Граници использования ссудного процента.

Норма позичкового процента - це відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножене на 100. На практиці норма позичкового процента виступає у формі процентної ставки - відносної величини доходу за фіксований проміжок часу, тобто відношення доходу (процентних грошей) до суми боргу за одиницю часу. Процентна ставка визначається в процентах і у вигляді десяткового чи звичайного дробу. В останньому випадку вона фіксується у договорах позички з точністю до 1/16 чи 1/32.
Норма позичкового процента перебуває у певній залежності від норми прибутку: у звичайних умовах середня норма прибутку є максимальною межею для норми процента. Нижню (мінімальну) межу норми процента точно визначити не можна. Але вона не повинна дорівнювати нулю, бо інакше надання кредиту втрачає всякий сенс для кредитора. Відомо, що прибуток поділяється на % та підприємницький дохід. Перший привласнює кредитор, а другий - позичальник. Оскільки % як ціна позичкового капіталу не виражає його вартості, а є лише ціною його споживної вартості, зміна норми позичкового % не визначається законом вартості.
Рівень норми позичкового процента встановлюється під впливом конкуренції на ринку позичкових капіталів і залежить від співвідношення попиту та пропозиції позичкового капіталу. Чим більший попит на кредит, тим вища норма процента.

Слід розрізняти ринкову норму процента, котра безпосередньо формується на монетарному ринку, і середню норму, тобто норму процента за певний період. Ринкова норма процента, перш за все, залежить від кон’юнктури ринку тобто співвідношення попиту та пропозиції позичкового капіталу. Свого максимального рівня вона досягає в період найбільшого загострення економічної кризи, саме тоді, коли норма прибутку падає да мінімуму. Адже в даній ситуації вкладники, щоб уберегти свої заощадження чи грошові капітали від знецінення, намагаються їх отоварити. Це веде до відносного зменшення депозитів. Разом з тим, під час кризи виникає масова гонитва за грішми як засобами платежу і значно зростає попит на позичковий капітал, для погашення боргових зобов’язань.

У період депресії, коли відбувається масове вивільнення з виробничої сфери грошового капіталу та його нагромадження у формі позичкового капіталу, знижується середня норма прибутку і норма процента теж знижується. Для періодів пожвавлення та промислового піднесення характерним є те, що різко зростає попит на кредит при недостатніх обсягах позичкового капіталу, а тому підвищується норма процента. Така динаміка дає підставу для висновку стосовно того, що взаємозалежність змін норми процента та норми прибутку має розглядатися в межах відповідних фаз промислового циклу.

35. Понятие и виды ставок %

Понятие ставки % и ее виды

Относительным количествен выраж ссудн % явл ставка %.

Различают:

1.Реальную и номинальную и эффективную ставки судн %. Номинальн – это текущая рыночная процентная ставка. Реальная – это ставка %, скорректированная на инфляцию(выраженная в неизменных ценах) Эффективная – реальная прибыль, котр получают от одной вложенной денежн ед в год

2.Фиксированые и плавающие % ставки. Плавающ(измен в теч срока действия кредитн договора) применяются не только на нац уровне, но и на международн рынке ссудных кап. Она измен в зависимости о колебаний ставок % на рынке ссудных кап

3.По методу расчета % ставки бывают простые и сложные. Простые % начисляются на одну и ту же сумму в теч года, сложн – с учетом суммы начисленных % за предыдущий период

В мировой банковской практике использ при расчете % такие показатели ссуды:  - приближенное число дней каждого месс  - точное …

Временная база для расчета % определ в виде:

 - точных %  - обыкновенных %

В зависимости от видов и срока предоставления ссуд:ставка % завис от срока ссуды и размера ссуд. Величина ставки % завис от обеспеченности ссуды. Ставка % дифференцируется в зависимости от формы кредита.

Официальная % ставка может быть: по редисконтированию(переучет уенных бумаг), рефинансированию(кредитованию банковских учреждений ЦБ), учетная ставка НБУ.

Денежно – кредитная политика явл одним из ведущих факторов изменения ставок % на кредитном рынке.

 

37. Понятие кредитной системы.

Кредитная система - это совокупность кредитных в1дносин(в широком понимании) и Институтов, которые реализуют эти отношения (в узькому понимании). Кредитное отношение возникают по поводу мобилизации временно свободных коштівв и их использовании. Они связаны с движением ссудного капитала. включают разные формы кредита, методы кредитования, и т.п.. Кредитное отношение реализуются через кредитные учреждения. Інституційно они составляют структуру кредитной системы. Кредитная система состоит Из 2 частей:1. Банковские системы 2.Системы небанковских кредитных учреждений. Банковская система - это законодательное определенная, четко структурированная совокупность финансовых посредников денежного рынка. которые занимаются банковской деятельностью К небанковским финансово-кредитным институтам належат лізінгові, факторінгові, инвестиционные, страху,финансовые компании, пенсионные фонды, ломбарды,кассы взаимной помощи.Среди этих небанковских институтов сліл выделить страховые організаціі, пенсионные фонды, ломбарды и кассы взаимной помощи, которые существуют на территории нашей страны. Інши учреждения будут создаваться в недалекому будущему по мере развития рыночного отношения.

 

 

38. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.

