Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донецький національний університет

Історичний факультет

 

Структура вступу:

· актуальність проблеми;

· історіографічний огляд;

· мета і завдання дослідження;

· об’єкт дослідження;

· предмет дослідження;

· хронологічні рамки роботи;

· географічні межі дослідження;

· аналіз джерел;

· характеристика методологічної основи та методів дослідження;

· обґрунтування структури роботи, її загальний обсяг.

Вступ і висновки разом мають становити до 15% загального обсягу роботи.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно бути надмірним, бо створює враження компілятивності праці.

Подання таблиць. Цифровий матеріал, коли його багато або є потреба у зіставленні певних показників, як правило, оформлюють у таблиці. Звичайно таблиця складається із таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф, горизонтальних рядків та вертикальних граф. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують на наступному рядку, безпосередньо перед нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути якомога стисліше. Пісдя назви у квадоаьних дужках вказується порядковий номер посилання, в якому міститься використана інформація. Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки - з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки мають бути максимально точними і простими. Висота рядків - не менша ніж 8 мм. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку магістерської роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Громіздкі таблиці доцільно виносити до Додатків. У такому разі обов’язково необхідно посилатися на таблицю в тексті.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Посилання на джерела роблять по мірі їх вживання в тексті. Порядкові номери посилань вказують у квадратних дужках. Нумерація посилань ведеться суцільно (від 1 до....) в межах вступу, кожного з розділів, висновків. Після висновків наводиться перелік посилань за відповідними структурними частинами дипломної (Додаток В).

Оформлення списку використаних джерел і літератури. З нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з джерелами й літературою з досліджуваної проблеми. Список використаних джерел і літератури містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після переліку посилань.Він поділяється на дві частини: Джерела і Література (Додаток Г). Джерела необхідно об’єднувати в групи. Порядок їх розміщення визначається важливістю кожної з них для даної роботи. Для історичного дослідження важливе значення мають архівні документи, тому в разі використання їх варто у списку джерел поставити на перше місце. Це дозволить рецензентам оцінити ступінь історичності й самостійності дипломної роботи. Якщо архівні джерела не використовувалися, то їх не вказують і в загальному переліку. Слід мати на увазі, що архівними є також матеріали поточних архівів сучасних установ, організацій, підприємств, фірм тощо. Найчастіше такі документи залучаються до дослідження майбутніми фахівцями в галузі політології й міжнародних відносин (хоча нерідко до них звертаються й історики). Тому матеріали поточних архівів також необхідно об’єднувати в одну групу і за необхідності ставити їх на перше місце у відповідному списку наприкінці роботи.

Література також може групуватися за видами (монографії, статті, дисертації й автореферати дисертацій). Якщо окремих видів літератури небагато, то їх не доцільно виділяти в окрему групу; краще подати загальним списком. Література (в загальному списку і всередині груп) розташовується в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назв. Спочатку розташовують літературу, видану кирилицею, потім – іншими мовами, теж в алфавітному порядку.

Internet-ресурси не слід виділяти в окрему групу джерел або літератури, оскільки вони такими не є. Internet – не джерело, не література, а місце розташування останніх, засіб масової інформації.

Відомості про джерела та літературу, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію можна одержати зі стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:20063582-97 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис Загальні вимоги та правила складання" (ГОСТ 7.1-2003, IDT).

Складові бібліографічного опису (Додаток Д).

Опис архівних джерел має містити наступну інформацію: назву архіву, номер і назву фонду, номер опису, номер і назву справи, кількість аркушів. Усі дані подаються відповідно до внутрішніх норм оформлення кожного архіву.

Інформація про авторів у бібліографічному описі подається в такому порядку: спочатку прізвище, потім ініціали (Максименко І.С. aбо Baldwin R.E.). У тексті дипломної – навпаки – спочатку подаються ініціали або ім’я, потім – прізвище (І.С.Максименко aбо R.E.Baldwin, або Іван Максименко, або Robert E. Baldwin). Ця норма поширюється і на вітчизняні, і на іноземні видання. Якщо робота має два або три автори, можна подати лише прізвище та ініціали першого і далі додати „та ін.” або „et al.”. Видання, що мають чотирьох і більше авторів або не мають індивідуальних авторів, записують за назвами, після цього через косу лінію подають дані про авторів (не більше перших трьох, а далі додають „та ін.” або „et al.”). У цьому випадку ініціали розміщують перед прізвищами.

