Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософськ и й факультет

Кафедра української філософії та культури

 

Укладач: доктор філософських наук,

            професор Кривда Н.Ю.

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

“ Історія української культури”

для студентів напрямку “Міжнародне право”

Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                     на засіданні кафедри

української філософії та культури 

філософського факультету                                                                                                                                                                                                                                                                         

       Протокол № від “___” січня 2012 р.                        

 

Зав. Кафедри                                              проф. Русин М.Ю.        

                                     

 

Декан факультету                           проф. Конверський А.Є.                                                            

 

 

КИЇВ 2-2012

 

Робоча навчальна програма з дисципліни

“Історія української культури”

Укладач доктор філософських наук, професор Кривда Наталія Юріївна.

Лектор доктор філософських наук, професор Кривда Наталія Юріївна.

Вступ                                                                                                                     

Дана дисципліна “Історія української культури” є нормативним  курсом у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра зі спеціальностей “Міжнародне право” Інституту міжнародних відносин КНУТШ.

Читається в обсязі 1,5 кредита, загальна кількість 134 годин, з них:

лекцій – 10 годин,

семінарів – 6 годин,

самостійна робота студентів під керівництвом викладача (СРС) – 7 годин,

консультацій 8 (перед іспитом)+13 (впродовж семестру) годин,

іспит 42 години.

 

 

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення дисципліни є осмислення розвитку духовності та культури України в контексті історії світової цивілізації. Зверх метою є створення суб’єктивної моделі об’єктивного простору національної культури. Завданням є осмислення процесів формування у людських колективів на різних історичних етапах комплексів соціального, релігійного, морального та естетичного, духовного досвіду, норм, цінностей, комунікативних систем та способів соціокультурного відтворення спільноти. 

 

Предмет навчальної дисципліни

Предметом дисципліни виступає теорія та функції культури, історія розвитку культурних систем та цивілізаційно-культурних утворень на теренах України; ціннісно-смислові та знаково-комунікативні механізми, що регулюють культурну практику взаємодії людей у спільноті на кожному конкретно-історичному етапі.

 

Вимоги до знань та вмінь

Протягом вивчення дисципліни студент повинен детально ознайомитися з проблемами діалектики та феноменології української культури, вивчити систему функцій культури в архаїчній та сучасній життєдіяльності, проаналізувати історичний розвиток духовності на різних етапах цивілізації. В результаті осягнення курсу студент повинен вміти аналізувати культурні, релігійні та мистецькі феномени з точки зору семантичного підгрунття, визначати їхню генезу та особливості, вміти проаналізувати сучасну культуру та ментальність українців з точки зору цивілізаційного розвитку людства.

 Місце в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

Логіка наукового пізнання кваліфікує культуру як висхідний пункт та результат розвитку людства. Відповідно, дисципліна “Історія культури” є основою вивчення таких дисциплін як історія філософії, історія релігії, історія мистецтва, історія цивілізації. Вивчення історії культури є чи не єдиною можливістю побудувати життя за рахунок минулих поколінь. Статус історії культури передбачає осмислення її як первинної основи всієї гуманітарики. Сама ця дисципліна є основною у формуванні національної свідомості та гідності студентів, їх моральних якостей.

 

Контроль здійснюється за кредитно-модульною системою.

Поточний контроль

 

Складові частини роботи	Кількість За модуль	Мінім/Макс. балів за одиницю	Вага модулю в курсі
Змістовний модуль
Усна відповідь	2	1-8
Участь у дискусії на семінарах (доповнення)	2	1-2
Письмова самостійна робота - реферат	2	1-5
Модульна контрольна робота	1	1-10
Творча робота (за бажанням)	1	1-10
			50%

 

Шкала оцінювання:

Розрахунок оцінки за 100 бальною системою здійснюється як система накопичених сум балів.

60 балів або відсотків студент повинен набрати протягом семестру, 40 балів або відсотків виноситься на іспит.

Програмний матеріал

I. Поняття культури. Національна культура Культура історичних предків українського народу.   Доба первісної культури в українських землях. Міфосвідомість. (2 години)

Актуальність культурної проблематики. Визначення культури. Культура і цивілізація.