Головне призначення ЦБ - це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки. Своє призначення івн реалізує завдяки тому, що відіграє в економічній системі особливу роль: 1) Емісійного банку; 2) банку банків; 3) органу державного управління.Правовий статус - це державний орган управління з покладеними на нього особлтвими функціями у сфері грошово – кредитних відносин і банківської діяльності.Організаційна структура банку США: ЦБ, який є елементом Федеральної резервної системи, складається з ради керуючих, 12 федеральних резервних банків, Федерального комітету відкритого ринку і Федеральної консультативної ради.

Осн. ф-ції ЦБ: емісійний центр готівкового обігу (емісія банкнот - найдавн. ф-ція ЦБ. Саме ця потреба в централіз. банкнотної емісії спричин. надання 1 з банків статусу емісійного. Забезпеч-ям банкнот слугують гол. чином держ. цінні папери. ЦБ має моноп. право емісії банкнот і розмінної монети, він зазвичай організ. вигот. гр., регулює їх обіг, вилуч. з обігу фальшиві та зношені гр., здійсн. їх утилізацію); банк банків (ЦБ забезп. касове, розрах. та кредитне обслуг. ком. банків; ком. банки зберіг. частку своїх рез. в безгот. формі на рах. ЦБ, який видає їм готівку в обмін на їх безгот. рез.); орган банк. регулюв. та нагляду (законод. і нормат. акти, що регламент. діяльн. ЦБ, поклад. на нього ф-цію регулюв. банк. д-ті. Банк. нагляд - моніторинг процесів, що мають місце в банк. сис-мі на різних стадіях функціонув. банків); банкір і фін. агент уряду (ЦБ тісно взаємодіє з фін. органами, він співпрац. при виріш. заг. пит. монет. і фіск. політики, під час повсякденного викон. фін. опер.. ЦБ беруть активну участь в організ. випуску держ. боргових зобов’яз., їх розміщенні і підтримці ринк. курсу, виплаті доходів та погаш.); провідник монетар. політики (в цій ф-ції найповніше реаліз. признач. ЦБ. Монет. політика ЦБ слугує ключ. елем. всієї гр. сис-ми. На ній баз. весь мех-м держ. регулюв. гр. обороту).

ЦБ як банк банків забезп. касове, розрах. та кредитне обслуг. ком. банків. Ком. банки зберіг. частку своїх рез. в безгот. формі на рах. ЦБ, який видає їм готівку в обмін на їх безгот. рез. Надлишки готівки ком. банки здають до ЦБ для зарахув. на їхні рах. ЦБ, виступаючи в ролі посередн. у міжбанк. розрах., забезп. мін-ю банк. ризиків, концентр. і оптиміз. надлишк. рез. ком. банків, належний р-нь безпеки сис-ми розрах., еф. регулюв. гр. ринку. В У. ЦБ запровадив загальнодерж. Систему електронн. платежів, що забезп. здійснення міжбанк. розрах. на всій терит. У. Участь ЦБ в кред. обслуг.: 1) кредити ЦБ - 1 з інстр. впливу банку на гр. обіг; 2) ЦБ надає ком. банкам короткостр. кредити для підтрим. їх ліквідн.; 3) кредити ЦБ - засіб урегулюв. міжбанк. розрах. і забезп. таким чином безперебійного функціонув. платіжної сис-ми. Способи кредитув. ком. банків: 1) надання ломбардних кредитів; 2) купівля цінних паперів у ком. банків; 3) редисконтування векселів. Методи надання ломбардних кредитів: 1) прямий (ЦБ безпосер. надає кредити), 2) тендерний (аукціонний) - подаються заявки ЦБ, який організ. торги. В У. поступово освоюються методи кредитув. ком. банків.

39. Банковская система

Банковская система — совокупность различных видов национальных банков и кредитных учреждений, действующих в рамках общего денежно-кредитного механизма. Включает Центральный банк, сеть коммерческих банков и других кредитно-расчетных центров. Центральный банк проводит государственную эмиссионную и валютную политику, является ядром резервной системы. Коммерческие банки осуществляют все виды банковских операций.

Cтруктура банковской системы

В странах с развитой рыночной экономикой сложились двухуровневые банковские системы. Верхний уровень системы представлен центральным (эмиссионным) банком. На нижнем уровне действуют коммерческие банки, подразделяющиеся на универсальные и специализированные банки (инвестиционные банки, сберегательные банки, ипотечные банки, банки потребительского кредита, отраслевые банки, внутрипроизводственные банки), и небанковские кредитно-финансовые институты (инвестиционные компании, инвестиционные фонды, страховые компании, пенсионные фонды, ломбарды, трастовые компании)

Типы банковских систем

Международная практика знает несколько типов банковских систем: распределительную централизованную банковскую систему; рыночную банковскую систему; банковскую систему переходного периода.

Распределительная (централизованная) банковская система: государство — единственный собственник, Монополия государства на формирование банков, Одноуровневая банковская система, Политика единого банка, Государство отвечает по обязательствам банков, Банки подчиняются правительству и зависят от его оперативной деятельности, Крединые и эмиссионные операции сосредточены в одном банке, Руководитель банка назначается центральной или местной властью вышестоящими органами управления. В противоположность распределительной (планово-административной) системе банковская система рыночного типа характеризуется отсутствием монополии государства на банковскую деятельность. Эмиссионные и кредитные функции разделены между собой. Эмиссия наличных денег сосредоточена в центральном банке, кредитование предприятий и населения осуществляют различные деловые банки — коммерческие, инвестиционные, инновационные, ипотечные, сберегательные и др. Коммерческие банки не отвечают по обязательствам государства, так же как государство не отвечает по обязательствам коммерческих банков.