Класифікація випромінювачів і освітлювальних приладів

Джерела ОВ, які застосовуються на практиці, в залежності від їх геометричних розмірів і від джерела до освітлювальної поверхні розділюють на три основні групи: точкові, лінійні і випромінювальні поверхні кінцевих розмірів.

Точковими випромінювачами називаються випромінювачі, власні розміри яких в 5 і більше разів менш відстані до освітлювальної поверхні чи розрахункової точки поверхні.

На рис.1.1 зображен точковий випромінювач, розміщення якого в просторі визначається висотою підвісу освітлювального приладу (h_p) і кутами (a, j), в якій визначають напрямом сили світла (I­ _{a , j}) в розрахункову точку А, яка знаходиться в площині Q. Якщо ОП має семеричний світлорозподіл (світлорозподіл ОП може бути показано одною КСС в любій поздовжній площині), то для розрахунків достатньо двох параметрів (h_p) і (a), де (a) - кут між напрямками сили світла в розрахункову точку і віссю симетрії ОП.

Якщо ОП не може рахуватися симетричним то його розподілення характеризується кривими рівної освітленості на розрахунковій площині. В цьому випадку положення світильника відносно розрахункової точки А визначається координатами (h_p) і (a), де (a) - відстань від проекції осі світильника О “О” на освітлювальну поверхню до розрахункової точки А, як це показано на рис.2. Такий випромінювач називається лінійним. Як правило лінійними випромінювачами в світильники з люмінесцентними лампами на низькій висоті підвісу.

Світлорозділ лінійних ОП характеризується КСС в повздовжній і поперечній площинах, віднесених до довжини ліній світла (світлової лінії). Розміщення світлової лінії відносно точки розрахунку визначається висотою підвісу (h_p) і двома кутами: a - кут поперечної площини, яка перпендикулярна осі лампи і проходить через точку розрахунку (А) і кута g, під яким видно світлову лінію з точки (А) в поздовжній площині.

Якщо довжина лінійною джерела (L) в чотири і більше рядів більша, чим відстань (h) від нього до освітлювальної поверхні, то таке джерело прийняти рахувати як необмежено довж.

Координати, які визначають розміщення світлового випромінювача відносно розрахункової точки в площині

Рис.2.1

Координати, які визначаються розміщенням лінійного випромінювача відносно розрахункової точки в площині

Рис.2.2

Густина потоку лінійних джерел, які утворюють світлову лінію, виражається відношенням сумарного потоку ламп лінії Ф=nФ_л до довжини цієї лінії (L). Коли лінійні джерела в світловій лінії з’єднані без розривів, то (рис.2).

                                                            (1.8)

де Ф_сл – світловий потік лінії.

Якщо світлові елементи в лінії встановлені так, що між ними існують розриви, розміром l, тоді світловий потік такоі лінії визначається по формулі.

                                                           (1.9)

В цьому випадку можливі два варіанта. Перший, коли l < 0,5h. Така світлова лінія може рахуватися, як лінія без розривів і для розрахунку її світлового потоку використовується вираз (9), в якому nФ_л – світловий потік в суцільному елементі довжиною (L) (рис.3). При l > 0,5h світлова лінія рахується як лінія з розривами і світловий потік в цьому випадку необхідно визначити окремо від кожної лінійної ділянки (рис.4).

Випромінювачі кінцевих розмірів можуть бути виконані у вигляді світлової площини, дисків, прямокутників і т. д.

В загальному випадку до групи випромінювачів кінцевих розмірів прийнято відносити всі випромінювачі, в яких відносні розміри по всіх напрямках більше розмірів точкового випромінювача.

Основними характеристиками, за допомогою яких можна вибрати необхідний освітлювальний прилад, є світлорозподіл і типова крива сили світла (КСС).

На рис.5 показані основні типи кривих сил світла стандартних світильників в відносних одиницях.

На рис.6 дані криві сил світла світильників в канделах для світлового потоку світильника.

В табл.1 дана класифікація світильників по світлорозподілу, а в табл.2 – по типу КСС.

На рис.7 зображена схема побудови умовного позначення освітлювального приладу.

Світлова лінія без розривів

Рис. 2.3

Світлова лінія з розривами

Рис. 2.4

Типи кривих сил світла (в відносних одиницях)

 

Рис.2.5

Типи кривих сил світла (в канделах для світлового потоку світильника Ф_в =1000лм).

 

Рис. 2.6

Таблиця 1.1

Класи світильників по світлорозподілу

Позначення	Назва	Доля світлового потоку, який направляється в нижню півсферу, від всього світлового потоку, %
П(I)	Прямого світла	Св. 80
H(II)	Переважно прямого світла	“60 до 80 включ.”
P(III)	Розсіяного світла	“40”60”
B(IY)	Переважно відбитого світла	“20”40”
O(Y)	Відбитого світла	“20”

 Примітка: В лапках вказано позначення по СТ СЭВ 3182-81

 

Таблиця 2.2

Тип кривих сил світла

 

Позна-чення	Назва	Зона напрямку максимальної сили світла	Коефіцієнт форми кривої сили світла
К(а)	Концентруванна	0°- 15°	Кф ³ 3
Г(в)	Глибока	0°-30°; 180°-150°	2 £ Кф < 3
Д(с)	Косинусна	0°-35°; 180°-145°	1,3 £ Кф < 2
Л(д)	Півширока	35°-55°; 145°-125°	1,3 £ Кф
Ш(е)	Широка	55°-85; 125°-95°	1,3 £ Кф
М(f)	Равномірна	0°-180°	Кф £ 1,3 при Іmin > 0,7 Imax
С(q)	Синусна	70°-90°; 110°-90°		1,3 < Кф при І0 < 0,7 Іmax

 

Схема побудови умовного позначення світильника.

1

2

3

4а,б

-

5

6

7

-

8а,б,в

-

9а,б

                                                        Рис. 2.7

І – буква, яка означає джерело світла (лампу);

Н – Розжарення загального призначення; С – лампи-світильники (зеркальні і дифузні); И – кварцеві галогенні (розжарення); Л – прямі трубчасті люмінісцентні; Р – ртутні типу ДРЛ; Г – ртутні типу ДРИ, ДРИШ; Ж – натрієві типу ДНаТ; Б – бактерицідні; К – ксенові трубчаті.

2 – буква, що означає спосіб встановлення світильника:

С – підвісні; П – стельові; В – вбудовані; Д – прибудовані; Б – настінні; Н – настільні, опорні; Т – підложні, вінчаючі; К – консольні, торцеві; Р – ручні; Г – головні.

3 – буква, що означає основне призначення світильника:

П – для промислових і виробничих будівель; О – для громадянських будівель; Б – для житлових (побутових) приміщень; У – для зовнішнього освітлення; Р – для рудників і шахт; Т – кінематографічних і телевізійних студій.

4 – а,б – двозначне число (01-99), яке означає номер серії.

5 – цифра (цифри), які означають кількість ламп в світильнику.

7 – цифри, що означають потужність ламп в Bт;

8 – а,б,в – трьохзначна цифра (001 – 99), що означає номер модефікації.

9 – а,б – буква і цифра, що означають кліматичне виконання і категорію розміщення світильників.

Примітка: Кф – коефіцієнт форми сили світла;

І_о  - значення сили світла в напрямку оптичної осі світильника (0°);

І_min,I_max – мінімальне і максимальне значення сили світла.

Розглянуті нормативні світлотехнічні параметри освітлювальних приладів і опромінювачів приводяться в паспорті приладу, в технічних умовах чи визначаються по довідниках і використовуються при обґрунтуванні вибору ОП.