Лих, середніх або великих. Малими (незалежно від форми власності)

Визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність пра-

Цюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг ва-

лового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не

Перевищує 70 млн. гривень, а великими, відповідно, — якщо переви-

Щує 250 осіб та 100 млн. гривень. Усі інші підприємства визнаються

Середніми.

Слід відзначити, що у чинному законодавстві існують визначен-

Ня малих сільськогосподарських підприємств у тваринництві, відне-

Сення яких саме до малих підприємств ставиться у пряму залежність

Від величини наявного в них поголів'я тварин.

Ферми, які входять до складу сільськогосподарських підпри-

Ємств та фермерських господарств, уважаються малими, якщо вони

Мають обмежену кількість поголів'я: птахоферми — до 700 голів пти-

Ці; великої рогатої худоби — до 200 голів із приплодом; свиноферми

— до 200 голів із приплодом; вівцеферми — до 400 голів із припло-

Дом; кролеферми — до 400 голів.

Ще одним суб'єктом аграрних правовідносин є сільськогоспо-

Дарські дорадчі служби, які здійснюють свою діяльність на основі За-

Кону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» від 17

Червня 2004 р. Сільськогосподарською дорадчою діяльністю є сукуп-

Ність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих

Селянських та фермерських господарств, господарських товариств,

Інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і гос-

Подарювання, а також сільського населення у підвищенні рівня знань

Та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення госпо-

Дарства.

80

Особисте селянське господарство як суб’єкт господарюван-

Ня в АПК

Особисте селянське господарство відповідно до однойменного

Закону «Про особисте селянське господарство» — це господарська

Діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною

Особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи

Родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення осо-

Бистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільсь-

Когосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з

Використанням майна особистого селянського господарства, у тому

Числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селян-

Ського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у

Межах встановленого правового господарського порядку. При цьому

Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства,

Не належить до підприємницької діяльності через можливість ведення

Не товарного, а простого натурального виробництва сільськогосподар-

ської продукції (для забезпечення потреб свого господарства).

Юридичною підставою виникнення правовідносин з ведення

Особистих селянських господарств є юридичний склад, до якого нале-

Жать юридичний факт досягнення необхідної правоздатності та діє-

Здатності фізичною особою та набуття земельної ділянки для ведення

Особистого селянського господарства. Юридичними підставами при-

Пинення ведення особистого селянського господарства є один з насту-

Пних юридичних фактів: вилучення (викуп) земельної ділянки, яка

Використовувалась для ведення особистого селянського господарства,

Для державних чи громадських потреб; відчуження земельної ділянки,

Яка використовувалась на умовах права власності; припинення дого-

Вору оренди земельної ділянки, яка використовувалась для ведення

Особистого селянського господарства на умовах оренди; передача од-

Ному з подружжя земельної ділянки для ведення особистого селянсь-

Кого господарства у власність при поділі майна подружжя у судовому

Порядку; смерть громадянина.