Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Принципи териториально ї організації виборів в Украхні.Стр 1 из 12Следующая ⇒
Принципи териториально ї організації виборів в Украхні. Усі принципи поділяються на загальні і спеціальні (міжгалузеві, галузеві, інституціональні). * альтернативності;* багатопартійності виборів;* публічності та відкритості виборчого процесу;* гласності виборів;* політичного плюралізму та багатопартійності;* організації виборів спеціальними незалежними органами;* територіальної організації виборів;* спеціального фінансування виборів;* рівних можливостей для всіх кандидатів і організацій політичних партій і їх блоків у проведенні передвиборної агітації;* рівного доступу всіх кандидатів і політичних партій – суб’ктів виборчого процесу до ЗМІ, незалежно від форми їх власності;* неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій – суб’єктів виборчого процесу;* юридичної відповідальності за порушення виборчого законодавства України тощо. Коротко розглянемо зміст основних принципів виборчого права України. Принцип вільних виборів є одним із основних принципів виборів. Цей принцип означає, що в процесі їхньої організації і проведення повністю виключається будь-який примус щодо участі або неучасті як у виборах у цілому, так і власне у самій процедурі голосування, а також тиск на виборця при визначенні ним, як йому голосувати на виборах. Принцип періодичності проведення виборів означає, що вибори мають проводитися з оптимальною періодичністю. Періодичність проведення виборів залежить безпосередньо від строків повноважень відповідних органів. У Конституції та виборчому законодавстві України визначено строки та періодичність проведення виборів.
Принцип справедливих виборів також є міжнародним стандартом організації і проведення виборів. Він тісно пов’язаний із реалізацією громадянами як суб’єктів своїх виборчих прав: права обирати та бути обраним. Принцип загальності виборчого права означає, що суб’єктивне активне виборче право, тобто право обирати, відповідно до ст.. 70 Конституції України мають усі громадяни України, які на день голосування досягли 18 років, за винятком осіб, визнаних судом недієздатним. Субекти виборчого процесу Суб’єктами виборчого процесу визнаються особи, органи та організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України правами та обов’язками стосовно організації та проведення виборів Суб'єктами виборчого процесу є: 1) виборець; 2) Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону; 3) партія, що висунула кандидата у депутати; 4) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; 5) офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про вибори народних депутатів України (ст.12) м. Київ, 17 листопада 2011 року N 4061-VІ У виборчому законодавстві регламентація виборчого процесу здійснюється: по-перше, закріпленням засад виборів і виборчого процесу; по-друге, детальним регулюванням усіх стадій (етапів) виборчого процесу; по-третє, визначенням порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу; по-четверте, встановленням засад фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготування і проведення виборів.
14. Стадії виборчого процесу Виборчий процес відбувається в певній, чітко визначеній виборчим законодавством послідовності і складається з кількох етапів – стадій виборчого процесу. Виборче законодавство передбачає такі стадії виборчого процесу: 1) складання та уточнення списків виборців;2) утворення виборчих округів;3) утворення виборчих дільниць;4) утворення виборчих комісій;5) висування та реєстрація кандидатів у депутати;6) проведення передвиборної агітації;7) голосування;8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;10) припинення діяльності виборчих комісій. У разі необхідності виборчий процес може включати також такі етапи: повторне голосування;2) підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів.
15.Судовий контроль у виборчому процесі. донедавна спори щодо правовідносин, пов’язаних із виборчим процесом, розглядались у порядку цив судочинства. Після набрання чинності КАСУ процедура оскарження рішень, дій чи бездіяльності учасників виборчого процесу зазнала істотних змін з урахуванням характеру виборчих спорів, необхідності їх оперативного розв’язання та впливу цього чинника на стабілізацію політичної ситуації в державі. Відповідно до КАСУ правосуддя у справах, пов’язаних із виборчим процесом, здійснюється Вищим адм судом У, апеляційними адм, окружними адм та, в окремих випадках, місцевими судами загальної юрисдикції як адм судами. А ст. 172-179 КАСУ встановлені особливості розгляду справ, пов'язаних з виборами, під час виборчого процесу, зокрема, визначено: коло позивачів, які можуть звернутися до адміністративного суду з такими позовами; строки звернення до суду; підсудність таких справ; строки їх розгляду; строки подачі апеляційної скарги; особливості розгляду цих справ судом першої та апеляційної інстанцій; особливості здійснення представництва та обчислення строків у таких справах. Суд вирішує адм справи у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адм справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування. Адмі справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Щоб забезпечити своєчасний розгляд виборчих спорів, адм суди під час виборчого процесу повинні працювати цілодобово. З цим завданням під час виборів 2012 р. вони впоралися - хоча і були окремі скарги від суб'єктів виборчого процесу на незабезпечення роботи в такому режимі, але під час перевірки ця інформація не підтвердилася.Вищий адм суд У розглядав виборчі спори як суд першої та апел інстанцій. І його робота на виборах була організована на високому рівні. Зокрема, суд працював у встановленому законом режимі, було організовано чергування суддів другої судової палати у вечірній і нічний час, а також у вихідні та святкові дні. У той же час, судді забезпечили розгляд виборчих спорів ВАСУ як судом апеляційної інстанції в установлені законодавством строки. Саме на їх плечі ліг тягар розгляду цих спорів, і це випробування вони гідно витримали.