Назву роботи подають, як вказано на титульному аркуші. За наявності підзаголовку його наводять після основної назви через двокрапку (додаток В). За потреби після основної назви через двокрапку уточнюються відомості про характер видання: Підручник, Навч. посібник, Довідник, Енцикл. словник, Зб. статей, Зб. наукових праць, У 10 т. тощо.

Інформацію про переклад фіксують після назви через косу лінію, наприклад, „Пер. з англ.”, „Пер. з фр. В.Бойчука”.

Місце видання подають після автора, назви, інформації про переклад у назвиному відмінку. Скорочуються назви міст Київ (К.), Москва (М.), Санки-Петербург (СПб.), New York (N.Y.). Всі інші міста України й світу записуються повністю (Харків, Львів, Донецьк, Ростов-на-Дону, London). Якщо в книзі зазначено два місця видання, їх подають через крапку з комою (;). Якщо одна з двох назв міст не скорочується, необхідно обидві подавати повністю. Правильно: „К.; М.” або „Київ; Львів”. Помилка: „ К., Львів”.

Назву видавництва записують коротко, без слова „видавництво” і без лапок.

Рік видання подають після назви видавництва, через кому, арабськими цифрами. Після року ставлять крапку і тире (. –).

Обсяг видання записують арабськими або римськими цифрами (як зазначено у виданні) зі скороченим словом сторінка: в українській – с., в англійській – р., у німецькій – S., у французькій – s. (150 с., 150 р. тощо).

Опис джерела, взятого в мережі Internet. Спочатку зазначають назву інформації відповідно до правил бібліографічного опису. Потім у квадратних дужках ([ ]) пишуть слово Цит. (або Cited.), після коми вказують дату відвідання сторінки в Internet. Потім подають: Доступний з: (або Available from:) <http://www..........> - адресу сторінки.

Правила оформлення додатків. Додатки оформлюють як продовження дипломної на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен із них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1)- перша формула додатка А.

 

Додатки

Додаток А.

Дипломна робота

 

Донецьк 2011

Додаток Б.

Додаток В

Зразок оформлення переліку посилань

 

Посилання

Посилання до Вступу

1. Короленко В.Г. Земли! Земли! Мысли, воспоминания, картины / В.Г.Короленко. – М., 1991. – С. 132.

2. Реєнт О.П. Деякі проблеми історії України ХІХ-початку ХХ ст.: стан і перспективи наукової розробки / О.П.Реєнт // Український історичний журнал. – 2000. – № 2. – С. 15.

Посилання до Розділу І

1. Альбер М. Капитализм против капитализма / М.Альбер. – СПб., 1998. – С.11.

2. Там само. – С.265-269.

3. Липинський В. Листи до братів-хліборобів // Липинський В. Повне зібрання творів, архів, студії. – Т.6. – Київ-Філадельфія, 1995. – С. 139.

4. Ионов В. Факты и иллюзии в вопросе движения частной собственности / В.Ионов // Жизнь. – 1900. – Т.ІУ. – С. 197.

5. Ленин В.И. Развитие капитализма в России // Ленин В.И. Полн. собр. соч. – М., 1971. – Т. 3. – С. 1-665.

6. Дружинин Н.М. Помещичье хозяйство после реформы 1861 г. / Н.М.Дружинин // Исторические записки. – Т.89. – М., 1972. – С. 187-230; Його ж. Социально-экономическая история России: Избранные труды. – М., 1987; Дружинина Е.И. Генезис капитализма на юге и юго-востоке Европейской России / Е.И.Дружинина // Материалы по истории сельского хозяйства и крестьянства СССР. – М., 1980. – С.149-171; Дубровский С.М. К вопросу об уровне рaзвития капитализма в России и характере классовой борьбы в деревне в период империлизма / С.М.Дубровский. – М., 1960; Його ж. Сельское хозяйство и крестьянство России в период империализма. – М., 1985.

7. Панченко П.П., Шмарчук В.А. Аграрна історія України / П.П.Панченко, В.А.Шмарчук. – К., 2000. – С.54.