Етнос і нація. Націостановлення українців. Національна культура як особлива сфера спілкування. Діалогічність культури. Проблема архетипів української культури. Джерела та складники національної культури.

Ранні форми культури. Неолітична революція та її наслідки. Первісні форми культури на території України, первісне мистецтво. Осілі (Трипільська) і кочові (індоєвропейці, скіфи, сармати) культури. Формування праслов’янського культурного простору.

Міфосвідомість – як історична перша форма суспільної свідомості, основа культурних процесів. Характерні риси міфосвідомості. Релігійні уявлення (магія, фетишизм, анімізм, тотемізм).

Міфологія. Основні мотиви давньослов’янської міфології. Політеістичний пантеон давніх слов’ян. Фольклорна традиція давніх слов’ян.

 

Завдання для самостійної роботи (теми рефератів до теми І)

1. Антропогенез. Біологічна та культурна еволюція. Стадії (етапи) розвитку культури.

2. Історичні типи культури. Етнічний та національний типи культури.

3. Проблема культурних архетипів. Архетипи української культури.

4. Первісна культура на території України. Міфологічна свідомість.

5. Мистецтво палеоліту, неоліту та епохи міді-бронзи на теренах сучасної України.

6. Індоєвропейці на землях України: реконструкція соціокультурного буття, мистецьки артефакти (V-III тис. до н.е.).

7. Первісні землероби. Культура Кукутені-Трипілля (із V-IV  тис. до н.е.).

8. Скіфо-сарматська культура: соціальна структура, міфосвідомість, мистецтво. Вплив на слов’ян.

9. Античне мистецтво Північного Причорномор’я (із V ст. до н.е.). Вплив на формування слов’янського світу.

10. Становлення праслов’янського етнокультурного масиву (І тис. н.е.). Археологічні культури ранніх слов’ян: спосіб життя, початки мистецтва.

11. Давньослов’янська міфологія: джерела дослідження, характерні риси, основні мотиви. Пантеон слов’янських богів. Етнокультура східнослов’янських племен напередодні утворення держави.

12. Просторово-часові уявлення, ідея світового дерева, уявлення про душу у давньослов’янській міфології. Основний міф слов’янського світу.

 

Рекомендована література

1. Кримський С.Б. Архетипи української культури. / Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 91 – 112.

2. Основи української ментальності// Україна: філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №37-38. – с. 4 – 96.

3. Шинкарук С.Б. Поняття культури. Філософські аспекти. / Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 8 – 61.

4. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України.- К.,2005. – С.11-26.

5. Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – К.: Вища школа,1999. – 263 с.

6. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А.,Черепанова С.Щ. Українське мистецтва: Навч. посібн.: У 3 ч. - Т.1. – Львів: Світ,2003. – 256 с.

7. Котляр М.Ф. Русь язичницька: Біля витоків східнослов'янської цивілізації. – К.:1995.- 287 с.

8. Лисюк Н.А. Сутність міфу та його функції. – К.: Вид-во Укр. Фітосоц. центру,2003.-121 с.

9. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.- реліг. моногр. Видання друге. – К.: АТ “Обереги”, 1994. – 424 с.

10. Попович М. Нариси історії культури України. - К.: АртЕк,1998. – с.7-55.

11. Славянская мифология // Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т./ Гл. ред С.А.Токарев. – М.:НИ “Большая Российская энциклопедия,2000.- Т.2. – С.450 – 456.

 

V. Модерністичне оновлення національної культури кінця ХІХ - першого десятиліття ХХ ст. Розстріляне Відродження. 30-40 рр. ХХ ст. Новоукраїнська культура другої половини ХХ ст.: від радянської культури до до епохи незалежності (1991 - поч. ХХІ ст.) Проблеми функціонування сучасної культури. (2 години)

Традиція і модерн: Україна і Європа. Національний рух та соціокультурна ситуація межи століть.

Художні пошуки як відповідь на запити часу: український літературний модерн. Сецесія, кубофутурізм, примітивізм, експресіонізм в архітектурі та образотворчому мистецтві. Культурні осередки в Європі (Краків, Мюнхен, Париж) та українське мистецтво.

