Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ

Організація субклітинних структур.

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Герасименко П.В.

Анатомія і фізіологія

Вищої нервової діяльності

Опорний курс лекцій

Чернігів 2000

ЗМІСТ

ЛЕКЦІЯ № 1. “Предмет і задачі курсу анатомії.”...............................4

ЛЕКЦІЯ № 2. “Будова клітини та тканин людського організму.”...10

ЛЕКЦІЯ № 3. “Пошарова будова шкіри. Кістково-руховий апарат.”.........................................................................14

ЛЕКЦІЯ № 4. “Дихальна система. Кров.”..........................................23

ЛЕКЦІЯ № 5. “Кровообіг, лімфатична система.”..............................26

ЛЕКЦІЯ № 6. “Травна та сечостатева системи.”...............................30

ЛЕКЦІЯ № 7. “Загальний план будови нервової системи.”.............33

ЛЕКЦІЯ № 8. “Анатомія Центральної нервової системи.”..............40

ЛЕКЦІЯ № 9. “Вищі відділи головного мозку.”................................44

ЛЕКЦІЯ №10. “Аналізатори. Ендокринна система.”........................47

ЛЕКЦІЯ №11. “Предмет та задачі курсу фізіології Вищої нервової діяльності.”...................................................................52

ЛЕКЦІЯ №12. “Фізіологія: клітинний та тканинний рівні.”............56

ЛЕКЦІЯ №13. “Фізіологія дихання, крові та кровообігу.”...............60

ЛЕКЦІЯ №14. “Травлення. Сечовиділення. Ендокринна регуляція функцій.”.......................................................................64

ЛЕКЦІЯ №15. “Загальна фізіологія збудливих тканин.”..................68

ЛЕКЦІЯ №16. “Загальна фізіологія Центральної нервової системи.”.......................................................................74

ЛЕКЦІЯ №17. “Вища нервова діяльність. Умовно-рефлекторна діяльність Центральної нервової системи.”..........78

ЛЕКЦІЯ №18. “Вища нервова діяльність та її типи.”.......................84

ЛЕКЦІЯ №19. “Вища нервова діяльність. Вищі функції Центральної нервової системи.”.................................87

ЛЕКЦІЯ №20. “Адаптація людини до мінливих умов зовнішнього середовища. Біологічні ритми людини.”...................96

Рекомендовані інформаційні джерела (для всього курсу)..............101

ЛЕКЦІЯ №1 ”Предмет і задачі курсу анатомії.”

План лекції:

1.Історичні періоди розвитку анатомії.

2.Основні анатомічні поняття.

3.Методи анатомічних досліджень.

4.Загальний план будови тіла людини.

1.Історичні періоди розвитку анатомії.

ІСТОРИЧНИЙ ПЕРІОД	РІВЕНЬ АНАТОМІЧНИХ ЗНАНЬ
Стародавні часи	Поодинокі, частіше хибні уявлення
Античний період	Величезний описовий об’єм знань
Середньовіччя	Гальмування розвитку, вплив релігії
Епоха Відродження	Розширення та об’єктивна систематизація результатів реальних досліджень
Нова та новітня історія	Поглиблення досліджень, суто науковий підхід до результатів, використання їх в медицині

Таб.1.1.1

Рис.1.1.1

2.Основні анатомічні поняття.

АНАТОМІЯ - це наука, яка вивчає форму та будову тіла людини, всіх його частин та органів у зв’язку з їх функцією, розвитком та впливом на них зовнішнього середовища.

Рис.1.2.1

Антропологія - наука, яка вивчає особливості будови тіла людини пов’язані з працею, а саме: феномен прямоходіння, будову кисті, будову ЦНС.

