Завдання і предмет  житлового законодавства. Методи правового регулювання житлових відносин. Суб’єкти і об’єкти житлового права

Житлове законодавство

Завдання і предмет  житлового законодавства. Методи правового регулювання житлових відносин. Суб’єкти і об’єкти житлового права

Житлове законодавство - це сукупність нормативних актів, що регулюють суспільні відносини по задоволенню потреб громадян у житлі і пов'язані з ними відносини по управлінню житловим фондом, забезпеченню його цілості, експлуатації і ремонту..

Основними завданнями житлового законодавства є регулювання житлових відносин з метою: забезпечення конституційного права громадянина України на житло; належного використання і збереження всіх видів житлового фонду; зміцнення законності в царині житлових відносин в умовах ринкової економіки.

Першою умовою житлових правовідносин є наявність двосторонніх чи багатосторонніх фактичних відносин, що складаються між суб'єктами житлового права: між уповноваженою та зобов'язаною стороною у активних і пасивних правовідносинах.

Другою умовою виникнення житлових правовідносин є наявність правової норми, а третьою — наявність юридичного факту, з яким чинне законодавство пов'язує настання правових наслідків.

С уб'єктом житлового права, стороною житлових правовідно­син можуть бути власники житлового фонду. З погляду житлового, цивільного та адміністративного законодавств сторонами житлових правовідносин, з одного боку, є уповноважена сторона, наділена владними повноваженнями, з другого — зацікавлений суб'єкт. Сто­роною, яка наділена владними повноваженнями, може бути: уповноважений державний орган, громадянин-власник, юридична особа, підприємець, орган громадського об'єднання тощо.

Об'єктами права власності є житлові комплекси, житлові будинки (в тому числі багатоквартирні), квартири, житлові приміщення у гуртожитках, частини житлових та нежитлових будинків чи квартир, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання.

Державна реєстрація права власності та інші речові права на житло та їх обмеження проводиться відповідно до законодавства.

 

Механізм приватизації державного житлового фонду

Приватизація здійснюється шляхом:  безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Метою приватизації є формування ринкової системи житлового забезпечення громадян України, створення умов для реалізації права громадян на вільний вибір місця проживання та способу задоволення своєї потреби в житлі.

 

Державний житловий фонд

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Державний житловий фонд - сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що знаходяться у власності місцевих рад, державних підприємств, установ, організацій і призначаються для проживання людини і громадянина.

 

 

Надання жилих приміщень

Жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов і постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю.
Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення 18-річного віку, — відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від 15 до 18 років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.
Члени житлово-будівельних кооперативів і громадяни, які мають жилий будинок, його частину або квартиру у приватній власності, а також інші громадяни, що проживають у цих будинках (частинах будинків), квартирах, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах. Жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім'ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоловіка), яка (який) пізніше вселилася (вся) на жилу площу, зайняту подружжям, яке перебуває на обліку. Якщо вселення дружини (чоловіка) на жилу площу подружжя, що перебуває на квартирному обліку, неможливе, жиле приміщення надається на подружжя, крім випадків, коли дружина (чоловік), яка (який) окремо проживає в даному населеному пункті чи в приміській зоні, не потребує поліпшення житлових умов.
Працівникам, які переїхали у зв’язку з переведенням їх на роботу в іншу місцевість, і членам їхніх сімей жиле приміщення надається на умовах, передбачених трудовим договором.
Особам, які мають учений ступінь або вчене звання, провідним творчим працівникам, обраним за конкурсом на заміщення вакантних посад у вищому навчальному закладі, науково-дослідній установі, театрі, концертній організації, коли це пов’язане з переїздом в іншу місцевість, і членам їхніх сімей жиле приміщення надається на умовах, передбачених при оголошенні конкурсу.
Пільгові умови надання жилого приміщення можуть передбачатися і трудовим договором (при оголошенні конкурсу) на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету й рішення виконавчого органу місцевої ради.
Перевагою у строках одержання жилих приміщень за місцем роботи в межах черговості календарного року взяття на квартирний облік користуються ті, що перебувають у загальній черзі, працівники, які не менш як 15 років сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації, передовики виробництва. Виконавчі органи обласних і міських рад, які є замовниками житлового будівництва, щороку складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в поточному році. Виконавчі органи місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги. На підприємствах, в організаціях кількість жилої площі, що виділяється для цих цілей, за рішенням трудових колективів може передбачатися у колективних договорах. Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку, крім окремих випадків, передбачених законодавством України. Жилі приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному обліку. У деяких випадках надання жилих приміщень можливо підприємствами, установами, організаціями, які не ведуть квартирний облік і працівники яких перебувають на обліку за місцем проживання.  Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги (визначається за часом взяття на облік), крім осіб, що мають право першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, визначених законодавством.