Історична доля України в часи революційних подій 1917-1921 рр. Культурно-національна самоідентифікація українців. Розбудова інфраструктури культури, науки та освіти (1917 – 1920).

Україна в складі СРСР. Культурне піднесення 20-х рр. в умовах непівського плюралізму. Стилістичне розмаїття в мистецтві. Літературні спілки. Класика та модерн у театрі. Початок розвитку кінематографу.

Феномен українського художнього авангарду 10-30-х рр.

Особливості культурного будівництва 20-30-х рр.: гуманістичне новаторство та уніфікація на тлі зміцнення адміністративної системи. Зростання національної свідомості. Тотальні репресії. Від “коренізації” до “буржуазного націоналізму”.

Тотальна ідеологізація мистецтва. Розгром художніх спілок. Поява методу соціалістичного реалізму в літературі, живопису, театрально-музичному мистецтві. Розстріляне відродження - терор української інтелігенції (Грушевський, Бойчук, Зеров, Курбас та тисячі інших).

Зміцнення науково-технічного потенціалу Української РСР. Друга світова війна і возз’єднання України. Українська радянська культура у боротьбі з фашизмом. Культурні процеси на окупованих територіях.

Повоєнні роки: боротьба з “націоналізмом” та “космополітизмом” в культурі. Обмеження свободи творчості і “соціальне замовлення”, тотальний ідеологічний контроль.

Поступове оновлення суспільного життя, пробудження громадської активності. Рух “шестидесятників” – молода національно свідома інтелігенція. Поезія, література, образотворчість. Українське поетичне кіно. Розвій народного мистецтва.

Культура в системній кризі суспільства 70-80 рр. ХХ ст. Політичне, релігійне та національно орієнтоване дисидентство як відповідь на посилення тиску. Культура як сфера внутрішнього дисидентства.

Від перебудови до незалежності: визрівання нових національно-культурних вимірів. Розгортання державотворчого процесу. Суперечливий розвиток культури епохи незалежності. Криза етнографічно-народницькох орієнтації національної культури.

Українська культура поза межами України.

Характерні риси сучасного духовно-культурного життя країни в ХХІ столітті.

Постмодерн. Практика сучасного мистецтва.

Перспективи розвитку. Переорієнтація на персоналістичні цінності громадянського суспільства.

 

Семінарське заняття (2 години)

1. Глобальні зміни в світовій культурі на рубежі століть. Модернізм кінця ХІХ – першого десятиліття ХХ ст.в Європі, Росії та Україні

2. Національно-культурний розвиток 1900-1914 рр. Народницько-модерністична опозиція в культурі. Мистецтво в пошуках шляху: стилістичне розмаїття живопису, літературний, театральний модерн.

3. Розбудова мережі національних, науково-освітніх, мистецьких закладів (17-20 рр. ХХ ст..). Культурне будівництво в перші роки радянської влади. Феномен “українського авангарду”.

4. Катастрофа 30-х – 40-х рр.: «розстріляне відродження» - терор української інтелігенції. Метод соціалістичного реалізму: мистецтво на службі ідеології.

5. Українська культура в часи Другої світової війни: по обидві лінії фронту.

6. Відлига “60-х”: піднесення національної свідомості, розвой національної культури.

7. Соціо культурний, духовний та мистецький простір  епохи становлення незалежності.

8. Характерні риси духовно-культурного життя країни в ХХІ столітті. Практика сучасного мистецтва.

 

 

Завдання для самостійної роботи (реферати до теми V)

1. Формування модерної європейської ментальності й українська інтелігенція (кінець XIX – початок XX ст.).

2. Національний рух та культурна практика: поет чи громадянин? (І.Франко, В.Антонович, В.Винниченко, Б.Грінченко, М.Міхновський, М.Вороний інші).

3. М.С.Грушевський та діяльність НауковогоТовариства ім.Шевчкнка (кін. XIX – поч. XX ст.).

4. Леся Українка: “новоромантичний дискурс” (за Т.Гундоровою).

5. Українське модерне малярство та скульптура на межі століть (сецесія, кубофутуризм, примітивізм, експресіонізм, символізм, декананс тощо).