Принципи роботи Конституційний Суд України є колегіальним органом, тож основна його діяльність пов'язана з прийняттям певних юридичних рішень, які здійснюються на засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України. Основна форма роботи Конституційного Суду — пленарні засідання, на яких цей орган: Розглядає та дає висновки у справах за конституційнимиподаннями та конституційними зверненнями; Затверджує положення про тимчасові комісії, а також їх персональний склад та голів. Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України. Вища рада Юстиції Загальні положення про Вищу раду юстиції, порядок її утворення, організація роботи, вирішення питань, що належать до її компетенції, організаційне та інформаційне забезпечення її діяльності викладені в Законі України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998р., а також в Конституції України та в регламенті Вищої ради юстиції. Який затверджується на її засіданні. До її відання належить внесення подання про призначення суддів на посади чи їх звільнення з посад; прийняття рішень стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності;. Діяльність Вищої ради юстиції покликана, з одного боку, не допустити проявів корпоративності у формуванні суддівського корпусу, а з іншого – забезпечити гарантію незалежності суддів у здійсненні правосуддя від можливого тиску з боку представників виконавчої та законодавчої гілок державної влади шляхом використання процесу призначення суддів. Особливістю структури Вищої ради юстиції – створення секцій з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад і дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Діяльність секцій є тільки попередньою. Вони готують матеріали. Всі рішення приймаються тільки на пленарному засіданні Вищої ради юстиції.
Етапи референдного процессу
слід розуміти як сукупність ряду нормативно визначених послідовних дій, спрямованих на реалізацію права громадян України на участь у референдумі. Ці дії (ініціювання, організація та проведення референдумів і реалізація їх рішень) визначаються як стадії референдного процессу.. З точки зору порядку проведення референдум можна розглядати як референдний процес (іноді його називають референдарним процесом), який складається з відносно само-стійних процедур, що здійснюються у певній послідов-ності: - призначення референдуму; - підготовка і проведення референдуму; - голосування і визначення підсумків референдуму; - опублікування і введення у дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом. Всі стадії референдного процесу підпорядковані за-гальним принципам, властивим виборчому процесові.
49. територіальна організація референдного процесу. референдний процес слід розуміти як сукупність ряду нормативно визначених послідовних дій, спрямованих на реалізацію права громадян України на участь у референдумі. Субєкти конст.суд.процесу Розгляд справ у Конституційному Суді України здійснюється за участю певних суб’єктів. Вони мають різний правовий статус, неоднакову мету участі у конституційному провадженні. За роллю в процесі і характером зацікавленості учасники конституційного провадження поділяються на такі види: Сторонами в конституційному провадженні є : Представництво інтересів сторін у конституційному провадженні здійснюють представники сторін. Вони не є відособленими учасниками провадження, оскільки покликані представляти не свої інтереси, а інтереси сторін. Особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи, є допоміжними учасниками конституційного провадження, участь яких у процесі повинна сприяти об’єктивному і повному розгляду справи. Такими особами є експерти, свідки, перекладачі тощо. Вони залучаються до розгляду справи за ініціативою Суду, судді-доповідача або сторін з метою надання допомоги Суду у встановленні обставин справи. Строки у конст.суд.процесі. конституційно-процесуальним строком називається період часу, протягом якого повинна бути вчинена певна процесуальна дія сторонами й іншими учасниками конституційного процесу, органами, що виконують рішення органів конституційної юрисдикції. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, — встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. В окремих випадках строки обчислюються в годинах або хвилинах. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в органах, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.