Види анатомічних дисциплін	Завдання дисциплін
Систематична	Вивчає органи по системам, які об’єднані загальною функцією, будовою та розвитком
Топографічна	Вивчає взаємне розташування органів і тканин в окремих ділянках організму, їх проекції на скелет і шкіру
Функціональна	Займається зв’язком форми органів з їх функціями
Порівняльна	Розглядає розвиток людини та її органів в процесі еволюції
Вікова	Вивчає особливості будови тіла, які виникають під час індивідуального розвитку людини
Пластична	Пояснює зовнішні форми будови і проекцій тіла
Описова	Описування будови органів під час розтину

Таб.1.2.1

Рівні анатомічних досліджень	Вивчає
Біологія	Життя, всі її форми і закономірності
Морфологія, або анатомія	Будову організмів взагалі
Гістологія	Будову тканин, які складають тіло
Цитологія	Види та будову клітин організму
Молекулярна біологія	Хімічний склад клітинних структур

Таб.1.2.2

Розділи анатомії	Розділи вивчають
Остеологія	Кісткову систему, як основу тіла
Міологія	Групи м’язів, як важелі
Синдесмологія	Зв’язки і сухожилки, які з’єднують кістки і м’язи
Спланхнологія	Системи дихання, травлення, сечоутворення, як системи життєзабезпечення
Ангіологія	Серцево-судинну систему, як головного постачальника речовин до органів
Неврологія	Нервову систему, як головний координуючий і регулюючий механізм діяльності органів
Естезіологія	Систему органів чуття, як постачальників інформації з зовнішнього середовища
Ендокринологія	Систему залоз внутрішньої секреції, які забезпечують хімічний зв’язок між органами
Дерматологія	Шкіру, як особливий орган захисту та чуття

Таб.1.2.3

3.Методи анатомічних досліджень.

Методи анатомічних досліджень	Зміст методів
Антропометрія	Вимірювання тіла людини і його частин
Препарування	Розтин трупу з метою описання органів
Ін’єкції	Введення спеціальних речовин в судини, протоки, порожнини
Освітлення	Обробка тканин речовинами, які дають ефект відносної прозорості
Корозія	Обробка тканин кислотою чи лугом після ін’єкції речовини, яка твердіє
Фарбування	Обробка тканин певними фарбниками до яких вони мають хім. подібність
Рентгенологія	Опромінення тіла людини Ro-приладами та вивчення Ro-знімків
Стереоморфологія	Поєднання препарування, освітлення, фарбування та опромінення у світлі

Таб.1.3.1

Рис.1.3.1

4.Загальний план будови тіла людини.

Рис.1.4.1

Принципи	Сутність принципів
Симетрії	Тіло має симетричну будову, більшість органів розташовані симетрично(парні), непарні органи симетрично побудовані
Статевий	Чоловіки та жінки мають особливості будови тіла, окремих органів та тканин, які залежать від статі
Конституціональний	Всіх людей можна поділити на групи, які мають певні анатомо-фізіологічні особливості
Расовий	Людство поділяється на великі групи, кожна з яких має спадок вроджених форм

Таб.1.4.1

Рис.1.4.2

ВИСНОВОК: Таким чином, анатомія як наука пройшла довгий шлях розвитку з падіннями та зльотами. Зараз анатомія займає гідне місце серед біологічних наук. Вона поділяється на декілька розділів, вивчає будову організму на різних рівнях та має багато методів досліджень. Анатомія людини підлягає певним принципам, за якими побудований організм. Вони визначають особливості форм, які дозволяють поділяти всіх людей на окремі анатомічні групи.

Термінологія: анатомія, гістологія, цитологія, остеологія, міологія, спланхнологія, ангіологія, неврологія, препарування, мікроскопія, макроскопія, організм, принципи будови.

Анатомічний словник: голова-caput, шия – cervix, груди – thorax, живіт – abdomen, спина – dorsum, кінцівка – extremitas.

Інформаційні джерела: 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 18, 21, 31, 33

Сайти Internet:

- www.andros.spb.ru

- www.doktor.ru

- www.rusmedserv.com

- www.dal.gut.edu.au

ЛЕКЦІЯ №2 ”Будова клітини та тканин людського організму.”

План лекції:

1.Рівні біологічної організації. Клітинна теорія.

2.Загальний план будови клітин організму.

3.Організація субклітинних структур.

4.Основні тканини організму.

1.Рівні біологічної організації. Клітинна теорія.