6. Бойчук і бойчуківці – нова образотворчість.

7. Театральний ренесанс початку століття. Микола Куліш і Лесь Курбас.

8. Літературний процес 20-х-30-х років ХХ ст. – у пошуках стилю.

9. “Розстріляне Відродження”: 30-ті-40-ві роки ХХ століття. Література, поезія, критика, кінєматограф, образотворчість.

10. Українська культура в часи Другої світової війни: по обидві лінії фронту.

11. Відлига “60-х”: піднесення національної свідомості, розвой національної культури.

12. Молода українська поезія, література, публіцистика шестидесятників.

13. Українське поетичне кіно. Театральне мистецтво 50-60-х рр. ХХ ст.

14. Стогнація культури 70-80-х років. Мистецтво як сфера внутрішнього опору.

15. Національно-політичні процеси початку 90-х років ХХ ст.та українська інтелігенція.

16. Мистецтво України кінця XX століття. Національна публіцистика, література, театр.

17. Масова культура кінця ХХ століття: телебачення, естрада. Глобалізація та традиція.

18. Українська культура за кордонами країни. Збереження спадщини.

19. Соціально-політичний та духовно-культурний процеси епохи становлення незалежності.

20. Формування та розвиток політичної, правової та екологічної культури українців. Проблема соціокультурних пріоритетів.

21. «Образ світу» та національно-культурна свідомість.

22. Українська література доби постмодерну.

23. Стилістика нефігуративного живопису. Модерні та постмодерні пошуки в театрі та кінематографі (кінець ХХ – поч.ХХІ ст).

24. Проблеми та перспективи розвитку національної культури на початку нового тисячоліття.

25. Українська культура в системі світової культури.

 

Рекомендована література

1. Гундорова Т. Проявлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, “Літопис”, 1997. – 299 с.

2. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної Української нації ХІХ-ХХ століття. – К.: “Генеза”, 1996. – 360 с.

3. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997.

4. Попович М. Червоне століття. К.: АртЕк,2007. – С. 5-175, 523-679, с.811-888.

5. Корнієнко Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. К.: Факт, 1998. – 469 с.

6. Панченко В. будинок з химерами: творчість Володимира Винниченка 1900-1920-х рр. у європейському літературному контексті. – Кіровоград, 1998. – 272 с.

7. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – с. 489-620.

8. Українська художня культура: Навч. посібник для студ. вузів/ І.Ф. Ляшенко (ред.) – К.: Либідь, 1996. – 415 с.

9. Єфремов С. Історія українського письменства. К.: Феміна. 1995. – с. 608-682.

10. Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження: Антологія 1917 – 1933: поезія – проза – драма – есей./Під. ред. Наєнка М.К. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2001. – 794 с.

11. Петров В. Діячі Української культури. 1920-1940 рр. Жертви більшовицького терору. – К., 1992.

12. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

13. Шаповал Ю. Україна 20-50-ох років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.

14. Рубльов О., Черненко Ю. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. – К., 1994.

15. Петрова Ольга. Сергій Параджанов - “граюча людина” в контексті мистецтва трансавангарду. / Київська старовина, №2, 1999. – с.168-174

16. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – с. 621-714.

17. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років. – К., 1995.

18. Красильникова О.В. Історія українського театру ХХ століття. – К.:Либідь,1999.- 206 с.

19. Донцов Д. Криза європейської культури й Україна// Україна: філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №39-40. – с. 415 – 425.

20. Кривда Н.Світоглядні проблеми культури і художньої творчості// Україна: філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №39-40. – с. 4 – 10.

21. Братко-Кутинський О. Феномен України. – К., 1996.

22. Дзюба І. Між культурою і політикою. – К.: Сфера, 1998. – 373 с..

23. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

24. Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – 477 с.

Контрольні запитання до тестового контролю (тема V)

1. Національно-культурне становище в Україні на рубежі ХІХ-ХХ століть. Модерне мистецтво в Україні та Європі.

2. Літературний модерн, художні пошуки в образотворчому мистецтві та архітектурі. Театральне життя (1900-1920 рр.).

