Перелік питань до іспиту з навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності»

Перелік питань до іспиту з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»

 

Охарактеризуйте техногенні небезпеки сучасного світу та вкажіть їх наслідки.

Техногенні НС виникають у результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели чи можуть призвести до значних матеріальних втрат та враження чи загибелі людей.

Аварія - небезп. подія техногенного характеру, що сприч. загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призв. до руйн. будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа-велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Великі аварії, які виник. на промисл. об'єктах, транспорті тощо, за обсягами руйн-ня, люд. жертвами, хар-ом післядії на людей, тварин і рослини часто дорівнюють чи перевищ. дію зброї масового ураж..

Основні види аварій та катастроф:

- транспортні,

- пожежі,

- вибухи,

- руйнування споруд,

- руйнування обладнання,

- руйн. з порушенням енерго-, водо-, тепло- та інших систем життєзабезп. населення та виробництва,

- аварії систем зв'язку та телекомунікацій,

- аварії на очисних спорудах,

- гідродинамічні аварії,

- руйнування з викидом радіоактивних речовин,

- руйнування з викидом отруйних речовин,

- руйн. з викидом небезпечних мікроорганізмів.

Хар-р наслідків аварій і катастроф зал. від їх виду, масштабів, заселеності території, геолого-географічних умов та інших особливостей.

Основними причинами аварій є:

- недосконалість конструкцій, в т. ч. невідповідність проектних рішень вимогам техніки безпеки;

- порушення будівельних норм при спорудженні об'єктів і монтажі технічних систем;

- розробка технолог. процесу виробництва без врахування всіх можливих явищ та хімічних реакцій;

- порушення технологічного процесу виробництва;

- слабкий контроль за технологічним процесом та станом виробництва в цілому;

- недотримання правил експлуатації обладнання, машин, механізмів і транспорту;

- недотр. правил зберігання та використання агресивних, вибухо- і пожежо-небезпечних речовин;

- фізичне старіння механізмів, споруд та матеріалів;

- поломка приладів, особливо навігаційних при транспортних аваріях;

- аварії на сусідніх підприємствах, лініях електропередач, газопроводах і комунальних мережах;

- стихійні лиха;

- тероризм;

- безвідповідальне відношення до справи, халатність;

- недотримання правил техніки безпеки;

- складні метеорологічні умови, особливо при транспортних аваріях.

Уражаючі фактори аварій та катастроф: - вибух; - пожежа; - затоплення; - отруєння людей; - завали виробничих будівель і споруд; - ураження людей електричним струмом.

В Україні щорічно відбувається близько 500 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, в яких гине бл. 400 і страждає від різних ушкоджень - 500 осіб. Більшість із НС мають місцевий та об'єктовий характер. На ситуації загальнодерж. рівня припадає близько 1 %, а регіон. - 4 % від заг. кількості аварій.

Найпошир. НС є пожежі та вибухи. Найбільш вибухонеб. виробництвами є шахти, цукрові, мукомельні, деревообробні підприємства, хар. особливістю яких є велика кількість пилу.

Природні небезпеки

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить час­то мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетру­си, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють заги­бель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці — тропічні циклони (20%), на третьому І четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи.

* Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний ха­рактер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:

• тектонічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), до них належать землетруси, виверження вулканів;

• топологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), до них належать повені, зсуви, селі;

• метеорологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в атмо­сфері), до них належать спека, урагани, посуха та ін.

Техногенні небезпеки

Джере­лами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжують як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техноген­ними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов'язані з впли­вом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.

У зв'язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація син­тетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього се­редовища, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.

Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру, вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до бага­тьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.

* Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середо­вище зумовив розподіл їх за видами.

Види аварій

· аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);

· аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

· пожежі та вибухи;

· аварії на транспорті та ін.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

* Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.

Емоційні процеси.

Емоції – це об’єктивно існуючі психічні явища, що мають специфічні особливості. Вони невід’ємні від людини, складають її внутрішню сутність і завжди проявляються у вигляді об’єктивних, біологічних та психічних реакцій. Емоції ніби накладаються на всі психічні властивості людини.  Як позитивні так і негативні емоції породжують у людини схильність до нещасних випадків, особливо це стосується негативних емоцій.

Гомеостаз - це здатність організму підтримувати окремі показники його внутрішнього середовища на відносно постійному рівні незалежно від стану емоційного напруження.