8. Сусоров С.В. Аграрне питання в Україні: причини, прояви, шляхи розв’язання (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / С.В.Сусоров. – Херсон, 1997.

9. Панченко П.П., Шмарчук В.А. Назв. праця. – С.36.

10.  Донік О.М. Доброчинна та культурно-освітня діяльність родини Терещенків в Україні (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.): автореф. дис. … канд. істор. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / О.М. Донік. – К., 2001; Ткаченко О.В. Підприємницька та меценатська діяльність родини Терещенків на Україні (1861-1917 рр.): дис. … канд. істор. наук: 07.00.01 / О.В.Ткаченко. – К., 1998.

11.  Scott I. C. Moral Economy of the Peasant. Rebellion and subsistence in Southeast Asia / I. C.Scott. – New Haven; L., 1976.

12. Там само. – С. 52.

13. Російський державний історичний архів (далі – РДІА). Ф. 592. – Оп.1 – Спр.166, 286.

14. Там само. – Спр. 548, 744.

15.  Державний архів Донецької області (далі – ДАДО). – Ф.22. – Оп.1.

16. Объединенное дворянство. Съезды уполномоченных губернских дворянских обществ. 1906-1916 гг.: Документы и материалы: В 3 ч. / Ред.. Б.И.Миронов. – Т.1: 1906-1908. – М., 2001. 

17. Сельское хозяйство и лесоводство. Журнал Министерства внутренних дел. – 1865-1918; Записки императорского общества сельского хозяйства Южной России. – 1908-1910; Черняев Е. Экономические и хозяйственные заметки // Сельское хозяйство и лесоводство. – 1875. – СХУІІІ. – С. 79-97; СХІХ. – С. 260-266.

І так далі.........
Додаток Г

Зразок оформлення списку джерел і літератури

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

І. ДЖЕРЕЛА

1. Архівні документи

1.1. Державний архів Дніпропетровської області

Ф.13. Контора Опікунства новоросійських іноземних поселенців (1781–1818 рр.) та Катеринославська контора іноземних поселенців (1818–1857 рр.)

1. Оп.1. – Спр.124. – Меморії з коротким змістом справ, які розглядалися в Конторі, про розселення колоністів, розвиток шовківництва та сільськогосподарських культур в колоніях та з інших питань (1805 р.). – 152 арк.

2. Оп.1. – Спр.125. – Меморії справ, які розглядалися в Конторі, про розселення колоністів та надання їм грошової допомоги та з інших питань (1805 р.). – 268 арк.

 

Ф.11.Канцелярія Катеринославського губернатора, м. Катеринослав (1831, 1871–1917 рр.)

1. Оп.1. – Спр.101. – Справа про виключення з Нейбертальської сільської громади пруссько-підданого Іоганна Клейнац (1878–1879 рр.). – 9 арк.

2. Оп.3. – Спр.741. – Справа про звинувачення Просяного Василя, Нищенка Антона, Сидоренка Данила у збройному пограбуванні Ісаака Гейнріхса в Катеринославській губернії (1908–1909 рр.). – 63 арк.

 

1.2. Державний архів Запорізької області

Ф.59. Миколайпільське волосне правління, с. Миколайполе Катеринославського повіту і губернії

1. Оп.1. – Спр.6. – Відомості про стан посівів хлібів та трав по волості врожаю 1873 р., німецьких колоніях, які поселені на власних землях по першій мировій дільниці Катеринославського повіту, про кількість населення в поселеннях волості, списки осіб, які народилися в 1873 р. (1872–1873 рр.). – 101 арк.

Ф.63. Миколайпільське сільське правління с. Миколайполе Катеринославського повіту і губернії

1. Оп.1. – С пр.1. – Книга податків (1910 р.). – 64 арк.

2. Оп.1. – Спр.2. – Про волосні розпорядження (1916 р.). – 10 арк.

 

1.4. Головний земельний архів прусської культурної спадщини в Берліні, Німеччина (Hauptstaatsarchiv Preussischer Kulturbesitz)

І НА, Rep.77: Міністерство внутрішніх справ

1. Tit.226, nr.1, bd.10. – Піддані, які емігрували з прусських держав у Росію (1849–1884 рр.).

2. Tit.226, nr.1, bd.11. – Піддані, які емігрували з прусських держав у Росію (1849–1884 рр.).

 

2. Законодавчі акти

2.1. Полный свод законов Российской империи – СПб.: Законоведение, 1991. – Кн.1. – Т.1–8. – 3522 с.