Першочергове надання жилих приміщень  серед громадян, які перебувають на квартирному обліку, у першу чергу житло надається: 1) інвалідам Великої Вітчизняної війни і сім’ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам; 2) Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, “За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР” усіх трьох ступенів; 3) особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань; особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій; медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов’язків; 4) учасникам бойових дій і учасникам війни. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію чи каліцтво під час участі в бойових діях або виконання обов’язків військової служби, забезпечуються житлом протягом двох років від дня взяття на квартирний облік; 5) інвалідам праці І і II груп та інвалідам І і II груп з числа військовослужбовців; 6) особам, які стали інвалідами І і II груп у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків, виконанням обов’язку громадянина України, пов’язаного з рятуванням життя людини, та охороною власності й правопорядку; 7) сім’ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов’язків, виконанні обов’язку громадянина України, пов’язаною з рятуванням життя людини та охороною власності й правопорядку; 8) сім’ям осіб, які загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку; 9) робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва. Тривалість часу сумлінної роботи на даному підприємстві, в організації, що дає право на одержання жилих приміщень у першу чергу, встановлюється (залежно від місця перебування на квартирному обліку) трудовим колективом підприємства, організації або спільним рішенням виконавчого органу місцевої ради і ради профспілок, але не може бути меншим від 20 років; 10) матерям, яким присвоєно звання “Мати-героїня”; 11) багатодітним сім’ям (які мають у своєму складі трьох і більше дітей) і одиноким матерям. Указані сім’ї не втрачають права першочергового одержання жилих приміщень і тоді, коли після взяття сім’ї на квартирний облік діти досягнуть повноліття; 12) сім’ям при народженні близнят 13) учителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів; 14) особам, які проживають у ветхих будинках, що не підлягають капітальному ремонту; 15) іншим громадянам у випадках, передбачених законодавством України.

 

 

Ордер на жиле приміщення

Ордер на жиле приміщення - письмове розпорядження на заселення жилого приміщення, що видається на підставі рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації. Є єдиною підставою для заселення в надане жиле приміщення, видається лише на вільне жиле приміщення, має чітко встановлену форму.

Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР.

 

Житлове законодавство

Завдання і предмет  житлового законодавства. Методи правового регулювання житлових відносин. Суб’єкти і об’єкти житлового права

Житлове законодавство - це сукупність нормативних актів, що регулюють суспільні відносини по задоволенню потреб громадян у житлі і пов'язані з ними відносини по управлінню житловим фондом, забезпеченню його цілості, експлуатації і ремонту..

Основними завданнями житлового законодавства є регулювання житлових відносин з метою: забезпечення конституційного права громадянина України на житло; належного використання і збереження всіх видів житлового фонду; зміцнення законності в царині житлових відносин в умовах ринкової економіки.

Першою умовою житлових правовідносин є наявність двосторонніх чи багатосторонніх фактичних відносин, що складаються між суб'єктами житлового права: між уповноваженою та зобов'язаною стороною у активних і пасивних правовідносинах.

Другою умовою виникнення житлових правовідносин є наявність правової норми, а третьою — наявність юридичного факту, з яким чинне законодавство пов'язує настання правових наслідків.

С уб'єктом житлового права, стороною житлових правовідно­син можуть бути власники житлового фонду. З погляду житлового, цивільного та адміністративного законодавств сторонами житлових правовідносин, з одного боку, є уповноважена сторона, наділена владними повноваженнями, з другого — зацікавлений суб'єкт. Сто­роною, яка наділена владними повноваженнями, може бути: уповноважений державний орган, громадянин-власник, юридична особа, підприємець, орган громадського об'єднання тощо.

Об'єктами права власності є житлові комплекси, житлові будинки (в тому числі багатоквартирні), квартири, житлові приміщення у гуртожитках, частини житлових та нежитлових будинків чи квартир, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання.

Державна реєстрація права власності та інші речові права на житло та їх обмеження проводиться відповідно до законодавства.