Стресові стани.

Стрес – (від анг. Stress – тиск, напруга) – це стан психічного напруження при вирішенні важливого завдання, це сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі у відповідь на дію несприятливих зовнішніх чинників

Емоційний стрес може бути двох знаків – позитивний і негативний.

Виділяють три фази стресу:

·  Тривога (мобілізація захисних сил).

·  Резистентність (пристосування до складної ситуації).

·  Виснаження (від тривалого стресу).

 

Стресовий стан, що перевищує критичний рівень називають дистресом.

Стресовий стан характеризується загальною рисою – появою у людини внутрішнього конфлікту між вимогами які ставить до неї робота та її можливостями при цьому.

У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів:

зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий (дає відчуття про роботу опорно-рухового апарату) і вісцеральний (аналізатор внутрішніх органів.).

Загальні психофізіологічні властивості:

· Надзвичайно висока чутливість

· Наявність абсолютної межі чутливості

· Спроможність до адаптації

· Спроможність тренування

· Спроможність певний час зберігати відчуття

Радіаційна небезпека.

Іонізуючі випромінювання - квантове (електромагнітне та корпускулярне) випромінювання, під дією якого із нейтральних атомів утворюються іони.

Іонізація живої тканини призводить до розриву молекулярних зв'язків і зміни хімічної структури різних сполук. Зміни в хімічному складі значної кількості молекул спричиняють загибель клітин.

Джерела іонізуючих випромінювань (радіації) поділяють на природні та штучні

Основну частину опромінення населення земної кулі отримує від природних джерел радіації.

До природних джерел радіації відносять: космічні, земну радіацію та внутрішнє опромінення.

До штучних джерел радіації відносять: ядерні вибухи, атомну енергетику, уранові копальні і збагачувальні фабрики, могильники радіоактивних відходів, рентгенівські апарати, і тд.

Іонізуюче випром. характ. такими особливостями дії на людський організм та інші біологічні об'єкти:

- дуже мала кількість енергії викликає глибокі біологічні зміни;

- опромінення характеризується ефектом накопичення;

- різні органи живого організму мають різну чутливість та реакцію на опромінення;

- дія іонізуючого випромінювання проявляється не відразу (наявність прихованого періоду);

- випромінювання впливає не лише на даний організм, але й на його нащадків;

- ефект опромінення залежить від величини дози та періоду, за який ця доза отримана.

Ступінь, глибина і форма променевих вражень біологічних об'єктів, у першу чергу, залежить від величини поглинутої дози. Велика одноразова доза викликає важчі наслідки, ніж систематична, що сумарно дорівнює однократній.

Різні частини тіла неоднаково реагують на отриману дозу опромінення. Найчутливіші до радіації - червоний кістковий мозок, щитовидна залоза, внутрішні органи, статеві органи, молочні залози.

Принципи забезпечення радіаційної безпеки

Мета захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань - попередити будь-яке його ураження.

Захисні заходи повинні мати компл. характер і бути напр. на постійний контроль рівнів рад. забр. зовн. середовища, продуктів харчування і води, зниження доз зовнішнього і внутрішнього опромінення..

Основні принципи:

- не перевищувати основної встановленої межі дози;

- виключити будь-яке необгрунтоване опромінення;

- знизити дози випромінювання до максимально можливого низького рівня

Джерела забруднення

Джерела забруднення дуже різноманітні: серед них не тільки промис­лові підприємства і паливно-енергетичний комплекс, але і побутові відходи, відходи тваринництва, транспорту, а також хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів.

Серед інгредієнтів забруднення — тисячі хімічних сполук, особливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини та аерозолі. Різні джерела викидів можуть бути однаковими за складом і характером забруднюючих речовин.

Так вуглеводні надходять у атмосферу і при спалюванні палива, і від нафтопереробної промисловості, і від газовидобувної промисловості.

 

Техногенні небезпеки

Джере­лами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжують як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техноген­ними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов'язані з впли­вом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.  
У зв'язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація син­тетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього се­редовища, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.
Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру, вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до бага­тьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.

* Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.
Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середо­вище зумовив розподіл їх за видами.

Види аварій

· аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);

· аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

· пожежі та вибухи;

· аварії на транспорті та ін.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

* Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.

Електробезпека.