Рівні організації	Які структури відображає
Молекулярний	Хімічний склад біологічних структур
Субклітинний	Клітинні органели
Клітинний	Клітину, як самостійну фізіологічну одиницю
Тканинний	Тканину, як сукупність клітин подібних за будовою і функцією
Органний	Сукупність тканин, які утворюють орган з певною будовою та функцією
Системний	Сукупність різних за будовою органів для виконання певних фізіологічних завдань
Організмений	Організм, як саморегулюючу функціональну систему
Популяційний	Сукупність подібних за будовою та фізіологією організмів, які мешкають в одному природному ареалі
Біосферний	Сукупність всіх істот на Землі

Таб.2.1.1

Рис.2.1.1

2.Загальний план будови клітин організму.

Відмінності тваринних та рослинних клітин

Рослинні клітини мають жорстку стінку

Рослинні клітини мають пластиди

Тваринні клітини мають центріолі

Таб.2.2.1

Клітинні елементи

Мембрана

Центріолі

Ядро

Мітохондрії

Цитоплазма

Апарат Гольджі

Гладкий ретикулум

Рибосоми

Гранулярний ретикулум

Лізосоми

Таб.2.2.2

Рис.3.1.1

Рис.3.1.2

Рис.3.1.3

Підшкірно-жирова клітковина - прошарок рихлої сполучної тканини, в який містяться жирові дольки серед сітки сполучних волокон.

2.Похідні(деривати) шкіри.

Рис.3.2.1

Рис.3.2.2

Рис.3.2.3

3.Загальний план будови кісткового апарату.

Кістково-руховий апарат – це всі кістки, м’язи, які зв’язані між собою за допомогою сполучної тканини.

Форми кісток
Довгі		Короткі		Плоскі	Змішані
Трубчасті	Губчасті	Трубчасті	Губчасті	Лопатки, тазові кістки	Хребці, кістки основи черепу
Скелет кінцівок	Ребра	Фаланги пальців	Грудина

Таб.3.3.1

Відділи трубчастих кісток
Епіфіз	Кінцева частина кістки
Метафіз	Частина між епіфізом і діафізом
Діафіз	Середня частина кістки

Таб.3.3.2

З’єднання кісток
Сінартрози – безперервні з’єднання			Геміартроз – перехідна форма (напівсуглоб)	Діартрози – перервні з’єднання (суглоби)
Синдесмоз	Синхондроз	Сіностоз	Хрящове з’єднання, в якому є щілина (лонне з’єднання)	Форми суглобів
З’єднується волокнистою сполучною тканиною	З’єднання за допомогою хрящової тканини	З’єднання за допомогою кісткової тканини		Кулясті	Циліндричні	Плоскі	Змішані

Таб.3.3.3

Рис.3.3.1

Рис.3.3.2

Скелет голови

Мозковий відділ

Лицьовий відділ

Клиноподібна кістка

Решіткова кістка

Парні скроневі кістки

Парні тім’яні кістки

Потилична кістка

Лобна кістка

Парні кістки верхньої щелепи

Парні кістки скул

Парні кістки піднебіння

Кістка сошник

Парні носові кістки

Кістка нижня щелепа

Під’язикова кістка

Таб.3.3.4

Скелет тулубу
Грудина			Ребра			Хребет
Рукоятка	Тіло	Мечоподібний відросток	Блукаючі	Несправжні	Справжні	Лордози			Кіфози
						Куприковий відділ	Крижовий відділ	Поперековий відділ		Грудний відділ	Шийний відділ

Таб.3.3.5

Скелет кінцівок	Скелет нижньої кінцівки	Скелет вільної нижньої кінцівки	Стегнова кістка
			Кістки гомілки	Великогомілкова кістка
				Малогомілкова кістка
			Кістки стопи	Кістки заплесни
				Кістки плесни
				Кістки пальців
		Скелет поясу нижньої кінцівки	Тазові кістки	Клубові кістки
				Лобкові кістки
				Сідничні кістки
			Крижі
			Куприк
	Скелет верхньої кінцівки	Скелет вільної верхньої кінцівки	Плечова кістка
			Кістки передпліччя		Променева кістка
					Ліктьова кістка
			Кіски кисті		Кістки зап’ястка
					Кістки п’ястка
					Кістки пальців
		Скелет поясу верхньої кінцівки	Ключиця
			Лопатка

Таб.3.3.7

Рис.3.3.3

4.Загальний план будови м’язового апарату.

