Публічний виступ у діловому спілкуванні

Публічний виступ – це усне монологічне висловлювання з метою впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування використовуються різні жанри промов: переконувальна, інформаційна, урочиста, привітальна.

Розроблена ще в античній риториці формула мисленнєво-мовленнєвої діяльності відповідає сучасним науковим уявленням про механізм комунікативного процесу в його прагматичних аспектах. В основі класичної схеми ораторського мистецтва 5 етапів діяльності оратора (рис. 5.9).

Рис. 5.9 – Алгоритм написання промови

1. Винайдення (inventio – “винайти, що сказати”) – процедура “попередньої рефлексії”, тобто визначення теми і мети майбутнього виступу, розробки концепції, відбору матеріалу для промови. Інвенція відповідає вимозі змістовності ораторської промови.

2. Розташування (dispositio – “розташувати винайдене”) – етап ранжування компонентів матеріалу, здобутого в процесі інвенції, етап побудови композиції промови. Диспозиція відповідає вимозі логічності, ясності та цільності ораторської промови.

3. Прикрашання (elocutio – “прикрасити словом”) – процес словесної реалізації концепції, словесна “орнаментація” тексту. Риторика пропонує цілу скарбницю мовних засобів виразності: тропів і фігур, що дозволяють створити текст, відповідний вимогам ясності, точності, стислості, виразності мовлення.

4. Репетиція (aktio – “дія”, “рух”). Акція як розділ риторики дає рекомендації щодо інтонаційної виразності мовлення, зовнішнього вигляду оратора, поведінки перед аудиторією.

5. Запам’ятовування (memoria – “пам’ять”) – мнемотехніка – прийоми запам’ятовування матеріалу [21].

Основні поняття і ключові слова: публічний виступ, промова, алгоритм написання промови.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Яке значення спілкування у житті людини?

2. Проаналізуйте функції спілкування.

3. Які існують рівні спілкування?

4. Що таке ділове спілкування і чим воно відрізняється від побутового спілкування людей?

5. Визначте сутність та рівні моральної культури ділового ділового спілкування.

6. Які Ви знаєте способи спілкування?

7. Яка роль в діловому спілкуванні маніпуляції та актуалізації?

8. Проаналізуйте теорію трансакційного аналізу як способу ділового спілкування.

9. Зробіть аналіз моделей спілкування за В. Сатиром.

10. Проаналізуйте стилі керівництва.

11. Дайте характеристику вербального засобу спілкування.

12. Які засоби спілкування належать до невербальних?

13. Яку роль відіграє мова кінесики (жести, поза тощо) в діловому спілкуванні?

14. Яку роль у спілкуванні відіграє дистанція?

15. Поясніть, чому вербальні засоби під час спілкування повинні відповідати жестам, міміці?

16. Визначте та проаналізуйте особливості індивідуальної ділової бесіди.

17. Визначте та дайте характеристику форм колективного обговорення проблем.

18. Як можна ефективно використовувати телефон для розв’язання ділових проблем?

19. Які існують правила спілкування по мобільному телефону?

20. Проаналізуйте особливості ділового спілкування в електронному просторі.

21. Охарактеризуйте етапи та процес підготовки до публічного виступу.

 

Вступ до конфліктології

22. 6.1.1. Предмет конфліктології як науки

23. Проблема конфліктів є однією з ключових в ділових відносинах і охвачує всі її сфери. Тому, уміння попереджувати та вирішувати конфлікти є важливим аспектом ефективності ділових відносин.

24. Конфлікти як явище суспільного життя виникають у процесі комунікації людей і характерні для всіх рівнів і сфер їх діяльності. Протягом свого життя людина пізнає світ, розвивається, творить завдяки тому, що завжди стоїть перед дилемою проблемних ситуацій. Людське життя суперечливе, у ньому кожний індивід самовизначається й самостверджується в процесі конфліктологічної взаємодії протягом життя.

25. Виникнення конфліктів є об’єктивним і неминучим явищем. Адже життя – це постійний діалектичний процес виникнення проблем та творчого їх вирішення. Конфлікт – це сигнал про те, що відбулося щось негативне в процесі взаємодії між її субєктами. Тому конфлікти є однією з умов розвитку особистості, соціальних систем, відношень і стосунків. Вони також породжують відповідальність і небайдужість, стимулюють оновлення, є джерелом змін у соціальних та особистісних відносинах.

