V І  Бактеріологічний метод дослідження.

Культивування (вирощування) – забезпечення певних умов для життєдіяльності мікроорганізмів з метою вивчення їх властивостей. Для цього в лабораторіях застосовують поживні середовища.

Класифікація поживних середовищ.

І За вихідними компонентами:

1 натуральні – виготовлені із продуктів тваринного та рослинного походження

2 штучні поживні середовища виготовляють з певних хімічно чистих органічних та неорганічних сполук., які повинні містити усі поживні речовини, осмотичні умови (0,5% NaCl), водневий показник, достатню кількість води, бути прозорим та стерильним, повинна дотримуватись певна температура.

ІІ За складом штучні середовища поділяються на:

Прості – пептона вода, м'ясо-пептоний бульйон, м'ясо-пептоний агар, пептонна вода, желатин тощо;

Складні – з додаванням до простих середовищ крові, сироватки, асцитичної рідини, м’яса курячого жовтка, тощо.

ІІІ За консистенцією:

3 рідкі;

4  напіврідкі- 0,8-1,2% агар-агару;

5  щільні, з додаванням 2-2,5% агар-агару.

ІV За призначенням середовища можуть бути:

1 диференціально - діагностичні– дозволяють відрізняти види мікроорганізмів один від одного, що широко застосовується для діагностики інфекційних хвороб. Щільні диференціально-діагностичні середовища: Ендо, Плоскирєва, Левіна (кишкова паличка, збудники ГКІ). В принципі їх приготування полягає додавання лактози, яку розщеплює кишкова паличка.

2 елективні середовища – для виділення мікробів певного виду з досліджує- мого матеріалу, що містить різноманітну сторонню мікрофлору, створюються сприятливі умови для мікроорганізмів, наприклад для холерного вібріону використовують лужний агар.

3 індікаторні середовища (спеціальні) – для виявлення культур бактерій, ріст яких викликає добре видимі зміни середовища.

4 середовища накопичення створюють умови для збагачення росту мікроорганізмів у патологічному матеріалі, що досліджують.

Для культивування аеробів необхідні поживні середовища, що містять достатню кількість кисню.

Чиста культура - мікроорганізми одного виду, які отриманні з однієї чи декількох клітин в результаті розмноження на штучному поживному середовищі.

Чисту культуру отримають шляхом посіву досліджуємого матеріалу на поживне середовище та витримування у термостаті певний час.

У поживних середовищах при зростанні та розмноженні бактерії мають 4 фази:

1 фаза – латентна – бактерії адаптуються до нових умов, росту не відбувається;

2 фаза – логарифмічного зростання – бактерії ростуть енергійно до певного розміру, а потім діляться на 2 дочірні клітини;

3 фаза – стаціонарного росту – кількість організмів у культурі залишається постійною. У середовищі зменшується кількість поживних речовин, збільшується кількість продуктів обміну. Умови стають несприятливими.

4 фаза – відмирання – загибель бактерій.

Бактеріологічний метод полягає у посіві досліджуємого матеріалу на поживні середовища, виділенні чистої культури збудника та його ідентифікації. Визначення виду та типу збудника при використанні бактеріологічного методу дозволяє вивчити культуральні та біохімічні властивості збудника.

До к ультуральних властивостей відносять здатність мкроорганізмів розмножуватися на певних поживних середовищах, утворювати колонії різних форм (S- або R - форму), синтезувати пігменти, ароматичні речовини тощо.

Колонії S- форми мають рівний округлий край, гладкі, випуклі, блискучі.

 Колонії R – форми – нерівні, грубі, шершаві, бугристі, сухі.

Біохімічні властивості мікроорганізмів полягають у синтезі ними різноманітних ферментів, необхідних для засвоєння поживних речовин.

 

 

Контрольні питання

1 Хто запропонував «міазматичну теорію»?

2 Що вивчає мікробіологія?

3 Що вивчає медична мікробіологія?

3 Що таке поліморфізм?

4 Як класифікуються мікроорганізми за формою?

5 Яку будову має  клітина мікроорганізму?

6 В чому полягає бактеріологічний метод дослідження?

7 Що таке аеробне та анаеробне дихання?

7 Що таке культивування мікроорганізмів?

8 Які існують поживні середовища за складом, за консистенцією?

9 Що таке чиста культура?

10 Що розуміють під культуральними властивостями мікроорганізмів?

11 Що розуміють під біохімічними властивостями мікроорганізмів?

12 Яка різниця існує між екзо- та ендотоксинами?

 

Тестові питання

1 Спорогенні паличкоподібні бактерії – це:

          А бактерії;

          Б бацили;

          В спірохети;

          Г стрептококи

 

2 Кулясті мікроорганізми, розміщені у вигляді грони винограду:

         А диплококи;

         Б стафілококи;

         В стрептококи;

         Г сарцини

 

3 Структура, яка захищає мікроорганізми від фагоцитозу, антибіотиків, антитіл, фагів:

          А спора;

          Б клітинна стінка;

          В капсула;

          Г цитоплазматична мембрана

 

4 Прості середовища – це всі, крім:

         А желатину;

         Б МПА;

         В МПБ;

         Г кров’яного агару