Рис.3.4.1

Класифікація м’язів
За формою			За взаємодією
Довгі	Короткі	Широкі	Антагоністи	Синергісти

Таб.3.4.1

Рис.3.4.2

ВИСНОВОК: Таким чином, зрозуміло, що шкіра, як орган має складну, багатошарову будову. Шкіра містить багато дрібних але важливих утворень. Кістково - руховий апарат об’єднує в собі статичний (кістки) та динамічний (м’язи) компоненти. В свою чергу, кожний з них має свої підрозділи зі складною будовою.

Термінологія: шкіра, епідерміс, дерма, підшкірно-жирова клітковина, деривати шкіри, кістки, суглоби, м’язи, сухожилок.

Анатомічний словник: шкіра – cutanea, ніготь – unguis, волосся – pilum, череп - cranium, хребет – columna vertebralis, стопа – ped, кисть – manus.

Інформаційні джерела: 5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33

Сайти Internet:

- www.andros.spb.ru

- www.doktor.ru

- www.rusmedserv.com

- www.dal.gut.edu.au

- www.anatomy.wisc.edu.

ЛЕКЦІЯ № 4 “Дихальна система. Кров.”

План лекції:

1.Будова верхніх дихальних шляхів.

2.Нижні дихальні шляхи та легені.

3.Компоненти крові.

1. Будова верхніх дихальних шляхів.

Рис.4.1.1

Рис.4.1.2

Таб.4.2.2

Ацинус - анатомо - функціональна одиниця легенів, він має власну бронхіолу, альвеоли та легеневі капіляри, між якими відбувається газообмін

Альвеола - кінцевий відділ дихальних шляхів, який має вигляд мішечка побудованого з одного шару плоских клітин. До цього мішечка щільно прилягає легеневий капіляр, він містить венозну кров

Рис.4.2.1

3.Компоненти крові.

Рис.4.3.1

Формені елементи крові
Еритроцити	Тромбоцити	Лейкоцити
		Гранулоцити			Агранулоцити
		Нейтрофіли	Еозинофіли	Базофіли	Моноцити	Великі лімфоцити	Малі лімфоцити

Таб.4.3.1

ВИСНОВОК: Дихальна система має складну структуру. Вона розподілена на певні відділи, кожен з яких також має підрозділи. Особливістю дихальної системи є тісне сусідство кровоносного русла та повітряних шляхів. В свою чергу кровоносна система легенів відрізняється характером будови та вмісту. Кров є особливою рідкою тканиною з різноманітними клітинами та незвичайною міжклітинною речовиною.

Термінологія: дихання, легені, трахея, бронхи, ацинус, альвеола, кров, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, плазма.

Анатомічний словник: ніс-rinus, легеня - pulmon, кров - sanguis, гортань - larynx, глотка –pharinx.

Інформаційні джерела::5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33

Сайти Internet:

- www.andros.spb.ru

- www.doktor.ru

- www-class.unl.edu/biosll4/index.htm

- www.med.ufl.edu/anatomy/

ЛЕКЦІЯ №5 “Кровообіг, лімфатична система.”

План лекції:

1.Загальний план будови системи кровообігу.

2.Анатомія серця.

3.Складники лімфатичної системи. Особливості кровообіг плода.

1.Загальний план будови системи кровообігу.

Рис.5.1.1

Рис.5.1.2

Артерії - судини, які несуть кров від серця до органів

Рис.5.1.3

Капіляри – найдрібніші кровоносні судини, які мають стінку з одного шару клітин, вони здійснюють травлення тканин.

Вени - судини, які несуть кров від органів до серця.

Коллатеральні судини - додаткові судини, які розташовуються паралельно основній судині.

Судинні анастомози - судини, які розташовуються між сусідніми судинами та з’єднують їх.

2.Анатомія серця.

