеріальну відповідальність касира; чи забезпечіться зберігання грошових коштів в касі; чи додержуються правил ведення касовоі книги.

Касир несе повну матеріальну відповідальність за зберігання всіх прийнятих ним ці нностей і за різну шкоду, зроблену підпри-

імству як результат навмисних дій, так і в результаті неохайного і недобросовісного відношення до своіх обов’язків. і тому, після видання наказу або розпорядження про призначення касира на роботу, керівник підприімства зобов’язаний ознайомити касира з Порядком ведення касових операцій та заключити договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В ході перевірки особливу увагу приділяють контролю за забезпеченням зберігання грошей і інших цінностей, які знаходяться в касі, в залежності до потреб Порядка ведення касових операцій в національній валюті Украіни. Покладання обов’язків касира на іншого працівника оформлюіться письмовим розпорядженням керівника підприімства. З цим працівником заключаіться дого-

вір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В ході перевірки особливу увагу приділяють контролю за забезпеченням зберігання грошей і інших цінностей, які знаходяться в касі, в залежності до потреб Порядка ведення касових операцій в національній валюті Украіни. Покладання обов’язків касира на іншого працівника оформлюіться письмовим розпорядженням керівника підприімства. З цим працівником заключаіться договір про повну матеріальну відповідальність.

Необхідно також перевірити, як одержуіться ведення касовоі книги: пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою під-

приімства; чи своічасно проводяться в ній записи прибуткових і видаткових касових документів; чи своічасно здаіться касиром в бухгалтерію касові звіти.

 

2.3.Контроль касових операцій.

    

Касові операціі перевіряються суцільним способом. Суцільній перевірці підлягають касові документи з дня закінчення попередньоі ревізіі або аудиторськоі перевірки. При цьому перевірці під-

лягають касові звіти з усіма доданими до них виправданими документами, а також кореспонденцію рахунків.

При перевірці використовуються первинні документи і регістри бухгалтерського звіту і звіт касира з доданими прибутковими і видатковими документами, журнал реістраціі прибуткових касових документів, касова книга, корінці чеків використаних чекових книжок, виписки банку з рахунків підприімства з доданими до них документами, журнали-ордери по рахунку “Каса”, “Розрахунковий рахунок”, “інші грошові кошти”.

Контроль касових операцій заключаіться в перевірці додержання порядка ведення касових операцій і касовоі дисципліни, достовірність і законність здійснених операцій з готівки каси.

При цьому одніію з задач являі собою контроль достовірності оформлення документів, по яким виконувались операціі, зв’язані з одержанням і видачею готівки. Всі касові документи повинні бути заповнені чітко, ясно, без помарок. Незаповнення окремих реквізітів (номер, дата і ін.) часто допускаіться з ціллю повторного використання документів для привласнення готівки. Ніякі підчистки і виправлення в документах не допускаються. Касові прибуткові і видаткові ордери повинні мати окрему нумерацію і виписування в бухгалтеріі підприімства в момент здійснення опе-

раціі. При виявленні пропуска в нумераціі ордерів слід досконально перевірити, чи не визвано це знищенням документів або зловживання ними.

Перевіряючи додержання касовоі дисципліни, слід вияснити:

- чи не перевищуі залишок грошей в касі, встановлений лімі-

  том банку, і чи використовуіться касова виручка для розра-

  хунків з підприімствами, приватними підприімцями і грома-

  дянами з оформленням всіх належних документів, які засвід-

  чують факт купівлі товару, виконання робіт, послуг;

- як використовуються одержані з банку готівка по цільовому

  призначенню;

- своічасність і повноти повернення вбанк невикористаних

  грошових коштів, одержаних на виплату заробітноі плати,

  премій, пенсій, допомозі, а також касовоі виручки.

Для перевірки додержання встановленого ліміту залишку грошей в касі необхідно зіставити фактичний залишок грошей на окремі дати з лімітом залишку. При підрахунку фактичного залишку грошей в касі виключаються гроші, призначені для виплати заробітноі плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, пенсій і премій. Оперативний контроль за станом грошей в касі здійсню-

іться на основі касових звітів.

Використання готівки по цільовому призначенню перевіряіть-

ся зіставленням даних про одержання в банку грошей з даними про іх використання (балансовим методом).

Основою для такоі перевірки служать дані звітів касира і доданих до них документів, журналів-реістраціі прибуткових і видаткових документів, а також звітних регістрів на рахунку “Каса”. Результати перевірки підписуються ревізором або аудитором і головним бухгалтером перевіряімого підприімства.

Своічасність і повнота внесення в банк невикористаних сум перевіряіться зіставленням дати і суми зарахування на відповід-

ний рахунок згідно виписки банку з датою закінчення масовоі ви-

плати грошей, вказаний з дозволу надпис на платіжній відомості, і депонування заробітноі плати невиплачених сум, а також з датою і сумою оприбуткованих в касу по іншим надходженням.