3. Розбудова інфраструктури культури, науки та освіти у 20-х рр. ХХ ст.

4. Культурне будівництво за перших років радянської влади. Стилістичне розмаїття в літературі та образотворчості.

5. Класика та модернізм у театрі. Музичне мистецтво. Становлення кінематографу.

6. Феномен “українського авангарду” (20-40 рр. ХХ ст.) та його вплив на розвиток національної культури століття.

7. Ідеологізація культури, поява методу “соціалістичного реалізму”.“Розстріляне Відродження” 30-40-х рр.

8. Українська радянська культура за часів Другої світової війни. Культурні процеси на окупованих територіях. Повоєнні роки.

9. Рух “шестидесятників” як культурно-національний опір молодої української інтелігенції.

10. Поезія, публіцистика, українське “поетичне кіно” 60-х рр. Розвій народного мистецтва.

11. Криза суспільства 70-80-х рр ХХ ст: культура як царина внутрішнього опору. Культурна дисиденція.

12. Перебудова 80-90-х: визрівання нових національно-культурних вимірів.

13. Характерні риси культури незалежної України.

14. Постмодерн. Практика сучасного мистецтва. Елітарна та масова культура.

15. Українська культура за кордонами України.

16. Перспективи розвитку української культури в найближчі десятиліття.

 

Творчі завдання

1. Проблема архетипу. Архетипи української культури.

2. Соціокультурний прогрес. Етнічний та національний типи культури.

3. Ґенеза та особливості культури первісності на теренах сучасної України.

4. Становлення праслов’янського етнокультурного масиву (І тис. н.е.). Археологічні культури ранніх слов’ян: спосіб життя, початки мистецтва.

5. Давньослов’янська міфологія: структура, просторово-часові уявлення, ідея світового дерева, уявлення про душу. Основний міф слов’янського світу.

6. Русь на перехресті культурних просторів: “римський світ”, Візантія, азійський Схід.

7. Етнокультурна теорія Л.Гумільова: Давня Русь та Великий Степ.

8. Походження Києворуської державності: культурологічний та правовий аспекти.

9. Релігійно-культовий проект Володимира Великого. Рецепція візантійського християнства у давньоруському мистецтві (архітектура, іконопис, література, літургійна дія).

10. Архетипи києворуської культури: аналіз на матеріалі мистецтва X – XIIІ століть.

11. Софія-Логос у тканині києворуської культури (за С.Авєрінцевим).

12. Двовір’я: християнська та язичницька семантика в культурі Київської Русі.

13. Монументальний історизм як стилістична домінанта давньоруської літератури (за акад. Д.Ліхачьовим).

14. Державність та культура післямонгольского часу.

15. Символіка середньовічної ментальності. Світогляд як синтез християнського та дохристиянського (XIII – XV ст.).

16. Сакральний та світський світи середньовіччя: княжі двори, монастирі, міста та села як осередки своєрідної культури.

17. Середньовічне Місто як проект упорядкованого космосу. Місто й Храм.

18. Оборонно-фортифікаційні проекти в українських землях XIV – XV ст. Перехрещення традицій.

19. Мовний код середньовічної та ранньомодерної культури. Виникнення української мови. Багатомовність середньовічної літератури (XIII – початок XVІ ст.).

20. Культура книги та книжна культура. “Кніжноє строєніє” та книгозбірні (XIII – XV ст.). Початки кириличного друку (XV ст.)

21. Семантика та символізм образотворчого мистецтва: монументальне малярство, іконопис, книжкова мініатюра (XIII – XV ст.).

22. Видовищна та драматична культура: тяглість традиції від язичницької обрядовості до майданно-містеріальної народної драми.

23. Наука та філософія XIII – початку XVІ століть. Ренесансно-гуманістичні ідеї в українських землях.

24. Суспільна свідомість кінця 17- початку 18 століть. Суспільно-політична структура українських земель, державні інституції.

25. Християнські засади національної культури доби бароко. Українське православ'я та уніатська церква. “Християнськість” українця.

26. Феномен барокової свідомості. Російський та західноєвропейський контекст.