Розташування шару	Назва шару	Тканина
Внутрішній шар	Ендокард	Епітелій
Середній шар	Міокард	М’язова
Зовнішній шар	Епікард	Сполучна
Зовнішня оболонка	Перикард	Сполучна

Таб.5.2.1

Сайти Internet:

- www.andros.spb.ru

- www.doktor.ru

ЛЕКЦІЯ №6 “Травна та сечостатева системи.”

План лекції:

1.Загальний план будови травної системи.

2.Загальний план будови сечової системи.

3.Загальний план будови статевої системи.

1.Загальний план будови травної системи.

Рис.6.1.1

Відділи травного каналу

Верхній відділ

Нижній відділ

Порожнина роту Стравохід Шлунок Тонка кишка Товста кишка

Таб.6.1.1

Травні залози
Маленькі	Великі
Розташовуються в слизовій оболонці травного каналу і не мають власних протоків	Слинні залози	Підшлункова залоза	Печінка

Рис.6.1.3

2.Загальний план будови сечової системи.

Рис.6.2.1

Рис.6.2.2

3.Загальний план будови статевої системи.

Рис.6.3.1

Чоловіча статева система
Внутрішні органи					Зовнішні органи
Яєчка з придатками	Сім’яні протоки	Сім’яні пухирці	Передміхурова залоза	Бульбоуретральні залози	Калитка	Статевий член

Таб.6.3.1

Жіноча статева система
Внутрішні органи					Зовнішні органи
Яєчники	Маткові труби	Матка	Піхва	Залози присінку піхви	Клітор	Великі і малі статеві губи

Таб.6.3.2

ВИСНОВОК: Таким чином, травна система об’єднує в собі складно побудовану трубку, до якої відкриваються протоки травних залоз. Ці залози, в свою чергу, також мають складну будову. Сечова система складається з системи сечоутворення(нефрон) та системи сечовиділення (сечоводи, міхур, сечовивідний канал). До сечової системи анатомічно приєднана статева система. Статеві системи чоловіків та жінок мають як відмінності так і схожість.

Термінологія: рот, стравохід, шлунок, кишечник, підшлункова залоза, печінка, нирки, сечоводи, сечовий міхур, яєчка, яєчники, матка.

Анатомічний словник: рот - stoma, стравохід - oesophagus, шлунок - gaster, дванадцятипала кішка - duodenum, нирка - ren, сечовід - ureter, сечовий міхур – vesica urinaria.

Інформаційні джерела: 5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33

Сайти Internet:

- www.andros.spb.ru

- www.doktor.ru

- www-class.unl.edu/biosll4/index.htm

- www.med.ufl.edu/anatomy/

ЛЕКЦІЯ №7 “Загальний план будови нервової системи.”

План лекції:

1.Основні складники нервової системи.

2.Анатомія черепних та спинномозкових нервів.

3.Будова вегетативної нервової системи.

1.Основні складники нервової системи.

Будова нейрону

Короткий відросток Тіло нейрона Довгий відросток Дендрит Сома Аксон Проводить імпульс до нейрону Живить відростки Проводить імпульс від нейрону

Таб.7.1.1

Рис.7.1.1

Типи нейронів

Уніполярні Біполярні Мультиполярні Мають дендрит Мають дендрит і аксон Мають аксон і багато дендритів

Таб.7.1.2

Рис.7.1.2

Рис.7.1.3

Нейроглія - допоміжні клітини, які розташовані навколо нейронів. Вони виконують секреторну, опорну, поживну для нервової системи функцію.

Рис.7.1.4

Рис.7.1.5

Рис.7.1.6

Рис.7.1.7

2.Анатомія черепних та спинномозкових нервів.

Рис.7.2.1

Номер пари	Назва пари	Виконують
І	Нюхові	Нюхова чутливість
ІІ	Зорові	Оптична чутливість
ІІІ	Окорухові	Рухова та вегетативна іннервація ока
ІV	Блокові	Рухова іннервація ока
V	Трійчасті	Рухова та чутлива іннервація голови
VI	Відвідні	Рухова іннервація ока
VII	Лицьові	Рухова, чутлива та вегетативна іннервація обличчя
VIII	Присінково - улиткові	Чуття слуху та рівноваги
IX	Язикоглоткові	Рухова, чутлива та вегетативна іннервація рота і глотки
X	Блукаючі	Рухова, чутлива та вегетативна іннервація внутрішніх органів, гортані і глотки
XI	Додаткові	Рухова іннервація шиї
XII	Під’язиковий	Рухова іннервація шиї

Таб.7.2.1

3.Будова вегетативної нервової системи.