26. Уникнути конфліктів та їх наслідків неможливо, тому й постає необхідність дослідження об’єктивної реальності людського буття у розвитку, виникає потреба ознайомлення з суттю, динамікою, досвідом вирішення, прогнозування та запобігання конфліктів. З метою дослідження та пошуку шляхів та механізмім вирішення цих проблеми і сформувався новий науковий напрям – конфліктологія.

27. Конфліктологія – (від. лат. conflict – зіткнення, грецьк. logos – вчення, наука) – 1) наука про зіткнення, проблемне функціонування особи, людського суспільства, природи, про взаємодію людини і природи; 2)система знань про закономірності та механізми виникнення та розвиток конфліктів, а також про принципи та технології управління ними [26].

Тема 7. Працевлаштування

Особисте резюме

Проблема працевлаштування (особливо в сучасних вітчизняних економічних реаліях) є надзвичайно гострою. Важливим аспектом успішного працевлаштування можуть бути: якість поданого роботодавцю особистого резюме або CV (curriculum vitae – шлях життя) та уміння проводити співбесіду (давати інтерв’ю).

Резюме являє собою перший і дуже важливий етап працевлаштування. Якість підготовленого резюме може вирішити подальшу логіку комунікації роботодавця з претендентом: 1) відмовити в співбесіді; 2) призначити співбесіду; 3) прийняти на роботу без процедури співбесіди.

Єдиного стандарту написання резюме не існує. Але в любому резюме повинні бути базові розділи: об’єктивні дані, пропозиція, досягнення, освіта, досвід роботи, особистісні якості, рекомендації (у разі потреби) [18].

Об’єктивні дані (personal). Резюме розпочинається з набору великим шрифтом ПІП, які розміщуються по центру. Далі вказуються особисті дані претендента: дата народження (вказується повністю); поштова адреса; телефон з приміткою “робочий”, “домашній”, “мобільний” з вказанням коду країни та міста; електронна адреса; факс та ін. У разі потреби вказують сімейний стан (одружений / неодружений).

Пропозиція (objective). Розміщується інформація про те, в ролі кого претендент хоче співробітничати з роботодавцем. Назва спеціальності повинна бути сформульована чітко. При цьому потрібно звернути увагу на те, що закордонні компанії віддають перевагу спеціалістам вузького профілю, вважаючи універсальність ознакою дилетантизму.

Досягнення (achievement). Обґрунтовується особиста професійність в певній галузі. Коротко повідомляються дані про освіту, досвід роботи, уміння працювати на певному обладнанні та ін.

Освіта (education). Перераховуються навчальні заклади та курси з точним вказанням періоду навчання (місяць, рік вступу та закінчення) і отриманої кваліфікації (атестат, диплом, сертифікат). При цьому потрібно дотримуватися зворотної хронологічної послідовності та керуватися принципом значимості. Чим більше часу пройшло з часу закінчення навчального закладу, тим менше місця повинен займати цей розділ в резюме.

Досвід роботи (workexperience). Головний блок в резюме.Вказується (в зворотному хронологічному порядку) період вступу та звільнення; назва організації; назва посади; коротко описати коло обов’язків та професійні досягнення. Потрібно зазначити, що інтерес роботодавця концентрується на останніх місцях та періоді праці.

Особистісні якості (personalfeatures). Розміщується інформація про особисті властивості характеру претендента: працелюбство, комунікабельність, пунктуальність, уміння працювати в команді, захоплення та ін.

Рекомендації (references). Дається інформація про рекомендаційні листи, які ви готові надати.

Зупинимось ще на деяких порадах фахівців, які потрібно враховувати при написанні резюме.

· Резюме не автобіографія і не витяг з трудової книжки, а Ваш професійний портрет.

· Резюме повинно бути написане зрозумілою і грамотною мовою.

Висловлюйтеся конкретно: Вислів “Маю значний досвід роботи” мало що говорить про Вас. Пишіть “Маю семирічний досвід роботи”.

Використовуйте активні, а не пасивні обороти. Наприклад: “Відповідав за...”, а не “Брав участь в...”. Друге не дає чіткої інформації про саме Ваш внесок у виконання тієї чи іншої роботи.

Не використовуйте займенник “я”, і так зрозуміло, що в резюме йдеться саме про Вас.

Ретельно перевірте текст на наявність помилок.

· При наявності у Вас декількох професій, не спішіть про це писати. Роботодавцю потрібен спеціаліст, який буде виконувати високопрофесійно певну роботу, а не “майстер на всі руки”. “Багатопрофесійність” може говорити про те, що людина поверхово ставиться до справи і не може сконцентруватися на головному.