27. Філософія як квінтесенція культури (друга половина 17 – 18 століття).

28. Політична та політико-правова культура Гетьманщини, Запорозької Січі, Слобожанщини та Правобережної України (друга половина 17-1 половина 18 ст.).

29. Культурна та політична еліта доби бароко: разом чи поруч?

30. Українське місто 17-18 ст.: самоорганізація, архітектура, традиційний спосіб життя, освіта, мистецтво.

31. Етнічні та національні культури “не українців” в українських містах та селах 17-18 ст.

32. Воєнне мистецтво: військове будівництво, ведення бою, озброєння, фортифікаційна архітектура, одяг та військові відзнаки.

33. Автономізм, влада,суверенність,соборність, договірність як культурні феномени українського культурного простору 2 половини 17 – 18 ст.

34. Монархізм,,конституціоналізм, республіканізм – суспільно-політичні орієнтації чи культурні феномени? (друга половина 17 – 18 століття).

35. Українське духовенство (друга половина 17 – 18 ст.): культурно-релігійне та політичне життя.

36. Культура української шляхти – освіта та спосіб мислення, стиль життя, ідеологія, естетичні вподобання, політичні симпатії.

37. Література військових канцеляристів (др. пол. 17 – 18 ст.): Граб'янка, Лизогуб, Самовидець.

38. “Козацька тема” у літературі (літописи, “вчена” література Боболинський, Рігельман, Дівович, Величко, Лукомський, Симоновський.)

39. Соціокультурна роль козацтва: тогочасна роль та стратегічні наслідки.

40. Корпоративна культура, соціокультурні орієнтації та ментальність козацької спільноти в Січі. (17-18 ст.)

41. Культура козацтва та становлення національної культури. (17-18 ст.)

42. Культура українських сіл: ментальність, стиль життя, фольклорне мистецтво (друга половина 17 – 18 століття).

43. Українське шкільництво доби бароко.

44. Початки вищої школи в Україні (17-18 ст.). Православні колегіуми, протестантські школи, єзуїтські учбові заклади, Львівський університет.

45. Уявіть собі, що Ви спудей Київського колегіуму. Опишіть своє життя, навчання, курси, професорів, відпочинок, приватне життя. Розкажіть про місто та атмосферу, у якій Ви живете. (2 половина 17 століття).

46. Уявіть собі, що Ви спудей Києво-Могилянського колегіуму (Академії). Опишіть своє життя, навчання, курси, професорів, відпочинок, приватне життя. Розкажіть про місто, його культуру, суспільне життя, атмосферу, у якій Ви живете. (мазепинські часи та друга половина 18 ст.)

47. Розвиток історичного знання в Україні (17-18 ст.).

48. Джерела, ідея та мотивація Просвітництва в Україні. Гр. Сковорода.

49. Система естетичних та етичних цінностей різних прошарків українського суспільства (друга пол. 17 – 18 ст.)

50. Барокова поезія, поетика та риторика. Вплив української літератури та поезії на формування російської літератури, драматургії, віршування. 17 – 18 ст.

51. Природничі та технічні знання. Медицина. Уявіть собі, що ви лікар 18 ст. Опишіть Ваші знання, літературу, інструменти, методи лікування тощо.

52. Уявіть, що Ви друкар 17-18 ст. Де навчалися, де працюєте, що видаєте і як розповсюджується книга, де зберігається, хто Ваш читач.

53. Українські книгозбірні 17-18 ст. Опишіть популярні книги барокової доби, тематика, сюжети, оформлення.

54. Уявіть, що Ви освічений городянин (2 пол. 17 – 1 пол. 18 ст.). Опишіть архітектурний стиль свого міста,, будівельну техніку, впливи інших національних шкіл, моду та традиції.

55. Уявіть, що Ви освічений городянин (2 пол. 17 – 1 пол. 18 ст.). Опишіть розвиток малярства та графіки, декоративно-ужиткового в країні, мистецьку техніку та стиль, впливи інших національних шкіл, визначні пам'ятки.

56. Ви міський житель (2 пол. 17 – 1 пол. 18 ст.). Ваші враження від театру та розвитку музики в країні. Стиль релігійної, світсько-шляхетської та побутової музики, музична мода, традиції, визначні пам'ятки, імена видатних співвітчизників.