принципи териториально ї організації виборів в Украхні. Усі принципи поділяються на загальні і спеціальні (міжгалузеві, галузеві, інституціональні). * альтернативності;* багатопартійності виборів;* публічності та відкритості виборчого процесу;* гласності виборів;* політичного плюралізму та багатопартійності;* організації виборів спеціальними незалежними органами;* територіальної організації виборів;* спеціального фінансування виборів;* рівних можливостей для всіх кандидатів і організацій політичних партій і їх блоків у проведенні передвиборної агітації;* рівного доступу всіх кандидатів і політичних партій – суб’ктів виборчого процесу до ЗМІ, незалежно від форми їх власності;* неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій – суб’єктів виборчого процесу;* юридичної відповідальності за порушення виборчого законодавства України тощо. Коротко розглянемо зміст основних принципів виборчого права України. Принцип вільних виборів є одним із основних принципів виборів. Цей принцип означає, що в процесі їхньої організації і проведення повністю виключається будь-який примус щодо участі або неучасті як у виборах у цілому, так і власне у самій процедурі голосування, а також тиск на виборця при визначенні ним, як йому голосувати на виборах. Принцип періодичності проведення виборів означає, що вибори мають проводитися з оптимальною періодичністю. Періодичність проведення виборів залежить безпосередньо від строків повноважень відповідних органів. У Конституції та виборчому законодавстві України визначено строки та періодичність проведення виборів. Принцип справедливих виборів також є міжнародним стандартом організації і проведення виборів. Він тісно пов’язаний із реалізацією громадянами як суб’єктів своїх виборчих прав: права обирати та бути обраним. Принцип загальності виборчого права означає, що суб’єктивне активне виборче право, тобто право обирати, відповідно до ст.. 70 Конституції України мають усі громадяни України, які на день голосування досягли 18 років, за винятком осіб, визнаних судом недієздатним. Субекти виборчого процесу Суб’єктами виборчого процесу визнаються особи, органи та організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України правами та обов’язками стосовно організації та проведення виборів Суб'єктами виборчого процесу є: 1) виборець; 2) Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону; 3) партія, що висунула кандидата у депутати; 4) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; 5) офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про вибори народних депутатів України (ст.12) м. Київ, 17 листопада 2011 року N 4061-VІ У виборчому законодавстві регламентація виборчого процесу здійснюється: по-перше, закріпленням засад виборів і виборчого процесу; по-друге, детальним регулюванням усіх стадій (етапів) виборчого процесу; по-третє, визначенням порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу; по-четверте, встановленням засад фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготування і проведення виборів. 14. Стадії виборчого процесу Виборчий процес відбувається в певній, чітко визначеній виборчим законодавством послідовності і складається з кількох етапів – стадій виборчого процесу. Виборче законодавство передбачає такі стадії виборчого процесу: 1) складання та уточнення списків виборців;2) утворення виборчих округів;3) утворення виборчих дільниць;4) утворення виборчих комісій;5) висування та реєстрація кандидатів у депутати;6) проведення передвиборної агітації;7) голосування;8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;10) припинення діяльності виборчих комісій. У разі необхідності виборчий процес може включати також такі етапи: повторне голосування;2) підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів.
15.Судовий контроль у виборчому процесі. донедавна спори щодо правовідносин, пов’язаних із виборчим процесом, розглядались у порядку цив судочинства. Після набрання чинності КАСУ процедура оскарження рішень, дій чи бездіяльності учасників виборчого процесу зазнала істотних змін з урахуванням характеру виборчих спорів, необхідності їх оперативного розв’язання та впливу цього чинника на стабілізацію політичної ситуації в державі. Відповідно до КАСУ правосуддя у справах, пов’язаних із виборчим процесом, здійснюється Вищим адм судом У, апеляційними адм, окружними адм та, в окремих випадках, місцевими судами загальної юрисдикції як адм судами. А ст. 172-179 КАСУ встановлені особливості розгляду справ, пов'язаних з виборами, під час виборчого процесу, зокрема, визначено: коло позивачів, які можуть звернутися до адміністративного суду з такими позовами; строки звернення до суду; підсудність таких справ; строки їх розгляду; строки подачі апеляційної скарги; особливості розгляду цих справ судом першої та апеляційної інстанцій; особливості здійснення представництва та обчислення строків у таких справах. Суд вирішує адм справи у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адм справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування. Адмі справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Щоб забезпечити своєчасний розгляд виборчих спорів, адм суди під час виборчого процесу повинні працювати цілодобово. З цим завданням під час виборів 2012 р. вони впоралися - хоча і були окремі скарги від суб'єктів виборчого процесу на незабезпечення роботи в такому режимі, але під час перевірки ця інформація не підтвердилася.Вищий адм суд У розглядав виборчі спори як суд першої та апел інстанцій. І його робота на виборах була організована на високому рівні. Зокрема, суд працював у встановленому законом режимі, було організовано чергування суддів другої судової палати у вечірній і нічний час, а також у вихідні та святкові дні. У той же час, судді забезпечили розгляд виборчих спорів ВАСУ як судом апеляційної інстанції в установлені законодавством строки. Саме на їх плечі ліг тягар розгляду цих спорів, і це випробування вони гідно витримали.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 74; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.119.199 (0.039 с.) |