Політичне лідерство. Основні типи лідерів .

Політичне лідерство — це суспільно-політичний інститут (процес), за якого одна, а іноді й декілька осіб беруть на себе роль глави, керівника, провідника певної соціальної групи, політичної партії, громадсько-політичної організації чи руху, держави або суспільства в цілому.

Лідерів поділяють:

— за мірою впливу на суспільство:

§ на реальних (“лідери-герої”);

§ на менеджерів, які не мають яскраво і вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;

— за психологічними рисами і типами поведінки:

а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик);

б) стосовно своїх прихильників — лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув);

в) щодо супротивників — лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);

г) за способом і оцінки здібностей — відкритий лідер та лідер-догматик.

–– за стилем керівництва і політичною системою вирі­зняють:

§ диктаторський тип лідера, який прагне досягти своєї мети, спираючись на страх покарання;

§ демократичний тип лідера, що спирається не лише на свої якості та авторитет, а й підтримує дух співробіт­ництва, співучасті в обговоренні питань;

§ автократичний тип лідера, який повинен володіти високими професійними та особистими якостями, аби пе­ремагати опонентів.

–– виокремлюють ще:

- плутократичний тип лідера (часто це лідери “тіньової” економіки);

- лідера-популіста, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйнята (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій;

- лідера-професіонала (лідер постіндустріального суспіль­ства), повага й довіра до якого базуються на його компе­тентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього. Лідер-професіонал повинен вміти визначати пріо­ритетні цілі, давати науковий аналіз певної проблеми, будувати ієрархію проблем та визначати способи їхнього вирішення.

У марксистській науці лідерів поділяють: на правлячих та опозиційних; буржуазних і пролетарських; кризових і рутинних.

Політична культура і політична свідомість.

Політична культура — типова, інтегральна характеристика індивідуального чи колективного соціального суб'єкта та соціальних інститутів, суспільства в цілому, що фіксує рівень розвитку ix полі­тичної свідомості, політичної діяльності та поведінки.

Політична свідомість — опосередковане відображення політич­ного життя, формування, розвиток, задоволення інтересів та потреб політичних суб'єктів, а також сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображають політико-владні відносини.

4.Поняття політичної ідеології.
Політична ідеологія — система концептуально оформлених полі­тичних, правових, релігійних, естетичних і філософських уявлень, поглядів та ідей, які відображають ставлення людей до дійсності й одне до одного, способи пізнання та інтерпретації буття з позицій цілей, ідеалів, інтересів певних соціальних груп та суб'єктів політики.

Семінар 8

Міжнародні відносини - сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та інших зв'язків між державами й системами держав, між головними соціальними, економічними, соціальними силами, організаціями й громадськими рухами, які діють на світовій арені.

Україна належить до таких організацій:

- ООН (Організація об'єднаних націй)

- МАГАТЕ (Міжнародне агенство з атомної енергії)

- ЮНЕСКО (Продовольча та сільськогосподарська організація Організації Об'єднаних Націй)

- ОБСЄ (Організації безпеки та співробітництва в Європі)

- ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація Організації Об'єднаних Націй)

- ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я)

- СОТ (Світової організації торгівлі)

- ГУАМ (Організація за демократію та економічний розвиток)

- ОЧЕС (Організація Чорноморського економічного співробітництва)

- ЦЄІ (Центральноєвропейська ініціатива).

- ОЗХЗ (Організація по забороні хімічної зброї).

- ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності)

- ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку)

- МГО (Міжнародна гідрографічна організація)