Мова та стиль наукового дослідження

 

Наукове дослідження у вищій школі є, насамперед, кваліфікаційною роботою, тому значну увагу слід звернути на мовностилістичний аспект курсової роботи. Мета наукового мовлення полягає в тому, щоб систематично і об’єктивно викласти певні наукові проблеми, питання. Основна увага звертається на логіку і точність викладу, від яких залежить рівень інтелектуальності наукових висловлювань. Звідси, для наукового тексту характерним є змістовна лаконічність, завершеність логічних зв'язків, цілісність та послідовність розвитку думки. На рівні цілого тексту визначальними характеристиками наукового тексту є: цілеспрямованість; відсутність емоційно забарвлених елементів мови; наявність точних висловлювань; наявність спеціальної термінології, яка в лаконічній формі дає розгорнуті визначення або змістовні дефініції явищ, процесів, понять.

Науковий стиль характеризується певними мовностилістичними рисами. Так, на лексичному й фразеологічному рівнях слід відзначити такі стилетвірні особливості: використання спеціальних лінгвістичних (лексема, морфема, денотат, синтаксична конструкція та ін.) та загальнонаукових термінів (аналіз, синтез, систематизація, класифікація та ін.), іншомовних слів та словосполучень; вживання слів у прямому значенні, переважання іменної лексики; частотне вживання віддієслівних іменників (виникнення, формування, вживання та ін.), дієприкметникових, дієприслівникових, прикметникових зворотів. Одна із істотних рис наукового стилю полягає у використанні значної кількості спеціальних лексичних засобів, що слугують для вираження певних смислових відношень між елементами наукової інформації:

· причини і наслідку, умови і наслідку (проте; однак, тому що, звідси, в (у) наслідок цього, в (у) результаті, в (у) залежності від, у зв’язку з цим, згідно з, відповідно до, за таких умов, за такої умови, через, якщо (ж), то це свідчить про, вказує на, засвідчує на, дає можливість, дозволяє, сприяє, має значення тощо);

· часова співвіднесеність і порядок викладення інформації (спочатку/ насамперед/ у першу чергу з’ясуємо, передусім зазначимо, наступним кроком у дослідженні, одночасно, у той же час, поряд із цим, в подальшому, у наступному, останнім часом, насамкінець тощо);

· всебічний розгляд об’єкта (з точки зору типовості, конкретності, сутності тощо) (з точки зору, в цьому розумінні, взагалі, зокрема, як правило, у тому числі, в основному, з одного боку, з іншого боку, крім того, окрім, у контексті, за концепцією тощо);

· зіставлення і протиставлення інформації (однак, проте, також, так само, як і; як.., так і …; порівняно, у протилежність, на противагу, навпаки, аналогічно, таким же чином, разом із тим тощо);

· виокремлення частин висловлювання (головне, зупинимося на головному, необхідно зазначити, маємо підкреслити (зазначити), слід мати на увазі, треба врахувати, характерно, що… тощо);

· доповнення, уточнення інформації (крім того, більше того, до речі, між іншим, головним чином, особливо, точніше, у тому числі, а саме тощо);

· зв'язок з попередньою інформацією (як було сказано/ показано/ зазначено/ встановлено/ одержано/ виявлено/ з’ясовано; як свідчать дані; на підставі даних з таблиці/ діаграми виходить/ можна встановити; як видно із таблиці; як зазначено у таблиці/ схемі; як (уже) вказувалося вище/ зазначалося раніше/ підкреслювалося, вище(нижче); вище йшлося про…; у зв’язку з цим; у зв’язку з вище викладеним; названий, останній, попередній, відповідний, вищеописаний, вищевказаний, вищенаведений, виведений, доведений, класифікований, завершений, описаний, перерахований, розглянутий, сформульований, установлений, аналогійний, схожий, подібного типу, розглядуваний; той, що аналізується тощо);

· об’єктивна оцінка інформації (природно, само собою зрозуміло, безперечно, безсумнівно, очевидно, навряд чи, начебто, у дійсності, насправді, дійсно, правда, точніше, зрозуміло, швидше за все, на перший погляд, зрештою, дослідження показало, аналіз підтвердив тощо);

· ілюстрація зазначеного (наприклад, так, як приклад, прикладом може слугувати, проілюструємо яскравими прикладами, розглянемо приклад, про що можна судити за, продовжимо ілюструвати, проаналізуємо типові приклади, унаочнимо тощо).

Використання вищенаведених лексичних одиниць сприяє логічному представленню думки, запобігає хибним повторам, допомагає уникати висловів, що не стосуються наукового дослідження, скеровує хід думки, дотримуючись правил ведення наукового пошуку відповідно до розділів дослідження.

 

Інші мовні/мовленнєві стандарти-кліше, що також можуть бути використані в науковій роботі: