Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство

Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство — це така судова процедура, основним призначенням якої є ліквідація ви­знаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна банкрута та проведення розрахунків по його боргах. Тривалість ліквідаційної процедури - дванадцять місяців, яка може бути про­довжена арбітражним судом ще на шість місяців.

Ліквідатор - фізична особа, яка організовує здійснення лікві­даційної процедури та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Порядок його призначення та вимоги до канди­дата ті ж самі, що передбачені щодо керуючого санацією.

Ліквідаційна комісія (її склад) призначається господарським су­дом за клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів.

Ліквідатор виконує такі повноваження:

• здійснює функції органів управління (керівника) банкрута;

і • приймає до свого відання майно банкрута, управляє та роз­поряджається ним;

• здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

391

• вживає заходів щодо виявлення та повернення майна банк­
рута, що знаходиться у третіх осіб (включаючи дебіторську забор­
гованість);

• очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу
(усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві
повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної
процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури);

• звільняє працівників банкрута згідно з трудовим законодав­
ством;

• заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявле­
них до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями,
які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є не-
оплаченими;

• подає до господарського суду заяви про визнання недійсними
угод боржника, укладених до порушення провадження у справі
про банкрутство, не виконаних повністю чи частково, за наявності
передбачених Законом підстав (якщо: виконання договору завдає
збитків боржникові; договір є довгостроковим (понад рік); вико­
нання договору створює умови, що перешкоджають відновленню
платоспроможності боржника);

• вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повер­
нення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

• реалізує майно банкрута в установленому порядку (опові­
щення через засоби масової інформації про погоджений з коміте­
том кредиторів порядок продажу майна банкрута, склад, умови та
строки придбання майна; застосування, як правило, конкурентних
способів продажу майна; акумуляція коштів, отриманих від про­
дажу майна банкрута, на основному рахунку боржника) та здійс­
нює інші повноваження.

Наявні та отримані від продажу майна та інші кошти банкрута спрямовуються на задоволення вимог кредиторів відповідно до черговості.

В першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкру­
та, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого для цієї мети;

в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що
пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку,- у розмірі
всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;           у,

г) витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутств© в
господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.          і

392

У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із:

а) зобов'язань банкрута перед своїми працівниками (за винят­
ком повернення внесків членів трудового колективу до статутного
фонду підприємства);

б) зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю
та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів
у встановленому законом порядку;

в) вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих това­
риств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залуча­
ють майно (кошти) довірителів (вкладників).

У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати подат­ків та інших обов'язкових платежів, а також вимоги центрально­го органу виконавчої влади, що здійснює управління державним

резервом.

У четверту чергу задовольняються всі включені до реєстру вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у т. ч. і вимоги креди­торів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження май­ном боржника чи в процедурі санації боржника.

У п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підпри­ємства.

У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Юридичне значення черговості задоволення вимог кредиторів: вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги; у разі недостатності коштів банкрута для задоволення всіх вимог кредиторів однієї черги ви­моги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кож­ному кредиторові однієї черги. Вимоги, не задоволені за недостат­ністю майна, вважаються погашеними.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор складає звіт та ліквідаційний баланс, які з врахуванням думки чле­нів комітету кредиторів затверджуються господарським судом. На­слідки затвердження ліквідаційного балансу: а) якщо за результата­ми ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна банкрута або майна, що залишилося, не вистачає дгія функціонування банкрута відповідно до вимог законодавства,-виноситься ухвала про ліквідацію юридичної особи-банкрута; б)^{якщо після розрахунків по боргах у банкрута залишилося майно, достатнє (згідно із законодавством) для його функціонування, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

393

Незатвердження звіту ліквідатора може мати місце у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необ­хідні для задоволення вимог кредиторів. В такому випадку вино­ситься ухвала про призначення нового ліквідатора, який очолює ліквідаційну комісію і забезпечує виконання покладених на нього функцій.

Зазначений порядок відновлення платоспроможності боржни­ка або визнання його банкрутом є загальним. Особливості про­цедури банкрутства встановлені Законом для окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності - містоутворюючих під­приємств, особливо небезпечних підприємств, страховиків, сіль­ськогосподарських підприємств, професійних учасників цінних паперів, індивідуальних підприємців, селянського (фермерсько­го) господарства, відсутнього боржника та боржника, що ліквіду­ється власником, а також передбачені особливості провадження санації боржника його керівником.

Контрольні запитання