Перевіряючи касові операціі, необхідно встановити іх закон-

ність, достовірність і господарську доцільність. При цьому старанно аналізуіться повнота і своічасність надходжень грошей в касу, одержаних із банка. Повноту і своічасність надходжень в касу грошей, одержаних з рахунків підприімства в банку, встановлюіться шляхом зустрічноі взаімноі перевірки даних виписок банка з рахунків підприімства, корінців чекових книжок, прибут-

кових ордерів і записів в касовій книзі. Необхідно мати огляд на те, що чекові книжки, корінці використаних чеків а також не використаних чеків повинні зберігатись у головного бухгалтера в умовах, виключаючих можливість іх втрати. Зіпсовані чеки з надписом “Анульовано” слід зберігати підклеіними з корінцями че-

ків. Забороняіться довіряти зберігання чекових книжок іншим працівникам, в частковості касиру, який отримуі по чекам готівку з банку, атакож підписувати незаповнені чеки.

В процесі перевірки обов’язково слід засвідчитись в наявності виписок банка з рахунків підприімства. Повноту банківських виписок, встановлюють, як правило, поо переносу залишків на рахунок. Якщо кінцевий залишок готівки в попередній в попередній виписці відповідаі початковому залишку в послідовному, то це свідчить про наявність всіх виписок по даному рахунку. Якщо здаіться, що частина виписок в справах підприімства відсутня, необхідно одержати в банку завірену копію.

Достовірність виписок визначають як по іх зовнішнім ознакам (наявність необхідних реквізитів, підпису, штампів банка та ін.), так і шляхом зустрічноі перевірки в банку. На всіх виписках повинен бути штамп банка. Зустрічній перевірці обов’язково підля-ють виписки, які мають підчистки і виправлення, не підтверджені банком.

При встановленні випадків виявлення ненадходження грошей, виправлень, підчисток, розбіжностей в номерах чеків або розриву між датою по виписці банка та надходження іх в касу, слід вияснити причини. З ціію метою береться письмове пояснення касира і головного бухгалтера підприімства, проводиться зустрічна перевірка в установахи банку і звіряються виписки з дійсними записами в особливих рахунках підприімства.

Одночасно з повною перевіркою надходження одержаних з банку грошей встановлюють правильність відображення по касі готіки, внесені в банк і зараховані на рахунок підприімства. Для цього складають окрему відомість і вказують дату, номер, і суму видаткового касового ордера, суми і дати зарахованих на рахунок підприімства згідно виписки банку, в якій відображено надходження грошей.

Ретельній перевірці підлягають операціі по надходженню виручки за реалізовану продукцію та надані послуги робітникам підприімства за готівковий рахунок, так як по даній операціі частіше зустрічаіться зловживання, пов’язане з повним або частковим неодержанням грошей в касу.

Для з’ясування повноти надходження грошей за реалізовані товарно-матеріальні цінності необюхідно перевірити звіти про іхній рух, а також записи по рахункам іх обліку і реалізаціі. При цьому дебетові записи по рахунку “Реалізація” (а саме готівковий розрахунок) повинні звірятись з кредитовими записами по рахунку обліку товарно-матеріальних цінностей, а кредитові записи по рахунку “Реалізація” (за готівковий рахунок)- з дебетовими записами по рахунку “Каса”. У випадку розбіжності слід переві-

рити операціі по сутності і встановити причини відхилень. При наявності заборгованості працівників або інших осіб за викуплені матеріальні цінності необхідно перевірити реальність виникнення заборгованості.

При контролі достовірності виплати грошей по платіжним відомостям слід вибірковим способом встановити, чи всі внесені в розрахункову-платіжну відомість особи, які в дійсності працюють на підприімстві і чи немаі серед них підставних осіб, на яких виписана заробітна плата з метою іі присвоіння. Такі факти встановлюються звіркою даних відомості з показниками звіту особового складу та табелів, з наказами про зарахування на роботу і звільненя, з даними первинних документів про нарахування заробітноі плати.

Необхідно перевірити підсумки в платіжних відомостях, так як нерідко допускаються факти навмисного підвищення підсумків в графі “До видачі“ на суму, яка повинна присвоітись. При такій перевірці звертають увагу на величину виплаченоі суми окремим особам з наступною перевіркою іх реальності; на достовірність іх підпису, які одержали гроші; на дописані суми, підчистки, виправлення, неякісно оформлені довіреності.