В житлових будинках та квартирах напруга електр. мережі становить 380/220 В. Цю мережу називають “ низьковольтовою ” і помилково вваж. безпечною. Струм, що може протікати в побут. електромережі скл. 5-10 А, що значно перевищує смертельну силу струму (100 мА). Практика показує, що саме в таких мережах трапляється найбільша кількість нещасних випадків. При проходженні через тіло людини електричний струм може викликати опіки, втрату свідомості, конвульсії, припинення дихання та навіть смерть.

Захист від короткого замикання в квартирній мережі здійсн. пробковими запобіжниками, які повинні бути завжди в справному стані. Заміна заводських запоб-ів навіть тимчасовими “жучками” може призв. до нещ. випадків чи пожежі.

Основною умовою застосування електричного струму в умовах побуту є справний стан ізоляції електропроводки.

Небезпека ураж. електр. струмом виник. при корист. електр. плитами і відкритою спіраллю, саморобними електр. печами, електропрогравачами і т. ін.

Пожежна небезпека.

Пожежі є однією з найбільш руйнівних сил і тим де не створюють надійних перепон вогню, вони стають національною бідою. В Україні щорічно виникає понад 50 тисяч пожеж, прямі матеріальні збитки від яких становлять мільярди гривень. В 1996 році внаслідок пожеж загинуло 2468 чоловік.

Пожежа в будь-якому сер-щі неконтроль. та стих. явище, яке супроводжується знищенням матеріальних цінностей та створенням небезпеки для життя людей.

Найбільшу небезп. для людини стан. вдихання нагрітого повітря. Воно призв. до ураж. та неврозів верхніх дих. шляхів, удуш. та смерті. Наприклад, вплив темп. понад 100°С призв. до втрати свід-ті та загибелі людини через кілька хвилин.

У людини, яка отримала опіки 2-го ступеня на 30% поверхні тіла зостається дуже мало шансів на виживання. Час отримання людиною в умовах пожежі опіків 2-го ступеня складає 20 сек., при температурі середовища 71°С, 15 сек. при 100°С та 7 секунд при 176°С.

Одним з небезпечних чинників на пожежах є втрата видимості внаслідок задимлення, що створює загрозу та перешкоду при евакуації людей, яка повинна здійснюватися в дуже короткий термін.

Крім вище описаних безпосередніх фізичних чинників до негативної дії відноситься також психологічний ефект пожежі на людину. Відомі випадки, коли паніка серед людей навіть при невеликих пожежах призводила до значних жертв.

 

Види соціальних небезпек.

Соціальні і політичнінебезпеки, викликані проблемами життєдіяльності, маютьдужескладну природу. Суть цієїприродискладаєнакопиченнянаслідківпостійнодіючих, конфліктних, стресових та іншихнегативнихситуацій. У більшостівипадківнебезпекавиражається у співвідношеннікількості людей, щоберуть участь у конфліктах і відокремленівідсуспільствавідносночисельності самого суспільства.

Видинебезпексуспільства (соціальні і політичнінебезпеки, щовикликані проблемами безпекижиттєдіяльності).

1. Наявністьконфлікту, щоможе перейти в негативні для суспільстванаслідки в межах проблем безпекижиттєдіяльності:

— наявністьекологічноїдеградаціїсередовища;

— загрозадеградаціїпродукціїсільськогосподарськоговиробництва (продукціїхарчування);

— існуваннядеградації самого суспільства;

— наявність (чиможливість) воєнногоконфлікту;

— деградаціянаціональнихвідносин та ін.

2. Загрозарозподілусуспільство — людина:

— наявністьпротирічсуспільство — людина;

— наявністьпротирічсуспільство — натовп;

— існуванняпротирічсуспільство — партія;

— існуванняпротирічсуспільство-система управління та ін.

3. Загрозавиникненняконфліктуміжокремимигрупами (колективами) суспільства:

— керівництво — колектив;

— колектив — людина;

— мешканці — мешканці;

— колектив — колектив;

— юрба — юрба.

