Повноваження Вищої ради юстиції

Вища рада юстиції:1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

110. Голова Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції здійснює керівництво роботою Вищої ради юстиції. Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою. Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції.Відкриває перше засідання Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - Міністр юстиції України. Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

111. Акти Вищої ради юстиції Вища рада юстиції приймає такі акти:1) подання про призначення суддів;2) подання про звільнення суддів з посади;3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;4) рішення про дисциплінарну відповідальність;5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;6) рішення про увільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених у статті 18 цього Закону.Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти: 1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;3) рішення про відмову в поданні про призначення;4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.

 

112. Організація діяльності ВРЮ: Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Вищої ради юстиції здійснює секретаріат. Положення про секретаріат Вищої ради юстиції, його структуру і штат затверджується Вищою радою юстиції.Керівник та інші посадові особи секретаріату Вищої ради юстиції є державними службовцями.

113. Подання про призначення на посаду судді вперше Вища рада юстиції за рекомендацією кваліфікаційної комісії суддів вносить подання Президенту України про призначення громадянина України на посаду судді вперше. До подання Вищої ради юстиції додаються:1) рекомендація кваліфікаційної комісії;2) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді;3) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання;4) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді;5) рецензія на реферат;6) копія декларації про доходи за останній рік. Кандидатура на посаду судді розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді.Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

114. Вища рада юстиції: Теперішній склад Вищої ради юстиції з тими функціями, що вона виконує, не узгоджується з європейськими стандартами. Зокрема, Європейська хартія про статут для суддів вимагає, щоб принаймні половина членів цієї установи були суддями, яких обирають їхні колеги.

Сьогодні у складі Вищої ради юстиції лише 4 члени з 20 представляють суддівський корпус (Голова Верховного Суду і 3 члени, обрані з‘їздом суддів). Також 2 члени зі складу суддів призначені Президентом. Але навіть якщо в умовах чинної Конституції членів Вищої ради юстиції і призначатимуть переважно з суддів, однаково вони представлятимуть не суддівський корпус, а того суб'єкта, що їх призначив. Тому й за цих обставин зазначений орган не буде позбавлений політизованості. Ця проблема ще більше загостриться, якщо Вищу раду юстиції наділити повноваженнями щодо призначення та звільнення суддів. Тож у Конституції не лише слід переглянути компетенцію Вищої ради юстиції, а й її склад. На цьому справедливо наголошено у "Концептуальних засадах..." з‘їзду суддів. Таку ідею втілено у проекті Президента: Вища рада юстиції складатиметься з 16 членів: 8 членів - від з‘їзду суддів і по 4 - від Президента і Сенату. Члени Вищої ради юстиції здійснюватимуть свої повноваження на постійній основі і не повинні обіймати посади судді, прокурора чи займатися адвокатською практикою. Вища рада юстиції, за проектом Президента, складатиметься із Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій. До її повноважень належить внесення подань про призначення та звільнення суддів, припинення та зупинення їхніх повноважень, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Ми уже зазначали, що з метою зміцнення незалежності суддів до повноважень Вищої ради юстиції доцільно віднести призначення суддів на посади, їх переведення та звільнення з посади. Саму ж кваліфікаційну атестацію претендентів на суддівські посади добре б залишити у віданні окремої Кваліфікаційної комісії, яка б вносила відповідні подання до Вищої ради юстиції. А дисциплінарні повноваження варто передати створеній окремо від Вищої ради юстиції Дисциплінарній комісії.

115. Важливим кроком на шляху здійснення судово-правової реформи, побудови сучасної судової системи, забезпечення функціонування незалежної судової влади, є створення в Україні конституційного органу держави – Вищої ради юстиції. Основне її призначення – це разом з іншими державними інститутами формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. За своїм статусом Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, а за порядком утворення та діяльності – демократичним. Конституційний склад Вищої ради юстиції – 20 членів. Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, її формують глава держави, законодавча та судова гілки влади, а також прокурорська система та інститути громадянського суспільства – адвокатура, навчальні й наукові юридичні кола. Статус, повноваження, організація і порядок діяльності цього органу визначаються Конституцією України, Законом України "Про Вищу раду юстиції" та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданнях. Cвою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. Того ж дня проведено перше її засідання. Цей день вважається днем створення Вищої ради юстиції.

 

116. Порядок здійснення:

Стадії дисциплінарного провадження Дисциплінарне провадження включає такі стадії:1) перевірка даних про дисциплінарний проступок;2) відкриття дисциплінарного провадження;3) розгляд дисциплінарної справи;4) прийняття рішення.За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій. Перевірка даних про дисциплінарний проступок Перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань.За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка.Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження. Відкриття дисциплінарного провадження За наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо Голови, його заступника чи судді Верховного Суду України, а також Голови, його заступника чи судді вищого спеціалізованого суду дисциплінарне провадження відкривається за постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про дисциплінарний проступок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, - в строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки. Розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення Вища рада юстиції розглядає дисциплінарну справу на найближчому засіданні Вищої ради юстиції після надходження висновку та матеріалів перевірки.Рішення в дисциплінарній справі приймається за відсутністю особи, щодо якої розглядається дисциплінарна справа, шляхом таємного голосування більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції і повинно містити назву комісії, прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності, обставини дисциплінарного проступку, пояснення судді та відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вид дисциплінарного стягнення, застосованого до судді, або підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення.У разі накладення дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини та інші обставини, що впливають на відповідальність.Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. Розгляд дисциплінарної справи щодо судді за його відсутності допускається лише у разі нез'явлення його на засідання Вищої ради юстиції без поважних причин.