 

3. Статистичні матеріали

3.1. Вся Екатеринославская губерния. 1913 год. – Екатеринослав: Типография губернского правления, 1913. – 324 с.

3.2. Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г. – Т.XIII: Екатеринославская губерния. – СПб., 1904. – 894 с.; Т.XLI: Таврическая губерния. – СПб., 1904; Т.XLVII: Херсонская губерния. – СПб., 1904. – 568 с.

4. Джерела особового походження

4.1. Новицкий Я.П. С берегов Днепра (Очерки Запорожья) / Я.П.Новицкий // Сборник статей Екатеринославского научного общества по изучению края. – Екатеринослав, 1905. – С.188–189.

4.2. Павловський Ю. Спостереження та враження земського статистика / Ю.Павловський // Літературно-науковий вісник – 1902. – Т.XVII – С.1–16.

4.4. A Mennonite in Russia: The Diaries of Jacob D.Epp 1851–1880 / Translated and edited by Harvey L.Dyck. – Toronto; Buffalo; London: University of Toronto press, 1991 – 456 p.

 

5. Збірки документів

5.1. Ігнатуша О.М., Тедеєв О.С. Німецьке населення Запорізького краю за документами Бердянської, Катеринославської, Мелітопольської та Олександрівської земських управ / О.М.Ігнатуша, О.С.Тедеєв // Південна Україна ХVІІІ–ХІХ століття: Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. – Запоріжжя, 1996. – Вип.2. – С.51–77.

 

6. Періодичні видання

6.1. Голос України. Газета Верховної Ради України. 1990 – 1999.

6.2. Екатеринославские епархиальные ведомости – Екатеринослав, 1872–1917.

6.3. Зеркало недели. Международный общественно-политический еженедельник. 2000 – 2005.

6.4. Сельское хозяйство и лесоводство. Журнал Министерства внутренних дел. – 1865-1918.

 

7. Довідкові видання

7.1. Немцы России. Энциклопедия / Ред. колл.: В.Карев (пред.) и др. – Т.1: А–И. – М.: ЭРН,1999. – 832 с.

7.2. Философский энциклопедический словарь / Под ред. Л.Ф. Ильичева, П.Н.Федосеева, С.М.Ковалева, В.Г.Панова. – М.: Советская энциклопедия, 1983. – 837 с.

7.8. Brandes D., Busch M., Pavlović K. Bibliographie zur Geschichte und Kultur der Russlanddeutschen. Bd.1: Von der Einwanderung bis 1917. – München: R.Oldenbourg Verlag, 1994 – 370 S.

 

ІІ. ЛІТЕРАТУРА

1. Монографії і статті

1.1. Безносов А.И. “Союз граждан голландского происхождения” и меннонитское общество Юга Украины периода первой половины 20-х годов ХХ века / А.И. Безносов // Вопросы германской истории. – Днепропетровск: ДГУ, 1995. – С.52–64.

1.3. Бєлікова М.В. Напрямки розвитку та внесок менонітів в економічну структуру Південної України / М.В. Бєлікова // Молочна 2004: меноніти і їх сусіди (1804–2004): матеріали міжнар. наук. конференції. Запоріжжя, 2–5 червня 2004. – Запоріжжя, 2004. – С.18–20.

1.4. Бобылева С.И., Толстых И.В. Общественное мнение России начала ХХ века о российских немцах / С.И.Бобылева, И.В.Толстых // Немцы Приазовья и Причерноморья: история и современность: м-лы междунар. научн. конференции, посвященной 200-летию переселения немцев в Приазовье и Причерноморье. – Донецк: ДНУ, 2003. – С.125–137.

1.5. Дидрих Г.-Х., Штриккер Г. Реформаты на территории России, Украины, Белоруссии и Литвы / Г.-Х.Дидрих, Г.Штриккер: - [Цит. 2004, 10 грудня]. – Режим доступу: <http://www.reformed.ru/history/russian-reformed-03.html>.

