Транспортні аварії (катастрофи)

 

Найбільша кількість надзвичайних ситуацій, особливо з загибеллю людей, припадає на транспорт. Щорічно в Україні транспортом загального користування перевозиться понад 900 мільйонів тон вантажів, понад 3 мільярда пасажирів. На залізничний транспорт припадає близько 60% вантажів перевезень, автомобільний 26%, річний і морський 14%.

Оскільки транспортом перевозяться 15% потенційно небезпечних вантажів небезпека життю і здоров’ю людей збільшується.

Залізничній транспорт. Основними причинами аварій та катастроф на залізничному транспорті є: несправності колій рухомого складу; засобів сигналізації, блокувань; помилки диспетчерів; неуважність та недбальство машиністів.

Найчастіше виникають надзвичайні ситуації при сході рухомого складу з колій, зіткненнях, наїздах на перепони на переїздах, при пожежах та вибухах безпосередньо в вагонах. Не виключається розмиви залізничних колій, обвали, осипи, зсуви, затоплення. При перевезенні небезпечних вантажів стаються вибухи, пожежі.

За останні роки різко зменшилося оновлення основних фондів залізничного транспорту. Ступінь зношення пасажирських вагонів складає 60%, підлягають списанню 50% вогнів електро- і 35% дизельних поїздів. Полягає заміни більше 20% залізничних колій, 16% залізничних колій знаходиться в аварійному стані. Серед основних причин виникнення надзвичайних ситуацій доречно відмітити елементарні помилки обслуговуючого персоналу.

Морський та річковий транспорт. Можливий ризик для небезпеки життя людини на морських транспортних засобах значно вищій, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних. В світовому морському транспорті щорічно зазнають аварії понад 8 тисяч кораблів і гине з них понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають 6000 чоловік, з яких 2000 гине.

Основними причинами загибелі кораблів є посадка на рифи, зіткнення з іншим судном або із полями мостів, перекинення, пожежі, витік небезпечних речовин, порушення правил експлуатації та безпеки, помилкові дії команди та інше.

Зниження рівня безпеки перевезення пасажирів і вантажів на водному транспорті в Україні в останні роки визначалось: збільшення числа порушень правил водіння суден, технічної експлуатації, зниженням якості ремонту, зупинкою будівництва суден нового покоління. Середній вік суден – 22 роки, а за останні 11 років чорноморське пароплавство не закупило жодного судна.

Авіаційний транспорт. Перевезення пасажирів і вантажів авіаційним транспортом набуло величезних масштабів у всіх розвинутих країнах, у тому числі й в Україні.

Світова статистика свідчить, що майже половина аварій і катастроф відбувається на льотному полі і половина в повітрі на різних висотах.

До важких наслідків призводять руйнування окремих конструкцій літака, відмова двигунів, порушення роботи систем управління, зв’язку пілотування, нестача палива. Найнебезпечнішою трагедією на борту літака є пожежа та вибух.

Падіння літака може бути причиною жертв на його борту та на землі, а при падінні на житлову забудову може призвести до руйнування виробничих споруд. Особливо небезпечно падіння їх АЄС та об’єкти хімічної промисловості.

Дорожньо-транспортні події (ДТП). Протягом останніх років на дорогах України щорічно стається десятки тисяч автомобільних аварій і катастроф. На автомобільному транспорті, враховуючи і приватний, лише 1997 році сталося 37,94 тис. дорожньо-транспортні подій, загинуло 5988 людей, травмовано 41,96 тис. людей.

Причини Дорожньо-транспортних подій – порушення правил дорожнього руху, технічні несправності автомобілів, перевищення дорожнього руху, недостатня підготовка осіб, що керують автомобілем, недостатня їх реакція. Часто причина аварій і катастроф стає управління автомобілем у нетверезому стані.

Причини дорожніх аварій – незадовільний стан доріг, відкриті люки, необгороджені та неосвітлені ділянки дороги, на котрих виконуються ремонтні роботи.

 

5.3.2. Радіаційно небезпечні об’єкти (РНО)

До типових РНО відносяться:

- атомні електростанції (АЕС), підприємство з виготовлення ядерного палева, з переробки ядерного палива і поховання радіоактивних відходів;

- науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами.

На території України діють 5 атомних електростанцій з 16-ма енергетичними ядерними реакторами і 2 дослідних ядерних реактора та більше 8-ми тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об’єктів, в кількостях, що перевищують установлені межі їх безпечної експлуатації.

Атомні електростанції. Найбільш небезпечними із всіх аварій на РНО є аварії на атомних електростанціях з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу.

При прогнозуванні та оцінці радіаційної обстановки передбачаються два види аварій, при яких створюється небезпечна радіаційна обстановка на місцевості, що потребує здійснення заходів щодо захисту населення; це – гіпотетична аварія зруйнування реактора.

Гіпотетична аварія – аварія, для якої проектом не передбачаються технічні заходи, що забезпечують безпеку АЕС. При викиді радіоактивних речовин в атмосферу виникає небезпечна радіаційна обстановка, що може призвести до опромінення населення.

Аварія с повним руйнуванням ядерного реактора може відбуватися в наслідках стихійного лиха, падіння повітряного транспорту на споруди АЕС, вибуху звичайних боєприпасів тощо.

Наслідки аварій і руйнування об’єктів із ядерними компонентами характеризуються насамперед масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення. Вони залежать від геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість розносу викиду; від розміщення людей, тварин, сільськогосподарських угідь, житлових, громадських і виробничих будівель у зоні аварії.

Основними визначальними чинниками радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення є ізотопний склад, активність і динаміка викиду радіонуклідів