Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Право і норми громадс. організацій, норми звичаїв, традицій, ритуалів.
Звичай - правило поведінки, що склалося внаслідок фактичного його застосування протягом тривалого часу. Звичай як джерело права визнавався ще римськими юристами, якщо при розгляді справи були відсутні конкретні вказівки, виражені в інших формах права. Звичай не повинен суперечити закону, він повинен його доповнювати. Звичай повинен був: а) виражати тривалу правову практику; б) відображати одноманітну практику - як дії, так і бездіяльності; в) втілювати невідкладну і розумну потребу в правовому регулюванні ситуації. Міжнародний звичай є джерелом міжнародного права у випадках, коли відносини не врегульовані міжнародним договором. В юридичній науці звичаї підрозділяються на правові (звичаєве право) і неправові, або загальносуспільні. Правові звичай тому і називаються правовими, що вони одержують відображення в праві До звичаїв відносять також традиції. Їхнє виникнення не обов'язково обумовлено тривалим існуванням якої-небудь норми. Традиції виражають прагнення людей зберегти успадковувані від попередніх поколінь форми поведінки; вони виникають через розповсюдження якого-небудь прикладу, сприйнятого і схваленого суспільством. Церкви керуються своїми внутрішньо релігійними правилами і переконаннями, так і чинним законодавством України. Церква поважає право, закони, встановлений в державі порядок, а держава гарантує можливість вільної релігійної діяльності, що не суперечить принципам суспільної моралі і гуманізму. Про тісний взаємозв'язок права і релігії говорить той факт, що багато християнських заповідей, такі, наприклад, як не вбий”, не вкради” і інші закріплені в законі і розглядаються ним як злочини. Норми звич. є складовою і не є частиною права. Д-ва встановлює норми для д-сті гром. організацій через ЗУ Про політ. партії, ЗУ Про обєднання громад. Право встановл. д-вою і пошир. на всіх гром.
Структура норми права. Норма права – встановлене або санкціоноване д-вою заг.-обовязк., формально визначене правило повед. заг. характеру, яке регулює найб. важливі сусп.. в-ни. Ознаки: встановлене або санкціоноване д-вою; заг.-обовязк. – обов’язок. для всіх і кожного: формальна визначеність – має зовн. форму виразу, фіксується в НПА; регулює не всі, а найб. важливі сусп.. в-ни; норма права діє у часі безперервно, протягом всього періоду чинності того НПА в яком у вона зафіксована у пис. формі; забезпеченість до виконання у разі необхідності засобами держ. примусу; норми права прийм., змін. чи скасов. за спец. процедурою.
Структура - це внутрішня побудова норми права, яка виражається у її поділі на складові елементи, пов'язані між собою. Гіпотеза - частина норми, яка вказує, за яких обставин норма вступає в дію. Відповідає на запитання: Де? Коли? У якому випадку? При яких умовах? Диспозиція - частина норми, у якій формулюється саме правило поведінки, права і обов'язки. Відповідає на питання: Що потрібно зробити? Санкція - частина норми, яка встановлює заходи (вид та обсяг) державного примусу, застосовувані у разі її порушення. Формула: якщо – то – інакше Приклад: Якщо адвокату у зв'язку з виконанням їм своїх професійних обов'язків стали відомі дані попереднього слідства (гіпотеза), то адвокат зобов'язаний не розголошувати їх без згоди слідчого або прокурора (диспозиція), а у противному разі адвокати, винні у розголошенні даних попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (санкція). Проста гіпотеза – передбачена одна умова, що правова норма діяла Складна гіпотеза – передбачена 2 і більше умови, щоб правова норма діяла Абсолютно визначена гіпотеза – вичерпно визначає умови, через які норма права починає діяти Відносна гіпотеза – не містить вичерпного переліку умов (опис в загальному) Альтернативна гіпотеза – щоб діяла норма права, потрібно настання однієї з декількох умов, передбаченій в складній гіпотезі. Проста диспозиція – передбачає один правовий наслідок Складна диспозиція – передб декілька правових наслідків, які настають одночасно за наявності певних фактичних обставин Абсолютна диспозиція – чітко визначає правило поведінки Відносна – чітко не визначає правило поведінки (субєктам потрібно уточнювати) Альтернативна диспозиція – правило поведінки вказує на настання декількох наслідків, але кінцево передбачає настання одного Проста санкція – передб одна санкція Складна – декілька санкцій Абсолютна санкція – вичерпно визначає вид і міру юр відповідальності Відносна санкція – (від – до) – встановлю нижчу і вищу межу Альтернативна санкція – (або) – з 2 варіантів юр відповід вибирається 1.
Ознаки д-ви. Д-ва – політ.-терит. організація влади в соц..-неоднор. сусп.., яка виражає волю більшості або меншості н-ня країни, яка здатна за допомогою права та ін.. засобів впливу робити свої розпорядження обов’язковими для всіх і кожного. Ознаки: 1. суверенітет - юрид. властив. держави, яка виражається у верховенстві і повноті влади всередині країни та незалежності і рівноправності Ознаки суверенітету: 1. верховенство – держ. влада найвища 2. самостійність – держ. сам ост. приймає ріш. в межах території 3. повнота – влада поширюється на всю територію і на все населення 4. неподільність – держ. влада єдина (поділ на законод, виконавчу, судову обумовлений демократичними вимогами суспільсва і доцільністю) 5. незалежність – у зовн. відносинах рішення приймає самостійно 6. рівноправність – з іншими державами М.б. зовнішній (право призначати послів і консулів за кордоном, право оголошувати і війну і укладати мир) і внутрішній (право мати свою держ. символіку, наявність власної грош. одиниці, наявність власних збройних сил). 2. Територія — матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише створює простір, у межах якого держава простирає свою владу на населення, що мешкає тут. Це частина суші, обмежена держ. кордоном; повітр. простір на відстані 35 км від поверхні землі; терит. посольств та ін.. дипломат. представництв; внутр.. водоймища; військові кораблі де вони б не знаходь.; цивільні кораблі в портах прописки. 3. Публічна влада: - апарат управління - відокремлена від суспільства ланка, що складається з особливої групи людей, які виконують владні та управлінські функції. Вони не виробляють матеріальні чи духовні блага, лише управляють суспільними справами. (вибори, призначення) - апарат примусу - спеціалізовані загони озброєних людей, наділених повноваженнями у разі необхідності від імені держави застосовувати силу для забезпечення виконання велінь та розпоряджень держави, що містяться у приписах правових норм. (армія, міліція, служба безпеки). Населення Отримання податків
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 73; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.79.59 (0.006 с.) |