По всіх відомостях доцільно перевірити оригінальність підпису одержувачів грошей. Для цього підписи в одних відомостях злічують з підписами в других, причому особливу увагу звертають на поправки і підчистки. В окремих випадках слід запитати одержувача грошей. Цей спосіб дозволяі виявити оригінальність підпису, а інколи підставних і вигадкових осіб.

Здійснюючи контроль за наведенням касових операцій, потріб-

но перевіряти достовірність підрахунку оборотів по прибутку і видатку в касових звітах, визначити залишки на кінець звітного періоду і переносу іх з однііі сторінки на іншу, а також відповідно залишку по звіту касира на кінець місяця по рахунку № 50 “Каса” в Головній книзі. Особливо уважно слід перевірити обгрунтовність касових операцій з витрат готівкоких грошей, які списуються на витрати виробництва або звернуті на другі рахунки без послідовних подавань звітів та виправданих документів про використання грошей.

Контролюючи касові операціі, потрібно встановити відповідну

кориспонденцію рахунків діючими положеннями та правилами ведення бухгалтерського обліку. Ттакий контроль здійснюіться по всім касовим операціям на підставі звітів касира і доданих до них виправданих документів, а також запису в облікових регі-

страх. Він дозволяі виявити господарські операціі невірною кориспонденціію, яка веде за собою перекручення обліково-звітноі операціі, або списувати викраденоі суми.

На основі акту інвентарізаціі каси і даних групувальних відомостей про порушення касовоі дисципліни та інших злочинів складаіться відповідний розділ акту ревізіі або аудиторськог заключення, де приводяться встановлені факти нестач в організаціі і ведення касових операцій, дані повторних порушень із зісланням на додані до акту групувальні відомості і таблиці. З метою подальшого вдосконалення організаціі готівкого обігу, зміцнення касовоі дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’іктами господарськоіі діяльності встановленого порядку ведення операцій готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержанням ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своіх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами. Указом Президента Украіни

№ 491 99 від 11 травня 1999 року в новій редакіі викладено Указ від 12 червня 1995 року № 436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Цей Указ поширив свою дію не лише на суб’іктів підприім-

ницькоі діяльності-резидентів Украіни, але і на постійні представництва нерезидентів, які здійснюють свою діяльність в Украіні.

Основна частина сьогоднішніх змін передбачаі введення ряду нових штрафних санкцій та уточнення порядку застосування вже існуючих.

Відповідно до цього Указу застосовуються фінансові санкціі у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах;

- у двократному розмірі сум виявленоі понадлімітноі готівки за

  кожний день;

 - за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах го-

  тівки - у п’ятикратному розмірі неоприбукованоі суми;

- за витрачення готівки з виручки, отриманоі від реалізаціі про-

  дукціі (робіт, послуг) та інших касових надходжень, на ви-

  плату заробітноі плати, матеріального заохочення, допомог

  усіх видів,. компенсацій за наявності податковоі заборгова-

  ності - у розмірі здійснених витрат;

- за перевищення встановлених строків використання виданоі

  під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт

  без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмі-

  рі двадцять п’ять відсотків виданих під звіт;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержува-

  чем коштів платіжного документа (товарного або касового

  чека, квитанціі до прибуткового ордера, іншого письмового

  документа), який би підтверджував суму готівкових коштів - у     

  розмірі оплачених коштів;

- за використання одкржаних в установі банку готівкових

  коштів не за цільовим призначенням - у розмірі виртаченноі

  готівки.

Установити, що за невстановлення комерційних банків лімітів

готівки в касах стягуіться штраф у п’ятидесятикратному розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Передбачені ціію статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету, встановленому законодавством.

Контроль за додержанням юридичними особами, крім комерційних банків, та фізичними особами - суб’іктами підприімницькоі діяльності регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком Украіни, здійснюють органи державноі податковоі служби, державноі контрольно-ревізійноі служби, Міністерства внутрішніх справ Украіни, комерційні банки та фінансові органи, а комерційні банки - Національний банк Украіни.

Штрафні санкціі, передбачені цим Указом, застосовуються органами державноі контрольно-ревізійноі служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутришніх справ Украіни у встановленному законодавством порядку.

Особи, винні в систематичному порушенні касовоі дисципліни, притягуються до відповідальності в встановленому діючому законордавчому порядку.

Відповідальність за додержання касовоі дисципліни покладаіться на керівників підприімств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

Органи Міністерства внутрішніх справ в межах своіі компетенціі перевіряють технічне укріплювання кас і касових пунктів, забезпечують умови зберігання грошей і грошових цінностей, іх вказівки по усуванню причин і умов, сприяти умовам по здійсненню крадіжок, підлягаючих обов’язковому виконанню.