57. Ви міський житель (2 пол. 17 – 1 пол. 18 ст.). Опишіть промисловість, торгівлю, гроші, ужиток, міське життя, свята, звичаї.

58. Уявіть, що Ви освічений городянин (2 пол. 17 – 1 пол. 18 ст.). Опишіть побут, побутовий етикет у країні, традиційні обряди, кулінарію, модне вбрання, житло різних верств населення.

59. Формування модерної європейської ментальності й українська інтелігенція (кінець XIX – початок XX ст.).

60. Розгортання культурного процесу на Заході і на Сході України: суспільно-громадянський та освітньо-літературні рухи на рубежі століть.

61. Опозиція реалізм (народність) – модернізм на тлі української культури.

62. Національний рух та культурна практика: поет чи громадянин? (І.Франко, В.Антонович, В.Винниченко, Б.Грінченко, М.Міхновський, М.Вороний інші).

63. М.С.Грушевський та діяльність НТШ (1873 – початок XX ст.).

64. Леся Українка: “новоромантичний дискурс” (за Т.Гундоровою «проявлення Слова»).

65. Українське модерне малярство та скульптура на межі століть (сецесія, кубофутуризм, примітивізм, експресіонізм, символізм, декананс тощо).

66. Європейські художні школи (Прага, Краків, Мюнхен, Париж): становлення й розвиток новітнього українського мистецтва.

67. Бойчук і Бойчуківці: традиція монументального малярства поч.ХХ ст.

68. Театральний ренесанс початку століття. “Філософія театру” і Лесь Курбас.

69. Національно-культурна самоідентифікація українців 10-х –20-х років ХХ століття. Національно визвольні змагання як культурний імпульс.

70. Диференціація культурних моделей і стилістичних практик: літературний процес 20-х-30-х років ХХ ст.

71. “Уявлення про Поета-Батька (Шевченко), Поета-Громадянина (Франко) змінюється мітом про Поета-Жерця (Чупринка) й Артиста-Митця (Вороний)”  (за Т.Гундоровою).

72. Театр “нової драми” чи нова драма театру? Молодий кінематограф.

73. “Розстріляне Відродження”: 30-ті-40-ві роки ХХ століття. Чи повертаються забуті імена?

74. Тоталітарна чи патріотична? Культура часів Другої світової війни і повоєнних років.

75. Рух “шістедисятництва”: недовгий ренесанс. Література, публіцистика, поезія. Українське “поетичне кіно”.

76. Мистецтво як дисиденція – 60 -ті рр ХХ ст..

77. Суспільна корисність чи суб’єктивне переживання? Духовно-культурний процес епохи становлення незалежності.

78. Постмодерн в українському культурному просторі й часі.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософськ и й факультет

Кафедра української філософії та культури

 

Укладач: доктор філософських наук,

            професор Кривда Н.Ю.

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

“ Історія української культури”

для студентів напрямку “Міжнародне право”

Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                     на засіданні кафедри

української філософії та культури 

філософського факультету                                                                                                                                                                                                                                                                         

       Протокол № від “___” січня 2012 р.                        

 

Зав. Кафедри                                              проф. Русин М.Ю.        

                                     

 

Декан факультету                           проф. Конверський А.Є.                                                            

 

 

КИЇВ 2-2012

 

Робоча навчальна програма з дисципліни

“Історія української культури”

Укладач доктор філософських наук, професор Кривда Наталія Юріївна.

Лектор доктор філософських наук, професор Кривда Наталія Юріївна.

Вступ                                                                                                                     

Дана дисципліна “Історія української культури” є нормативним  курсом у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра зі спеціальностей “Міжнародне право” Інституту міжнародних відносин КНУТШ.

Читається в обсязі 1,5 кредита, загальна кількість 134 годин, з них:

лекцій – 10 годин,

семінарів – 6 годин,

самостійна робота студентів під керівництвом викладача (СРС) – 7 годин,

консультацій 8 (перед іспитом)+13 (впродовж семестру) годин,

іспит 42 години.