Соціальні:

В умовах нестабільності суспільства, можливості виникнення конфліктів інформація відіграє важливу роль у справі підтримання злагоди в людських відносинах, а також в суспільстві. Значна частина інформації, яка пов'язана з безпекою життєдіяльності за своєю природою, носить негативний характер. Тому треба дуже ретельно відноситися до змісту інформації і, головне виключити можливість попадання в ЗМІ дезінформації, неперевірених фактів, перебільшених статистичних матеріалів та іншого. Все це може призвести до ускладнення взаємовідносин, поглиблення конфліктів і, як результат, небажаних негативних наслідків. У глобальному плані дезінформація сама по собі стає джерелом небезпек, які в суспільстві в багатьох випадках бувають тяжкими. Спростувати таку інформацію і виправити становище дуже тяжко. Як показали останні міжнародні конфлікти в Югославії, а також в Чечні одночасно з будь-якими конфліктами йдуть "інформаційні війни". І перемога в конфлікті ще не означає перемогу в "інформаційній війні", що автоматично перед світовою спільнотою призводить до чуття глибокої кризи і моральної поразки.

Пол ітичні:

Армія як частина держапарату є важливішим інструментом політики. В цьому зв'язку представляється за необхідне участь армії в політиці. Але, з іншого боку, перевага "військових" над "громадянською" частиною у владі держави приносить автоматично напруженість в стосунках з іншими державами, а також між національностями в багатонаціональній державі. Тому забезпечення рівноваги між "військовими" і "громадянськими" угрупованнями у владі є одним з найважливіших напрямків досягнення злагоди в суспільстві країни.

Крім визначених складових державної політики щодо запобігання виникнення конфліктних ситуацій є:

— управління конфліктними ситуаціями;

— відбудова гнучкої державної політики на рівні країна — регіони;

— адресна допомога тим, хто потребує захисту і підтримки;

— участь у міжнародних утвореннях, що допомагають запобігати національним негараздам;

— формування фондів, що підтримують державну політику в сфері запобігання і подолання конфліктних ситуацій.

На теперішній час країна в своїй економічній діяльності переходить до нового багатоукладного господарства. Тому нові форми діяльності, за якими працює значна кількість населення, також потребують створення відповідного захисту. Забезпечення безпеки економічної діяльності потребує:

— чіткого законодавства;

— встановлення відповідних механізмів реалізації цього законодавства;

— використання досвіду наслідків "роботи" цього законодавства для забезпечення його удосконалення;

— створення відповідної інфраструктури для її функціонування і реалізації державної політики "на місцях".

Соціальні чинники

Штучне середовище, створена самою людиною, також вимагає до себе адаптації, яка відбувається в основному через хвороби. Причини виникнення хвороб у цьому випадку такі: гіподинамія, переїдання, інформаційне достаток, психоемоційний стрес. З медико-біологічних позицій найбільший вплив соціально-екологічні фактори роблять на наступні тенденції:

1) процес акселерації

Акселерація - це прискорення розвитку окремих органів або частин організму в порівнянні з якоюсь біологічною нормою (збільшення розмірів тіла і більш раннє статеве дозрівання). Вчені вважають, що це еволюційний перехід в житті виду, викликаний поліпшує умови життя: гарне харчування, «яка зняла» лимитирующее дію харчових ресурсів, що спровокувало процеси відбору, що стали причиною акселерації.

2) порушення біоритмів

Порушення біологічних ритмів - найважливішого механізму регуляції функцій біологічних систем - в умовах міського життя може бути викликано появою нових екологічних факторів. Це, перш за все, відноситься до циркадних ритмів: новим екологічним чинником, наприклад, стало електроосвітлення, яка продовжує світловий день. Виникає хаотизацію колишніх біоритмів, і відбувається перехід до нового ритмічному стереотипу, що викликає хвороби у людини і у представників біоти міста внаслідок порушення фотоперіоду.

3) алергізація населення

Алергізація населення - одна з основних нових рис у зміненій структурі патології людей у ​​міському середовищі. Алергія - збочена чутливість або реактивність організму до тієї або іншої речовини, так званого алергену (прості і складні мінеральні та органічні речовини). Алергени по відношенню до організму бувають зовнішні (екзоалергени) і внутрішні (аутоаллергии). Причина алергічних захворювань (бронхіальна астма, кропив'янка, лікарська алергія, вовчак червона та ін) у порушенні імунної системи людини, яка еволюційно перебувала в рівновазі з природним середовищем. Міська ж середовище характеризується різкою зміною домінуючих факторів і появою абсолютно нових речовин - забруднювачів, тиск яких раніше імунна система людини не відчувала. Тому алергіявиникає без опору організму і важко очікувати, що він стане до неї резистентним.

Перелік питань до іспиту з навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»