Потенціометричний метод аналізу. Гальванічні елементи. Окисно-відновні (редокс системи).

 

 

61.Гальванічний елемент – прилад, в якому:

 

 

б) хімічна енергія перетворюється в електричну;

 

62.Іонселективними називають електроди, потенціал яких залежить від:

а) концентрації тільки певного виду іону;

 

 

63.Концентрацію іонів натрію в крові можна визначити за допомогою:

в) Na-селективного електроду;

 

 

64.Який електрод краще використати для вимірювання рН біологічних рідин: б) скляний;

 

 

65.Для вимірювання рН крові краще використати:

б) каломельно – скляний ланцюг;

 

66.Для вимірювання рН сечі краще використати електрод:

 

в) скляний;

 

67.Під час потенціометричного титрування кінець титрування визначається: в) за різкою зміною ЕРС

 

68. Потенціометричний метод аналізу в медицині використовують для:

г) внутрішньошлункової рН-метрії.

 

69.Для визначення аскорбінової кислоти використовують барвник. Його е red

= 0,217 В, а е red аскорбінової кислоти = 0,14 В. При цьому аскорбінова кислота:

а) окиснюється;

 

70.Знак потенціалу індиферентного електроду в системі

НООС – СН2 – СН2 –СООН «НООС – СН = СН – СООН + 2Н+ + 2 е: б) від’ємний;

 

71.Для визначення система сукцинат / фумарат (е0red = -0,03 В) використовують барвник із е0red = 0,217 в. Система сукцинат – фумарат при цьому:

б) окиснюється;

 

 72.В окисно-відновній системі із субстрату (е red = - 0,46 в) і дегідрогенази (е

red = - 0,36 в) субстрат:

а) окиснюється;

 

73.Система Fe+2 «Fe+3 в організмі людини міститься у:

б) цитохромах;   

 

74.Дифузний потенціал виникає на межі:

г) двох розчинів різної концентрації.

 

75.Мембранний потенціал виникає на мембрані, що розділяє:

в) два розчини різної концентрації;

 

76.Потенціал спокою обумовлений нерівномірним розподілом іонів:

в) натрію та магнію між клітиною та міжклітинною рідиною;

 

77.Потенціал спокою за природою це:

в) мембранний потенціал;

 

78.В результаті збудження клітини проникність мембрани: б) збільшується;

 

79.Потенціал дії в організмі людини виникає в результаті:

б) електричного імпульсу.   

 

80.Потенціал дії за природою це:

 

в) дифузний потенціал.

 

С орбційні процеси на межі поділу фаз.

Со рбція біологічно активних речовин на межі поділу рідина-газ.

 

 

81.Поверхневими називаються явища, які відбуваються: б) на межі поділу фаз;

 

82. Невеликі краплі води мають сферичну форму внаслідок:

б) високого поверхневого натягу.

 

83.Зменшити поверхневу енергію можна:

 

в) зменшуючи поверхню розділу фаз та зменшуючи поверхневий натяг;

 

84.Кулеподібна форма краплі пояснюється тим, що куля має: а) мінімальну площу поверхні;                         

 

 

85.Особливість будови поверхнево активних речовин (ПАР) в тому, що вони:

а) дифільні;

 

86.Розчини поверхнево активних речовин (ПАР) мають поверхневий натяг у

порівнянні із поверхневим натягом чистого розчинника:

 

г) менший.

 

87.Структура поверхневого шару розчину поверхнево активних речовин

(ПАР):

 

б) гідрофобна частина ПАР направлена до повітря;

 

88.В організмі людини є такі ПАР;

б) білки, жири;

 

 

89.Емульгація жирів в організмі людини відбувається за допомогою:

в) жовчних кислот;         

 

90.Поверхневий натяг крові порівняно із водою менший завдяки:

б) білкам;

 

 91.Поверхневий натяг розчину білка порівняно із водою:

а) менший;         

 

92. Під час фагоцитозу міжфазний поверхневий натяг:

 

в) зменшується;              

 

93. Під час гепатиту жовчні кислоти:

б) зменшують поверхневий натяг сечі;

 

94. Наявність білків в сечі:

 

б) зменшує поверхневий натяг сечі;

 

95. Обміну речовин сприяє концентрування ПАР: а) на поверхні стінок стінок судин, кишечника;

 

 

96. Утворення білкових плівок на пухирцях газу при кесонній хворобі виникає внаслідок:

в) адсорбції поверхнево-активних речовин на межу рідина-газ;

 

97. Жовчні кислоти:

 

а) зменшують поверхневий натяг жиру;

 

 

98. Ліпіди належать до ПАР, тому що вони:

 

б) дифільні;

 

99. Мембрана клітини має структуру:

а) рідиннокристалічну;   

 

100. Сурфактант - це плівка із ПАР, яка:

 

б) не дає спадатися альвеолам на видиху;