· Зверніть увагу на письмові рекомендації. Вони можуть допомогти тоді, коли роботодавець буде вибирати між кількома кандидатами. Рекомендації можуть бути з попереднього місця роботи, від впливових осіб. Рекомендаційні листи від керівників, працівників міністерств і відомств дають можливість роботодавцю отримати нові зв’язки. Не варто приносити рекомендації від друзів – вони зацікавлені особи. Якщо Ви шукаєте роботу через агентство з найму, рекомендаційні листи можна не надавати, тому що до їх компетенції входить самостійний пошук інформації.

· При написанні резюме важливо все – формат, стиль, зміст, навіть розмір шрифта, яким воно надруковане.

· Резюме потрібно вмістити на одній сторінці листа А4 (максимум на двох). З лівого боку залишіть поля, щоб той, хто буде переглядати резюме міг зробити свої помітки.

Співбесіда

Ключовим моментом в процесі працевлаштування може стати співбесіда (інтерв’ю), яка є гарним способом продемонструвати свої здібності. “Грамотне інтерв’ю – гарантія від безробіття” (Б. Лінкемер).

Науковцями та практиками вироблені певні рекомендації для проведення інтерв’ю.

Джері Аллен у книзі “Як перетворити інтерв’ю в роботу”  пропонує 12 щаблів гарного інтерв’ю, проходження якими гарантує, на думку автора, отримання роботи.

1. Познайомтесь зі співрозмовником завчасно.

2. Гарно одягніться.

3. Приходьте один.

4. Приходьте вчасно.

5. Застосовуйте 4 чарівні дії:

o усмішка;

o погляд прямо в вічі;

o слова “приємно з вами познайомитись”;

o міцне, ввічливе рукостискання.

6. Не дозволяйте собі опинитися у ролі підлеглого.

7. Прагніть ситуації рівності.

8. Висловлюйте компліменти співрозмовнику.

9. Висловлюйте захват його досягненнями.

10. Будьте спостережливими.

11. Демонструйте ентузіазм, довіру, енергійність, надійність.

12. Чотири дії на завершення:

o усмішка;

o погляд прямо в вічі;

o сподівання на наступну зустріч;

o міцне, ввічливе рукостискання.

Інтерв’ю при прийомі на роботу є важливим видом ділового спілкування і для працедавця. На що йому слід звернути увагу?

В бесіді з претендентом на посаду потрібно:

· оцінити його ділові і особисті якості;

· забезпечити правдивість і достовірність відповідей кандидата;

· розмовляти зі співрозмовником за допомогою запитань “відкритого” типу (тобто таких запитань, які передбачають не однослівні відповіді “так” чи “ні”, а ґрунтовні міркування).

Працедавець має з’ясувати:

· чому претендент прийшов саме до нього?

· де претендент працював до цього, чому звільнився?

· чого чекає від роботи тут?

Під час бесіди з кандидатом на посаду часто зустрічаються такі помилки:

· немає переліку якостей працівника, необхідних для виконання його обов’язків;

· зовнішні дані кандидата впливають на сприйняття його відповідей;

· працедавцю подобаються люди, які вміють красиво говорити;

· вияв поваги до кандидата лише за його оцінки у дипломі;

· упереджене ставлення до людей, що одягаються і поводяться неординарно;

· інтерес до осіб протилежної статі;

· одні якості кандидата впливають на сприйняття інших його якостей (як позитивних, так і негативних);

· красномовство прирівнюється до керівних якостей кандидата;

· бесіда формальна і коротка;

· брак єдиних вимог до всіх кандидатів.

Якщо претендент не задовольняє вимоги, що висуває працедавець, не рекомендується однак відмовляти йому зразу, в кінці бесіди. По-перше, кращих претендентів може не виявитися, по-друге, таке ставлення викликає негативну оцінку цієї фірми, організації. Підприємство ж має турбуватися про власний імідж у суспільстві.

Основні поняття і ключові слова: працевлаштування, особисте резюме, співбесіда.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Визначте та прокоментуйте базові принципи написання резюме.

2. Прокоментуйте вислів: “Грамотне інтерв’ю – гарантія від безробіття”.

3. Розкрийте логіку та зміст підготовки до співбесіди.

4. На що слід звертати увагу в бесіді з претендентом на посаду?

5. Які помилки зустрічаються під час бесіди з кандидатом на посаду?