Рис.7.3.1

Особливості вегетативної нервової системи

Вегетативні волокна обов’язково переключаються у нервових вузлах

Вегетативні волокна тонкі, імпульси пропускають повільно

Для Вегетативної системи характерні сплетення, в яких є і нейрони і волокна

Таб.7.3.1

Рис.7.3.2

Анатомо-функціональний розподіл Вегетативної системи

Вищі Вегетативні центри - відповідні ділянки кори головного мозку та гіпоталамус.

Симпатичний відділ

Парасимпатичний відділ

Центральний відділ

Периферичний відділ

Центральний відділ

Периферичний відділ

Ядра в бокових рогах останнього шийного, всіх грудних та верхніх 3 поперекових сегментів спинного мозку

Ядра в стовбурі головного мозку та в 2-3 крижових сегментах спинного мозку

Парасимпатичні навколо органні вузли та волокна

Таб.7.3.2

ВИСНОВОК: Таким чином, нервова система складається з різноманітних нейронів, які мають різні відростки. Сукупність нейронів складають нервові центри. Відростки нейронів утворюють нерви. Зв’язок між нейронами забезпечується за рахунок синапсів. Вся нервова система складається з соматичної та вегетативної. Обидва відділи мають центральні та периферичні структури.

Термінологія: нейрон, аксон, дендрит, нервові волокна, синапси, мієлін, нерви, рецептори, ефектори, нейроглія, рефлекторна дуга, соматична та вегетативна системи, симпатика, парасимпатика.

Анатомічний словник: головний мозок - encephalon, спинний мозок – medulla spinalis, сплетення - plexus, стовбур - truncus, вузол – ganglion.

Інформаційні джерела: 5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33

Сайти Internet:

- www.andros.spb.ru

- www.doktor.ru

- www.rusmedserv.com

- www.dal.gut.edu.au

ЛЕКЦІЯ № 8 “Анатомія Центральної нервової системи.”

План лекції:

1.Відділи головного мозку.

2.Анатомія спинного мозку.

3.Оболонки мозку та лікворні шляхи.

Відділи головного мозку.

Рис.8.1.1

Відділи головного мозку

Великий мозок

Проміжний мозок

Середній мозок

Стовбур мозку

Задній мозок Довгастий мозок

Таб.8.1.1

Довгастий мозок

Сіра речовина Біла речовина Ядра черепних нервів, центри дихання, серцебиття, безумовних рефлексів Провідні шляхи, волокна, які з’єднують центри мозку

Таб.8.1.2

Задній мозок

Міст мозку та мозочок, але до стовбуру мозочок не відносять

Сіра речовина Біла речовина Власні ядра мосту, ядра черепних нервів Транзитні провідні шляхи

Таб.8.1.3

Середній мозок

Дві ніжки мозку

Покришка мозку

Сіра речовина Біла речовина Сіра речовина Біла речовина

Ядра черепних нервів, червоне і чорне ядра

Транзитні провідні шляхи

Первинні центри зору і слуху

Волокна до проміжного мозку

Таб.8.1.4

Три пари ніжок

Мозочок
Півкулі		Хробачок	Три пари ніжок
Сіра речовина	Біла речовина
Кора мозочка, ядра мозочка	З’єднувальні волокна

Таб.8.1.5

Проміжний мозок

Таламус

Епіталамус

Метаталамус

Гіпоталамус

Таб.8.1.6

Великій мозок

Півкулі

Долі півкуль Сіра речовина Біла речовина Лобні

Кора та базальні ядра

З’єднувальні волокна

Тім’яні Скроневі Потиличні Острівцеві

Таб.8.1.7

Анатомія спинного мозку.

Структура спинного мозку

Відділ мозку Кількість сегментів Шийний 8 Грудний 12 Поперековий 5 Крижовий 5 Куприковий 1

Таб.8.2.1