Додаток Д

Книги

Однотомники

Один автор

Щербак Н. Національне питання в політиці царизму у Правобережній Україні (кінець ХУІІІ – початок ХХ століття) / Н.Щербак. – К.: ПЦ „Ризографіка”, 2005. – 616 с.

Яковенко Н. Л. Велика Британія в сучасній системі міжнародних відносин / Наталя Леонідівна Яковенко. – К.: Наук. світ, 2003. – 227 с.

Adams I. Brothers Across the Ocean. British Foreign Policy and the Origins of the Anglo-American “Special Relationship” 1900-1905 / Iestyn Adams. – London – New York: Tauris Academic Studies, 2005. – 282 p.

Plett D. Leaders of the Mennonite Kleine Gemeinde in Russia, 1812 to 1874 / David Plett. – Steinbach, Manitoba: Crossway Publications, 1993. – 932 p.

Два автори

Гуменюк Б.І. Сучасна дипломатична служба: Навч. посібник / Б.І.Гуменюк, О.В.Щерба. – К.: Либідь, 2001. – 255 с.

Баран В.К. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-і рр.) / В.К.Баран, В.М.Даниленко. – К.: Альтернативи, 1999. – 304 с.

 

Без авторів

Современные международные отношения. Учебник / Под ред. А.В.Торкунова. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2001. – 584 с.

 

 

Багатомники

Дебидур А. Дипломатическая история Европы: Священный союз от Венского до Берлинского конгресса: В 2 тт. / А.Дебидур. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – Т.І. – 507 с.; Т. ІІ. – 604 с.

 

Перекладне видання

Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870 – 1990-і роки / Пер. з англ. Г.Кьорян, В. Агєєв. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2002. – 510 с.

Фельтхэм Р.Дж. Настольная книга дипломата / Пер. с англ. В.Е.Улаховича. – Минск: ООО «Новое знание», 2000. – 304 с.

 

Складова частина книги

Браун К. Международно-политическая теория и идея мирового сообщества // Теория международных отношений на рубеже столетий / Под ред. К.Буса и С.Смита: Пер с англ. / Общ. ред. и предисл. П.А.Цыганкова. – М.: Гардарики, 2002. – С.102-120.

Чаянов А.В. Организация крестьянского хозяйства. Предисловие // Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство. Избранные труды. – М.: Экономика, 1989. – С. 196-213.

Періодичне видання

Сельское хозяйство и лесоводство. Журнал Министерства внутренних дел. – 1865-1918.

Зеркало недели. Международный общественно-политический еженедельник. 2000 – 2005.

Policy Review. A Publication of the Hoover Institution Stanford university. 2000 – 2005.

Архівний документ

Офіційний документ

Концепція національного виховання // Освіта.- 1996.- 7 серпня.- С.2-7.

Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 р. – К.: Політвидав України, 1990. – 7 с.

Збірка документів

Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У двох томах / Відп. ред. В.А.Смолій. – К.: Наукова думка, 1996. – Т. І. – 589 с.; Т.ІІ. – 423 с.

 

Довідкова література

Саидов А.Х. Межпарламентские организации мира: Справ очник / А.Х.Саидов. – М.: Междунар. Отношения, 2004. – 352 с.

Справочник НАТО. – Brussels: Office of Information and Press, 2001. – 672 с.

Дисертації

Стяжкіна О.В. Жінки в історії української культури другої половини ХХ ст.: дис.... докт. іст. наук: 07.00.01 / О.В. Стяжкіна. – Донецьк, 2003. – 498 с.

Ткаченко О.В. Підприємницька та меценатська діяльність родини Терещенків на Україні (1861-1917 рр.): дис…. канд. істор. наук: 07.00.01 / О.В. Ткаченко. – К., 1998. – 220 с.

 

Автореферат дисертації

Стяжкіна О.В. Жінки в історії української культури другої половини ХХ ст.: автореф. дис. докт. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України». – Донецьк, 2003. – 38 с.

Калініченко В.В. Повоєнний голод в Україні (друга половина 40-х років ХХ ст.): автореф.... канд. іст. наук: 07.00.01 «Історія України» / В.В. Калініченко. – Харків, 2001. -21с.

Данилішина К.О. Американський чинник в процесі інформаційної глобалізації: автореф. …канд. політ. наук: 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / К.О. Данилішина. – Одеса, 2004. – 20 с.

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України