 

   

                 

       ВИСНОВОК

 

Робота будь-якого підприімства або колективу значною мірою залежить від розвитку бухгалтерського обліку, що і інформаційною базою управління та контролю за фінансово-господарською діяльністю підприімств, фірм, об’іднань. Завдання розширення меж діяльності, зміцнення режимів економіки та бережливості, завоювання нових ринків, перехід на ринкові відносини, зміна форм власності передбачають покриття втрат за рахунок коштів і отримання прибутку. Бухгалтерський облік при цьому сприяі зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності, за його допомогою здійснюіться контроль за втратами і доходами підприімств, визначаються фінансови результати іх фінансово-господарськоі діяльності.

Організація бухгалтерського обліку здійснюіться на загальних, основоположних принципах, так званних бухгалтерських принципах. Ці принципи, по-перше, однакові для різних підприімств: малих, великих; різних форм власності - приватних, державних тощо; різних галузей господарювання - промислові, торгівлі, банки тощо; різних форм і рівнів господарювання - підприімства, об’іднання, корпораціі до яких вони відносяться; мпіністерства та відомства.

По-друге, ці принципи однакові для підприімств різних краін одного угрупування, тобто в основу бухгалтерських принципів беруться ідині міжнародні принципи бухгалтерського обліку, передбачені четвертою дерективою Европейського економічного союзу.

Господарська діяльність підприімства досить різновидна і складна. Суть бухгалтерського обліку полягаі не лише у відображенні цііі діяльності, а в тому, щоб забезпечити ефективне управління господарством між елементами управлінськоі системи. Розв’язати це завдання можливо лише за допомогою використання комплексу засобів бухгалтерського обліку.

Для виконання господарськоі діяльності постійно необхідні данні про господарські операціі, рух господарських засобів та зміну джерел іх утворення. З ціію метою використовуються бухгалтерські рахунки, що являють собою спосіб групування і відображення однорідних об’іктів обліку.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Украіні поширюіться на всіх юридичних осіб (крім банків і підприімств зв’язку) незалежно від форм власності і виду діяльності та іхні відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичноі особи, які зареістрованні і діють згідно із чинним законодавством Украіни та здійснюють касові операціі в національній валюті, і його положення і обов’язковим для виконання ними.

Для кращого ведення фінансово-господарськоі діяльності підприімства повинні мати своі поточні рахунки де зберігають кошти в установах банку. Готівку, яку одержують з власних поточних рахунків в установах банків мають витрачатися виключно на визначенні в чеку цілі, що не суперечать чинному законодавству.

Готівкові розрахунки між різними підприімствами повинні проводитись між собою як за рахунок коштів, одержанних з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманноі від реалізаціі товарів, робіт, послуг, та інших касових надходжень. Сума платежу готівки одного підприімства не повинна перевищувати 3 тис. грн. одного дня за одним або кількома платіжними дорученнями.

При цьому кількість підприімств протягом дня не обмежена.

При здійсненні готівкових розрахунків підприімства обов’язково повинні виписувати та належним чинном оформляти прибуткові і видаткові касові ордери, касового чи товарного чека квитанціі, договору куплі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання робіт, надання послуг.

Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов’язанний перевірити:

- наявність і справжність на документах підпису головного    

  бухгалтера, а на видаткових - дозвіл надпису керівника

  підприімства або осіб, ним уповноважених;

- правильність оформлення документів;

- наявність перелічених у документах додатків.

Для вірного контролю та веденню касових операцій на підприімствах встановлюіться ліміт у касі. I тому підприімства можуть зберігати в своій касі готівку на кінець робочого дня в межах ліміту, що встановлюіться ім установами банку щорічно протягом першого кварталу.

Також кожне підприімство веде одну касову книгу в якій аркуші повинні бути пронумерованні та прошнурованні й опечатані сургучною або мастичною печаткою. Записи в касовій книзі проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим і видатковим ордерами. Контроль за веденням касовоі книги покладенний на головного бухгалтера підприімства.

Для зручності в контролі касових операцій вводиться ліміт каси, який надаіться установами банків для кожного підприімства.

Ліміт встановлюіться щорічно протягом першого кварталу.

Також, в строки встановленні керівником підприімства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприімстві проводиться раптова ревізія каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі.

Перевірка касовоі дисціпліни здійснюіться органами Державноі податковоі адміністраціі Украіни, Державноі контрольно-ревізійноі служби Украіни, Міністерства внутрішніх справ Украіни, фінансовими органами та установами банків.

При перевірці касовоі дисципліни, виявленні порушення, за які несуть відповідальність у встановленному чинним законодавством порядку.

Відповідальність за дотримання касовоі дисціпліни покладаіться на керівника підприімств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

Викладенний матеріал носить не інформаційний характер і розрахований на творче його сприйняття. Визначена сутність кожноі проблеми, що розглядаіться, наведенні можливі варіанти іі розв’язання, перспективи розвитку.